Аматорські медіазавантаження
Як один із факторів розвитку сучасних
мережевих комунікативних процесів
А ктуальність роботи вбачаємо у дослідженні
проблеми розвитку аматорських медіа мере-
жі, як фактора впливу на сучасні комунікативні
мережеві процеси. Розвиток сучасних новітніх
медіа, про які все частіше йде мова у наукових
колах, обумовлений стрімким розвитком кому-
нікативних технологій, що зростають щохви-
линно. Технологічний прогрес одночасно несе й
певні негативні сторони для сучасної електро-
нної комунікативістики.
Традиційні ЗМІ підкорили інтернет-площину,
зайнявши там стійкі позиції і надаючи необме-
жений часовий і просторовий потік інформації
для користувачів. Ми не можемо не погодились,
що це великий крок для традиційних засобів ма-
сової інформації, що обумовив можливість задо-
волення «інформаційного голоду» у споживаць-
кої аудиторії. Однак, нині існує низка проблем,
що принесла за собою поява так званих аматор-
ських медіа.
Окреслене поле проблеми (прямо чи дотич-
но) дослідували такі науковці як: І. Артамоно-
ва, С. Демченко, О. Зернецька, Н. Зражевська,
Л. Компанцева, С. Квіт та ін.
Метою статті є аналіз наявних аматорських
медіа у сучасних інтерне-площинах, які безпо-
середньо впливають на формування сучасних ме-
дійних процесів мережі.
Об ׳єктом статті є аматорські медіа заванта-
ження інтернет-сфери.
Предметом є сучасні комунікативні процеси,
що відбуваються у мережі за допомогою аматор-
ських медіа.
Методологічну базу дослідження полягала у
використанні наступних методів: спостережен-
ня, аналіз, опис, що дали можливість дослідити
ситуативний стан аматорських медіазавнтаж-
день сучасності та допомогли у складанні класи-
фікації наявних інтернет медіа-одиниць.
Не можна ігнорувати той факт, що аматорські
медіа зародились приблизно тоді й коли соціаль-
ні мережі (1995-1997 роки). Відтоді починаємо
нараховувати постійне зростання непрофесійних
коментарів, завантажень і у результаті маємо
таке явища як блогосфера. Саме вона дала по-
чатком величезному на сьогодні різноманіттю
аматорських медіа до яких ми віднесемо наступ-
ні види: влоги, арт-логи, подкасти, лінклоги, ау-
діоблоги та багато інших.
Влог (відеоблог) дає можливість завантажу-
вати власні аматорські відеозаписи безпосеред-
ньо в мережу. Вони також містять друкований
текст, але невеликий за розміром, його скоріше
можна вважати особистим коментарем авто-
ра, але не щоденниковим записом блога. Також
влоги містять іграшкові завантаження, які ква-
ліфікуються як «інші ігри» – формати гри, що
розташовуються самими жителями мережі. Вло-
ги є каталогами мережевих відеофайлів, у яких
відсутня специфічна мова чи соціальний настрій
індивіда. Не будемо заперечувати наявність пор-
трета автора, адже завантаженими можуть бути
відео з зображенням автора, його фотокартка,
голосовий запис – усе це дає можливість корис-
тувачеві уявити собі влогера краще, ніж через
друкований текст, але вірогідність постійного
розташування таких записів низька. Якщо по-
дібний матеріал і зустрічається в мережі, то до-
сить рідко. Уявити авторський портрет крізь
призму завантаженої гри – взагалі неможливо,
тому проводити порівняльний аналіз задля ото-
тожнення блогів з влогами не має сенсу, різниця
між ними очевидна і не потребує особливого по-
яснення.
Артлог – один із різновидів існуючих фай-
лів в інтернеті, що «жителі» мережі помилково
називають різновидом блогів. Такі завантажен-
ня містять колекцію власних авторських робіт,
які, як правило, є фотографіями чи власноруч
створеними на комп’ютері роботами. Головною
відмінною рисою артлогсфери є наявність кон-
курування між авторами – роботи виставляють-
ся на голосування користувачів мережі [158].
