Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Мова сайтів українського сегмента Інтернету: реалії та перспективи




На сьогодні “заявити про себе в Інтернеті” –

автоматично означає сформувати свій імідж у

світовому інформаційному просторі (і не лише

окремої особи чи певної організації як власників

мережевого ресурсу, а й іміджу держави зага-

лом). З огляду на те, що українська мова – це

одна з визначальних ознак ідентичності нації та

ідентифікації України як самостійної держави,

пріоритетом мовної політики має бути утвер-

дження української мови як основної на сайтах

Укрнету, що визначатиме їх місце та роль у Все-

світній мережі. Актуальність обраної теми підси-

лена ще й тим чинником, що інтернет-спілку-

вання (зокрема, у соціальних мережах) на сього-

дні є невід’ємною складовою життя практично

кожного дорослого громадянина України, який

гіпотетично може становити потенційну аудито-

рію українськомовних сайтів, потрапляючи до них

через перепости, відповідні групи тощо.1

Питанням розвитку україномовного Інтернету

останнім часом приділяють увагу такі вітчизняні

дослідники, як С. Зайцева [1], М. Рудик [8] та

С. Чемеркін [15–16]. Водночас мовне питання

українських блогів є предметом наукових розві-

док не лише в Україні, а й за кордоном. Так, у

Гарвардському університеті мовна ситуація в

Україні в контексті блогосфери досліджується

на рівні магістерських дисертацій [14].

Мета статті проаналізувати сайти ор-

ганів державної влади (зокрема облдержадмі-

ністрацій), тематичні сайти (конфесійні, медич-

ні), що належать до українського інтернет-прос-

тору, щодо використання української мови як

одного з основних компонентів сайтотворення.

Окреслити коло заходів, яких необхідно вжити,

щоб українська мова розширювала свої “тери-

торіальні межі” в Інтернеті та залучала щоразу

ширшу аудиторію.

Об’єктом наукової розвідки є сайти україн-

ського сегмента Інтернету, зокрема сайти обл-

держадміністрацій областей України, а також

два види тематичних сайтів – конфесійні й ме-

дичні. Предмет наукової розвідки становить

мовна політика розглянутих мережевих ресур-

сів (основна мова сайту: головна сторінка, наві-

гація, контент, можливість переходу на інші

мови).

Поняття “мова сайту” на сьогодні часто має

досить широке тлумачення з яскравим суб’єк-

тивним забарвленням. Так, О. Мілінчук, авто-

рка блогу про іноземні мови, пропонує таке йо-

го визначення: “це текстові записи, статті, зо-

браження, анімація, посилання, реклама, ди-

зайн, атмосфера <…> все в одному” [4]. Крім

того це поняття, на її думку, характеризується

такими ознаками, як насичення рекламою чи

нав’язливими зображеннями, що ускладнюють

вхід на сайт; занадто складний з обтяжливими

реченнями чи надто вільний аж до неповаги до

читача стиль викладу матеріалу; дуже блідий і

надто дрібний шрифт тощо.

Безумовно, кожний власник сайту – органі-

зація чи приватна особа – зацікавлені у зрос-

танні рейтингу їхнього ресурсу. Є кілька спосо-

бів оцінити рейтинг сайту на рівні країни, час-

тини світу чи світу загалом. Однією з відомих

світових рейтингових систем є Alexa.com, яка

контролює відвідуваність користувачами різних

веб-сайтів. Alexa -ранжування встановлює якіс-

ний показник відвідуваності різних сайтів у сві-

тових масштабах. Варто відзначити, що в цьо-

му рейтингу чим менша цифра, тим краще, а

не навпаки, тобто найбільш відвідуваному сай-

ту у світі присвоєно номер один. Таким безза-

перечним лідером вже багато років підряд є

Google.com.

У рейтингу Alexa.com Топ-500 перші й основ-

ні місця належать американським, англійським,

російським, німецьким, китайським, арабським

та японським сайтам. Тож постає логічне запи-

тання: чи потрапили українські сайти до когорти

обраних і які саме? Приємно відзначити, що

українські ресурси в цьому рейтингу є, хоча їх

поки що лише два – Google.com.ua (близько

200 позиції) та Yandex.ua (близько 425 позиції).

Щоправда, українськими в них є лише домени, а

насправді це дочірні сайти іноземних компаній.

Звісно, у переліку цих пошукових систем є кілька

мов на вибір, тобто українська мова тут є не ос-

новною, а додатковою [6].

