Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ й види соц≥альних норм: проблеми класиф≥кац≥њ




ѕ≥д соц≥альними нормами варто розум≥ти вс≥ норми, що виникли в сусп≥льств≥ в результат≥ взаЇмод≥њ обТЇктивних ≥ субТЇктивних фактор≥в ≥ правила, що встановлюють належну повед≥нку людей.

—оц≥альн≥ норми Ї результатом соц≥альноњ повед≥нки, д≥€льност≥ й завжди з'€вл€ютьс€ €к соц≥альн≥ ц≥л≥сност≥, утворенн€, що включають у себе не т≥льки осмислен≥ й визнан≥ правила повед≥нки, але й практику њхньоњ реал≥зац≥њ. ÷≥ норми виступають €к механ≥зм безперервного процесу соц≥ального взаЇмозвТ€зку, в≥дбивають типов≥ й соц≥ально значим≥ зразки поводженн€ й обТЇктивуютьс€ у вс≥л€ких текстах. јле €к €вища ≥нформац≥йн≥, що стають, норми н≥коли не тотожн≥ самим текстуальним правилам €к знаковим системам.

«алежно в≥д способу об'Їктивац≥њ норми можуть сприйматис€ або €к правила, що виникають незалежно в≥д людини, наприклад, €к результат божественноњ вол≥, або €к вин€тково людський ≥нститут, наприклад, норми догов≥рного права. ” кожному раз≥ ц≥ норми ≥снують €к образ, ≥деальне в≥дображенн€ модел≥ реального поводженн€ у св≥домост≥ й закр≥пленн€ таких результат≥в у вигл€д≥ письмового джерела.

ƒе€к≥ теоретики права так ≥ не визначилис€ у видах цих норм. “ак, в≥домий рад€нський вчений-юрист ¬.—.Ќерсес€нц у звТ€зку з розгл€дом загального й специф≥чного сп≥вв≥дношенн€ р≥зних соц≥альних норм ≥з: правом досл≥джував так≥ соц≥альн≥ норми, €к правов≥ ≥ пол≥тичн≥, правов≥ й моральн≥, правов≥ й рел≥г≥йн≥ та ≥нш≥.

¬. ¬. ќксамитний вид≥л€Ї й розгл€даЇ б≥льш широкий перел≥к соц≥альних норм, а саме норми: морал≥; звичањв; традиц≥й; рел≥г≥њ; пол≥тики; корпоративн≥; естетики та ≥н.

ј.¬. ѕол€ков розр≥зн€Ї норми формальн≥ й неформальн≥; по ступеню усв≥домленост≥ - €вн≥ й латентн≥ (схован≥); по характеру (ун≥версальност≥) д≥њ - загальн≥ й специф≥чн≥; по характеру вимог - ≥мперативн≥, ≥мперативно-атрибутивн≥, рекомендуюч≥ й т.д. ќдночасно вс≥ соц≥альн≥ норми д≥л€тьс€ також на моральн≥, правов≥ й доц≥льн≥ (утил≥тарн≥, техн≥чн≥).

—оц≥альн≥ норми Ч це результат ≥сторичного сп≥вв≥дношенн€ й взаЇмозвТ€зку обТЇктивного й субТЇктивного фактор≥в природно ≥сторичного процесу, необх≥дно за вих≥дний критер≥й вз€ти принцип ≥сторизму, тобто досл≥джувати сп≥вв≥дношенн€ й взаЇмозвТ€зок права з ≥ншими видами соц≥альних норм ≥з моменту њхньоњ по€ви й розвитку.

 ласиф≥кац≥€ соц≥альних норм Ї довол≥ складним завданн€м, оск≥льки вона може зд≥йснюватис€ за р≥зними критер≥€ми. Ќайб≥льш поширеними критер≥€ми класиф≥кац≥њ соц≥альних норм Ї спос≥б утворенн€, спос≥б виразу, сфера регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин та спос≥б забезпеченн€ виконанн€ норми (механ≥зм впливу).

