Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ехнолог≥€ виконанн€ роботи




ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ Ќј” » ≤ ќ—¬≤“» ” –јѓЌ»

Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“ ƒ≈–∆ј¬Ќќѓ ѕќƒј“ ќ¬ќѓ —Ћ”∆Ѕ» ” –јѓЌ»

 »ѓ¬—№ »… ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ-≈ ќЌќћ≤„Ќ»…  ќЋ≈ƒ∆ Ќ” ƒѕ— ” –јѓЌ»

 

«атверджую

«аступник директора

з навчальноњ роботи

______________ќ.ќ. ѕустова

Ђ___ї_____________2015 р.

 

ћ≈“ќƒ»„Ќ≤ –≈ ќћ≈Ќƒј÷≤ѓ

ƒо виконанн€ лабораторних роб≥т

з курсу Ђ≤нформатикаї

спец≥альностей 5.03050901 ЂЅухгалтерський обл≥кї

5.03050801 Ђ‘≥нанси ≥ кредитї

5.03040101 Ђѕравознавствої

 

 

≤рп≥нь 2015

ћетодичн≥ рекомендац≥њ складен≥ на основ≥ навчальноњ програми курсу Ђ≤нформатикаї, затвердженоњ у 2010 роц≥.

јвтори: ј.¬. ƒудник

≤.“.  овалик

“.ћ. —лЇсаренко

Ќ. . —ьомка

–ецензент: ¬.ј. ќдинець, к.е.н, доцент

–озгл€нуто ≥ схвалено на зас≥данн≥ цикловоњ ком≥с≥њ

математичних дисципл≥н та ≥нформац≥йних технолог≥й,

протокол є 9 в≥д Ђ07ї 05 2015 р.

 

 

√олова цикловоњ ком≥с≥њ ¬.ƒ. —ал≥Їнко

«ав≥дувач

навчально-методичного каб≥нету коледжу “.¬. „орна

ѕ≈–≈ƒћќ¬ј

—учасний пер≥од становленн€ ринковоњ економ≥ки характеризуЇтьс€ переходом до новоњ економ≥чноњ модел≥, головне м≥сце в €к≥й займають ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ, заснован≥ на комун≥кац≥йних засобах та засобах опрацюванн€, збереженн€ ≥ захисту ≥нформац≥њ, що вимагаЇ в≥д спец≥ал≥ст≥в вс≥х р≥вн≥в знанн€ та вм≥нн€ ефективно використовувати ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йн≥ технолог≥њ у профес≥йн≥й д≥€льност≥.

ћетою курсу Ї формуванн€ у студент≥в теоретичноњ бази знань з ≥нформатики, ум≥нь ≥ навичок ефективного використанн€ сучасних комп'ютерно-≥нформац≥йних технолог≥й у своњй д≥€льност≥, що маЇ забезпечити формуванн€ у студент≥в основ ≥нформац≥йноњ культури та ≥нформатично-комун≥кативноњ компетентност≥.

ƒо теоретичноњ бази знань в≥днос€тьс€: знанн€ про ≥нформац≥ю, ≥нформац≥йн≥ процеси та ≥нформац≥йн≥ системи, загальн≥ принципи розвТ€зуванн€ задач за допомогою компТютера при використанн≥ прикладних програм загального та спец≥ального призначенн€, формулюванн€ проблем ≥ постановка задач, побудова в≥дпов≥дних ≥нформац≥йних моделей, знанн€ основних пон€ть алгоритм≥зац≥њ, загальне у€вленн€ про будову та функц≥онуванн€ компТютера, про можливост≥ використанн€ глобальноњ мереж≥ ≤нтернет.

ѕрактичн≥ навички використанн€ засоб≥в сучасних ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йних технолог≥й передбачають ум≥нн€ працювати з системними та прикладними програмними засобами загального призначенн€: операц≥йними системами, програмами-арх≥ваторами, антив≥русними програмами, редакторами текст≥в, граф≥чними редакторами, електронними таблиц€ми, системами управл≥нн€ базами даних, ≥нформац≥йно-пошуковими системами, а також педагог≥чними програмними засобами, програмами-броузерами, програмами дл€ роботи з електронною поштою; зд≥йснювати пошук потр≥бноњ ≥нформац≥њ в мереж≥ ≤нтернет; розвТ€зувати задач≥ за допомогою ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йних технолог≥й.