Звернемося ще до одного рейтингу

Alexa.com за іншим показником – країною ре-

єстрації доменів. В українському рейтингу най-

більш відвідуваних інтернет-ресурсів до першої

десятки входять лише російські сайти, україн-

ські ж з’являються аж у першій двадцятці. Тож

виходить, що українські сайти спираються на

“міцну” російську основу. Яка ж основна причи-

на такого стану справ з українською мовою як

основною сайту? Як відзначають фахівці, ця

причина безпосередньо стосується користува-

чів мережі та браузерів, – адже Alexa рахує

відвідуваність сайтів лише в тому випадку, ко-

ли в браузері користувача встановлене розши-

рення Alexa Sparky. Тож “комп’ютерники” ра-

дять усім, кого хвилює стан української мови в

Інтернеті, зокрема зростання рейтингу україн-

ськомовних сайтів, встановити це розширення

й максимально відвідувати саме українські

сайти, що буде підвищувати їх рейтинг. Можна

скласти перелік улюблених українських сайтів і

максимально “ходити” саме цими “шляхами”.

Можна звернутися й до інших статистичних

даних, зокрема тих, що стосуються соціальних

мереж, які є чи не найбільш відвідуваним ре-

сурсами мережі. Спробуємо з’ясувати рейтинг

їх популярності. Так, станом на початок 2014 р.

в Україні перше місце за відвідуваністю посідає

соціальна мережа Vkontakte (як і Odnoklassniki)

– російський ресурс. Дослідники констатують,

що Facebook, як і раніше, поступається не ли-

ше Vkontakte, а й Odnoklassniki [5]. Однак слід

відзначити, що соціальні мережі пропонують

українську як мову інтерфейсу.

Ці дані можна порівняти з результатами до-

слідження інтернет-аудиторії України, проведе-

ного компанією InMіnd майже рік тому, тобто в

березні 2013 р. За підсумками лютого 2013 р.

компанія визначила Топ-25 доменів, які відві-

дують українські користувачі, зокрема (назива-

ємо номер від 1 до 25 місця в рейтингу): Google

(середньоденна частка – 66%), Vkontakte (60%),

Mail.ru (48%), Yandex (40%), Odnoklassniki (37%),

Youtube.com (28%), Wikipedia.org (15%), Facebook.

com (13%), Ukr.net (12%), Ex.ua (11%), I.ua

(8%), Webalta.ru (7%), Rozetka(.ua+.com.ua) (7%),

Sinoptik.ua (7%), Rambler.ru (7%), Aukro.ua (6%),

Gismeteo.ua (6%), Blogspot.com (6%), Ucoz.ru (6%),

Rutracker.org (6%), Fotostrana.ru (5%), Slando (5%),

Ask.fm (5%), Marketgid(.com+.info) (5%), Meta.ua (5%).

Серед названих ресурсів власне українськи-

ми, як бачимо з імен доменів, є дев’ять: Ukr.net,

Ex.ua, I.ua, Rozetka(.ua+.com.ua), Sinoptik.ua,

Aukro.ua, Gismeteo.ua, Slando, Meta.ua.

Двомовними, тобто українсько-російськомов-

ними з них є два українські інтернет-портали та

безкоштовні сервіси електронної пошти –

Ukr.net та I.ua, два сайти прогнозу погоди в

Україні та світі – Sinoptik.ua та Gismeteo.ua, а

також дошка оголошень України – Slando. Три-

мовною, тобто англо-українсько-російськомов-

ною є українська пошукова система Meta.ua.

Водночас такі комерційні проекти, як Ex.ua,

Rozetka(.ua+.com.ua), Aukro.ua українську мову

як мову сайту взагалі не пропонують.

Для подальшого аналізу вдаємося до роз-

поділу сайтів за їх видавцями – органи держа-

вної влади та приватні. Порівняльний аналіз

мовного аспекту сайтів органів державної вла-

ди дає такі результати.

Сайти обласних держадміністрацій можна

розподілити на такі групи:

1. Одномовні.

Основна і єдина мова сайту – українська,

відповідно й усі матеріали сайту написані цією

ж мовою. Такі сайти мають, наприклад, Волинсь-

ка, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька,

Івано-Франківська, Київська, Полтавська, Черка-

ська та Чернівецька облдержадміністрації.

