Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћатер≥альний р≥вень житт€ населенн€. ” матер≥алах ’’≤≤≤ЦXXIV зТњзд≥в  ѕ–— ≥  омпарт≥њ ”крањни, €к≥ в≥дбувалис€ в 1966 Ц 1981 рр., зазначалос€




” матер≥алах ’’≤≤≤ЦXXIV зТњзд≥в  ѕ–— ≥  омпарт≥њ ”крањни, €к≥ в≥дбувалис€ в 1966 Ц 1981 рр., зазначалос€, що п≥днесенн€ народного добробуту Ї найголовн≥шим завданн€м парт≥њ. ”  онституц≥њ —–—– 1977 р. ≥  онституц≥њ ”–—– 1978 р. було записано, що найвища мета сусп≥льного виробництва при соц≥ал≥зм≥ Ц найповн≥ше задоволенн€ зростаючих матер≥альних ≥ духовних потреб людей. ¬ ќсновному закон≥ було заф≥ксовано право громад€н на гарантовану ≥ г≥дну оплату прац≥, право на житло, квал≥ф≥ковану медичну допомогу. Ќе можна сказати, що ц≥ гасла залишалис€ пустим звуком. “а декларован≥ конституц≥йн≥ норми значно в≥дхил€лис€ в≥д д≥йсного стану речей. ¬елике значенн€ дл€ п≥двищенн€ життЇвого р≥вн€ народу мало зростанн€ нац≥онального прибутку. …ого сума в ”–—– за 1965 Ц 1985 рр. зросла б≥льше н≥ж у 2,5 рази. (з 38,2 млрд. крб. до 96,6 млрд.). ƒо 80% ц≥Їњ суми, €к стверджувала оф≥ц≥йна статистика, йшла на п≥двищенн€ матер≥ального р≥вн€ житт€ народу ≥ на розвиток культури. «а ц≥ роки пом≥тно п≥двищивс€ м≥н≥мум зароб≥тн≥ плати роб≥тник≥в ≥ службовц≥в. ” с≥чн≥ 1965 р. в≥н становив 40-45 крб., а в 1977 р., коли було завершено введенн€ м≥н≥муму зарплати, в≥н дос€г 70 крб. на м≥с€ць (у ц≥нах 1961 р.). ќдночасно було скасовано податки ≥з зароб≥тк≥в до 70 крб. на м≥с€ць ≥ знижено ставки податк≥в при зарплат≥ до 90 крб. —ередньом≥с€чна зароб≥тна платн€ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в в ”крањн≥ зросла ≥з 93,3 крб. у 1965 р. до 173,9 крб. у 1985 р. «окрема, п≥двищилас€ зарплатн€ осв≥т€нам, медикам, прац≥вникам культури, науково-досл≥дних установ, п≥дприЇмств громадського харчуванн€, житлово-комунального обслуговуванн€. ќдночасно значно п≥двищилис€ стипенд≥њ студент≥в. ” сфер≥ матер≥ального виробництва оплата прац≥ була вищою, н≥ж прац≥вникам бюджетних установ. “ак, квал≥ф≥кований роб≥тник отримував зарплатню значно вищу, н≥ж л≥кар, вчитель, прац≥вник культурно-осв≥тньоњ установи. Ѕуло вжито заходи щодо п≥двищенн€ оплати прац≥ колгоспник≥в. « 1 липн€ 1966 р. в ус≥х колгоспах уводилас€ гарантована грошова оплата прац≥. «а 1966 Ц 1985 рр. середньом≥с€чна оплата прац≥ колгоспник≥в у республ≥ц≥ зросла з 49,8 крб. до 135,6 крб. ќкр≥м того, значн≥ доходи сел€ни мали в≥д присадибних господарств. ѕом≥тне зростанн€ грошових прибутк≥в населенн€ призвело до значного зб≥льшенн€ товарооб≥гу. ¬≥н зр≥с в ”–—– ≥з 16,5 млрд. крб. у 1965 р. до 50,3 млрд. у 1985 р., тобто б≥льше н≥ж у три рази. ” розрахунку на 100 с≥мей забезпечен≥сть населенн€ республ≥ки предметами культурно-побутового призначенн€ зросла за 1965 Ц1985 рр.: за телев≥зорами Ц ≥з 21 до 92, холодильниками Ц з 8 до 88, пральними машинами Ц з 19 до 65 тощо. —поживанн€ основних продукт≥в харчуванн€ в перерахунку на душу населенн€ на р≥к за це двадц€тир≥чч€ зросло: за мТ€сом ≥ мТ€сопродуктами Ц ≥з 41 до 66 кг, за молоком ≥ молочними продуктами Ц ≥з 246 до 350 кг, цукром Ц ≥з 36,2 до 46,5 кг, ол≥њ Ц ≥з 7,8 до 10,6 кг тощо. ќднак обс€ги виробництва та реал≥зац≥њ товар≥в народного споживанн€ значно в≥дставали в≥д потреб населенн€. “ак, з 1971 по 1985 рр. грошова маса зросла в 3,2 раза, а виробництво товар≥в народного споживанн€ т≥льки в 2 рази. “ому черги б≥л€ прилавк≥в магазин≥в та р≥зного роду деф≥цити залишалис€ пост≥йною прикметою рад€нського способу житт€. Ќереал≥зован≥ кошти населенн€ значною м≥рою накопичувалис€ в державних ощадкасах. —ума внеск≥в громад€н республ≥ки у цих установах зросла з 3,5 млрд. крб. у 1965 р. до 49,7 млрд. крб. у 1985 р. –ад€нська пропаганда завжди з горд≥стю вказувала на цей показник, €к на ще одне св≥дченн€ зростаючого життЇвого р≥вн€ населенн€. јле таке значне (у 14,2 рази) зростанн€ суми вклад≥в св≥дчило про прихован≥ ≥нфл€ц≥йн≥ процеси в рад€нськ≥й економ≥ц≥, про обмежен≥ можливост≥ ринку товар≥в та послуг, про значний товарний голод у крањн≥. Ќа початку 1990-х рок≥в абсолютна б≥льш≥сть вклад≥в населенн€ в ощадкасах знец≥нилась, вкладен≥ кошти так ≥ не були реал≥зован≥. Ќа зб≥льшенн€ грошовоњ маси в крањн≥, не забезпеченоњ в≥дпов≥дною товарною масою, дуже негативно впливала порочна практика Увиводил≥вкиФ та приписок, що масово поширилас€ на виробництв≥ в 1970-х роках Ц на початку 1980-х рок≥в, ≥ призводила до виплати прац≥вникам фактично незароблених грошей, незаслужених прем≥й, встановленн€ УгарантованихФ ставок зарплати, не повТ€заних ≥з трудовими внесками прац≥вника. ” рад€нськ≥й крањн≥ значну частку матер≥альних ресурс≥в в≥дводили до сусп≥льних фонд≥в споживанн€, за рахунок €ких ф≥нансували осв≥ту, медичне обслуговуванн€, пенс≥њ, стипенд≥њ, в≥дпустки тощо. якщо в 1965 р. сума виплат ≥ п≥льг за рахунок цих фонд≥в на душу населенн€ складала за р≥к у республ≥ц≥ 164 крб., то в 1985 р. Ц 511 крб. ” 1965 Ц 1985 рр. була зб≥льшена м≥н≥мальна тривал≥сть щор≥чноњ в≥дпустки дл€ роб≥тник≥в та службовц≥в ≥з 12 до 15 робочих дн≥в, зросли розм≥ри грошових виплат труд€щим у зТв€зку з тимчасовою втратою працездатност≥, введене безплатне користуванн€ п≥дручниками у середн≥х школах, держава допомагала с≥мТ€м, у €ких доход на людину не перевищував 50 крб. ≥ €к≥ мали неповнол≥тн≥х д≥тей. ” друг≥й