«авданн€м курсу Ї

Х формуванн€ в студент≥в бази знань, ум≥нь ≥ навичок, необх≥дних дл€ квал≥ф≥кованого та ефективного використанн€ сучасних ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йних технолог≥й у навчально-п≥знавальн≥й д≥€льност≥ та повс€кденному житт≥;

Х розвиток в студент≥в ум≥нн€ самост≥йно опановувати та рац≥онально використовувати програмн≥ засоби р≥зного призначенн€, ц≥леспр€мовано шукати й систематизувати ≥нформац≥ю, використовувати електронн≥ засоби обм≥ну даними;

Х формуванн€ в студент≥в ум≥нн€ застосовувати ≥нформац≥йно-комун≥кац≥йн≥ технолог≥њ з метою ефективного розвТ€занн€ р≥зноман≥тних завдань щодо отриманн€, обробки, збереженн€, поданн€ ≥нформац≥њ, €к≥ повТ€зан≥ з майбутньою профес≥йною д≥€льн≥стю в умовах ≥нформац≥йного сусп≥льства.

“ематичний план

 

є з/п “еми навчальноњ програми  ≥льк≥сть годин
¬сього Ћекц≥њ ѕрактичн≥ —–—
  ќсновн≥ пон€тт€ ≥нформатики        
1.1. ≤нформатика та ≥нформац≥€        
1.2. ≤нформац≥йна система њњ структура        
  ѕрограмне забезпеченн€персональних компТютер≥в.        
2.1. —истемнепрограмнезабезпеченн€. ‘айлова система        
2.2. ќперац≥йна система WindowsТ XX.        
  —лужби ≤нтернету        
5.1. ≈лектронна пошта        
5.2. ≤нтерактивне сп≥лкуванн€        
  ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ у навчанн≥        
   омпТютерн≥ презентац≥њ та публ≥кац≥њ        
4.1. —творенн€ й показ компТютерних презентац≥й.        
4.2. ќснови створенн€ компТютерних публ≥кац≥й.        
  “екстовий процесор        
  ќснови програмуванн€        
7.1. «асоби в≥зуальноњ розробки програм        
7.2. ќснови структурного програмуванн€        
  —истеми обробки табличноњ ≥нформац≥њ        
8.1. ≈лектронн≥ таблиц≥. “абличний процесор        
8.2. јнал≥з даних у середовищ≥ табличного процесора        
  ѕрикладне програмне забезпеченн€.—”Ѕƒ.        
  —творенн€, публ≥кац≥€ веб-ресурс≥в        
10.1. ќснови веб-дизайну        
10.2. јвтоматизоване створенн€ й публ≥кац≥€ веб-ресурс≥в        
  ќснови ≥нформац≥йноњ безпеки        
  ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ у проектн≥й д≥€льност≥        
12.1. ≤нтегроване використанн€ засоб≥в обробки документ≥в        
12.2. —п≥льна робота з документами. –озробка колективного проекту з використанн€м к≥лькох ≥нформац≥йних технолог≥й        
–азом        

 

‘орма п≥дсумкового контролю Ц «ал≥к

Ћабораторна робота є 1

“ема. Ѕазова конф≥гурац≥€ ѕ . ѕризначенн€ клав≥ш. –обота з клав≥атурним тренажером. ѕравила техн≥ки безпеки в компТютерному клас≥. јрх≥тектура ѕ .

ћета. ќзнайомитис€ з правилами техн≥ки безпеки п≥д час роботи з комп'ютером, ознайомитис€ з призначенн€м основних клав≥ш клав≥атури, навчитис€ користуватис€ клав≥атурою за допомогою дес€ти пальцевого методу; ознайомитис€ з середовищем клав≥атурного тренажера. ќхарактеризувати основн≥ пристроњ компТютера.

«авданн€:

Ќа робочому стол≥ створ≥ть папку з назвою ѕ–_є1. ” ц≥й папц≥ створ≥ть електронний зв≥т до роботи ≥ збереж≥ть його у текстовому файл≥ з назвою ѕрактична_робота_є1_ѕр≥звище. Ќе забудьте в к≥нц≥ пари перем≥стити дану папку на св≥й системний диск.