2. Двомовні:

а) на сайті є “перемикач”, розрахований на

дві мови – українську та англійську, зокрема

остання версія досить коротка, лише основні

довідкові дані. Такий мовний стан справ на

сайтах Кіровоградської та Рівненської облдер-

жадміністрацій;

б) на сайті є “перемикач”, розрахований на

дві мови – українську та англійську, проте анг-

лійський варіант увімкнути не вдалося. Це сайт

Львівської облдержадміністрації;

в) на сайті є “перемикач”, розрахований на

дві мови – українську та російську. Таким є

сайт Донецької облдержадміністрації;

г) “перемикача” немає, матеріали подані дво-

ма мовами – українською та російською (спосте-

рігається інтерференція мов). Таким є сайт Оде-

ської облдержадміністрації.

3. Тримовні:

а) на сайті є “перемикач”, розрахований на

три мови – українську, російську та англійську,

кожна з яких повноцінно працює. Це сайти Він-

ницької, Луганської, Миколаївської та Херсон-

ської облдержадміністрацій;

б) на сайті є “перемикач”, розрахований на

три мови – українську, російську та англійську,

проте повноцінно працюють лише дві – україн-

ська та російська, англійська версія не вмика-

ється. До речі, відкривається сайт державною

мовою – українською. Таким є сайт Харківської

облдержадміністрації;

в) на сайті є “перемикач”, розрахований на

три мови – українську, російську та англійську,

проте повноцінно працює лише одна – україн-

ська, російська зовсім не працює, при переми-

канні на англійську основна інформація вида-

ється в кількох документах у форматі PDF. Як

приклад можна навести сайт Хмельницької обл-

держадміністрації;

г) українською мовою повністю подано як ін-

терфейс сайту, так і матеріали, а російська й

англійська мови лише задекларовані, але здій-

снити перехід до них неможливо. Такий стан

справ на сайтах Сумської, Тернопільської та

Чернігівської облдержадміністрацій.

4. Багатомовні.

На сайті встановлено перекладач від Google,

розрахований на 80 мов; відкривається

сайт українською мовою. Як приклад можна на-

вести сайт Житомирської облдержадміністрації.

Отже, на основі проведеного аналізу сайтів

облдержадміністрацій за критерієм “основна

мова сайту” можна дійти висновку, що найбіль-

шу кількість становлять одномовні з єдиною

державною мовою як в інтерфейсі, так і в по-

данні матеріалів. Мовою цифр це має такий

вигляд: з 24 областей таких 9 сайтів (38%).

П’ять сайтів (21%) є двомовними, точніше,

умовно двомовними, оскільки з переходом до

іншої мови сайту майже скрізь виникли про-

блеми. Один із цих п’яти сайтів, зокрема Оде-

ської облдержадміністрації, сприяє розвитку

інтерференції, подаючи матеріали й українсь-

кою, і російською мовами. На наш погляд, з

огляду на тотальне поширення російської мови

в цьому регіоні вдаватися до такої інтерферен-

ції на сайті органу державної влади як прикла-

ду для наслідування не варто.

Дев’ять сайтів (38%) тримовних, з яких повно-

цінно тримовними є лише чотири, інші два на-

справді є двомовними, і ще три – одномовними.

І нарешті лише один сайт (4%) можна вва-

жати багатомовним чи одномовним з можливі-

стю автоматичного перекладу сторінки за до-

помогою Google-перекладача на одну з 80 мов.

Зауважимо, що мова сайтів органів держав-

ної влади має бути або лише українською, тоб-

то державною, оскільки вона законодавчо ви-

знана як така, або має бути додатково встано-

влений ідентичний варіант англійською мовою

як мовою міжнародного спілкування. Цікаве

рішення знайшли розробники сайту Житомир-

ської облдержадміністрації, встановивши на

сайт Google-перекладач з вісьма десятками

мов. Проте і в цьому випадку є свій мінус – пе-

реклад комп’ютерний, далекий від досконалос-

ті, який зазвичай спотворює основну думку та є

складним для читання навіть носію мови.