половин≥ 1960-х - перш≥й половин≥ 1980-х рок≥в було значно удосконалено систему пенс≥йного забезпеченн€, п≥двищено розм≥ри пенс≥й дл€ роб≥тник≥в та службовц≥в, з 1965 р. почали виплачувати пенс≥њ колгоспникам. јле в ц≥лому розм≥ри пенс≥й р€довим рад€нським громад€нам були не значн≥ ≥ њх ледве вистачало на покритт€ найнеобх≥дн≥ших потреб людини. ќдним ≥з показник≥в матер≥ального добробуту населенн€ Ї р≥вень забезпеченост≥ житлом. «а 1966 Ц 1985 рр. в ”–—– 24,8 млн. чол., тобто майже половина жител≥в, пол≥пшила своњ житлов≥ умови. «Т€вилис€ нов≥ м≥ста Ц ѕридн≥провськ, —в≥тловодськ, ”крањнка, ¬≥льногорськ, ƒн≥провий та ≥н. ”  иЇв≥ зТ€вилис€ нов≥ житлов≥ масиви: –усан≥вка, Ќивки, —ирець, ќболонь. ѕод≥бн≥ м≥крорайони виникли у кожному м≥ст≥. ѕоступово зм≥нивс€ зовн≥шн≥й вигл€д с≥льських населених пункт≥в. ” багатьох селах виросли добротн≥ цегл€н≥ будинки, двохповерхов≥ школи, будинки культури, дит€ч≥ дошк≥льн≥ заклади, л≥карн≥, торг≥вельно-побутов≥ комплекси. ”продовж 1966 Ц 1985 рр. у республ≥ц≥ було споруджено 376,7 млн. кв. м. житла. јле житла не вистачало. “ак, за 1981 Ц 1985 рр. черга на житло в м≥стах, що нал≥чувала 1,5 млн. чол., не зменшилас€, а зб≥льшилас€ до 2 млн. чол. ƒо того ж практика розпод≥лу квартир в умовах в≥дсутност≥ справжньоњ демократ≥њ ≥ д≥йсного громадського контролю не могла вдовольнити труд€щих. ƒуже низькою залишалас€ €к≥сть житла. Ќов≥ квартири вимагали ремонту в≥дразу п≥сл€ вселенн€ туди людей. ѕри забудов≥ нових м≥крорайон≥в використовувалис€ невдал≥, стандартн≥, невиразн≥ проекти житлових будинк≥в, у багатьох УекспериментальнихФ селах споруджували багатоповерхов≥ будинки, що були не пристосован≥ до с≥льського способу житт€. Ќезважаючи на велик≥ обс€ги буд≥вництва, держава €вно не справл€лас€ з≥ вз€тими на себе зобовТ€занн€ми. ѕотр≥бно було ширше залучати кошти населенн€, зокрема, через створенн€ житлово-буд≥вельних кооператив≥в. јле в 1979 р. в ”крањн≥ нараховувалос€ всього 470 таких обТЇднань ≥з 62 тис. пайщик≥в. ÷≥лком зрозум≥ло, що дл€ ”крањни це була краплина в мор≥, черга на вступ до житлового кооперативу пост≥йно зростала. «а 1965 Ц 1985 рр. поступово пол≥пшувалос€ забезпеченн€ населенн€ республ≥ки комунальними послугами. “ак, у м≥стах водогоном користувалис€ 70,8% город€н у 1965 р. ≥ 91,3% у 1983 р., канал≥зац≥Їю 67,1% у 1965 р. ≥ 89,5% у 1983, газом 52,1% у 1965 р. ≥ 85,7% у 1983 р. ” 1965-1985 рр. поступово пол≥пшувалос€ транспортне обслуговуванн€ населенн€. “ролейбус зТ€вивс€ на вулиц€х „еркас, –≥вного,  ременчука, —ум,  ≥ровограда, ћиколаЇва, јртем≥вська,  ад≥њвки, ћар≥упол€, ћак≥њвки, ’мельницького, —ловТ€нська, —ЇвЇродонецька та ≥нших м≥ст. ” 1975 р. запрацював ’арк≥вський метропол≥тен Ц другий у республ≥ц≥. ” с≥льськ≥й м≥сцевост≥ розширювалас€ мережа автобусних л≥н≥й. ” 1985 р. б≥льш≥сть колгосп≥в та радгосп≥в мали автобусне сполученн€ з районними центрами або найближчими зал≥зничними станц≥€ми. јле в соц≥альному розвитку село набагато в≥дставало в≥д м≥ста. ÷е стосувалос€ забезпеченн€ транспортом, газом, орган≥зац≥Їю побутового обслуговуванн€, державноњ та кооперативноњ торг≥вл≥, охорони здоровТ€ тощо. Ќа середину 1980-х рок≥в забезпеченн€ природним газом становило лише 7%, а водогоном т≥льки 14,6% в≥д потреби сел€н. Ѕ≥льше половини с≥л не мали лазень, а 200 с≥льських населених пункт≥в у п≥вденних област€х ”–—– не мали джерел водопостачанн€ ≥ ≥снували на прив≥зн≥й вод≥, що робило житт€ там нестерпним. ” ц≥лому, незважаючи на певний усп≥х у пол≥пшенн≥ матер≥альних умов житт€ в ”–—– за 1965-1985 рр., €к≥сть житт€ простих громад€н залишалас€ низькою. “отал≥тарна система ви€вилас€ неспроможною вир≥шувати назр≥л≥ питанн€ соц≥альноњ сфери. «бер≥гавс€ залишковий принцип вид≥ленн€ ресурс≥в дл€ њњ розвитку. Ќаск≥льки в≥дносним був добробут рад€нських громад€н у 1985 р., св≥дчить той факт, що за р≥внем житт€ ”крањна пос≥дала 60-те м≥сце у св≥т≥. ”крањнський народ був позбавлений умов житт€, г≥дних сучасноњ цив≥л≥зац≥њ. Ќезадов≥льн≥ умови прац≥ й побуту, стресов≥ ситуац≥њ на цьому ірунт≥, поширенн€ пи€цтва ≥ наркоман≥њ загострили проблему здоровТ€ нац≥њ. « точки зору забезпеченн€ л≥кар€ми, л≥карн€ними л≥жками, то тут буц≥мто було все гаразд. ” 1985 р. на 10 тис. населенн€ ”крањни припадало 38,9 л≥кар≥в, 106,7 медсестер, 128 л≥карн€них л≥жок, що було б≥льше, н≥ж у сус≥дн≥х Ївропейських крањнах. јле оснащен≥сть медичних заклад≥в ≥ €к≥сть медобслуговуванн€ залишалис€ надзвичайно низькими. ћедицина ф≥нансувалас€ за залишковим принципом. ¬≥дчувалас€ гостра нестача сучасного медичного обладнанн€, потр≥бних медикамент≥в. Ѕагато л≥карень, особливо на сел≥, розм≥щувалис€ у непристосованих прим≥щенн€х. ” третин≥ украњнських с≥л не було нав≥ть амбулатор≥й. ѕерес≥чна тривал≥сть житт€ в ”крањн≥ знижувалас€, а в сус≥дн≥х Ївропейських крањнах зростала. ” 1985 р. цей показник у республ≥ц≥ становив 68 рок≥в. ÷е Ї св≥дченн€м не т≥льки незадов≥льного стану з охороною здоровТ€, а й тривалого споживанн€ не€к≥сних продукт≥в харчуванн€, незадов≥льного водопостачанн€, еколог≥чноњ кризи, наростанн€ соц≥ально-економ≥чних негаразд≥в тощо. Ќаприк≥нц≥ 1970-х рок≥в у де€ких област€х ”–—– р≥вень смертност≥ перевищив народжуван≥сть. ѕочалас€ депопул€ц≥€ народу. ÷е вкрай неблагополучне €вище св≥дчило про глибоку кризу у сусп≥льств≥.