Х —творити таблицю призначенн€ наступних клав≥ш:

є  лав≥ша ѕризначенн€
  Esc ¬»’≤ƒ
  Ctrl —истемна кнопка
« Alt  лавиша на клавиатуре IBM PC‐совместимых ѕ .
  Enter ќк
  Backspase ¬идалити
  Tab “абул€ци€
  Shift  лавиша-модификатор на клавиатуре компьютера или пишущей машинки, изначально предназначенна€ дл€ ввода заглавных букв.
  Print Screen — –»ЌЎќ“
  Caps Lock предназначенна€ дл€ автоматической (посто€нной) смены регистра букв со строчных на прописные.
  Num Lock  лавиша переключени€ и фиксации числового регистра, расположена в правом верхнем углу цифрового блока клавиатуры.
  Pause —“ќѕ
  Break  лавиша, предназначенна€ дл€ прерывани€ текущего процесса.
  Home ƒќћќ…
  End ¬»’ќƒ
  PgUp Ќј„јЋќ
  PgDn  ќЌ≈÷
  Insert вставить
  Delete ”ƒјЋ»“№

 

2. —творититаблицю характеристики основних пристроњв компТютера.

є ѕристр≥й ’арактеристика
  —истемний блок ‘изически представл€ет собой шасси, которое наполнено аппаратным обеспечением дл€ создани€ компьютера.     ќсновные составные части типичного персонального компьютера: —истемный блок в составе: 2 Ч материнска€ плата, 3 Ч центральный процессор, 4 Ч оперативна€ пам€ть, 5 Ч карты расширений, 6 Ч блок питани€, 7 Ч оптический привод, 8 Ч жЄсткий диск; периферийные устройства: 1 Ч монитор, 9 Ч компьютерна€ мышь, 10 Ч клавиатура ‘ункционально представл€ет собой основу дл€ создани€ и дальнейшего расширени€ вычислительной системы.
  ¬нутр≥шн≥ пристроњ ћ≥кропроцесор
  «щвнишн≥ ѕристроњ  лав≥атура ћиша ћон≥тор
  ѕерифер≥йн≥ пристроњ „астина техн≥чного забезпеченн€, конструктивно в≥докремлена в≥д головного блоку обчислювальноњ системи.
  ћатеринська плата на €к≥й м≥ст€тьс€ основн≥ компоненти комп'ютера
  ÷ентральний процесор ÷ентральное обрабатывающее устройство)
  —канер ѕристр≥й дл€ введенн€ в комп'ютер текстовоњ й граф≥чноњ ≥нформац≥њ. —канери бувають ручн≥, наст≥льн≥ й нав≥ть нап≥льн≥. –учн≥ сканери дешевше ≥нших, але €к≥сть ≥ точн≥сть скануванн€ в них дуже мала. Ќаст≥льн≥ планшетн≥ сканери дозвол€ють дос€гати набагато кращого результату, але ц≥на таких сканер≥в набагато вища.
  ѕринтер ѕристр≥й, призначений дл€ виводу текстовоњ й граф≥чноњ ≥нформац≥њ на пап≥р. –озр≥зн€ють матричн≥, струминн≥ й лазерн≥ принтери. ѕринтери бувають кольоров≥ ≥ чорно-б≥л≥

 

3. «авантажити один ≥з клав≥атурних тренажер≥в, €к≥ Ї на вашому компТютер≥ ≥ запустити ти його на виконанн€. ¬ибер≥ть р≥вень складност≥ вправ ≥ вироб≥ть техн≥ку набору клав≥атурних символ≥в. ѕо зак≥нченню роботи з клав≥атурним тренажером, використовуючи клав≥шу PrintScreen збереж≥ть результати у зв≥т.

4. ƒану роботу збереж≥ть на своЇму системному диску з назвою ѕрактична_робота_є1_ѕр≥звище у папц≥ ѕ–_є1.

 онтрольн≥ питанн€:

Х ўо розум≥Їтьс€ п≥д арх≥тектурою компСютера?

Х яку функц≥ю виконуЇ процесор?

Х яку функц≥ю виконуЇ памС€ть призначена т≥льки дл€ читанн€(ROM)?

Х як≥ ф≥рми виробл€ють процесори?

Х як≥ пристроњ в≥днос€тьс€ до перифер≥йних?

Х яку функц≥ю виконуЇ клав≥ша PrintScreen?

Х ” чому пол€гаЇ принцип роботи функц≥ональноњ схеми компТютера?

Х ” чому пол€гаЇ маг≥стрально-модульний принцип побудови компТютера?

Х ѕерел≥ч≥ть пристроњ, що вход€ть до системного блоку?

Х ѕерел≥ч≥ть пристроњ, що вход€ть до складу материнськоњ плати?