«а способом утворенн€ норми под≥л€ютьс€ на стих≥йн≥ - т≥, утворенн€ €ких не можна в≥дстежити у час≥ та простор≥, виникають незалежно в≥д вол≥ окремих людей та њх об'Їднань, €к правило, не мають документальноњ ф≥ксац≥њ (звичањ, мораль) та створен≥ св≥домо - норми, створен≥ людьми та њх обТЇднанн€ми дл€ врегулюванн€ ≥снуючих в≥дносин (корпоративн≥, правов≥). ÷≥ норми, €к правило, мають документальне оформленн€ ≥ захищаютьс€ за допомогою примусу. ѕри цьому моментом виникненн€ норм, €к≥ в≥днос€ть до створених св≥домо, не завжди Ї момент оф≥ц≥йного закр≥пленн€. ¬они скор≥ше обТЇктивуютьс€ у прав≥, набувають юридичного закр≥пленн€ та державного захисту. —початку зТ€вл€Їтьс€ традиц≥€ св€ткувати рел≥г≥йн≥ та де€к≥ громадськ≥ св€та, ≥ лише з часом встановлюЇтьс€ дата державного св€та, €ке Ї вих≥дним днем.

«а способом виразу норми под≥л€ютьс€ на письмов≥ (норми права, корпоративн≥ норми) та усн≥ (звичањ, мораль).

«а сферою регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин (за предметом регулюванн€) норми под≥л€ютьс€ на пол≥тичн≥, економ≥чн≥, еколог≥чн≥ тощо. ÷ей перел≥к не Ї вичерпним, к≥льк≥сть груп норм у ц≥й класиф≥кац≥њ в≥дпов≥даЇ к≥лькост≥ сфер сусп≥льних в≥дносин, €к≥ вид≥л€Ї досл≥дник.

ѕол≥тичн≥ норми регулюють в≥дносини м≥ж класами, нац≥€ми та народами. Ќа основ≥ цих норм упор€дковуютьс€ сусп≥льн≥ та державн≥ процеси, пов'€зан≥ ≥з захопленн€м, утриманн€м та реал≥зац≥Їю влади в сусп≥льств≥. ÷≥ норми регулюють участь народу в державн≥й влад≥ та житт≥ держави. ѕол≥тичн≥ норми довол≥ часто закр≥плюютьс€ на оф≥ц≥йному р≥вн≥ - стають нормами права. “ак,  онституц≥€ ”крањни м≥стить велику к≥льк≥сть пол≥тичних норм. ќкр≥м того, ≥снують пол≥тичн≥ звичањ, наприклад, норми дипломатичного етикету (протокол), веденн€ передвиборноњ аг≥тац≥њ. ƒе€к≥ пол≥тичн≥ звичањ оф≥ц≥йно закр≥плюютьс€ ≥ стають правовими. ѕрикладом цього може бути урочисте проголошенн€ тексту депутатськоњ прис€ги старшим за в≥ком депутатом. “акож пол≥тичн≥ норми можуть мати корпоративний характер, до таких норм можна в≥днести програмн≥ документи пол≥тичноњ парт≥њ.

≈коном≥чн≥ норми д≥ють у господарчому житт≥ сусп≥льства, повТ€зан≥ з власн≥стю, виробництвом та розпод≥лом матер≥альних благ. ÷≥ норми регулюють в≥дносини в р≥зних галуз€х промисловост≥, торг≥вл≥, ф≥нансовоњ системи, д≥€льн≥сть банк≥в, б≥рж, податки. як ≥ пол≥тичн≥ норми, економ≥чн≥ можуть виражатис€ у форм≥ права, звичањв, корпоративних норм. Ќайб≥льш €скравим прикладом економ≥чних норм, €к≥ набувають юридичного закр≥пленн€ (стають правовими), Ї норми закон≥в про державний бюджет.