Спільною рисою з блогами є наявність стрічок-
коментарів, які залишають можливість обгово-
рення. Саме стрічки тут створюють атмосферу
живого спілкування між комунікаторами. Теми
досить різноманітні, адже розміщуватися мо-
жуть, наприклад, фотографії політиків (що при-
зведе до обговорення політичних настроїв групи
користувачів), фото на довільні теми чи абстрак-
тні фігури (які викликатимуть обговорення та
досягнення спільних точок зору з приводу роз-
міщеної роботи). Ототожнюючою ланкою зали-
шається робота автора в мультимедійному зобра-
женні. Сайти, на яких розміщуються артлоги,
можна назвати саме каталогом фотографій, адже
ті сторінки, які містять відеозаписи, відносимо
до влогів. Створення таких каталогів можна
кваліфікувати як створення власних інтернет-
галерей, які доступні масовому оглядові крізь
мережу.
Лінклог – персональний сайт з вибраними по-
силаннями користувача, які становлять інфор-
маційну цінність, що постійно поновлюється.
Він, подібно до сплога, використовувався для
пошуку та визначення ресурсів веб-сторінок, які
впливають на оптимальні пошуки інших сайтів
[177].
На думку С. Квіта, терміни «podcasting» та
«аудіоблог» є словами-синонімами. «Подкас-
тінг» є сполученням слів «broadcasting» (широ-
комовлення) та «iPod» (плеєр, на який можна
записувати подкасти)» [54, с. 160]. Подкасти за-
вантажуються у мережі і потім слухаються на
iPod, для якого власне і були створені. Аудіо-
подкасти відповідають темі сайта чи блога, до
яких вони можуть кріпитися. Відеоподкасти –
відеозаписи, що додаються до блога, які станов-
лять певну цінність для аудиторії блогера. Тобто
відеоподкаст більше схожий на запис домаш-
нього відео, що дає можливість користувачеві
під’єднуватись до комп’ютера іншого користува-
ча за допомогою USB-2.0
Пізніше з’являються і розвиваються наступ-
ні інтернет-завантаження серед яких, на нашу
думку найбільшої уваги заслуговують youtube та
instagrame. С одного боку ми не можемо порів-
нювати такі завантаження, оскільки вони мають
принципово різну природу. Але з іншого – кож-
на із названих комунікативних платформ займає
важливі місце у еволюції сучасних дигитальних
жанрів, що надає поштовх до розвитку сучасних
соціально комунікаційний мережевих процесів.
Кожне з них заслуговує окремої уваги,
оскільки займає досить міцну позиції на спожи-
вацькому ринку аматорських медіа завантажень
мережі. Практично кожна із перерахованих
платформ на початку свого існування планува-
лась не більше як комунікативний сайт. Але
нині мають велику кількість юзерів, піднімають
різнопланові теми для обговорення, використо-
вуються як інформативні площини тощо. Кожна
з перерахованих одиниць несе на своїх «сторін-
ках» низку функцій, що я є цікавими для до-
слідників у області соціальних комунікацій.
Наприклад, instagrame – спеціально створена
у жовтні 2010 року Кевіном Систром і Майклом
Кригером у Сан Франсиско програма для того,
аби користувачі мережі могли ділитися безко-
штовно зі світом своїми власними фотографіями,
або тими варіантами картин чи мистецьких ви-
творів (що знову ж таки розміщуються на фото).
Подібна програма дає користувачеві можливість
різноформатних фото у мережі: типу розмірів і
рамок застарілих фотоапаратів до нинішніх сис-
тем iPhone, iPad и iPod touch.
Пізніше, у квітні 2012 його адаптують до про-
грами Android (але виключно від версій 2.2), що
надає можливості заполонити більшу часину ау-
диторії. Перевагою програми стало те, що вона
розповсюджується безкоштовно через App Store
та Google Play. Історія розвитку однієї з найпо-
пулярніших соціально комунікативних плат-
форм мережі досить цікава.
Першочергово програма яку так любить мо-
лодь носила назву Burbn, але пізніше була пе-
реіменована. У 2010 році вона з’являються у
магазинах з технікою Apple. Дуже скоро Джош
Ридль приєднався до команди і уже листопаді
2010 туди потрапив Шейн Свині (один із най-
сильніших розробників програми).
Іnstagrame дещо модернізував соціально ко-
мунікативні процеси мережі. На відміну від
блогів та їх різновидів, ця програма дозволяє
спілкуватися виключно «зоровим фактором»,
оскільки не дозволяє розміщати забагато комен-
тарів. У січні 2011 до функцій програми дода-
ються хеш теги, що дає можливість швидко зна-
ходити інших користувачів, приєднуватись до
кола друзів та споживацької аудиторії.