Х ќсновн≥ характеристики м≥кропроцесора?

Ћабораторна робота є2

“ема: ќперац≥йна системи Windows. –обота з в≥кнами, файлами та папками. –обота в програм≥ ѕров≥дник ќ— Windows. ќбслуговуванн€ диск≥в компТютера, арх≥вуванн€ даних та антив≥русн≥ програми.

ћета: «асвоњти основн≥ методи роботи з типовими в≥кнами програм та д≥алоговими в≥кнами; набути навички перем≥щенн€ в≥кон, зм≥ни розм≥ру типових в≥кон програм; вивчити основн≥ елементи управл≥нн€ д≥алогових в≥кон та в≥кон програм.

Ќа робочому стол≥ створ≥ть папку з назвою ѕ–_є2. ” ц≥й папц≥ створ≥ть електронний зв≥т до роботи ≥ збереж≥ть його у текстовому файл≥ з назвою ѕрактична_робота_є2_ѕр≥звище. Ќе забудьте в к≥нц≥ пари перем≥стити дану папку на св≥й системний диск.

«авданн€ є1. –обота з типовими в≥кнами програм (в≥кна папок та в≥кна програм).

¬ивч≥ть складов≥ та елементи управл≥нн€ типового в≥кна програм

Х ¬≥дкрийте папку ћои документы.

Х ¬ивч≥ть складов≥ кнопки управл≥нн€ смуги заголовка.

Х ¬ивч≥ть головне меню в≥кна ≥ склад команд окремих меню.

Х ¬ивч≥ть склад кнопок стандартноњ панел≥ ≥нструмент≥в та панел≥ адрес.

Х ¬ивч≥ть елементи управл≥нн€ вертикальноњ та горизонтальноњ смуг прокрутки (€кщо вони присутн≥ у в≥кн≥).

Х ¬ивч≥ть вм≥ст робочоњ област≥ в≥кна.

Х ¬ивч≥ть р€док стану в≥кна.

Х ¬≥дкрийте меню ¬ид ≥ вивч≥ть способи в≥дображенн€ обТЇкт≥в у робоч≥й област≥ в≥кна. «астосуйте по черз≥ кожний з цих способ≥в дл€ в≥кна ћои документи. «роб≥ть висновки.

Х ¬≥дкрийте контекстне меню робочоњ област≥ в≥кна (клацн≥ть правою кнопкою на в≥льному м≥сц≥ робочоњ област≥) ≥ вивч≥ть склад команд.

Х ¬пор€дкуйте значки обТЇкт≥в робочоњ област≥ по розм≥ру. ¬ид≥л≥ть перший файл (не папку) ≥ в р€дку стану зТ€суйте його розм≥р. ¬ид≥л≥ть останн≥й файл ≥ зТ€суйте його розм≥р. «роб≥ть висновки.

«ауваженн€. якщо р€док стану не в≥дображаЇтьс€, то потр≥бно зайти в меню ¬ид ≥ клацнути на команд≥ —трока состо€ни€ Ц зл≥ва в≥д ц≥Їњ команди зТ€витьс€ прапорець, ознака в≥дображенн€ р€дка стану у в≥кн≥.

«авданн€ є2. ѕерем≥щенн€ в≥кон

Х ¬≥дкрийте папку ћой компьютер.

Х ѕерем≥ст≥ть ¬каз≥вник ћиш≥ всередину област≥ заголовка в≥кна ћой компьютер. Ќатисн≥ть ≥ утримуйте л≥ву кнопку ћиш≥. –ухайте ћишу по поверхн≥ килимка. ѕри цьому в≥кно буде перем≥щуватись на –обочому стол≥ компТютера.

Х –озташуйте в≥кно в прав≥й частин≥ –обочого столу.

Х ¬≥дкрийте —истемне меню в≥кна (клацн≥ть на кнопц≥ у л≥вому кут≥ заголовка в≥кна). ¬ибер≥ть команду ѕереместить (клацн≥ть на н≥й). «а допомогою групи стр≥лок клав≥атури виконайте перем≥щенн€ в≥кна у напр€мах стр≥лок, натисн≥ть на кнопц≥ ћиш≥.

Х «акрийте в≥кно.

«авданн€ є3. «м≥на розм≥р≥в в≥кна

Х ¬≥дкрийте папку ћой компьютер.