≈колог≥чн≥ норми регулюють в≥дносини у сфер≥ охорони навколишнього природного середовища, галуз≥ природокористуванн€ тощо.

¬≥домо, що спочатку зТ€вилис€ соц≥альн≥ норми додержавного сусп≥льства. Ќорми права в той пер≥од ще не зТ€вилис€. ¬они Ђстрахувалиї, охорон€ли громадське житт€ в≥д хаосу й самопливу, направл€ли њњ плин у потр≥бне русло. ќдн≥ з них згодом в≥дпадали, друг≥ виникали, видозм≥нювалис€, трет≥ - навТ€зували певними групами людей або владою. ѕроцес становленн€ соц≥альних норм носив субТЇктивний характер. ≤нша справа, що нестаток у них диктувавс€ обТЇктивною необх≥дн≥стю. —оц≥альн≥ норми додержавного сусп≥льства Ч це не просто абстрактн≥ правила бажаноњ повед≥нки. ¬они означають ≥ сам≥ реальн≥ д≥њ, €к≥ фактично затвердилис€ в житт≥, на практиц≥. ” цьому випадку д≥йсн≥ вчинки й ставали правилами. —оц≥альн≥ норми тод≥ виражали не т≥льки належну, але й природну повед≥нку людей. ¬они регулювали не вс€к≥, а найб≥льш типов≥ масов≥ в≥дносини. ¬ипадков≥ звТ€зки, учинки, д≥њ не в≥дображалис€ в норм≥. Ќорма - це завжди стереотип, заснований €к на внутр≥шн≥х спонуканн€х, так ≥ на зовн≥шн≥х детерм≥нантах.

—оц≥альн≥ норми додержавного сусп≥льства досить докладно класиф≥кувала й проанал≥зувала “.¬.  ашан≥на. ѕершими ≥з вс≥х соц≥альних норм можна вид≥лити ритуали €к специф≥чн≥ правила повед≥нки, у €ких звертаЇтьс€ увага на зовн≥шню форму њхнього виконанн€, причому ц€ форма Ї строго обкресленою.

–итуали - це ще церемон≥њ, демонстративн≥ д≥њ. ѕричому ц≥ д≥њ часто барвист≥, нав≥ть театрал≥зован≥ й в≥др≥зн€ютьс€ масов≥стю. ÷≥ль ритуалу - всел€нн€ люд€м певних почутт≥в. « його допомогою зд≥йснюЇтьс€ њх певний психолог≥чний настр≥й. –итуали, без сумн≥ву, виконували регул€тивну функц≥ю. “ак, церемон≥€ вступу хлопц€ й д≥вчини в шлюб маЇ на мет≥ вселити навколишн≥м думку про непорушн≥сть шлюбного союзу, його в≥чн≥сть й приналежн≥сть тепер уже до ≥ншого спор≥дненн€.

Ќаступний вид соц≥альних норм Ч обр€ди. ÷е теж правила повед≥нки, €к≥ пол€гають у строгих формах, але, на в≥дм≥ну в≥д ритуал≥в, глибше проникають у душу й серце людини й пересл≥дують виховн≥ ц≥л≥.

ќбр€ди - дещо б≥льш тонк≥ соц≥альн≥ норми. ¬они давали можлив≥сть людин≥ виразити так≥ людськ≥ почутт€, €к рад≥сть, жал≥сть, дбайлив≥сть, памТ€ть про померлу людину. ” процес≥ виконанн€ обр€ду забезпечуЇтьс€ сп≥впереживанн€ м≥ж людьми. ÷е њх в≥др≥зн€Ї в≥д ритуал≥в. “ак, у вс≥х народ≥в були обр€ди похованн€ померлих. ƒосить розвиненими були й поминанн€. “ак, на –ус≥ ще в стародавност≥ ≥снував обр€д приносити на могилу до пок≥йного що-небудь ≥з њж≥ й питво, що символ≥зувало турботу живих про померлого.