Грудень 2012 привніс дещо нове у загальну
політику програми: тепер кампанія могла про-
давати фотографії юзерів третім особам без ком-
пенсації матеріальної сторони першочерговому
власникові фото. Така новина викликала вели-
кий резонанс і опротестування, велика кількість
користувачів відмовилась від існування на сайті,
у результаті чого Instagram відмовився від ідеї.
Наймаштабнішою подією у історії існування
Instagram як додатку до мобільного комунікато-
ра стало приєднання до Facebook, що принесла
Систрому майже 400 млн доларів США. Таким
чином, обидві програми були поєднані, що на-
дало можливість проектам синтезувати риси та
ресурси. Можливість заходити на власний мере-
Аматорські медіазавантаження як один із факторів розвитку сучасних мережевих кому-
нікативних процесів
жевий додаток через соціальну мережу (адресу
власної сторінки) тільки підвищило популяр-
ність обох програм. Зручність завантажувати
свої фото крізь не вишукуючи в інтернеті значно
економить час.
Один із наймаштабніших відеохостингів сві-
ту, що нині кваліфікується науковцями як про-
топит майбутнього мережевої медіа імперії, яка
сьогодні належить кампанії Google – YouTube.
Відеохостинг – сайт, що дозволяє зберігати та
дивитись на сайті відеоматеріали. YouTube був
заснований у лютому 2005 року і уже у листопа-
ді 2006 викуплений Google. Ця програма – прин-
ципово нова комунікативна платформа, яка має
ряд переваг перед іншими:
користувач залишає власні коментарі;
оцінює інші коментарі;
додає анотації;
додає титри до відео;
має можливість ставити рейтинг уже наяв-
ним там матеріалам;
перебудувати файл із формату 2D у 3D.
Але найголовнішою перевагою є те, що юзер,
який завантажив відео на сайт має можливість
заборонити редирект (репост) свого матеріалу на
інші мережеві сервери, що допомагає контролю-
вати розміщення власних матеріалів. Також,
YouTube один із небагатьох аматорських медіа,
що дають можливість заробляння грошей.
Smotry.com – що надає послуги типу YouTube,
тобто відеохостингу, що належить Рунету. Осо-
бливістю є можливість прямих трансляцій з
місця події, що було особливою рисою на по-
чатку існування сервера з медіазавантаження-
ми. Smotry.com надає можливість знаходити у
базі даних не лише професійні відеоматеріали,
але і аматорські формати першочергово. Різно-
манітність наявних завантажень свідчить про
дифузування рис професійних матеріалів та тра-
диційних жанрів журналістики до аматорських
мережевих, чи дигитальних (як різновиду уже
сформованих інтернет жанрів).
Онлайн-трансляції можна кваліфікувати як
провідну і найголовнішу рису вищезазначено-
го сайту. Ми вважаємо, що цей процес можна
описати як персональні завантаження власних
прямих ефірів у мережу, де юзер виконує роль
усієї знімальної групи. Такий процес не може
відбуватися без реєстрації та технологічної під-
готовки: вебкамери та знаходженя на сайті без-
посередньо. Основна можливість таких відео-
трансляцій. На нашу думку, дещо співпадає з
метою блогосфери (тільки в усному форматі) –
розповісти те, що хвилює особисто автора, ви-
словити власне авторську Я-позицію.
Відмінною рисою аматорських медіа, що нині
юзери розміщують у мережі є HD зображення,
яке не властиве блогосфері чи іншим друкова-
ним щоденниковим записам.
liveinternet.ru – хостинг, що містить у собі
різноманітні інформаційні ресурси: відео, друко-
вані матеріали, рейтинг сайту, подорожі, робо-
ту, розваги тощо. Весь хостинг розбитий на ру-
брики, що нагадує систему каталогу.
Відмінною рисою від інших подібних сторі-
нок liveinternet.ru містить посилання на інші
сервери сайту, типу: однокласники, тести, зна-
йомства, листівки, а також посилання на сай-
ти, що рекомендовані для користування: форум
трейдів, ноутбуки, поради лікарів тощо. Загалом
даний хостинг містить різного роду інформатив-
ні ресурси, що допомагає активно розширювати
коло користувачів.
myvideo.de – один із популярних відеохостин-
гів мережі, що місить матеріали різноманітно-
го направлення: відео кліпи, фільми, рекламні
ролики тощо. Однією із провідних особливостей
даного відеохостингу є те, що матеріали роз-
міщені там не можуть бути «опрелюдненими»
якщо користувач не зареєстрований на сайті.
