мережевих комунікативних процесів

Аматорські медіазавантаження

Як один із факторів розвитку сучасних

мережевих комунікативних процесів

А ктуальність роботи вбачаємо у дослідженні

проблеми розвитку аматорських медіа мере-

жі, як фактора впливу на сучасні комунікативні

мережеві процеси. Розвиток сучасних новітніх

медіа, про які все частіше йде мова у наукових

колах, обумовлений стрімким розвитком кому-

нікативних технологій, що зростають щохви-

линно. Технологічний прогрес одночасно несе й

певні негативні сторони для сучасної електро-

нної комунікативістики.

Традиційні ЗМІ підкорили інтернет-площину,

зайнявши там стійкі позиції і надаючи необме-

жений часовий і просторовий потік інформації

для користувачів. Ми не можемо не погодились,

що це великий крок для традиційних засобів ма-

сової інформації, що обумовив можливість задо-

волення «інформаційного голоду» у споживаць-

кої аудиторії. Однак, нині існує низка проблем,

що принесла за собою поява так званих аматор-

ських медіа.

Окреслене поле проблеми (прямо чи дотич-

но) дослідували такі науковці як: І. Артамоно-

ва, С. Демченко, О. Зернецька, Н. Зражевська,

Л. Компанцева, С. Квіт та ін.

Метою статті є аналіз наявних аматорських

медіа у сучасних інтерне-площинах, які безпо-

середньо впливають на формування сучасних ме-

дійних процесів мережі.

Об ׳єктом статті є аматорські медіа заванта-

ження інтернет-сфери.

Предметом є сучасні комунікативні процеси,

що відбуваються у мережі за допомогою аматор-

ських медіа.

Методологічну базу дослідження полягала у

використанні наступних методів: спостережен-

ня, аналіз, опис, що дали можливість дослідити

ситуативний стан аматорських медіазавнтаж-

день сучасності та допомогли у складанні класи-

фікації наявних інтернет медіа-одиниць.

Не можна ігнорувати той факт, що аматорські

медіа зародились приблизно тоді й коли соціаль-

ні мережі (1995-1997 роки). Відтоді починаємо

нараховувати постійне зростання непрофесійних

коментарів, завантажень і у результаті маємо

таке явища як блогосфера. Саме вона дала по-

чатком величезному на сьогодні різноманіттю

аматорських медіа до яких ми віднесемо наступ-

ні види: влоги, арт-логи, подкасти, лінклоги, ау-

діоблоги та багато інших.

Влог (відеоблог) дає можливість завантажу-

вати власні аматорські відеозаписи безпосеред-

ньо в мережу. Вони також містять друкований

текст, але невеликий за розміром, його скоріше

можна вважати особистим коментарем авто-

ра, але не щоденниковим записом блога. Також

влоги містять іграшкові завантаження, які ква-

ліфікуються як «інші ігри» – формати гри, що

розташовуються самими жителями мережі. Вло-

ги є каталогами мережевих відеофайлів, у яких

відсутня специфічна мова чи соціальний настрій

індивіда. Не будемо заперечувати наявність пор-

трета автора, адже завантаженими можуть бути

відео з зображенням автора, його фотокартка,

голосовий запис – усе це дає можливість корис-

тувачеві уявити собі влогера краще, ніж через

друкований текст, але вірогідність постійного

розташування таких записів низька. Якщо по-

дібний матеріал і зустрічається в мережі, то до-

сить рідко. Уявити авторський портрет крізь

призму завантаженої гри – взагалі неможливо,

тому проводити порівняльний аналіз задля ото-

тожнення блогів з влогами не має сенсу, різниця

між ними очевидна і не потребує особливого по-

яснення.

Артлог – один із різновидів існуючих фай-

лів в інтернеті, що «жителі» мережі помилково

називають різновидом блогів. Такі завантажен-

ня містять колекцію власних авторських робіт,

які, як правило, є фотографіями чи власноруч

створеними на комп’ютері роботами. Головною

відмінною рисою артлогсфери є наявність кон-

курування між авторами – роботи виставляють-

ся на голосування користувачів мережі [158].

