• технологічна раціональність конструктивних рішень;
• спадковість конструкції.
Технологічну раціональність характеризують:
• трудомісткість виготовлення;
• питома матеріаломісткість;
• коефіцієнт використання матеріалів;
• технологічна собівартість;
• питома енергоємність виготовлення виробу;
• питома трудомісткість підготовки виробу до функціонування;
• коефіцієнт застосованості матеріалів;
• коефіцієнт застосування групових і типових технологічних процесів та ін
Спадковість конструкції характеризують:
1) коефіцієнт застосованості (Кпр)
де m - загальна кількість типорозмірів (найменувань) деталей (елементів, мікросхем і т.п.); mор - кількість оригінальних деталей;
2) коефіцієнт повторюваності Кп
де mоб - загальна кількість деталей;
3) коефіцієнт уніфікації (Ку)
де mу - число уніфікованих стандартних та запозичених деталей, що випускаються підприємствами галузі;
4) коефіцієнт стандартизації (Кст)
де mст - число стандартних деталей.
Коефіцієнти Кпр, Кп, Ку, Кст правильніше розрахувати по відношенню трудомісткостей елементів при оцінці технологічності конструкції необхідно враховувати методи отримання заготовок, контролю та випробувань; можливість механізації і автоматизації; забезпечення (матеріалами, обладнанням і технологічним оснащенням, кадрами робітників та ІТП); експлуатаційні властивості і експлуатаційні витрати. До експлуатаційних властивостей відносяться продуктивність, ККД, питома витрата енергії і палива, довговічність, зручність обслуговування і ремонту, безпека роботи та ін
Робота по забезпеченню технологічності конструкції виробу зазвичай складається з підбору та аналізу вихідних матеріалів, необхідних для оцінки технологічності конструкції; уточнення обсягу випуску; аналізу показників технологічності аналогічних виробів; визначення показників виробничої та експлуатаційної технологічності і порівняння їх з показниками існуючих конструкцій; розробки рекомендацій щодо поліпшення показників технологічності. При цьому необхідно враховувати передовий досвід і нові прогресивні технологічні методи і процеси.
Номенклатура показників залежить від виду виробу (деталь, складальна одиниця, комплекс, комплект) і стадії розробки конструкторської документації (технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект, робоча документація).
Відпрацювання конструкції виробу на технологічність повинна забезпечувати на основі досягнення технологічної раціональності і оптимальності конструкторської та технологічної наступності максимальну економічну ефективність при виготовленні і експлуатації виробу.
Відпрацювання виробу на технологічність проводять в певному порядку. Спочатку підбирають і аналізують вихідні матеріали для оцінки технологічності конструкції, уточнюють об'єм випуску. Потім проводять аналіз показників технологічності, зокрема - виробничої та експлуатаційної. Після цього проводять порівняльну оцінку і розрахунок рівня технологічності конструкції.
Завершальним етапом відпрацювання виробів на технологічність є розробка рекомендацій щодо поліпшення показників технологічності.
Питання для самоконтролю
1. Які основні поняття існують в технічній підготовці виробництва
2. Що називають технологічною підготовкою виробництва
3. Яка сутність ТПВ
4. Які цілі ТПВ
5. Які основні завдання ТПВ
6. Які є етапи технологічної підготовки
7. Назвіть основні органiзацiйнi системи ТПВ.
8. В чому полягає регламентація ТПВ.
9. Поясніть поняття технологічності конструкції.
10. Які є види оцінки технологічності конструкції.