як спец≥альн≥ норми можна розгл€дати й м≥фи. ÷е р≥зн≥ народн≥ казки, билини, €к≥ вчать людей тому, €к потр≥бно поводитис€ ≥ €к не треба. ћ≥фи по€снювали безл≥ч стор≥н нашого житт€, таЇмницю по€ви людини, його побуту, рослин ≥ тварин, характер в≥дносин у родин≥ й ≥н. јле все-таки головне в м≥фах - њхн€ нормативно-регул€тивна особлив≥сть.

«агальновизнаними соц≥альними нормами вважалис€ й звичањ, тобто правила повед≥нки, що склалис€ ≥сторично. ¬они регулюють ст≥йк≥ сусп≥льн≥ в≥дносини прот€гом тривалого пром≥жку часу, прот€гом житт€ дек≥лькох дес€тк≥в покол≥нь. «а кожним звичаЇм т€гнетьс€ великий ≥сторичний пер≥од. «вичањ виражають €кусь життЇву законом≥рн≥сть, ≥ њњ порушенн€ загрожуЇ неприЇмност€ми дл€ людини, наприклад, р≥шенн€ справи на основ≥ звичаю, передача майна померлим близьким родичам, вихованн€ д≥тей мат≥р'ю, шануванн€ старших, уживанн€ навесн≥ п≥сноњ њж≥.

–ел≥г≥йн≥ норми Ч вид соц≥альних норм, €к≥ виступають €к особлив≥ правила повед≥нки, що регулюють в≥дносини м≥ж людьми через призму вимог ¬севишнього, творц€, Ѕога. ” цих нормах пропов≥дуЇтьс€ т≥сний духовний союз людини з богами (Ѕогом). —оюз пол€гаЇ в тому, що Ѕог в≥дкриваЇ людин≥ своЇ серце й сво€ вол€, а людина, перебуваючи в сп≥лкуванн≥ з божеством, робить його волю своЇю нормою й в≥ддаЇ своњ сили на њњ реал≥зац≥ю. ¬≥руюча людина сприймаЇ волю божу €к норму свого поводженн€ й бачить у божеств≥ засновника запов≥дей. –ел≥г≥йн≥ норми вказували люд€м шл€х до пор€тунку, р€туванню в≥д страждань, дос€гненню безсмерт€. ѕ≥зн≥ше вони стали грати чисто регул€тивну функц≥ю: пропонували правила повед≥нки через призму божественного початку, адресувалис€ люд€м ≥ впор€дковували њхнЇ поводженн€. “им самим у сусп≥льств≥ встановлювавс€ потр≥бний пор€док зам≥сть можливоњ анарх≥њ й уседозволеност≥.

Ќорми морал≥ розгл€далис€ найважлив≥шими регул€торами житт€ людей, тому що в них закр≥плювалис€ правила повед≥нки, що визначають, що Ї добро й що Ї зло. Ќа в≥дм≥ну в≥д норм рел≥г≥њ, норми морал≥ не навТ€зують ≥з боку, а ірунтуютьс€ на в≥льному й самост≥йному переконанн≥. ” встановленн≥ цих правил людина Ї наданим соб≥ й своњй вол≥. “акого переконанн€ н≥хто н≥ в кого запозичити не може. Ќав≥ть зовн≥шн≥м авторитетом норми морал≥ не можуть бути встановлен≥, тому що Їдиним авторитетом Ї голос сов≥ст≥, що живе в глибин≥ душ≥.

