ТЕМА 2.
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Фінансова звітність в системі фінансового менеджменту.
Фінансова звітність підприємства.
Аналіз фінансової звітності підприємства.
· Аналіз балансу підприємства
· Аналіз звіту про фінансові результати
· Аналіз звіту про власний капітал
· Аналіз звіту про рух грошових коштів
Фінансова звітність в системі фінансового менеджменту.
Ефективність управління фінансовою діяльністю підприємства значною мірою залежить від якості його інформаційного забезпечення.
Все розмаїття відносин, в яке підприємство вступає з суб'єктами зовнішньою середовища, базується на фінансовій інформації
Фінансова інформація представляє собою набір даних (в систематизованій певним чином формі) про стан: господарських ресурсів, зобов'язань і фінансових джерел фірми, рівня прибутку і витрат, оборотів фірми і якості її активів, обсягу і якості потоків грошових коштів.
Кожне підприємство розпоряджається трьома потоками фінансової інформації: нормативною, плановою та фактичною.
Зовнішньому користувачу доступні лише фактичні дані про фінансовий стан підприємства, що ускладнює розрахунок ризиків.
З іншого боку, фінансова інформація, яка є продуктом праці вищого менеджменту. Право керівництва формувати фінансову інформацію приводить до порушення прав інших користувачів.
Інформаційне забезпечення процесу управління фінансами – це сукупність інформаційних ресурсів і способів їх організації, необхідних та
придатних для реалізації аналітичних процедур, які забезпечують фінансову
сторону діяльності підприємства.
За аналітичними можливостями джерела інформації поділяють на 2 групи:
− джерела, які характеризують майновий та фінансовий стан
підприємства (бухгалтерська звітність);
− джерела, які характеризують зовнішнє середовище, передусім, ринок цінних паперів (статистична та фінансова інформація).
За характером, сферами виникнення, призначенням та формами
закріплення (фіксації) інформацію, що використовується в управлінні, поділяють на три великих класи.
− науково - технічна – результати наукових досліджень вчених та
фахівців у різноманітних галузях діяльності;
− управлінська – планова, нормативна та інша інформація, необхідна для організації управління підприємством чи організацією. Вона міститься в
господарських договорах, заявках та замовленнях;
− обліково - статистична – узагальнення даних про факти та явища, що сталися, відбуваються або можуть відбутися на підприємстві. Вона фіксується у спеціальних документах, має періодичний характер і призначена для прийняття управлінських рішень.
Інформацію, необхідну для забезпечення управління фінансами можна
поділити на чотири блоки.
Перший блок (відомості регулятивно - правового характеру) – це закони, постанови та інші нормативні акти, положення і документи, які насамперед, визначають правову основу фінансових інститутів, ринку цінних паперів. Документи, представлені в цьому блоці, мають обов’язковий для виконання характер.
До другого блоку (фінансові відомості нормативно - довідкового характеру) – входять нормативні документи державних органів (Міністерства фінансів України, НБУ тощо), міжнародних організацій та інших фінансових інститутів, які містять вимоги, рекомендації та кількісні нормативи в сфері фінансів до учасників ринку. Не всі документи цього блоку є обов’язковими для виконання.
Третій блок (статистична і бухгалтерська звітність) – включає в себе статистичну і бухгалтерську звітність, що в умовах ринку є найбільш інформативним джерелом, яке характеризує майновий та фінансовий стан підприємства.
Четвертий блок (несистемні дані) – включає в себе відомості, які або не мають безпосереднього відношення до інформації фінансового характеру, або виникають поза будь-якою інформаційною системою: офіційна статистика загальноекономічної спрямованості, дані аудиторських компаній.
Споживачі фінансової інформації діляться на внутрішніх та зовнішніх.
До першої групи відносять управлінський персонал підприємства.
До зовнішніх користувачів відносять перш за все інвесторів, постачальників сировини, кредиторів, представників державних органів, а також юридичні і фізичні особи, які оцінюють звітність (аудиторські фірми, фінансові консультанти, юристи, представники преси, профспілок, статистичних служб та ін.).
Основні вимоги до якості інформації
1. Значимість - наскільки інформація має вплив на результати прийнятих
фінансових рішень;
2. Повнота - характеризує завершеність кругу інформаційних показників,
необхідних для проведення аналізу, планування;
3. Своєчасність - відповідність інформації потрібності в ній за періодами
її використання;
4. Достовірність - наскільки інформація адекватна відображає реальний
фінансовий стан і результати діяльності;
5. Зрозумілість - визначається простотою її побудови, відповідності
певним стандартам;
6. Зіставлюваність - визначає можливість порівняльної оцінки вартості
окремих активів та результатів діяльності, проведення порівняльного аналізу;
ефективність - затрати по залученню певних інформаційних показників не
повинні перевищувати ефекту, що отримується в результаті їх використання;
7. Релевантність - визначає достатньо високий ступінь використання інформації, що формується в процесі управління фінансовою діяльністю.
2.2. Фінансова звітність підприємства.
Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію
про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів
підприємства за звітний період.
Фінансова звітність включає:
1. Форма №1 „Баланс”;
2. Форма №2 „Звіт про фінансові результати”;
3. Форма №3 „Звіт про рух грошових коштів”,
4. Форма №4 „Звіт про власний капітал”
5. Форма №5 „Примітки до річної фінансової звітності”.
6. Примітки в неформатованому вигляді
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.
Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з
початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.
Для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової
звітності, підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і
зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх
наявність, стан і оцінка.
Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову
звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим
колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих
документів, органам виконавчої влади (органам Державного комітету статистики України). Квартальна фінансова звітність подається не пізніше 25
числа місяця, наступного за звітним періодом, річна – не пізніше 20 лютого
наступного за звітним роком. Фінансова звітність підприємств не становить
комерційної таємниці.
Під комерційною таємницею підприємства мають на увазі відомості,
пов’язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням,
фінансами та іншою діяльністю, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам.
До відомостей, які не становлять комерційної таємниці, відносяться:
− установчі документи, документи, що дозволяють займатися
підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
− інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
− дані, необхідні для перевірки, обчислення та сплати податків та інших
обов’язкових платежів;
− відомості про чисельність та склад працівників, їх заробітну плату в
цілому та за професіями і посадами, а також наявність вільних робочих місць;
− документи про сплату податків і обов’язкових платежів;
− інформація про забруднення навколишнього природного середовища,
недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди
здоров’ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
− документи про платоспроможність;
− −відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об’єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
− відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.
Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються керівником підприємства.
акціонерні товариства зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.