Спільною рисою з блогами є наявність стрічок-

коментарів, які залишають можливість обгово-

рення. Саме стрічки тут створюють атмосферу

живого спілкування між комунікаторами. Теми

досить різноманітні, адже розміщуватися мо-

жуть, наприклад, фотографії політиків (що при-

зведе до обговорення політичних настроїв групи

користувачів), фото на довільні теми чи абстрак-

тні фігури (які викликатимуть обговорення та

досягнення спільних точок зору з приводу роз-

міщеної роботи). Ототожнюючою ланкою зали-

шається робота автора в мультимедійному зобра-

женні. Сайти, на яких розміщуються артлоги,

можна назвати саме каталогом фотографій, адже

ті сторінки, які містять відеозаписи, відносимо

до влогів. Створення таких каталогів можна

кваліфікувати як створення власних інтернет-

галерей, які доступні масовому оглядові крізь

мережу.

Лінклог – персональний сайт з вибраними по-

силаннями користувача, які становлять інфор-

маційну цінність, що постійно поновлюється.

Він, подібно до сплога, використовувався для

пошуку та визначення ресурсів веб-сторінок, які

впливають на оптимальні пошуки інших сайтів

[177].

На думку С. Квіта, терміни «podcasting» та

«аудіоблог» є словами-синонімами. «Подкас-

тінг» є сполученням слів «broadcasting» (широ-

комовлення) та «iPod» (плеєр, на який можна

записувати подкасти)» [54, с. 160]. Подкасти за-

вантажуються у мережі і потім слухаються на

iPod, для якого власне і були створені. Аудіо-

подкасти відповідають темі сайта чи блога, до

яких вони можуть кріпитися. Відеоподкасти –

відеозаписи, що додаються до блога, які станов-

лять певну цінність для аудиторії блогера. Тобто

відеоподкаст більше схожий на запис домаш-

нього відео, що дає можливість користувачеві

під’єднуватись до комп’ютера іншого користува-

ча за допомогою USB-2.0

Пізніше з’являються і розвиваються наступ-

ні інтернет-завантаження серед яких, на нашу

думку найбільшої уваги заслуговують youtube та

instagrame. С одного боку ми не можемо порів-

нювати такі завантаження, оскільки вони мають

принципово різну природу. Але з іншого – кож-

на із названих комунікативних платформ займає

важливі місце у еволюції сучасних дигитальних

жанрів, що надає поштовх до розвитку сучасних

соціально комунікаційний мережевих процесів.

Кожне з них заслуговує окремої уваги,

оскільки займає досить міцну позиції на спожи-

вацькому ринку аматорських медіа завантажень

мережі. Практично кожна із перерахованих

платформ на початку свого існування планува-

лась не більше як комунікативний сайт. Але

нині мають велику кількість юзерів, піднімають

різнопланові теми для обговорення, використо-

вуються як інформативні площини тощо. Кожна

з перерахованих одиниць несе на своїх «сторін-

ках» низку функцій, що я є цікавими для до-

слідників у області соціальних комунікацій.

Наприклад, instagrame – спеціально створена

у жовтні 2010 року Кевіном Систром і Майклом

Кригером у Сан Франсиско програма для того,

аби користувачі мережі могли ділитися безко-

штовно зі світом своїми власними фотографіями,

або тими варіантами картин чи мистецьких ви-

творів (що знову ж таки розміщуються на фото).

Подібна програма дає користувачеві можливість

різноформатних фото у мережі: типу розмірів і

рамок застарілих фотоапаратів до нинішніх сис-

тем iPhone, iPad и iPod touch.

Пізніше, у квітні 2012 його адаптують до про-

грами Android (але виключно від версій 2.2), що

надає можливості заполонити більшу часину ау-

диторії. Перевагою програми стало те, що вона

розповсюджується безкоштовно через App Store

та Google Play. Історія розвитку однієї з найпо-

пулярніших соціально комунікативних плат-

форм мережі досить цікава.

Першочергово програма яку так любить мо-

лодь носила назву Burbn, але пізніше була пе-

реіменована. У 2010 році вона з’являються у

магазинах з технікою Apple. Дуже скоро Джош

Ридль приєднався до команди і уже листопаді

2010 туди потрапив Шейн Свині (один із най-

сильніших розробників програми).

Іnstagrame дещо модернізував соціально ко-

мунікативні процеси мережі. На відміну від

блогів та їх різновидів, ця програма дозволяє

спілкуватися виключно «зоровим фактором»,

оскільки не дозволяє розміщати забагато комен-

тарів. У січні 2011 до функцій програми дода-

ються хеш теги, що дає можливість швидко зна-

ходити інших користувачів, приєднуватись до

кола друзів та споживацької аудиторії.