Х ѕерем≥ст≥ть ¬каз≥вник ћиш≥ на вушко в≥кна дл€ зм≥ни розм≥ру (при цьому курсор набуде вигл€ду двонапр€мленоњ стр≥лки) ≥ перем≥щуйте його по д≥агонал≥ в≥кна. ѕ≥дбер≥ть розм≥р в≥кна так, щоб у в≥кн≥ було видно вс≥ обТЇкти папки.

Х ѕерем≥ст≥ть вказ≥вник ћиш≥ по черз≥ до л≥воњ та правоњ границь в≥кна ≥, коли ¬каз≥вник набуде вигл€ду двонапр€мленоњ стр≥лки, перем≥стить його в напр€мах стр≥лки.

Х ѕерем≥ст≥ть вказ≥вник до границ≥ л≥вого нижнього кута в≥кна ≥, коли вказ≥вник набуде вигл€ду двонапр€мленоњ стр≥лки, перем≥стить його в напр€мах стр≥лки.

Х ¬≥дкрийте —истемне меню в≥кна (клацн≥ть на кнопц≥ у л≥вому кут≥ заголовка в≥кна). ¬ибер≥ть команду –азмер (клацн≥ть на н≥й). «а допомогою групи стр≥лок клав≥атури виконайте зм≥ну розм≥ра в≥кна у напр€мах стр≥лок.  лацн≥ть л≥вою кнопкою, щоб припинити зм≥ну розм≥ру в≥кна.

Х  лацн≥ть на кнопц≥ —вернуть в≥кна ћойкомпьютер. ѕри цьому в≥кно згорнетьс€ ≥ на ѕанел≥ задач зТ€витьс€ у згорнутому вигл€д≥, у вигл€д≥ кнопки.

Х  лацн≥ть на кнопц≥ ћойкомпьютер на ѕанел≥ задач. ¬≥кно знову зТ€витьс€ на –обочому стол≥.

Х  лацн≥ть на кнопц≥ –азвернуть. ¬≥кно розгорнетьс€ на весь екран мон≥тора.  нопка –азвернуть перетворитьс€ при цьому на кнопку ¬осстановить.

Х  лацн≥ть на кнопц≥ ¬осстановить в≥кна ћой компьютер.

¬≥кно набуде початкового розм≥ру.

Х ƒв≥ч≥ клацн≥ть на р€дку «аголовка в≥кна ћой компьютер. ¬оно розгорнетьс€ на весь екран.

Х ƒв≥ч≥ клацн≥ть на кнопц≥ —истемного меню в≥кна Ц в≥кно буде закрито. «нову в≥дкрийте в≥кно обТЇкта ћой компьютер.  лацн≥ть на кнопц≥ –азвернуть.

Х ƒв≥ч≥ клацн≥ть на «аголовку розгорнутого на весь екран в≥кна. ¬≥кно набуде попереднього розм≥ру.

Х  лацн≥ть на кнопц≥ ћой компьютер на ѕанел≥ задач, щоб згорнути в≥дкрите в≥кно в кнопку. «нову клацн≥ть на ц≥й кнопц≥ на ѕанел≥ задач Ц в≥кно знову розгорнетьс€.

Х  лацн≥ть на кнопц≥ «акрыть дл€ завершенн€ роботи з в≥кном ћой компьютер.
ѕри «акритт≥ в≥кна його кнопка зникаЇ з ѕанел≥ задач. ÷е означаЇ, що воно зникаЇ ≥ з оперативноњ памТ€т≥ компТютера.

Х ¬ид≥л≥ть на –обочому стол≥ так≥ обТЇкти: ћой компьютер, ћои документы, —етевое окружение.

Х ¬≥дкрийте контекстне меню одного з них ≥ вибер≥ть команду ќткрыть.

ѕри цьому в≥дкриЇтьс€ зразу три в≥кна.

Х –озташуйте в≥кна спочатку  аскадом, пот≥м —верху вниз, а пот≥м —лева направо.

ƒл€ цього в≥дкрийте контекстне меню ѕанел≥ задач (п≥двед≥ть вказ≥вник ћиш≥ до в≥льного м≥сц€ ѕанел≥ задач, натисн≥ть ≥ в≥дпустить праву кнопку ћиш≥). « списку команд вибер≥ть (клацн≥ть на в≥дпов≥дн≥й команд≥):

ќкна каскадом

ќкнасверху вниз

ќкнаслева направо

Х ѕо черз≥ зроб≥ть активним кожне з в≥дкритих в≥кон. ƒл€ цього ≥снують три способи: 1-клацнути на будь-€кому м≥сц≥ потр≥бного в≥кна на –обочому стол≥; 2- клацнути на його кнопц≥ на ѕанел≥ задач; 3- утримуючи натиснутою клав≥шу Alt натискати клав≥шу Tab, доки не буде вид≥лений потр≥бний обТЇкт, п≥сл€ чого сл≥д в≥дпустити вс≥ клав≥ш≥.