—тан культури

” 1965 Ц 1985 рр. складн≥ ≥ суперечлив≥ процеси спостер≥галис€ ≥ в сфер≥ культури. ѕередус≥м, це стосуЇтьс€ загальноосв≥тн≥х шк≥л.  ≥льк≥сн≥ показники св≥дчили про невпинний поступ. “ак, за вказан≥ двадц€ть рок≥в у республ≥ц≥ було введено до д≥њ шк≥л на 4,3 млн. учн≥вських м≥сць. ÷е означаЇ, що в ”–—– ввели 60% нових шк≥л. «а ц≥ роки пом≥тно зб≥льшивс€ ≥ контингент учител≥в. ѓх на середину 1980-х рок≥в у школах республ≥ки працювало понад п≥вм≥льйона ≥ абсолютна б≥льш≥сть ≥з них мала вищу осв≥ту. Ќезважаючи на вс≥ помилки та перекрученн€, що мали м≥сце в розвитку загальноосв≥тньоњ школи в середин≥ 1960-х Ц середин≥ 1980-х рок≥в, ус≥м д≥т€м було забезпечено доступ до осв≥ти, вдалос€ створити значний науковий ≥ культурний потенц≥ал крањни. ” той же час, комун≥стична парт≥€ розгл€дала осв≥ту €к важливу складову частину своЇњ ≥деолог≥чноњ системи ≥ пост≥йно тримала школу в пол≥ своЇњ уваги, настирливо насаджувала догматичне, в≥д≥рване в≥д житт€ марксистсько-лен≥нське вченн€, атењзм. ѕ≥сл€ зм≥ни парт≥йно-рад€нського кер≥вництва в крањн≥ у жовтн≥ 1964 р. шк≥льна реформа 1958 р. була в≥дм≥нена ≥ лише окрем≥ њњ фрагменти, €к наприклад, восьмир≥чна неповна середн€ осв≥та, продовжували ≥снувати. « одинадц€тир≥чного терм≥ну навчанн€ в денн≥й загальноосв≥тн≥й школ≥ з 1966 р. знову перешли до дес€тир≥чки. « 1966/67 навчального року в школах республ≥ки розпочавс€ перех≥д на нов≥ навчальн≥ програми й п≥дручники. ÷ей процес тривав дес€ть рок≥в ≥ завершивс€ у 1977 р. ≤з 1966 р. «г≥дно з р≥шенн€ми ’’≤≤≤ зТњзду  ѕ–—, розпочавс€ перех≥д до обовТ€зковоњ середньоњ осв≥ти. ’’≤V зТњзд  ѕ–— (1971 р.) поставив завданн€ прот€гом девТ€тоњ пТ€тир≥чки (1971 Ц1975 рр.) завершити перех≥д до загальноњ середньоњ осв≥ти молод≥. ƒл€ виконанн€ ц≥Їњ директиви ÷   ѕ–— ≥ –ада ћ≥н≥стр≥в —–—– прийн€-ли постанову Уѕро завершенн€ переходу до загальноњ середньоњ осв≥ти молод≥ ≥ подальший розвиток загальноосв≥тньоњ школиФ (1972 р.). «азначений доку-мент, а також прийн€т≥ в 1973 р. ¬ерховною –адою —–—– Уќснови законо-давства —–—– та союзних республ≥к про народну осв≥туФ визначили особли-вост≥ навчального процесу в наступн≥ роки. ѕоложенн€ про загальну ≥ обо-вТ€зкову середню осв≥ту молод≥ було внесено до  онституц≥њ ”–—– 1978 р. —ередн€ осв≥та запроваджувалас€ не т≥льки через загальноосв≥тню школу, а й через середню спец≥альну осв≥ту та систему профес≥йно-техн≥чного навчанн€. ”же в середин≥ 1970-х рок≥в 99% випускник≥в восьмих клас≥в продовжували навчатис€ або в 9-10 класах загальноосв≥тньоњ школи, або в середн≥х спец≥альних та профес≥йно-техн≥чних навчальних закладах. “обто система середньоњ осв≥ти охопила практично все п≥дростаюче покол≥нн€. ќдночасно були внесен≥ серйозн≥ зм≥ни у структуру школи. Ќавчанн€ в початков≥й школ≥ завершувалос€ за три роки зам≥ст чотирьох. ” старших класах було введено факультативн≥ зан€тт€ з р≥зних галузей знань. Ѕула розширена мережа шк≥л ≥з поглибленим вивченн€м окремих предмет≥в. ”се ширше впроваджувалас€ каб≥нетна система навчанн€. «м≥нивс€ характер виробничого навчанн€, зокрема, набули широкого поширенн€ м≥жшк≥льн≥ навчально-виробнич≥ комб≥нати, у €ких учн≥ здобували початкову профес≥йну п≥дготовку. ѕосилилас€ пол≥тизац≥€ навчально-виховного процесу. ≤з середини 1960-х рок≥в було введено спец≥альний курс сусп≥льствознавства, а з 1972 р. в ус≥х середн≥х школах була запроваджена обовТ€зкова початкова в≥йськова п≥дготовка. ≤з 1975 р. у восьмих класах почали вивчати предмет Уќснови рад€нськоњ держави ≥ праваФ. “а введенн€ загальноњ ≥ обовТ€зковоњ середньоњ осв≥ти не забезпечувало належного р≥вн€ п≥дготовки багатьох учн≥в. ÷ьому заважали догматизм ≥ консерватизм, що процв≥тали в педагог≥чн≥й науц≥ та осв≥т€нських в≥домствах. —истема шк≥льного вихованн€ в≥дзначалас€ формал≥змом ≥ заорган≥зован≥стю. ѕитома вага видатк≥в на осв≥ту в бюджет≥ крањни знижувалас€. “ак, у 1950-х роках в ”–—– на осв≥ту витрачалос€ 10% нац≥онального прибутку. ÷е був найвищий показник у св≥т≥. ” 1960-х Ц 1980-х роках цей показник почав невпинно знижуватис€, чого не було в жодн≥й розвинут≥й крањн≥. ¬≥н зменшивс€ в середин≥ 1980-х рок≥в до 7%. ƒл€ прикладу, у —Ўј видатки на осв≥ту в повоЇнний час невпинно зростали ≥ дос€гли в середин≥ 1980-х рок≥в 12%. «начно нижче св≥тових стандарт≥в була в ”–—– ≥ матер≥альна база осв≥ти. ” середн≥х школах у середин≥ 1980-х рок≥в на кожного учн€ припадало обладнанн€ т≥льки на 60 крб. ” Ўвец≥њ, наприклад, на 1000 долар≥в. ” вузах республ≥ки на 1 студента припадало обладнанн€ на 2300 крб. проти 8000 долар≥в у —Ўј. «лиденний матер≥альний стан в≥тчизн€ноњ осв≥т€нськоњ галуз≥ не м≥г не позначитис€ на р≥вн≥ осв≥ти. ƒо цього необх≥дно додати ≥ дуже низьку оплату прац≥ педагог≥в, особливо у середн≥й школ≥. —аме ц≥Їю обставиною по€снюЇтьс€ факт абсолютного переважанн€ ж≥нок серед шк≥льних