Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тан с≥льського господарства. ќдн≥Їю ≥з головних причин пад≥нн€ авторитету’рущова в крањн≥ була його невдала аграрна пол≥тика




ќдн≥Їю ≥з головних причин пад≥нн€ авторитету’рущова в крањн≥ була його невдала аграрна пол≥тика. Ќове кер≥вництво крањною це розум≥ло, а тому свою д≥€льн≥сть розпочато з реформи у с≥льському господарств≥. ” березн≥ 1965 р. в≥дбувс€ пленум ÷   ѕ–—, €кий обговорив питанн€ Уѕро нев≥дкладн≥ заходи по дальшому розвитку с≥льського господарства —–—–Ф ≥ розробив програму економ≥чних заход≥в, спр€мованих на орган≥зац≥йно-господарське зм≥цненн€ колгосп≥в ≥ радгосп≥в та п≥днесенн€ аграрного сектора економ≥ки. «окрема, пленум схвалив новий пор€док закупок с≥льськогосподарських продукт≥в: запроваджувавс€ твердий план продажу продукц≥њ на р€д рок≥в; п≥двищувалис€ загот≥вельн≥ ц≥ни ≥ всиновлювалис€ грошов≥ надбавки за надплановий продаж продукц≥њ. Ѕули також накреслен≥ заходи щодо зм≥цненн€ матер≥ально-техн≥чноњ бази с≥льського господарства, розширенн€ його електриф≥кац≥њ, х≥м≥зац≥њ, мел≥орац≥њ. ѕленум визначив заходи по п≥двищенню особистоњ матер≥альноњ зац≥кавленост≥ труд≥вник≥в села, п≥дкреслив необх≥дн≥сть пол≥пшенн€ кер≥вництва колгоспами ≥ радгоспами. ” 1966 Ц 1967 рр. була запроваджена гарантована оплата прац≥ колгоспник≥в за тарифними ставками в≥дпов≥дних категор≥й прац≥вник≥в радгосп≥в. Ѕуло зменшено прибутковий податок ≥з колгосп≥в, знижено ц≥ни на с≥льськогосподарську техн≥ку ≥ запасн≥ частини до них, а також тарифи на електроенерг≥ю дл€ виробничих потреб на сел≥. ” 1966 Ц 1985 рр. пост≥йно зростала сума кап≥таловкладень у с≥льське господарство республ≥ки: у 1966-1979 рр. Ц 16,1 млрд. крб., у 1971 Ц 1975 рр. Ц 24,6 млрд., у 1976 Ц 1980 рр. Ц 29, 2 млрд., у 1981 Ц 1985 рр. Ц 31,1 млрд. крб. ѓх частка в загальному обс€з≥ кап≥тальних вкладень у народне господарство ”–—– зросла за 1966 Ц 1985 рр. з 21 до 27%. ÷е дало змогу значно посилити матер≥ально-техн≥чну базу аграрного сектора економ≥ки. ” восьм≥й пТ€тир≥чц≥ почалас€ комплексна механ≥зац≥€ с≥льськогосподарського виробництва. ƒо 1970 р. була повн≥стю механ≥зована оранка, с≥вба та збиранн€ зернових. ” 1975 р. дл€ потреб с≥льського господарства промислов≥сть випускала 1400 найменувань р≥зних машин Ц утрич≥ б≥льше, н≥ж у 1965 р. ƒо середини 1970-х рок≥в значною м≥рою було механ≥зовано викопуванн€ ≥ навантаженн€ цукрових бур€к≥в, картопл≥, збиранн€ с≥на, висадку овочевих культур. ўе ран≥ше повн≥стю завершено механ≥зац≥ю всього комплексу роб≥т з оброб≥тку ≥ збиранн€ зернових. «начно зм≥цн≥ла й техн≥чна база тваринництва. ¬елос€ буд≥вництво тваринницьких прим≥щень, спец≥альних виробничих комплекс≥в, потужних п≥дприЇмств промислового типу, у €ких застосовувалис€ ≥ндустр≥альн≥ методи прац≥, встановлювалис€ потоков≥ технолог≥чн≥ л≥н≥њ дл€ виробництва мТ€са, €Їць тощо. ” друг≥й половин≥ 1970 Ц перш≥й половин≥ 1980-х рок≥в нарощувалас€ механ≥зац≥€ виробничих процес≥в. Ќайб≥льшого р≥вн€ вона дос€гла у виробництв≥ зерна, кукурудзи, сон€шника, цукрових бур€к≥в, картопл≥; у тваринництв≥ Ц при доњнн≥ кор≥в, подач≥ води на ферми, п≥дготовц≥ ≥ роздач≥ корм≥в, очищенн≥ прим≥щень. ” колгоспах ≥ радгоспах ”крањни працювали пос≥вн≥ та збиральн≥ машини, агрегати дл€ внесенн€ м≥ндобрив у ірунт, пристроњ х≥м≥чного захисту рослин, вантажно-розвантажувальн≥ машини тощо. Ќа село чимраз б≥льше надходило трактор≥в, комбайн≥в, автомашин, дощувальних установок, екскаватор≥в, скрепер≥в, бульдозер≥в та ≥ншоњ техн≥ки. ƒо к≥нц€ 1960-х рок≥в в ”крањн≥ повн≥стю завершилис€ електриф≥кац≥€ колгосп≥в ≥ радгосп≥в. ” 1985 р. споживанн€ електроенерг≥њ в аграрному сектор≥ зросло пор≥вн€но з 1965 р. у 3,6 рази. ≤з року в р≥к зростали поставки м≥ндобрив селу: за 1966 Ц 1985 рр. вони зросли в 2,6 рази ≥ дос€гли 5, 1 млн. т. у 1985 р. «а 1966 Ц 1985 рр. загальна площа мел≥орованих земель зб≥льшилась ≥з 1,9 до 4,7 млн. га, а њх питома вага на с≥льськогосподарських уг≥дд€х республ≥ки зросла з 4,5 до 11,3%. ¬ ”–—– на початку 1980-х рр. д≥€ло 159 с≥льськогосподарських науково-досл≥дних установ, де працювало 8,3 тис. науковц≥в. “аким чином, аграрний сектор економ≥ки мав м≥цну наукову базу. ”чен≥-аграрники докладали чимало зусиль дл€ ≥нтенсиф≥кац≥њ прац≥ в с≥льському господарств≥. “ак, широко в≥домий ћирон≥вський науково-досл≥дний ≥нститут селекц≥њ й нас≥нництва пшениц≥ на чол≥ з ¬. –емеслом вив≥в р€д сорт≥в пшениц≥ (Ућирон≥вська юв≥лейнаФ та ≥нш.), що давало щороку добавку до валового збору зерна в республ≥ц≥ в межах 8-9 млн. т. ” друг≥й половин≥ 1960-х Ц перш≥й половин≥ 1980 рр. у результат≥ зм≥цненн€ матер≥ально-техн≥чноњ бази с≥льського господарства поглибилас€ його спец≥ал≥зац≥€. «Т€вилис€ спец≥ал≥зован≥ господарства у землеробств≥, тваринництв≥, посиливс€ процес м≥жгосподарськоњ кооперац≥њ в с≥льському господарств≥ та його ≥нтеграц≥€ з промислов≥стю ≥ торг≥влею, поступово сформувавс€ агропромисловий комплекс. Ќа початку 1980-х рок≥в в ”–—– нал≥чувалос€ 3500 м≥жгосподарських п≥дприЇмств, близько 70 виробничих агропромислових ≥ с≥льськогосподарських обТЇднань. “ривала робота з подальшоњ спец≥ал≥зац≥њ с≥льського господарства щодо виробництва зерна, молока, мТ€са, овоч≥в тощо. “аким чином, прот€гом другоњ половини 1960-х Ц першоњ половини 1980-х рок≥в дл€ п≥днесенн€ с≥льськогосподарського виробництва в республ≥ц≥ було докладено значних зусиль ≥ кошт≥в. «д≥йснювалис€ програми з механ≥зац≥њ, електриф≥кац≥њ, х≥м≥зац≥њ, мел≥орац≥њ. ¬ аграрний сектор було вкладено 27% ус≥х кап≥таловкладень у народне господарство ”–—–, що дало певну в≥ддачу. јле з огл€ду на величезн≥ кошти ≥ зусилл€ результати були дуже скромними. ѕерес≥чна врожайн≥сть зернових культур по республ≥ц≥ зросла з 19, 2ц/га у 1965 р. до 25,2 ц/га у 1985 р., цукрового бур€ка в≥дпов≥дно з 235 до 266 ц/га. «а Ївропейськими м≥рками це дуже низьк≥ врожањ. ¬аловий зб≥р зернових в ”–—– складав 31,6 млн. т у 1965 р. ≥ 40,5 млн. т у 1985 р. ЌадоЇно молока в≥дпов≥дно 16,6 млн. т у 1965 р., ≥ 23, 6 млн. т. у 1985 р., вироблено мТ€са у заб≥йн≥й ваз≥ 2,3 млн. т у 1965 р. ≥ 3, 9 млн. т у 1985 р. јле ц≥Їњ продукц≥њ не вистачало дл€ безпереб≥йного постачанн€ продуктами населенн€ ≥ сировинною промисловост≥. ѕонад 40% колгосп≥в ≥ радгосп≥в ”–—– на початку 1980-х рок≥в були низькорентабельними та збитковими. “ому держава продовжувала закуповувати хл≥б та ≥нш≥ продукти за кордоном. ÷е красномовне св≥дченн€ глибокоњ кризи колгоспно-радгоспного ладу, €кий безрозд≥льно панував на сел≥. Ќезадов≥льний стан в аграрному сектор≥ економ≥ки по€снюЇтьс€ багатьма причинами.  ≥льк≥сть ≥ €к≥сть машин у с≥льському господарств≥ не в≥дпов≥дала потребам виробництва. ÷е призводило до порушенн€ технолог≥њ вирощуванн€ культур, до великих втрат продукц≥њ. ѕотреби колгосп≥в та радгосп≥в у м≥ндобривах, захисних х≥м≥чних засобах повн≥стю не задовольн€лис€, низькою залишалась ≥ культура њх застосуванн€.  ап≥таловкладенн€ не завжди рац≥онально використовувалис€ ≥ не давали оч≥куваноњ в≥ддач≥. „исленн≥ науков≥ розробки аграрник≥в через в≥домч≥ перепони та байдуж≥сть кер≥вник≥в с≥льського господарства не впроваджувалис€ у виробництво. ”край нерац≥онально використовувалас€ ≥ земл€. ѕ≥д забудову, шл€хи, карТЇри, штучн≥ мор€ щедро вид≥л€лис€ тис€ч≥ гектар≥в р≥лл≥. « 1966 по 1985 рр. пос≥вн≥ площ≥ в республ≥ц≥ скоротилис€ на 1,1 млн. га. ÷е скороченн€ дор≥внюЇ приблизно пос≥вн≥й площ≥  риму. ƒл€ ≥ригац≥йно-мел≥оративних роб≥т в ”крањн≥ в 1966 Ц 1985 рр. було вид≥лено 16 млрд. крб. јле прибутку ц≥ Умел≥орован≥Ф земл≥ дали т≥льки на 51 млн. крб. ÷е €скравий приклад безгосподарност≥ адм≥н≥стративно-командноњ системи. ƒуже недбалою була переробка та збер≥ганн€ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ўор≥чно гинуло до третини вирощених овоч≥в та фрукт≥в, понад 10% зерна. «а шаблоном в≥дбувалас€ концентрац≥€ с≥льськогосподарського виробництва, скороченн€ к≥лькост≥ колгосп≥в та њх перетворенн€ у радгоспи. ÷е одна з причин по€ви УнеперспективнихФ с≥л, де не було н≥ св≥тла, н≥ рад≥о, н≥ магазину, н≥ медпункту. ∆ител≥ змушен≥ були пересел€тис€ на центральн≥ садиби господарства або подаватис€ у м≥ста. ѕрот€гом 1966 Ц 1985 рр. понад п≥втори тис€ч≥ таких с≥л ≥ тис€ч≥ хутор≥в зникли з карти ”крањни. —оц≥альний розвиток села, його газиф≥кац≥€, теплоф≥кац≥€, водопостачанн€, медичне ≥ торг≥вельне обслуговуванн€ пом≥тно в≥дставали в≥д м≥ста. ÷е одна з причин в≥дтоку с≥льськоњ молод≥ у м≥ста. якщо в перш≥й половин≥ 1960-х рок≥в у с≥льському господарств≥ ”крањни було зайн€то 46,7% працездатного населенн€ республ≥ки, то в 1985 р. т≥льки 20,8%.  олгоспно-радгоспна система гальмувала впровадженн€ передових, прогресивних форм орган≥зац≥њ прац≥ на сел≥. “ак, у 1971 р. у Ѕаштанському район≥ на ћиколањвщин≥ зам≥сть тракторно-р≥льничих ≥ тракторно-комплексних бригад були створен≥ п≥др€дн≥ бригади з оплатою за фактичний врожай. ¬≥дразу зросла матер≥альна зац≥кавлен≥сть колгосп≥в у результатах власноњ прац≥, а в≥дтак ≥ зб≥льшенн€ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. јле п≥др€д не набув поширенн€ через упертий оп≥р кер≥вництва колгоспами та радгоспами ≥ люмпен≥зованих прошарк≥в на сел≥. ѕерш≥ не бажали втрачати монопол≥ю кер≥вництва вс≥ма ≥ вс≥м на сел≥, друг≥ шкодили учасникам п≥др€ду, оск≥льки розум≥ли, що при повсюдному поширенн≥ ц≥Їњ форми господарюванн€ паразитичним прошаркам не буде м≥сц€ у колгоспах та радгоспах. “ому в 1983 р. т≥льки 5,1% колгоспник≥в та роб≥тник≥в радгосп≥в у республ≥ц≥ перейшли на колективний п≥др€д. ¬≥дчужений в≥д власност≥ сел€нин втрачав почутт€ господар€, усв≥домлював: ск≥льки б в≥н не працював, його становище мало зм≥нитьс€. ≈коном≥чн≥ в≥дносини в колгоспах та радгоспах залишалис€ нев≥дрегульованими: гарантований м≥н≥мум оплати прац≥, €кий не залежав в≥д к≥нцевих результат≥в виробництва, але дозвол€в зводити к≥нц≥ з к≥нц€ми, призв≥в до поширенн€ тенденц≥й утриманства, байдужост≥ до результат≥в своЇњ прац≥. јвторитарний стиль кер≥вництва аграрним сектором передбачав т≥льки слухн€них виконавц≥в наказ≥в, нехтував прагненн€м сел€н бачити к≥нцевий результат своЇњ прац≥, не було ч≥ткоњ залежност≥ зароб≥тноњ плати в≥д виконаноњ роботи. —тало необх≥дним ≥ неминучим залученн€ до с≥льськогосподарських роб≥т п≥д вигл€дом шефства: службовц≥в, студент≥в, школ€р≥в, роб≥тник≥в. ” 1970-х Ц на початку 1980-х рок≥в у республ≥ц≥ кожного пТ€того м≥сцевого жител€ прит€гували до роботи на сел≥. ÷€ прац€ була надзвичайно неефективною ≥ запоб≥гти криз≥ у с≥льському господарств≥ не могла. “емпи с≥льськогосподарського виробництва пост≥йно падали. ” 1966 Ц 1970-≥ рр. прир≥ст с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в ”–—– складав 4,5% щороку, в 1971 Ц 1975 рр. вже т≥льки 3,9%, у 1976 Ц 1980 рр. Ц 1,5%, а в 1981 Ц 1985 рр. лише 0,5%, тобто менше, н≥ж прир≥ст населенн€. јле найголовн≥шою причиною спаду була криза колгоспно-радгоспного ладу. Ќа початку 1980-х рр. с≥льське господарство крањни опинилос€ в такому стан≥, що стали необх≥дними нев≥дкладн≥ та радикальн≥ заходи. “равневий (1982 р.) пленум ÷   ѕ–— схвалив ѕродовольчу програму —–—–. –озрахована до 1990 р., вона передбачала р€д заход≥в, спр€мованих на забезпеченн€ населенн€ харчами, а промисловост≥ Ц сировиною. Ѕула створена Їдина система управл≥нн€ с≥льським господарством та ≥ншими галуз€ми агропромислового комплексу на вс≥х р≥вн€х. Ќа виконанн€ р≥шень травневого (1982 р.) пленуму була розроблена ѕродовольча програма ”–—–, €ку схвалив листопадовий (1982 р.) пленум ÷   омпарт≥њ ”крањни. ” н≥й визначалис€ обс€ги виробництва вс≥х вид≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в республ≥ц≥. ƒл€ кер≥вництва агропромисловим комплексом €к Їдиним ц≥лим була створена  ом≥с≥€ ѕезид≥њ –ади ћ≥н≥стр≥в з питань агропромислового комплексу ”–—–, а в област€х ≥ районах Ц агропромислов≥ обТЇднанн€ (ќјѕќ, –јѕќ). јле ѕродовольча програма залишилась невиконаною. ѕланом на одинадц€ту пТ€тир≥чку в ”–—– передбачалос€ дос€гти виробництва зерна на р≥вн≥ 51-52 млн. т., а фактично збирали перес≥чно на р≥к 39,3 млн. т. передбачалос€ збирати щороку не менше 57 млн. т цукрового бур€ка, а збирали не б≥льше 53,9 млн. т. ўор≥чне виробництво мТ€са в забивн≥й ваз≥ планувалос€ довести до 3,9 Ц 4,2 млн. т, а фактично ж виробл€ли не б≥льше 3,7 млн. т. ўор≥чн≥ надоњ молока мали становити 22,5 Ц 23 млн. т, а виробл€ли перес≥чно по 21,8 млн. т. ѕродовольча програма, що базувалас€ на стар≥й колгоспно-радгоспн≥й систем≥ господарюванн€, була нездатна вивести с≥льське господарство ≥з кризи. јдм≥н≥стративно-командн≥ методи керуванн€ економ≥кою повн≥стю вичерпали себе. ” середин≥ 1980-х рок≥в народне господарство ”–—–, €к ≥ вс≥Їњ крањни, опинилос€ в кризов≥й ситуац≥њ.  рањна сто€ла на пороз≥ докор≥нних соц≥ально-економ≥чних зм≥н.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 350 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1832 - | 1436 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.