У випадку з приватними сайтами (сайт орга-

нізації чи приватної особи) перед видавцем

постає одразу кілька проблем, які він має вирі-

шити, зокрема:

1. Коли мова йде про інформаційний сайт,

то тут одним із найважливіших критеріїв є тра-

фік, тобто кількість відвідувачів сайту протягом

доби, тижня, місяця. Якщо видавець наполег-

ливо працює над зростанням активного трафі-

ку, то різними способами, зокрема за допомо-

гою сторінок чи груп у соціальних мережах,

збирає спільноту однодумців навколо свого

сайту. Тож при виборі мови сайту постає логіч-

не запитання: наскільки велику аудиторію та-

кий видавець потенційно можете зібрати за

умови, що основною мовою сайту буде україн-

ська? Звісно, якщо сайт – це візитка перукарні

у місті, яке переважно є українськомовним, то

вибір української мови буде логічним і дореч-

ним. Якщо ж за допомогою сайту просувати

продукт у світових масштабах, наприклад, ін-

формаційний продукт на тему створення влас-

них сайтів, то, звісно, сама мета підказує вжи-

вати російську мову як мову сайту, оскільки

російськомовна аудиторія у світі є кількісно бі-

льшою, ніж українськомовна.

Особливо важливим для всіх сайтів (і тих,

які не мають власного контенту, а подають ли-

ше републікації, і тих, які цей контент мають) є

питання їх монетизації. Мова йде про те, які

способи використовує власник інтернет-ресур-

су, щоб окупити свої витрати на створення сай-

ту і на щоденну працю над ним – оновлення

контенту, оптимізацію, технічну підтримку то-

що. Монетизація прямо пропорційно пов’язана

з трафіком, оскільки саме відвідувачі, їхні дії –

це той важливий і основний показник, за яким

визначається рейтинг сайту, а відповідно, й

можливості заробітку його власника.

Отже, певною мірою простежується взаємо-

зв’язок між мовою сайту та кількістю його відві-

дувачів. Окрім активного трафіку, є ще пасив-

ний, тобто ті відвідувачі, які переходять на сайт

без безпосередньої участі його власника, а то-

чніше через пошукові системи за ключовими

словами. А “ключовими” більшість українців за-

дає в рядку браузера російською мовою, оскіль-

ки пошукова система в такому випадку пропонує

більшу кількість ресурсів. Українськомовні

“ключовики” приведуть на сайт значно менше

відвідувачів і це логічно вмотивовано порівня-

льною кількістю російсько- та українськомовних

користувачів Інтернету.

Інша справа, якщо сайт присвячений україн-

ській мові, культурі, науці тощо, тоді, на нашу

думку, він має бути обов’язково українськомов-

ним, як-от: “Камертон філолога” [2], “Моволю-

бам” [7]. Хоча такі сайти, над якими видавець

серйозно й натхненно працює тривалий час,

також мають досить високі показники в різних

рейтингах, як наприклад: “Світ слова” [9], “Укр-

ліб” (Бібліотека української літератури) [10].

Звернемося також до думок досвідчених бло-

герів з приводу того, якими є переваги й недоліки

українськомовного сайту чи блогу (для нас наразі

розрізнення цих понять не є принциповим).

За словами українського, а головне – украї-

нськомовного блогера Я. Федоряка, перевага-

ми українськомовного блогу є:

1) низька конкуренція в українськомовній

ніші у зв’язку з браком справді якісних темати-

чних блогів чи сайтів. Натомість у російськомо-

вній чи англомовній блогосферах конкуренція

досить жорстка;

2) зручна мова написання для одномовного

українськомовного автора, якому складно пи-

сати іншою мовою, адже стиль – це один із

чинників, який має приваблювати, а не відшто-

вхувати читача;

3) можливість заявити про себе, створивши

україномовний блог, оскільки новий якісний та

ще й українськомовний блог буде одразу помі-

чений і пропіарений саме користувачами Ін-

тернету між своїми колегами;

4) чистота української блогосфери, оскільки

“українська блогосфера поки що позбавлена

багатоманіття сплогів та сателітів” [12]. Звісно,

варто було б переглянути ці думки, оскільки з

часу написання матеріалу, тобто з 2008 р. ми-

нуло вже чотири роки, проте свіжої інформації з

цього питання в блозі названого автора не ви-

явлено. Одразу зауважимо, що термін “українсь-

ка блогосфера” тлумачимо, як “усі блоґи, що

так чи інакше стосуються України чи потенцій-

но можуть містити локальний український кон-

текст: ведуться теперішніми чи колишніми ме-

шканцями України українською та російською

мовами” [1, с. 27].