педагог≥в. „олов≥ки просто були не в змоз≥ утримувати с≥мСю на таку низьку зароб≥тну платню. Ќа початку 1980-х рок≥в стало особливо пом≥тно, що розвиток осв≥ти й п≥дготовки фах≥вц≥в у наш≥й крањн≥ пом≥тно в≥дстаЇ в≥д св≥тового р≥вн€. Ќеобх≥дно було вжити кардинальних заход≥в. ” 1984 р. ¬ерховна –ада —–—– схвалила Уќсновн≥ напр€мки реформи загальноосв≥тньоњ ≥ профес≥йноњ школиФ. ¬они визначали осв≥тню пол≥тику в крањн≥ на наступн≥ роки. ¬≥дпов≥дно до цього документу вносилис€ значн≥ зм≥ни у зм≥ст навчально-виховного процесу. ”вага концентрувалас€ на трудовому навчанн≥, оволод≥нн≥ учн€ми конкретними знанн€ми з природно-техн≥чних, економ≥чних та сусп≥льних наук. ќдночасно запроваджувалос€ навчанн€ д≥тей з 6 рок≥в. ¬осьмир≥чки були реорган≥зован≥ в девТ€тир≥чки, а дес€тир≥чки Ц в одинадц€тир≥чки. ѕрофтехучилища р≥зних тип≥в реорган≥зовувалис€ в Їдиний тип навчального закладу Ц середн≥ профтехучилища. јле зд≥йсненн€ цих заход≥в було слабо п≥дкр≥плено матер≥альною базою, не супроводжувалос€ демократизац≥Їю осв≥т€нськоњ справи, навпаки, ≥деолог≥чний тиск ≥з боку комун≥стичноњ парт≥њ посиливс€. Ѕули проголошен≥ Їдин≥ законодавч≥ принципи орган≥зац≥њ шк≥льного навчанн€ в крањн≥, посилювалас€ централ≥зац≥€ управл≥нн€ системою осв≥ти, ≥гнорувалис€ нац≥ональн≥ особливост≥, що ≥ призвело до невдач≥ реформ у 1984 р. «а 1965 Ц 1985 рр. р≥зко звузилас€ сфера вжитку у школ≥ украњнськоњ мови. ” республ≥ц≥ з кожною пТ€тир≥чкою скорочувалас€ мережа украњнських шк≥л, а у великих м≥стах на сход≥ та п≥вдн≥ ”крањни вони зовс≥м зникли. ” середин≥ 1980-х рок≥в т≥льки половина д≥тей вчилас€ в украњнських школах, переважно у с≥льськ≥й м≥сцевост≥. «а тотал≥тарноњ системи в ”крањн≥ не ≥снувало нац≥ональноњ школи в тому њњ розум≥нн≥, де учн€м дають не лише знанн€, а й виховують њх у пошан≥ до р≥дноњ мови, культури, традиц≥й, звичањв, прищеплюють нац≥ональну св≥дом≥сть тощо. ѕоширенню рос≥йськоњ мови у нац≥ональних республ≥ках спри€ли постанови –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– в≥д 13 жовтн€ 1978 р. Уѕо заходи з поширенн€ вивченн€ рос≥йськоњ мови в союзних республ≥кахФ. ” ѕостанов≥ ÷   ѕ–— ≥ –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– в≥д 26 травн€ 1983 р. Уѕро додатков≥ заходи з удосконаленн€ вивченн€ рос≥йськоњ мови в загальноосв≥тн≥х навчальних закладах союзних республ≥кФ в ”крањн≥ вчител€м рос≥йськоњ мови було встановлено 15% надбавки до ставок, класи, де було понад 25 учн≥в, на уроках рос≥йськоњ мови под≥л€лис€ на групи. —тало поширеним €вищем зв≥льн€ти учн≥в у рос≥йських школах в≥д вивченн€ украњнськоњ мови та л≥тератури. “аким чином, дл€ русиф≥кац≥њ школи в ”крањн≥ були створен≥ вс≥ умови. ” середин≥ 1960-х Ц середин≥ 1980-х рок≥в тенденц≥€ в осв≥т≥, повТ€зана з розширенн€м профес≥йноњ п≥дготовки молод≥, спричинила висок≥ темпи розвитку системи профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти. якщо у 1966 р. в ”–—– нал≥чувалос€ 700 профтехучилищ, де навчалос€ 285,9 тис. учн≥в, то в 1985 р. у республ≥ц≥ було 1037 середн≥х профтехучилищ, де здобували осв≥ту ≥ спец≥альн≥сть 650 тис. чол. ”р€дова постанова про перетворенн€ вс≥х профтехучилищ у навчальн≥ заклади ≥з середньою осв≥тою була прийн€та в 1969 р. «акон про народну осв≥ту (1973 р.) назвав профтехучилища основною школою профес≥йного навчанн€ молод≥. јле, незважаючи на певн≥ усп≥хи в цьому напр€мку, р≥вень квал≥ф≥кац≥њ молодих роб≥тник≥в Ц випускник≥в профтехучилищ Ц в≥дставав в≥д р≥вн€ сучасного виробництва. ѕричина цього €вища пол€гала у недостатньому р≥вн≥ розвитку матер≥ально-техн≥чнаоњ бази багатьох училищ, недостатн≥й квал≥ф≥кац≥њ викладацького складу та майстр≥в виробничого навчанн€. Ќе останню роль у цьому в≥д≥грали також методи комплектуванн€ училищ, куди загальноосв≥тн€ школа в≥дправл€ла учн≥в з числа так званих УважкихФ п≥дл≥тк≥в тощо. ” 1965 Ц 1985 р. розширилас€ п≥дготовка спец≥ал≥ст≥в ≥з спец≥альною середньою осв≥тою. ” 1965 р. в республ≥ц≥ ≥снувало 697 середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в, де навчалос€ 645,9 тис. студент≥в. ” 1985 р. њх було 733, де здобували фах 805 тис. чол. за 370 спец≥альност€ми. Ќа початку 1980-х рок≥в у республ≥ц≥ д≥€ло 147 вуз≥в, де навчалос€ близько 900 тис. студент≥в. «абезпечували навчально-виховний процес у вузах понад 80 тис. науково-викладацьких кадр≥в, серед €ких було 2,6 тис. доктор≥в ≥ до 30 тис. кандидат≥в наук. Ўирокий розвиток системи осв≥ти забезпечив високий осв≥тн≥й р≥вень населенн€ ”крањни. Ќа середину 1980-х рок≥в мали вищу та середню (повну ≥ неповну) осв≥ту 28 млн. чол., або 84% зайн€того у народному господарств≥ населенн€. ” ц≥лому вища та середн€ спец≥альна школа забезпечувала завданн€ з п≥дготовки кадр≥в спец≥ал≥ст≥в дл€ осв≥ти, науки, економ≥ки ≥ культури. јле на початку 1980-х рок≥в стало особливо пом≥тно, що р≥вень п≥дготовки