Це дає можливість контролю трафіку сайту та
відстеження ресурсів які скачуються (чи пере-
направляються на інші сайти) користувачами
мережі. Таким чином відбувається контроль по-
току інформації з даного відеохостингу.
Висновки. Соціально-комунікативна ситуа-
ція сьогодення має певний ряд основних посту-
латів розвитку, що дають їй поштовх для від-
криття нових питань та становлення як науки
в цілому. У першу чергу це розширення гори-
зонтів та сучасного інформаційного поля завдя-
ки розвиткові можливостей мережі інтернет; по-
друге, незалежність нових мережевих ЗМІ від
просторово-часового континууму (що дає мож-
ливість споживачеві майже без перешкод бути
в курсі новин); по-третє, зростання числа кому-
нікаторів, процес обміну інформацією зі ЗМІ пе-
реростає у двостороннє спілкування. Наявність
багатогранного взаємозв’язку –очевидна, ін-
формація он-лайн посідає одне з чільних місць
у комунікації. «Он-лайнова інформаційна діяль-
ність – це будь-який процес, що використовує
інформаційні технології для надання інформа-
ційних мережевих продуктів споживачеві» [5, с.
123]. Тобто он-лайнові інтернет-газети, новини,
текстові інформаційні документи тощо можуть
розповсюджуватися від одного користувача до
іншого або до групи користувачів в електронно-
му вигляді, а не через попереднє роздрукуван-
ня. До такої інформаційної діяльності он-лайн
ми відносимо спілкування за допомогою блогів.
Подібна діяльність створює умови для експлуа-
тації електронних технологій задля задоволення
довільних інформаційних потреб населення. За-
уважимо, аналогічні послуги надати не можуть
традиційні ЗМІ, адже вони не здатні працювати
незалежно від простору і часу, створюючи он-
лайн ілюзію реального спілкування. Безпосеред-
нє налагодження стосунків між блогерами та
їх аудиторією стало можливим лише з появою
електронної комунікації і розвивається за допо-
могою блогів.
Постає питання про те, чи всі аматорські за-
писи, розміщені разом із мультимедійними,
можуть називатися відеохостингами, чи все ж
необхідне певне їх видове розмежування. Чому
зараз, коли блоги тільки починають досліджу-
ватися, ми вже зустрічаємо у текстах назви
«влог», «тлог», «сплог», «тег», «подкаст», «арт-
лог», «блог-дайджест», «пошуковий блог» тощо.
Це помилки користувачів мережі чи справді
блоги починають розділятися і від того зале-
жить подальша комунікативна ситуації мережі,
а відтак і суспільства ХХІ століття? І якщо так,
то яка різниця між уже існуючими відеохостин-
гами? Очевидною є актуальність питання про
виокремлення підвидів аматорських інтернет-
завантажень.
1. Artlog Brings Artists And Art Aficionados
Together Електронний ресурс]. – Режим досту-
пу: http://mashable.com/2008/06/04/artlog/
2. What Is a Linklog? [Електронний ресурс].
– Режим доступу:
3. http://www.wisegeek.com/what-is-alinklog;
4. Квіт С. Масові комунікації: підручник /
Квіт С. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська ака-
демія», 2008. – 206 с.
5. Артамонова І. М. Блог як публічна авто
комунікація / І. М. Артамонова // Держава та
регіони. Серія: соціальні комунік. – 2010. – №
2. – С. 5–9.
6. Досенко А. К. Електронні щоденники як
одиниці соціальних комунікацій / А. Досенко. –
К.: КиМУ, 2012. – 202 с.
7. Shepard, M., Watters, C. R. The Evolution
of Cybergenres // Proceedings of the 31st Annual
Hawaii International Conference on System
Sciences. – 1998.
8. O’Railly T. What Is Web 2.0 [Електро-
нний ресурс]. – Режим доступу:
9. http://oreilly.com/pub/a/web2/archive/
what-is-web-20
10. Vlogging – Weight Watchers Hires
Vlogger, Faint Starlite [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://weblogs.about.com/lr/
vlogs;
11. Wright Mills C. The mass scienty/ from
books/ The Power Elite / [Електронний ресурс].
– Режим доступу: www.thirdworldtraveler.com//
books.
12. Denis McQuail. Mass Communication
theory [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.books.google.com.ua/ books__