Водночас автор сайту “Українська блогос-

фера” виділяє такі недоліки українськомовного

блогу:

1) порівняно незначна українськомовна ауди-

торія;

2) низька ймовірність, що навіть українсько-

мовний користувач вводить запити українською

мовою, оскільки більше шансів знайти потрібну

інформацію російською чи англійською;

3) потрібно створювати спільноту однодум-

ців, тоді як до спільнот російсько- чи англомов-

них сайтів можна просто долучитися;

4) значно складніша монетизація сайту, яка

полягає наприклад, у пошуці рекламодавців [11].

Отже, українськомовний блог/сайт потребує

значних зусиль, щоб завоювати свою цільову

аудиторію, створити спільноту й хоча б трохи

його монетизувати.

З огляду на ситуацію, що склалася в сучас-

ній блогосфері, актуальною є порада українсь-

комовного блогера Я. Федоряка з приводу того,

як зробити так, щоб українськомовні блоги за-

войовували рейтинг на жорсткому ринку в ме-

режі Інтернет, – створення якісного контенту,

тобто корисних ресурсів, які б перевершили за

своєю якістю інші та з яких би брали інформа-

цію видавці англо- чи російськомовних сайтів,

перекладаючи її рідною їм мовою. Кожен украї-

нець як справжній патріот може завести украї-

нськомовний блог чи написати якісну україно-

мовну статтю “не про те, як він любить неньку-

Україну, а про <…> будь-яку прагматичну річ,

яка може знадобитися реальному прагматич-

ному користувачу” [13].

Продовжимо наш аналіз тематичними кон-

фесійними та медичними сайтами. Так, мере-

жеві конфесійні видання українського медіап-

ростору є, як правило, українсько- і російсько-

мовними, іноді для читання можуть пропонува-

тися англійська, польська, французька та деякі

інші мови (наприклад, журнал РКЦУ “Любіть

один одного”) або ж російськомовна й україно-

мовна версії одного й того ж видання, перехо-

дити до яких можна за гіперлінком (“Церковна

православна газета”). Вибір мови переважно

залежить від того, у якому регіоні знаходяться

редакції інтернет-версій друкованих видань

(захід чи схід України) або засновники онлайн-

видань. Відтак, у православних ЗМІ мова пере-

важно українська, якщо редакція веб-версії

знаходиться в м. Київ, Львів, Чернігів тощо.

Російськомовними (або двомовними) є ті ви-

дання, редакції яких знаходяться в зросійще-

них регіонах України, наприклад: схід –

“Благовєст” (м. Алчевськ), “Свєтилен” (Луганщи-

на); південь – “Єпархіальний часопис” (м. Оде-

са) та центр – “Церковна православна газета”,

“Київська Русь”, “Отрок” (м. Київ).

У католиків редакції конфесійних видань,

представлених у мережі, у своїй більшості гео-

графічно розташовані переважно на Західній

Україні, де мають значну кількість вірян, а відпо-

відно, й реципієнтів (читачів) своїх газет та жур-

налів, тож мова видань переважно українська.

У деяких виданнях трапляється інтерференція

мов, тобто рубрики подано українською, але пуб-

лікації включають і українською, і російською мо-

вами (“Одигитрия” (УПЦ МП), “Християнин” (Церк-

ва християн віри євангельської), “Христианин” (Це-

рква християн віри євангельської).

У газеті “Християнський вісник” як виданні

християн протестантського напряму можна

ознайомитися з оповідями деяких вірян про їх

шлях до Бога. Такі матеріали не редагують,

тобто публікації подані не літературною мовою,

а “живою розмовною”, часто збережено стиль

оповідача, суржик. Певною мірою це є виправ-

даним, адже свідчить про “справжність” опові-

дачів, а не про художній вимисел, що викликає

довіру до видання. Однак не можна відзначити

якість редагування: помилки наявні вже у Меню

сайта (регістрація, аудиоальбом).

Газета “Християнин” виходить переважно

російською мовою, однак містить статті й

українською (залежно від того, якою мовою був

надісланий оригінал), крім того, деякі статті

перекладають з української на російську з різних

причин: або тому, що в українському варіанті

багато помилок, зокрема, русизмів, або ж на

прохання російськомовних читачів.

Отже, конфесійні сайти християн є двомов-

ними, зокрема досить часто видавці вдаються

до інтерференції, тобто поєднання українсько-

та російськомовних матеріалів на одній сторін-

ці, в одній рубриці, в одному виданні.