фах≥вц≥в в ”–—– значно в≥дставав в≥д св≥тового. ” друг≥й половин≥ 1960-х Ц 1970-х роках вузи та середн≥ спец≥альн≥ навчальн≥ заклади ”крањни майже повн≥стю перейшли на рос≥йську мову викладанн€. ” результат≥ молодь, €ка приходила до цих заклад≥в з украњнських шк≥л, за роки навчанн€ русиф≥кувалас€. ” друг≥й половин≥ 1960-х Ц перш≥й половин≥ 1980-х рок≥в пом≥тно посиливс€ вплив науки в сусп≥льств≥. Ќаука перетворилас€ на безпосередню продуктивну силу. ќсновним науковим центром республ≥ки залишалис€ јЌ ”–—–. ¬она складалас€ ≥з трьох секц≥й, €к≥ обТЇднували спочатку девС€ть, а пот≥м двадц€ть в≥дд≥лень. ќсновн≥ напр€мки досл≥джень визначалис€ секц≥Їю ф≥зико-техн≥чних ≥ математичних наук, секц≥Їю х≥м≥ко-технолог≥чних та б≥олог≥чних наук ≥ секц≥Їю сусп≥льних наук. ƒл€ посиленн€ наукових досл≥джень поза столицею в 1970-х Ц 1980-х роках у республ≥ц≥ було утворено 6 наукових центр≥в: ƒн≥пропетровський, ƒонецький, «ах≥дний, ѕ≥вн≥чно-—х≥дний, ѕ≥вденний.  р≥м наукових установ јЌ ”–—–, у республ≥ц≥ д≥€ла широка мережа галузевих та вуз≥вських науково-досл≥дних установ, орган≥зац≥й ≥ п≥дрозд≥л≥в: науково-досл≥дних ≥нститут≥в, сектор≥в, проблемних лаборатор≥й, кафедр тощо. «агальна к≥льк≥сть науковц≥в у республ≥ц≥ невпинно зростала ≥ становила на середину 1980-х рок≥в понад 200 тис. чол.(у 1965 р. Ц 94 тис.). —еред вчених республ≥ки було до 6 тис. доктор≥в ≥ до 70 тис. кандидат≥в наук. «усилл€ми вчених, насамперед, Ѕ.ѕатона, в ”–—– було створено найб≥льший у св≥т≥ центр наукових досл≥джень у галуз≥ зварюванн€ метал≥в, зварювальних конструкц≥й ≥ нових металург≥йних метод≥в добуванн€ високо€к≥сних та особливо чистих метал≥в ≥ сплав≥в. ¬еликим був внесок учених республ≥ки в розробку проблем матер≥алознавства, зокрема, у створенн€ нових матер≥ал≥в з особливими властивост€ми. –озвиток цього наукового напр€мку Ц один ≥з найважлив≥ших, оск≥льки визначаЇ напр€мки розвитку сучасного промислового машинобудуванн€. ѕров≥дн≥ у св≥тов≥й практиц≥ в≥дкритт€ у галуз≥ ф≥зики ≥ сплав≥в зробили вчен≥ ≤нституту металоф≥зики јЌ ”–—–. ¬ ”крањн≥ усп≥шно розвивалис€ досл≥дженн€ в нов≥й галуз≥ Ц порошков≥й металург≥њ. ≤нститут проблем матер≥алознавства, очолений академ≥ком ≤. ‘ранцевичем, був пров≥дним закладом у ц≥й справ≥. √оловною орган≥зац≥Їю ≥з створенн€ автоматизованих систем проектуванн€ електронно-обчислювальних машин у крањн≥ став ≤нститут к≥бернетики, очолюваний академ≥ком ¬. √лушковим, а пот≥м академ≥ком ¬. ћихайлевичем. ‘ундаментальн≥ досл≥дженн€ були виконан≥ в галуз≥ твердого т≥ла й низьких температур, надпров≥дност≥, ф≥зики нап≥впров≥дник≥в, рад≥оф≥зики, теоретичноњ й експериментальноњ €дерноњ ф≥зики, ф≥зики плазм ≥ керованого термо€дерного синтезу, астроном≥њ та рад≥оастроном≥њ. ” 1966 р. в ”крањн≥ було збудовано найб≥льший у ™вроп≥ л≥н≥йний прискорювач електрон≥в. ” галуз≥ €дерноњ ф≥зики значний внесок зробили вчен≥ ’арк≥вськоњ школи теоретичноњ ф≥зики та  ињвськоњ школи математичноњ ф≥зики. «авд€ки фундаментальним ≥ прикладним розробкам учених-геолог≥в розширилис€ можливост≥ освоЇнн€ корисних копалин на територ≥њ республ≥ки. «начн≥ зрушенн€ спостер≥галис€ в галуз≥ х≥м≥њ та х≥м≥чних технолог≥й, б≥ох≥м≥њ, ф≥з≥олог≥њ ≥ теоретичноњ медицини, загальноњ б≥олог≥њ. ” результат≥ у виробництво було впроваджено чимало прогресивних х≥м≥чних технолог≥й ≥ процес≥в, створено нов≥ матер≥али, €к≥ мають ц≥нн≥ ф≥зичн≥ властивост≥, високо€к≥сн≥ пол≥мери, ≥зол€ц≥йн≥ покритт€, термост≥йк≥ пл≥вки. ” народне господарство Ц нов≥ типи мастил, клейових композиц≥й, ≥зол€ц≥йноњ стр≥чки дл€ захисту зварних стик≥в трубопровод≥в, кабел≥в тощо.¬елике народногосподарське значенн€ мали дос€гненн€ вчених ”–—– у галуз≥ с≥льськогосподарськоњ науки. ўор≥чно в с≥льське господарство у 1960-хЦ1970-х роках впроваджувалос€ до 100 наукових розробок. “ак, колектив ћирон≥вського науково-досл≥дного ≥нституту, очолюваного акад. ¬. –емеслом, селекц≥онував 12 нових високоврожайних сорт≥в озимоњ пшениц≥. ”чен≥ ќ.  олом≥Їць, ћ. Ѕордонос та ≥нш≥ вивели сорти цукрових бур€к≥в з однонас≥нними плодами, що давали врожай на 50-55 ц вищий, н≥ж багатонас≥нн≥ бур€ки. Ѕ.—околов, ќ. ћус≥йок, ¬.  озубенко вивели високоврожайн≥ г≥бриди ≥ сорти кукурудзи. ѕрот€гом 1970 Ц 1985 рр. понад 13 тис. наукових розробок учених јЌ ”–—– було впроваджено у виробництво. ќднак це т≥льки невелика частина винаход≥в учених республ≥ки. ¬иробничники за умов адм≥н≥стративно-командноњ системи економ≥ки цуралис€ наукових розробок ≥ неохоче впроваджували њх на заводах ≥ фабриках, у с≥льськогосподарське виробництво. ∆орстке плануванн€ блокувало використанн€ дос€гнень учених, оск≥льки нов≥ розробки неминуче вимагали зм≥ни в≥дпрацьованого технолог≥чного процесу, що впливало на планов≥ показники. “ому виробничники вол≥ли розвивати виробництво за напрацьованим шаблоном, а науков≥ розробки впроваджувалис€ здеб≥льшого п≥д адм≥н≥стративним тиском. ” цих умовах поширювалас€ показушн≥сть, рапортоман≥€, окозамилюванн€ тощо. ¬≥тчизн€на наука у 1970-х Ц на початку 1980-х рок≥в почала втрачати своњ пр≥оритетн≥ позиц≥њ. ” 1965 Ц 1985 рр. сусп≥льним наукам доводилос€ розвиватис€ в умовах посиленого ≥деолог≥чного тиску ≥ всеос€жноњ цензури. ѕрот€гом двадц€тир≥чч€ ≥сториками республ≥ки було п≥дготовлено й опубл≥ковано багато р≥зноман≥тних монограф≥й, а також колективних праць. ÷е передус≥м У≤стор≥€ ”крањнськоњ –—–Ф у 2-х т., У≤стор≥€ роб≥тничого класу ”крањнськоњ –—–Ф у 2-х т., У”крањнська –—– у пер≥од громад€нськоњ в≥йни. 1917-1920 рр.