Грудень 2012 привніс дещо нове у загальну

політику програми: тепер кампанія могла про-

давати фотографії юзерів третім особам без ком-

пенсації матеріальної сторони першочерговому

власникові фото. Така новина викликала вели-

кий резонанс і опротестування, велика кількість

користувачів відмовилась від існування на сайті,

у результаті чого Instagram відмовився від ідеї.

Наймаштабнішою подією у історії існування

Instagram як додатку до мобільного комунікато-

ра стало приєднання до Facebook, що принесла

Систрому майже 400 млн доларів США. Таким

чином, обидві програми були поєднані, що на-

дало можливість проектам синтезувати риси та

ресурси. Можливість заходити на власний мере-

Аматорські медіазавантаження як один із факторів розвитку сучасних мережевих кому-

нікативних процесів

жевий додаток через соціальну мережу (адресу

власної сторінки) тільки підвищило популяр-

ність обох програм. Зручність завантажувати

свої фото крізь не вишукуючи в інтернеті значно

економить час.

Один із наймаштабніших відеохостингів сві-

ту, що нині кваліфікується науковцями як про-

топит майбутнього мережевої медіа імперії, яка

сьогодні належить кампанії Google – YouTube.

Відеохостинг – сайт, що дозволяє зберігати та

дивитись на сайті відеоматеріали. YouTube був

заснований у лютому 2005 року і уже у листопа-

ді 2006 викуплений Google. Ця програма – прин-

ципово нова комунікативна платформа, яка має

ряд переваг перед іншими:

користувач залишає власні коментарі;

оцінює інші коментарі;

додає анотації;

додає титри до відео;

має можливість ставити рейтинг уже наяв-

ним там матеріалам;

перебудувати файл із формату 2D у 3D.

Але найголовнішою перевагою є те, що юзер,

який завантажив відео на сайт має можливість

заборонити редирект (репост) свого матеріалу на

інші мережеві сервери, що допомагає контролю-

вати розміщення власних матеріалів. Також,

YouTube один із небагатьох аматорських медіа,

що дають можливість заробляння грошей.

Smotry.com – що надає послуги типу YouTube,

тобто відеохостингу, що належить Рунету. Осо-

бливістю є можливість прямих трансляцій з

місця події, що було особливою рисою на по-

чатку існування сервера з медіазавантаження-

ми. Smotry.com надає можливість знаходити у

базі даних не лише професійні відеоматеріали,

але і аматорські формати першочергово. Різно-

манітність наявних завантажень свідчить про

дифузування рис професійних матеріалів та тра-

диційних жанрів журналістики до аматорських

мережевих, чи дигитальних (як різновиду уже

сформованих інтернет жанрів).

Онлайн-трансляції можна кваліфікувати як

провідну і найголовнішу рису вищезазначено-

го сайту. Ми вважаємо, що цей процес можна

описати як персональні завантаження власних

прямих ефірів у мережу, де юзер виконує роль

усієї знімальної групи. Такий процес не може

відбуватися без реєстрації та технологічної під-

готовки: вебкамери та знаходженя на сайті без-

посередньо. Основна можливість таких відео-

трансляцій. На нашу думку, дещо співпадає з

метою блогосфери (тільки в усному форматі) –

розповісти те, що хвилює особисто автора, ви-

словити власне авторську Я-позицію.

Відмінною рисою аматорських медіа, що нині

юзери розміщують у мережі є HD зображення,

яке не властиве блогосфері чи іншим друкова-

ним щоденниковим записам.

liveinternet.ru – хостинг, що містить у собі

різноманітні інформаційні ресурси: відео, друко-

вані матеріали, рейтинг сайту, подорожі, робо-

ту, розваги тощо. Весь хостинг розбитий на ру-

брики, що нагадує систему каталогу.

Відмінною рисою від інших подібних сторі-

нок liveinternet.ru містить посилання на інші

сервери сайту, типу: однокласники, тести, зна-

йомства, листівки, а також посилання на сай-

ти, що рекомендовані для користування: форум

трейдів, ноутбуки, поради лікарів тощо. Загалом

даний хостинг містить різного роду інформатив-

ні ресурси, що допомагає активно розширювати

коло користувачів.

myvideo.de – один із популярних відеохостин-

гів мережі, що місить матеріали різноманітно-

го направлення: відео кліпи, фільми, рекламні

ролики тощо. Однією із провідних особливостей

даного відеохостингу є те, що матеріали роз-

міщені там не можуть бути «опрелюдненими»

якщо користувач не зареєстрований на сайті.

