Платіжна система її суть і функції

Платіжна система (ПС) це платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведення переказу грошей. Переказ грошей є обов’язковою функцією, яку має виконувати ПС і здійснюється при допомозі комплексу програмного та технічного забезпечення, із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації згідно принципів і правил проведення переказів.

Засади функціонування ПС регулюються ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні». В Україні діють внутрішньодержавні і міжнародні ПС. Внутрішньодержавні - системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські ПС.

З 1 січня 1994 р. в Україні функціонує оперативна, ефективна і надійна внутрішньодержавна банківська ПС – система електронних міжбанківських переказів НБУ (СЕП НБУ), яка включає систему електронних платежів (СЕП) та систему термінових переказів (СТП).

СЕП НБУ — це державна ПС, що забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банками як за дорученням клієнтів так і за зобов’язаннями банків на всій території України.Роль платіжної організації виконує НБУ, який ініціював її створення. Учасниками процесу електронних розрахунків є банки, їх філії, а також головні управління ДКСУ, які готують почат­кові платіжні документи для СЕП і отримують відповідні надходження від неї.

Крім СЕП, міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС), комбінацію систем ВПС і СЕП, міжнародні системи електронних розрахунків та двосторонні прямі кореспондентські відносини.

ВПС передбачає відкриття та ведення субкоррахунків філій, чи інших структурних підрозділів банків безпосередньо у головному офісі з відображенням на них усіх платежів та надходжень. Головний розрахунковий центр банку приймає усі початкові платіжні документи від філій, сортує їх на внутрішні, які оплачує самостійно перерахуванням коштів із субрахунку філії-платника на рахунок філії-одержувача, і на зовнішні, які включає у за­гальний пакет початкових платежів і відсилає у СЕП для оплати зі свого коррахунку.

СЕП НБУ забезпечує здійснення міжбанківських переказів грошей на виконання зобов'язань клієнтів та власних зобов'язань банків. На 1 січня 2016 р. учасниками СЕП були 260 установ, із них: 127 - банки України, 104 - філії банків; 27 - органи ДКСУ, 2 - установи НБУ. У 2015 р. середньоденний залишок коштів на в СЕП склав 52,4 млрд. грн., що у 1,5 разу більше 2014 р., за день в середньому оброблялося 1,2 млн. платежів на суму 71 млрд. грн., загальний обсяг платежів склав 17,75 трлн. грн., що на 23% більше 2014 р.

Основними функціями СЕП НБУ є:

- проведення міжбанківських розрахунків у національній та іноземних валютах;

- обмін інформацією про здійснені міжбанківських розрахунків;

- забезпечення надійності міжбанківських розрахунків;

- контроль достовірності даних на різних стадіях міжбанківських розрахунків;

- контроль НБУ стану кореспондентських рахунків банків;

- захист інформації від несанкціонованого доступу чи фальсифікації.

На рис. 5.1. зображено схему організації СЕП НБУ, яка працювала з 1993 р. до 1996 р. СЕП має три рівні. На першому банки та їхні філії, е теруправління ДКУ, які забезпечені програмно-технічним комплексом АРМ-3, засобами захисту інформаціїта електронною поштою. Теруправління НБУ, регіональні розрахункові палати (РРП) - другий рівень забезпечені АРМ-2, засобами захисту інформації та електронною поштою. Третій рівень - операційне управління НБУ та ЦРП з АРМ-1 та з засобами захисту інформації та електронною поштою.

НБУ

ЦРП АРМ 1

ОУ НБУ

РРП АРМ 2

ОУ НБУ

РРП АРМ 2

ОУ НБУ

РРП АРМ 2

Банк

АРМ3

Банк

АРМ 3

ГУ

АРМ 3

Банк

АРМ 3

Банк

АРМ 3

ГУ

АРМ 3

Банк

АРМ 3

Банк

АРМ 3

ГУ

АРМ 3

Філія

АРМ 3

Філія

АРМ 3

Упр. ДКУ

АРМ 3

Філія

АРМ 3

Філія

АРМ3

Упр. ДКУ

АРМ 3

Філія

АРМ 3

Філія

АРМ 3

Упр. ДКУ

АРМ 3

КЛІЄНТИ

 

Рис. 5.1. Схема організації системи електронних платежів НБУ

Сформовані на першому рівні документи (файли) розрахунково-платіжних документів перевірялися АРМ-3 і відправлялися до РРП. Остання з допомогою АРМ-2 приймала ці документи перевіряла їх і відсилала до відповідного АРМ-3 квитанцію. На суму, зазначену у цих документах, зменшувалися залишки коштів на технічному коррахунку банку, що відправив документи.

АРМ-2 формував нові пакети документів (файли) для банків – одержувачів платежів, які відправлялися безпосередньо до банку-одержувача, якщо він обслуговувався у цій же РРП чи до іншої РРП. Після одержання документи перевірялися АРМ-2 РРП, де обслуговувався банк-одержувач коштів, і відповідні суми зараховувалися на його технічний коррахунок з відповідним повідомленням РРП – ініціатора переказу.