Ф у 3-х кн., Уѕеремога ¬еликоњ ∆овтневоњ соц≥ал≥стичноњ революц≥њ на ”крањн≥Ф у 2-х т., У”крањнська –—– у ¬елик≥й ¬≥тчизн€н≥й в≥йн≥ –ад€нського —оюзу. 1941 Ц1945 рр.Ф у 3-х т., У–ад€нська енциклопед≥€ ≥стор≥њ ”крањниФ у 4-х томах, У≤стор≥€ м≥ст ≥ с≥л ”–—–Ф у 26 т. Ќайважлив≥шим п≥дсумком розвитку ≥сторичноњ науки в ”–—– на середину 80-х рок≥в був вих≥д У≤стор≥њ ”крањнськоњ –—–Ф у 10 кн. ќднак через обСЇктивн≥ причини, велике коло проблем з ≥стор≥њ ”крањни не досл≥джувалис€. ƒе€к≥ ≥сторики, незважаючи на всеохоплюючий ≥деолог≥чний контроль, намагалис€ донести до громадськост≥ ≥сторичну правду. —еред цих см≥ливц≥в був ћ. Ѕрайчевський Ц автор к≥лькох глибоких наукових праць УѕриЇднанн€ чи воззТЇднанн€Ф, Уѕоходженн€ –ус≥Ф, У оли ≥ €к виник  ињвФ, за що в≥н зазнав пересл≥дувань з боку тотал≥тарноњ системи. “ворчими зусилл€ми багатьох автор≥в у 1977 Ц 1984 рр. було зд≥йснено двадц€титомне друге виданн€ У”крањнськоњ рад€нськоњ енциклопед≥њФ. Ћ≥тературознавц≥ завершили виданн€ восьмитомноњ У≤стор≥њ украњнськоњ л≥тературиФ, мистецтвознавц≥ Ц У≤стор≥њ украњнського мистецтваФ, мовознавц≥ Ц пС€титомного словника У—учасноњ украњнськоњ л≥тературноњ мовиФ, одинадц€титомного У—ловника украњнськоњ мовиФ, У≤стор≥њ украњнськоњ мовиФ у чотирьох томах тощо. “а далеко не вс≥ найважлив≥ш≥ проблеми, под≥њ та €вища сусп≥льно-економ≥чного та культурного житт€ ”крањни знайшли своЇ в≥дображенн€ у досл≥дженн€х сусп≥льствознавц≥в. ѕ≥д т€жким пресом оф≥ц≥йноњ ≥деолог≥њ гуман≥тарн≥ науки ун≥ф≥ковувалис€, вихолощувалис€, зб≥днювалис€, втрачали не т≥льки нац≥ональне, а й наукове обличч€. ” науков≥й сфер≥, €к ≥ на осв≥т€нськ≥й нив≥, у 1965 Ц 1985 рр. набирала оберт≥в русиф≥кац≥€. Ѕ≥льш≥сть украњномовних наукових часопис≥в було перекладено на рос≥йську мову. ” 1973 р. над≥йшло розпор€дженн€ ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ при –ад≥ ћ≥н≥стр≥в —–—– ≥з вимогою писати дисертац≥њ лише рос≥йською мовою. јбсолютна б≥льш≥сть наукових праць, у тому числ≥ ≥ сусп≥льствознавц≥в, друкувалас€ рос≥йською мовою. ¬≥дсоток книг украњнською мовою неухильно зменшувавс€. ” 1970 р. украњнською мовою було видруковано 38,2% книг, а в 1985 р. Ц 21,4%. ” складних умовах середини 60-х Ц середини 80-х рок≥в розвивалис€ л≥тература та мистецтво ”крањни. ѕарт≥йн≥ ≥деологи вимагали в≥д митц≥в таких твор≥в, €к≥ на художньому р≥вн≥ пропагували б пол≥тику парт≥њ, в≥двол≥кали увагу народу в≥д його насущних соц≥ально-економ≥чних потреб, ус≥л€ко прикрашали б рад€нську д≥йсн≥сть. “а кращ≥ письменники, поети, художники, композитори, автори гостро в≥дчували фальш оф≥ц≥йноњ ≥деолог≥њ, наростанн€ кризових €вищ у сусп≥льств≥, пад≥нн€ морал≥, девальвац≥ю загальнолюдських ц≥нностей, занепад украњнськоњ культури ≥ принизливий стан р≥дноњ мови. ÷≥ настроњ вони вт≥лили у своњй творчост≥. ” 1960 Ц 1980-т≥ роки украњнська л≥тература поповнилас€ творами ќ. √ончара (У“ронкаФ, У—оборФ, У÷иклонФ, УЅерег любов≥Ф, У“во€ зор€Ф), романами ≥ пов≥ст€ми ћ. —тельмаха (У„отири бродиФ, Уƒума про тебеФ), ѕ. «агребельного (У–озг≥нФ, УƒивоФ), ¬. ƒрозда (У атастрофаФ), ≤. Ѕ≥лика (Ућеч јре€Ф), ¬. «емл€ка (УЋебедина згра€Ф, У«елен≥ млиниФ), ќ. „енде€ (УЅерезовий сн≥гФ). ѕл≥дно працювали драматурги ќ.  олом≥Їць, ћ. «арудний. ”крањнську поез≥ю збагатили новаторськ≥ твори ≤. ƒрача, ƒ. ѕавличка, ¬. √олобородька, ј. ћалишка. —правжн≥м шедевром став в≥ршований роман Ћ.  остенко Ућарус€ „урайФ. “а з другоњ половини 1960-х рок≥в р≥зко посиливс€ ≥деолог≥чний контроль за л≥тературою ≥ мистецтвом. ƒержавна цензура ≥ парт≥йн≥ ком≥тети уважно стежили за У≥дейно-теоретичним р≥внемФ друкованих видань, передач телебаченн€ ≥ рад≥о, репертуару театр≥в, концерт≥в ≥ к≥но.  ожний тв≥р, перш н≥ж потрапити до читача, ретельно перев≥р€вс€ на "≥дейну чистотуУ.  ожний р€док, €кий викликав сумн≥ви, негайно викреслювавс€. ∆орсткий контроль неминуче зб≥днював духовне житт€. —усп≥льно-пол≥тична ситуац≥€ в ”крањн≥ ставала нестерпною. ÷   ѕ–— ≥ ÷   омпарт≥њ ”крањни одна за одною приймали постанови, спр€мован≥ на посиленн€ ≥деолог≥чного контролю. ѕисьменник≥в ≥ митц≥в, €к≥ ухил€лис€ в≥д усталених владою канон≥в, "проробл€лиУ у прес≥ та на зборах творчих сп≥лок за Уапол≥тичн≥стьФ, У≥дейну незр≥л≥стьФ, Уформал≥змФ, Убуржуазний нац≥онал≥змФ тощо. ѓм закривали шл€хи до творчост≥. ≤з —п≥лки письменник≥в ”крањни п≥д час чисток були виключен≥ ≤. ƒзюба, √.  