Це дає можливість контролю трафіку сайту та

відстеження ресурсів які скачуються (чи пере-

направляються на інші сайти) користувачами

мережі. Таким чином відбувається контроль по-

току інформації з даного відеохостингу.

Висновки. Соціально-комунікативна ситуа-

ція сьогодення має певний ряд основних посту-

латів розвитку, що дають їй поштовх для від-

криття нових питань та становлення як науки

в цілому. У першу чергу це розширення гори-

зонтів та сучасного інформаційного поля завдя-

ки розвиткові можливостей мережі інтернет; по-

друге, незалежність нових мережевих ЗМІ від

просторово-часового континууму (що дає мож-

ливість споживачеві майже без перешкод бути

в курсі новин); по-третє, зростання числа кому-

нікаторів, процес обміну інформацією зі ЗМІ пе-

реростає у двостороннє спілкування. Наявність

багатогранного взаємозв’язку –очевидна, ін-

формація он-лайн посідає одне з чільних місць

у комунікації. «Он-лайнова інформаційна діяль-

ність – це будь-який процес, що використовує

інформаційні технології для надання інформа-

ційних мережевих продуктів споживачеві» [5, с.

123]. Тобто он-лайнові інтернет-газети, новини,

текстові інформаційні документи тощо можуть

розповсюджуватися від одного користувача до

іншого або до групи користувачів в електронно-

му вигляді, а не через попереднє роздрукуван-

ня. До такої інформаційної діяльності он-лайн

ми відносимо спілкування за допомогою блогів.

Подібна діяльність створює умови для експлуа-

тації електронних технологій задля задоволення

довільних інформаційних потреб населення. За-

уважимо, аналогічні послуги надати не можуть

традиційні ЗМІ, адже вони не здатні працювати

незалежно від простору і часу, створюючи он-

лайн ілюзію реального спілкування. Безпосеред-

нє налагодження стосунків між блогерами та

їх аудиторією стало можливим лише з появою

електронної комунікації і розвивається за допо-

могою блогів.

Постає питання про те, чи всі аматорські за-

писи, розміщені разом із мультимедійними,

можуть називатися відеохостингами, чи все ж

необхідне певне їх видове розмежування. Чому

зараз, коли блоги тільки починають досліджу-

ватися, ми вже зустрічаємо у текстах назви

«влог», «тлог», «сплог», «тег», «подкаст», «арт-

лог», «блог-дайджест», «пошуковий блог» тощо.

Це помилки користувачів мережі чи справді

блоги починають розділятися і від того зале-

жить подальша комунікативна ситуації мережі,

а відтак і суспільства ХХІ століття? І якщо так,

то яка різниця між уже існуючими відеохостин-

гами? Очевидною є актуальність питання про

виокремлення підвидів аматорських інтернет-

завантажень.

1. Artlog Brings Artists And Art Aficionados

Together Електронний ресурс]. – Режим досту-

пу: http://mashable.com/2008/06/04/artlog/

2. What Is a Linklog? [Електронний ресурс].

– Режим доступу:

3. http://www.wisegeek.com/what-is-alinklog;

4. Квіт С. Масові комунікації: підручник /

Квіт С. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська ака-

демія», 2008. – 206 с.

5. Артамонова І. М. Блог як публічна авто

комунікація / І. М. Артамонова // Держава та

регіони. Серія: соціальні комунік. – 2010. – №

2. – С. 5–9.

6. Досенко А. К. Електронні щоденники як

одиниці соціальних комунікацій / А. Досенко. –

К.: КиМУ, 2012. – 202 с.

7. Shepard, M., Watters, C. R. The Evolution

of Cybergenres // Proceedings of the 31st Annual

Hawaii International Conference on System

Sciences. – 1998.

8. O’Railly T. What Is Web 2.0 [Електро-

нний ресурс]. – Режим доступу:

9. http://oreilly.com/pub/a/web2/archive/

what-is-web-20

10. Vlogging – Weight Watchers Hires

Vlogger, Faint Starlite [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://weblogs.about.com/lr/

vlogs;

11. Wright Mills C. The mass scienty/ from

books/ The Power Elite / [Електронний ресурс].

– Режим доступу: www.thirdworldtraveler.com//

books.

12. Denis McQuail. Mass Communication

theory [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.books.google.com.ua/ books__