При здійсненні платежів автоматично контролювалася наявність достатнього залишку коштів для їх проведення. З цією метою РРП на початку кожного робочого дня отримувала інформацію від управління НБУ про залишки коштів на реальних кореспондентських рахунках.

З 10 листопада 2006 року запроваджено СЕП-2, яка крім нового програмного і технічного забезпечення, має і нову архітектуру (Рис.5.2.). Тепер в ЦРП ведеться єдина база даних СЕП і тут же відбувається обробка платіжної ті технологічної інформації (раніше такі операції проводились і в РРП, що розпорошувало їх та ускладнювало взаємозв’язки між АРМ 1 і АРМ 2). В РРП тепер працює новий комплекс АРМ-РП, призначений для моніторингу роботи банків регіону в СЕП.

Учасники СЕП-2 нині напряму пов’язані із ЦРП новим програмним комплексом АРМ-СЕП. Проведені платежі відображаються в Центрі обробки СЕП за коррахунками учасників СЕП в територіальних управліннях НБУ та рахунках обліку міжобласних оборотів в ОПЕРУ НБУ.

 

Центральна розрахункова палата Центр оброблення СЕП	Відображення	ОПЕРУ НБУ   Рахунки міжобласних оборотів
Довідкова Відображення Інформація
СТП СЕП	АРМ - РП Коррахунки учасників СЕП   Територіальне управління НБУ
АРМ – СЕП Система автоматизації учасника СЕП   Учасники СЕП

 

Рис.3. Структурна схема СЕП-2

 

ДКСУ працює за 8 моделлю, при якій центральний апарат ДКСУ має консолідований кореспондентський рахунок в регіональному управлінні НБУ, а обласним управлінням ДКСУ відкриваються субкореспондентські рахунки на балансі ДКСУ та технічні рахунки в ОУ НБУ.

Функціонування СЕП організовується за такими принципами:

- абсолютна закритість - грошові кошти не виходять із СЕП;

- відображення кожного платежу на відповідних коррахунках учасників СЕП;

- виконання доручень у черговості їх надходження і у межах наявних на коррахунку коштів;

- здійснення усіх операції виключно у безготівковій (елект­ронній) формі;

- здійснення і завершення усіх платежів і розрахунків протягом операційного дня;

- ініціювання переказу здійснюється учасником, який дебетує свій рахунок;

- зарахування коштів одержувачу тільки після надхо­дження їх на коррахунок учасника.

Забезпечення стабільної роботи ДКСУ в СЕП НБУ є одним з актуальних завдань державної політики у сфері фінансів. У вepecнi 2003 р. наказом ДКУ було затверджено Положення про порядок здійснення розрахунків ДКУ при роботі за єдиним казначейським рахунком у СЕП НБУ. У жовтні 2003 р. ДКУ разом з НБУ розробили 8-му модель роботи за єдиним кореспондентським(казначейським) рахунком (ЄКР), яка розподілила великий обсяг платежів мiж усіма головними управліннями (ГУДКУ) та центральним апаратом ДКУ, забезпечивши при цьому ведення ЄКР та механізм управління платоспроможністю ГУДКУ з боку ДКУ.

Сьогодні в СЕП НБУ працює центр оброблення (ЦОСЕП) - складний програмно-технічний комплекс, який здійснює оброблення платіжної i технологічної інформації, складається з серверів бази даних, серверів, клієнтських місць керування роботою СЕП. Уся платіжна i технологічна інформація, якою обмінюються ДКСУ та його головні управління з СЕП, обробляється в АС «Казна-Доходи» i надходить до неї від СЕП через АРМ-­СЕП.

Міжбанківські перекази виконуються у файловому режимі та в режимі реального часу. Здійснення учасником початкових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а в режимі реального часу – за його вибором. Крім того, учасник системи, який працює в СЕП у файловому режимі, має забезпечити приймання платежів, відправлених на його адресу іншими учасниками СЕП у режимі реального часу.

У файловому режимі обмін міжбанківськими електронними розрахунковими документами здійснюється шляхом приймання-передавання документів, згрупованих у файли. Тривалість технологічного циклу становить 15 – 20 хвилин. Кошти списуються з технічного рахунку учасника СЕП у момент приймання початкових платежів до ЦО СЕП та зараховуються на технічний рахунок учасника-отримувача у момент надходження до ЦОСЕП квитанції про успішне приймання файла платежів у відповідь.

У режимі реального часу кошти списуються з технічного рахунку учасника СЕП-платника і зараховуються на рахунок учасника-отримувача одночасно.

СЕП приймає початкові платежі від учасника системи в межах поточного значення його технічного рахунку. СЕП не має пріоритетів у обробці платежів, крім черговості їх надходження.

Системна важливість СЕП обумовлена тим, що вона забезпечує здійснення 97% міжбанківських переказів у національній валюті в межах України.