очур, ћ. Ћукаш, ¬. „ичибаб≥н, ¬. Ќекрасов, ќ. Ѕердник, ћ. –уденко та ≥н. ¬≥д л≥тературноњ д≥€льност≥ в≥дсторонили ≤. „енде€, ћ. ¬≥нграновського, ё. ўербака, ≤. ∆иленко, ¬. Ўевчука. ” 1968 р. в оф≥ц≥йн≥й прес≥ нещадно критикували роман ќ. √ончара У—оборФ, у 1969 р. роман ¬. ƒрозда У атастрофаФ, пов≥сть ≤. „енде€ У≤ванФ, роман –. ≤ванчука УћальвиФ. ” 1970 р. оф≥ц≥йн≥ критики напали на пов≥сть ¬. ћан€ка У≈врикаФ, роман –. јндр≥€шика УѕолтваФ, новелу ¬. явор≥вського Уѕ≥д крилами - вес≥лл€Ф, у 1972 р. на роман ≤.Ѕ≥лика Ућеч јре€Ф, у 1973 р. на пов≥сть Ѕ. ’арчука Уƒва дн≥Ф. ” таборах ≥ вС€зниц€х опинилис€ л≥тератори ќ. Ѕердник, ≤. —в≥тличний, ¬. —тус, ¬. –убан, ё. Ћитвин, ™. —верстюк, ё. Ѕадзьо, ћ. –уденко та ≥н. „ерез ≥деолог≥чн≥ тенета ≥ цензурн≥ заборони з великими труднощами пробивалис€ до гл€дача талановит≥ твори у театральному мистецтв≥, к≥нематограф≥, музиц≥ ≥ образотворчому мистецтв≥. –озвиток театрального мистецтва в ”крањн≥ в середин≥ 1960-х Ц середин≥ 1980-х рок≥в був т≥сно повТ€заний з ≥менами таких режисер≥в, €к ј. —кибенко, ќ.  ороль, ¬. јфанасьЇв, ќ. ЅЇл€цький, ≤. –авицький, ¬. «агоруйко, ћ. Ўейко. ¬еликоњ попул€рност≥ набули актори ј. –оговцева,  . —тепанков, Ѕ. —тупка, ™. ѕономаренко, ј. √ашинський та ≥н. ¬≥ртуозами балету постали Ћ. —торчакова, Ќ. ’оменко, –. ’илько, ¬.  овтун; оперного сп≥ву Ц ƒ. √натюк, ™. ћ≥рошн≥ченко, Ћ. ѕетриненко, ћ. —тефТюк, —.  озак, «. ’ристич; диригентського мистецтва Ц —. “урчак. јле великим лихом була русиф≥кац≥€, що поширилас€ на театральне мистецтво в 1970-х Ц 1980- х роках. Ќа середину 1980- х рок≥в лише 30% профес≥йних театр≥в республ≥ки були украњнськими. “еатр≥в, €к≥ б ставили вистави мовою народ≥в, що компактно проживали в ”крањн≥ (угорц≥, молдавани, гагаузи, болгари, пол€ки, Їврењ, татари), взагал≥ не ≥снувало. ¬ажк≥ часи переживало украњнське к≥номистецтво. ”с≥ к≥ностуд≥њ у республ≥ц≥ були рос≥йськомовними. ‘≥льмокоп≥њ украњнською мовою продукувалос€ не б≥льше 13% в≥д загалу. «никала сама основа екранного мистецтва Ц нац≥ональна к≥нодраматург≥€, в≥дбувалос€ в≥дторгненн€ украњнського к≥но в≥д нац≥ональноњ проблематики. “а в середин≥ 1960-х рок≥в раптом €скраво про€вили себе стр≥чки У“≥н≥ забутих предк≥вФ (режисер —. ѕараджанов), У ам≥нний хрестФ (режисер Ћ. ќсика), У риниц€ дл€ спраглихФ (режисер ё. ≤лленко), УЅ≥лий птах ≥з чорною ознакоюФ (режисер ≤. ћиколайчук). јле долю цих шедевр≥в нац≥онального к≥номистецтва вир≥шував не гл€дач, а ≥деолог≥чн≥ нагл€дач≥ тотал≥тарноњ держави. “ак, ф≥льм У“≥н≥ забутих предк≥вФ, що ув≥йшов до скарбниц≥ св≥тового к≥но, був у к≥нопрокат≥ республ≥ки в 1965 Ц 1966 рр., а пот≥м зник на довг≥ двадц€ть рок≥в. «годом —. ѕараджанова було запроторено до вТ€зниц≥. ‘≥льм УЅ≥лий птах ≥з чорною ознакоюФ не сподобавс€ першому секретарю Ћьв≥вського обкому парт≥њ ¬. ƒобрику ≥ теж швидко зник ≥з репертуару к≥нотеатр≥в республ≥ки. ‘≥льм У риниц€ дл€ спраглихФ узагал≥ не було випущено в к≥нопрокат, ≥ зТ€вивс€ в≥н т≥льки через двадц€ть рок≥в Ц у 1989 р.  ращ≥ ф≥льми украњнських митц≥в зазнали цькувань за ≥деолог≥чними мотивами ≥ були в≥дгороджен≥ в≥д масового гл€дача. ” нелегких умовах 1960-х Ц 1980-х рок≥в чимало мистецьких колектив≥в ”крањни зум≥ли зберегти нац≥ональний колорит ≥ високий творчий потенц≥ал. —еред них Ц ƒержавний заслужений академ≥чний украњнський народний хор ≥м. √. ¬≥рьовки, ƒержавна заслужена академ≥чна капела УƒумкаФ, ƒержавна заслужена академ≥чна капела бандурист≥в ”крањни, „еркаський заслужений народний хор, «акарпатський народний хор, √уцульський ансамбль п≥сн≥ ≥ танцю,  ињвська чолов≥ча хорова капела ≥м. Ћ. –евуцького та ≥н. √≥дно були оц≥нен≥ громадськ≥стю симфон≥њ Уя стверджуюсьФ ™. —танкевича, 4-а ≥ 5-а симфон≥њ Ѕ. Ћ€тошинськго, 2-га симфон≥€ ј. Ўтогаренка, опери √. ћайбороди У“арас ЎевченкоФ, ¬. √убенка УЎельменко-денщикФ, ё. ћейтуса У”крадене щаст€Ф, чудов≥ балети У“≥н≥ забутих предк≥вФ ¬.  ирейка, УЋиб≥дьФ ¬. √омол€ки, нов≥ музичн≥ твори ћ. —корика, Ћ. ƒичко, ј.  ос-јнатольського,  . ƒанькевича, Ћ. –евуцького, ≤. Ўамо, ќ. Ѕ≥лаша, —. Ћюдкевича, ¬. ≤васюка. Ўирокою попул€рн≥стю користувалис€ виконавц≥ масовоњ естрадноњ п≥сн≥ —. –отару, ¬. «≥нкевич, Ќ. яремчук та ≥н. ” 1960-т≥ Ц 1980-т≥ роки в ”крањн≥ зС€вилос€ ц≥ле суз≥рС€ оперних сп≥вак≥в ≥ сп≥вачок: ƒ. √натюк, ј. —оловТ€ненко, ™. ћ≥рошниченко, ј. ћокренко, ћ.  ондратюк, ƒ. ѕетриненко, ћ. —тефТюк, ™. „ервонюк та ≥н. —еред д≥€ч≥в образотворчого мистецтва 1960 х Ц 1980-х рок≥в в ”крањн≥ необх≥дно назвати скульптора ≤. √ончара, художник≥в ќ. «аливаху, Ћ. —емик≥на. ѕл≥дно працювали ћ. Ѕож≥й, ¬. Ѕородай, “. яблонська, ≤. якимович, √.  