Правовий режим відходів спрямований на мінімізацію утворення та накопичення відходів, забезпечення їх видалення чи утилізації та запобігання заподіяння шкоди навколишньому природному середо вищу та здоров'ю людини. Законодавство про відходи складається із законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про поводження з радіоактивними відходами», Водного кодексу України, Кодексу України про надра, інших нормативно-правових актів.
Закон України «Про відходи» є базовим у регулюванні правовідносин з відходами. Ним визначаються правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із поводженням з відходами.
Система заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливому впливу радіоактивних відходів, була передбачена Комплексною програмою поводження з радіоактивними відходами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1999 року. Ці питання також врегульовані законами України «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення».
Питання управління токсичними відходами знайшли відображення у Загальнодержавній програмі поводження з токсичними відходами, затвердженій Законом України від 14 вересня 2000 року. 3 метою визначення основних напрямів діяльності держави у сфері поводження з токсичними відходами передбачається прийняття Загальнодержавної програми поводження з небезпечними відходами до 2015 року.
Загальні аспекти поводження з побутовими відходами передбачено законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про благоустрій населених пунктів». Для боротьби з побутовими відходами у країні передбачається система збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів, яка включає послідовність виконання технологічних операцій з вилучення, накопичення і розміщення відходів у спеціально відведених місцях та їх вивезення у пункти знешкодження. У 2004 р. Уряд затвердив Програму поводження з твердими побутовими відходами, на підставі якої наказом Мінбуду України від 11 грудня 2006 р. затверджено Правила з організації збирання, перевезення, перероблення та утилізації твердих побутових відходів.
Правове регулювання відносин, пов'язаних із збиранням та прийманням металобрухту, здійснюється Законом України «Про металобрухт». Закон вводить поняття металобрухту та операцій з ним, визначає вимоги до суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом, державне регулювання, контроль та нагляд за здійсненням операцій у цій сфері.
Правовий режим поводження з відходами - це система встановлених законодавством правових заходів, норм і правил, що визначають правові засади поводження з відходами з метою попередження негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.
Відповідно до Закону «Про відходи» поводження з відходами - це дії, спрямовані на запобігання їх утворенню, збирання, перевезення, зберігання, оброблення відходів, їх утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Утворення відходів у виробника відходів (фізичної або юридичної особи, у діяльності якої виникають відходи) допускається лише при наявності у нього дозволів на утворення відходів, виданих органами Мінприроди. Такі дозволи набирають чинності після затвердження лімітів на утворення (розміщення) відходів, які встановлюються терміном на один рік і доводяться до власників відходів. У разі утворення відходів, що перевищують обсяги затверджених лімітів, власник відходів повинен одержати на них окремий дозвіл. Отримання дозволу відбувається відповідно до Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року.
Розміщення відходів також дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, на визначених місцевими радами територіях, у межах установлених лімітів, з додержанням санітарних і екологічних норм та способом, що забезпечить можливість їх подальшого використання як вторинної сировини.
Правовий режим небезпечних відходів. Юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов'язана із поводженням з ними, зобов'язані забезпечити захист людей та довкілля від шкідливого впливу таких відходів. Виробники небезпечних відходів повинні самостійно визначати клас їх небезпеки; вести облік; мати ліцензію на здійснення операцій з небезпечними відходами; ідентифікувати об'єкти поводження з такими відходами відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки». Суб'єкти господарської діяльності, на території яких зберігаються небезпечні відходи, належать до об'єктів підвищеної небезпеки. До поводження з небезпечними відходами допускаються особи, які мають відповідну професійну підготовку.
Перевезення небезпечних відходів дозволяється лише за наявності їх паспорта та ліцензії на поводження з небезпечними відходами при обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності перевізника. При транскордонному перевезенні небезпечні відходи підлягають класифікації згідно з Міжнародним кодом ідентифікації відходів (МКІВ). Загальні вимоги до експортно-імпортних операцій переміщення небезпечних відходів чи їх транзиту через територію України передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів».