ќдним з р≥зновид≥в соц≥альних норм Ї правила етикету. ¬важаЇтьс€ акс≥омою, що люди без них н≥коли не обходилис€ й обходитис€ не можуть, тому що в цьому випадку мова ведетьс€ про правила повед≥нки, що стосуютьс€ зовн≥шнього про€ву ставленн€ до людей, причому в≥дношенн€ спри€тливого, привабливого дл€ сп≥лкуванн€, розмови, висновку угод ≥ т.д. “ак, у додержавному сусп≥льств≥ ≥снували особлив≥ правила повед≥нки з особами, €к≥ в сусп≥льств≥ займали висок≥ посади. ѓм кл€лис€, њх в≥тали €кимись жестами, дл€ них улаштовували св€та, њм намагалис€ в≥ддати коштовност≥, њх боготворили.

«аслуговуЇ на увагу висновок ¬.ѕ. јлексЇЇва й ј.». ѕершиц€. Ќа њхню думку, правила повед≥нки в додержавному сусп≥льств≥ не можуть бути в≥днесен≥ н≥ до категор≥њ правових, н≥ до категор≥њ моральних норм. ¬они мають характер мононорм, тобто норм Їдиних, специф≥чних, ще не диференц≥йованих ≥ не розщеплених на р≥зн≥ норми соц≥альноњ регул€ц≥њ перв≥сного сусп≥льства. Ќа жаль, цю ≥дею п≥дтримали й де€к≥ вчен≥-юристи, ≥мов≥рно, порахувавши, що вона - ≥стина в останн≥й ≥нстанц≥њ.

” додержавному сусп≥льств≥, звичайно ж, ≥снували р≥зн≥ диференц≥йован≥ й розщеплен≥ соц≥альн≥ норми, кр≥м, звичайно, правових норм. ≤ з њхньою допомогою люди регулювали багато виникаючих своњх в≥дносин, справи, суперечки, конфл≥кти й т.д.

Ќормативне регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин у сучасний пер≥од зд≥йснюЇтьс€ за допомогою досить складноњ й р≥зноман≥тноњ сукупност≥ соц≥альних норм. —оц≥альн≥ норми обумовлен≥ р≥внем розвитку сусп≥льства - ≥ сферою њхньоњ д≥њ Ї сусп≥льн≥ в≥дносини. ¬изначаючи належну або можливу повед≥нку людини, вони створюютьс€ колективами людей.

“аким чином, соц≥альн≥ норми характеризуютьс€ тим, що вони Ї:

- правилами повед≥нки людей, указуючи на те, €кими повинн≥ бути њхн≥ вчинки;

- правилами повед≥нки загального характеру (на в≥дм≥ну в≥д ≥ндив≥дуальних правил);

- не т≥льки загальними, але й обов'€зковими правилами повед≥нки людей у сусп≥льств≥, €к≥ забезпечен≥ дл€ цього примусовими заходами впливу.

«авд€ки наведеним властивост€м соц≥альн≥ норми здатн≥ впливати на сусп≥льн≥ в≥дносини й св≥дом≥сть њхн≥х учасник≥в.

–≥зноман≥тт€ вид≥в соц≥альних норм по€снюЇтьс€ складн≥стю системи сусп≥льних в≥дносин, а також множинн≥стю суб'Їкт≥в, що зд≥йснюють нормативне регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин.

’арактерною рисою права €к соц≥ального регул€тора Ї його формальний характер, тобто його зовн≥шнЇ вираженн€ в оф≥ц≥йних юридичних джерелах (законах, м≥жнародних конвенц≥€х, судових р≥шенн€х ≥ т.д.), системн≥сть або ч≥ткий взаЇмозв'€зок правових норм, загальнообовТ€зков≥сть приписань, забезпечен≥сть державним примусом у випадку заз≥ханн€ на норми права.

–озпод≥л соц≥альних норм можливий ≥ за зм≥стом. «а ц≥Їю ознакою вид≥л€ютьс€ економ≥чн≥, пол≥тичн≥, еколог≥чн≥, трудов≥, с≥мейн≥ норми й т.д. —оц≥альн≥ норми в њхн≥й сукупност≥ називаютьс€ правилами людського гуртожитку.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 391 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

1613 - | 1376 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.