альченко, —. Ўишко, ќ. Ћопухов, народн≥ майстри ћ. ѕримаченко, ¬. √лущенко.“. яблонська разом ≥з ¬. «арецьким та ≥ншими художниками-Уш≥стдес€тникамиФ стали основоположниками фольклорного напр€му в украњнському образотворчому мистецтв≥. ќднак заборони в духовн≥й сфер≥ не обминули й художник≥в-новатор≥в. ќдн≥ з них були позбавлен≥ можливост≥ працювати, твори ≥нших заборон€лис€ або й знищували. “ак, у р≥зноман≥тних в≥дхиленн€х в≥д Усоц≥ал≥стичного реал≥змуФ було звинувачено скульптора ≥ живописц€ ≤. √ончара, було засуджено художника ќ. «аливаху та ≥н. „исленн≥ види народного мистецтва республ≥ки занепали. “ак, до середини 1980-х рок≥в зникло виробництво поливТ€них, мальованих горщик≥в, глечик≥в, мак≥тр, кухл≥в, €кими славилас€ ќп≥шн€ на ѕотавщин≥, занепав килимовий промисел у ћежибож≥ на ѕод≥лл≥ ≥ в ’отину на Ѕуков≥н≥, не виготовл€ли керам≥ку в  оломињ на ѕокутт≥, у селах Ўатрище на —лобожанщин≥,  оболчик на „ерн≥г≥вщин≥, зникала творча ун≥кальн≥сть петрик≥вського розпису з ƒн≥пропетровщини. ” 1965 Ц 1985 рр. центрами громадсько-пол≥тичного житт€, культурного дозв≥лл€ труд€щих, особливо у невеликих м≥стах ≥ в селах, залишалис€ будинки культури та клуби. Ќа середину 1980-х рок≥в њх в ”–—– нал≥чувалос€ 26 тис., ≥з них 21 тис. на сел≥. ѕри цих закладах продовжувала розвиватис€ художн€ самод≥€льн≥сть. ” 1985 р. в ”крањн≥ було 275 тис. самод≥€льних колектив≥в, що обТЇднували до 8 млн. чол. Ќа середину 1980-х рок≥в у республ≥ц≥ д≥€ло 28 тис. к≥нотеатр≥в та к≥ноустановок. ” систем≥ культурноосв≥тньоњ роботи значне м≥сце належало б≥бл≥отекам, €ких на середину 1980-х рок≥в в ”крањн≥ було понад 60 тис. ≥з книжковим фондом в 1 млрд. прим. Ѕ≥бл≥отеки ”–—– щороку в≥дв≥дували до 40 млн. чол. ¬ ”–—– нараховувалос€ до 200 державних, 327 Ц на правах в≥дд≥л≥в ≥ понад 7000 народних музењв. ” них було з≥брано понад 9 млн. памТ€ток матер≥альноњ ≥ духовноњ культури. ўороку музењ в≥дв≥дувало дес€тки м≥льйон≥в людей. Ќа середину 1980-х рок≥в значне м≥сце в дозв≥лл≥ труд€щих займав перегл€д телепередач. “елемережею було охоплено понад 95% населених пункт≥в ”крањни. ¬ ”–—– д≥€ло 14 телецентр≥в, населенн€ мало понад 15 млн. телев≥зор≥в, тобто практично кожна с≥мТ€. јле переважало ≥ к≥льк≥стю, ≥ €к≥сно рос≥йське телебаченн€, що стало ще одним потужним засобом русиф≥кац≥њ. ” 1985 р. в ”крањн≥ виходило до 1800 газет з разовим тиражем до 24 млн. прим. Ќаклад б≥льш н≥ж 200 журнал≥в становив понад 180 млн. прим. на р≥к. јле к≥льк≥сть рос≥йських видань значно перевищувала питому вагу рос≥йського населенн€ в республ≥ц≥. √оловною особлив≥стю культурно-осв≥тньоњ роботи в ”крањн≥ в цей пер≥од залишалас€ њњ комун≥стична спр€мован≥сть, вихованн€ людей в дус≥ рад€нського патр≥отизму та ≥нтернац≥онал≥зму, в≥дданост≥ ≥де€м марксизмуЦлен≥н≥зму. ÷≥ гасла на середину 80-х рок≥в зазнали значноњ девальвац≥њ в рад€нському сусп≥льств≥, але њх за визначеним компарт≥йними ≥деологами шаблоном продовжували пропагувати. «начне м≥сце в культурн≥й робот≥ займала атењстична пропаганда, боротьба з рел≥г≥йними УпережиткамиФ. јле разом ≥з УпережиткамиФ були серйозно п≥д≥рван≥ п≥двалини людськоњ морал≥ Ц сов≥сть, любов до ближнього, милосерд€. «нев≥ра, нев≥гластво, байдуж≥сть, стр≥мкий р≥ст злочинност≥, пи€цтва, наркоман≥њ, нац≥ональний н≥г≥л≥зм Ц таку ц≥ну платив украњнський народ за дехристи€н≥зац≥ю, за в≥длученн€ в≥д нац≥ональних джерел духовност≥.

_________

” друг≥й половин≥ 60-х рок≥в Ц перш≥й половин≥ 80-х рок≥в пол≥тичний курс рад€нського кер≥вництва в≥дзначавс€ р≥зко вираженим консерватизмом.

Ѕудь-€к≥ новац≥њ в сусп≥льно-пол≥тичному, економ≥чному та культурному житт≥ в≥дкидалис€, опозиц≥йний рух нещадно придушувавс€. ” той самий час новий стан сусп≥льства не дозволив неостал≥н≥стам повернутис€ до в≥двертих форм терору. јле в ц≥лому у крањн≥ збер≥галас€ тотал≥тарна система, держава намагалас€ контролювати вс≥х ≥ все. ѕарт≥йно-рад€нське кер≥вництво ”крањни слухн€но йшло у фарватер≥ курсу, визначеного у ћоскв≥. ” результат≥, в республ≥ц≥ небувалих розм≥р≥в набула русиф≥кац≥€, природн≥ ресурси нещадно грабувалис€, наростала загроза еколог≥чноњ катастрофи, соц≥ально-економ≥чний розвиток ”–—– було ц≥лком п≥дпор€дковано ≥нтересам центральних в≥домств. ” той самий час у народному господарств≥ крањни поступово наростали кризов≥ €вища, комун≥стична ≥деолог≥€ ви€вила повну неспроможн≥сть бути духовним ор≥Їнтиром у розвитку сусп≥льства, правл€чий режим розкладавс€. ≈коном≥чна ≥ пол≥тична криза в держав≥ доповнювалас€ моральною кризою рад€нського сусп≥льства. ” крањн≥ назр≥ла потреба кардинальних соц≥ально-економ≥чних ≥ пол≥тичних зм≥н. ћожливост≥ тотал≥тарноњ системи були повн≥стю вичерпан

–ќ«ƒ≤Ћ 10

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 466 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

1179 - | 1044 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.