Звернімося також до сайтів медичної тема-

тики як таких, що повинні мати авторитет у пе-

ресічних громадян, адже хвороби та методи їх

лікування – нагальне питання практично кожної

сім’ї. Одразу впадає в око, що контент медич-

них сайтів поданий або лише російською, або

лише українською мовою. При цьому на окре-

мих сайтах можливий перехід від російської до

української, іноді ще й до англійської мови. Си-

туацію з мовною картиною медичних сайтів за

регіонами дуже добре видно з медичного ката-

логу “УКРМЕД” [3]. Згідно з вибіркою, зробле-

ною нами для аналізу українських медичних

сайтів за регіональним критерієм. Тож на

українських медичних сайтах зафіксовано такі

варіанти поєднання мов:

Вінниця – 1) українська, російська, англійсь-

ка; 2) українська, англійська; 3) російська, анг-

лійська; 4) лише російська; 5) лише українська;

Дніпропетровськ – 1) російська; 2) російська,

англійська;

Донецьк – 1) російська, англійська; 2) українсь-

ка, російська;

Житомир – 1) російська; 2) українська;

3) українська, англійська;

Запоріжжя – 1) російська; 2) російська й

англійська;

Івано-Франківськ – 1) українська, російська,

англійська; 2) українська, англійська; 3) ро-

сійська; 4) українська;

Київ – 1) російська; 2) українська, російська;

3) українська, російська, англійська;

Кіровоград – 1) російська; 2) російська, анг-

лійська; 3) українська, російська, англійська;

Луганськ – 1) російська; 2) російська, англій-

ська;

Луцьк – 1) українська, російська, англійська;

2) українська, англійська; 3) українська, росій-

ська; 4) українська, французька; 5) українська;

Львів – 1) українська, російська, англійська;

2) українська, англійська; 3) англійська; 4) укра-

їнська; 5) українська, російська, англійська, ні-

мецька; 6) українська, російська, англійська,

польська;

Миколаїв – 1) російська; 2) російська, англій-

ська;

Одеса – 1) російська; 2) російська, англійсь-

ка, українська; 3) російська, англійська.

Чернівці – 1) українська, англійська, російсь-

ка, німецька, французька.

Отже, простежується така основна тенден-

ція щодо мов медичних сайтів: західні області –

максимум української мови й мінімум російсь-

кої, схильність до збільшення кількості євро-

пейських мов, як-от, у Волинській, Івано-Фран-

ківській та Львівській областях; центральні об-

ласті – російська мова вживається практично

нарівні з українською, як-то, у Києві та Київській

області; східні та південні області – російська

мова домінує над українською, як у Донецькій

та Одеській областях, чи повністю витісняє її,

як у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській

та Миколаївській областях.

Отже, українська мова не завжди є пріори-

тетною мовою сайту/блогу. Найбільш повно-

цінно вона подана на ресурсах органів держа-

вної влади, хоча _____на деяких з них трапляється

інтерференція мов. Що стосується приватних

сайтів, то тут вирішальними є кілька чинників,

основним з яких є вид сайту: на сайтах-візитках

офлайнового регіонального бізнесу мова зале-

жить від регіону: Захід і Центр України – україн-

ська як основна чи одна з двох або трьох за-

пропонованих, Схід і Південь – російська

(українська мова якщо й запропонована, то

лише як додаткова); на українських сайтах, що

просувають онлайновий продукт чи послугу,

використовується одна або три мови: російська

– якщо сайт одномовний, російська з англійсь-

кою – якщо сайт двомовний, може бути й поєд-

нання російської з українською та англійською,

якщо сайт тримовний (лише в таких випадках

українська мова є обов’язковою).

Серед українських тематичних сайтів, зок-

рема конфесійних, російська мова є більш

вживаною, ніж українська, хоча важливу роль

тут відіграє регіональний чинник. У випадку з

українськими медичними сайтами у виборі мо-

ви сайту простежується та сама ситуація: чим

далі на захід, тим частіше вживається україн-

ська мова, чим далі на схід та південь, тим

українська мова вживається рідше.

Заходами, які допоможуть розширити межі

вживання української мови в Інтернеті, можуть

бути такі: а) власникам сайтів пропонувати ці-

кавий та стилістично грамотний контент україн-

ською мовою на сайтах українського інтернет-

простору; б) уникати інтерференції мов на своїх

ресурсах; в) встановити розширення Alexa

Sparky світової рейтингової системи Alexa.com

та максимально відвідувати українські сайти,

що буде підвищувати їх рейтинг.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-23; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 346 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Вы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потерять берег из виду. © Христофор Колумб
==> читать все изречения...

2338 - | 2144 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.015 с.