19. ўоб згорнути вс≥ в≥кна скористайтесь кнопкою —вернуть все окна на панел≥ Ѕыстрый запуск.

«авданн€ є4. –обота з д≥алоговими в≥кнами

ƒ≥алогов≥ в≥кна ≥снують дл€ встановленн€ параметр≥в функц≥онуванн€ операц≥йноњ системи чи програми.

ƒ≥алогове в≥кно може мати так≥ основн≥ елементи управл≥нн€: вкладки, текстов≥ пол€, кнопки, командн≥ кнопки, в≥кна - списки, перемикач≥, повзунки, комб≥нован≥ списки.

1) ¬кладка Ц це стор≥нка д≥алогового в≥кна.  ожна вкладка д≥алогового в≥кна маЇ в≥дпов≥дне ≥мТ€, €ке розкриваЇ њњ суть. ƒл€ вибору певноњ вкладки достатньо клацнути на н≥й. ѕриклад вкладок:

.

2) ” текстовому пол≥ д≥алогового в≥кна треба клацнути кнопкою ћиш≥, щоб зТ€вивс€ Ц под≥бний курсор, ≥ ввести потр≥бний текст.

3)  нопки бувають двох р≥зновид≥в Ц праворуч в≥д тексту або чисел у вигл€д≥ або праворуч в≥д чисел у вигл€д≥двох кнопок .

якщо кнопка вигл€даЇ €к , наприклад, або , то натисканн€ на нењ л≥вою кнопкою ћиш≥ розкриваЇ список можливих д≥й, з €кого можна вибрати потр≥бну.

якщо кнопка вигл€даЇ €к , то це дв≥ кнопки, наприклад, , то натискаючи одну з них, можна зб≥льшити (верхн€ кнопка або зменшити (нижн€ кнопка) число у в≥кн≥.

4)  омандн≥ кнопки застосовують дл€ негайного поданн€ команд. Ќаприклад: ќ , —охранить, ќтмена тощо. Ќаприклад: .

5) ѕеремикач≥. ћожна задавати р≥зн≥ параметри функц≥онуванн€ програми. ѕараметр може бути або заданий (вв≥мкнен≥й) або не заданий (вимкнений).

ѕараметри можуть бути незалежними (тобто д≥ють незалежно один в≥д одного, доповнюючи тим самим можливост≥ програми) або залежними (альтернативними). Ќезалежн≥ параметри одн≥Їњ групи можуть бути вв≥мкнен≥ одночасно за допомогою ≥ндикаторних перемикач≥в (прапорц≥в), залежн≥ Ц т≥льки по одному з групи за допомогою альтернативних перемикач≥в.

а) ѕриклад незалежних параметр≥в ≥ њх включенн€.

“ак вигл€даЇ перемикач ≥ндикаторний (прапорець)

.

б) ѕриклад залежних параметр≥в ≥ њх включенн€

“ак вигл€даЇ перемикач альтернативний.

“аким чином, в≥конц€ прапорц≥в мають пр€мокутну форму, а в≥конц€ альтернативних перемикач≥в Ц круглу форму.

ѕриклад д≥алогового в≥кна з ≥ндикаторними та альтернативними перемикачами:

6) ѕовзунки дають змогу встановити значенн€ параметр≥в в≥д м≥н≥мального до максимального в д≥апазон≥ перем≥щенн€ повзунка за допомогою л≥воњ кнопки ћиш≥: розташувати вказ≥вник ћиш≥ над повзунком, натиснути ≥ утримувати л≥ву кнопку ћиш≥ ≥ перет€гнути повзунок вл≥во чи вправо в≥д його початкового положенн€.

Ќаприклад:

.

7) Ѕагато д≥алогових в≥кон мають кнопку допомоги Ђ„тоэто?ї, на €к≥й зображено символ?. ¬она розм≥щена у правому верхньому кут≥ в≥кна поруч ≥з кнопкою закритт€.

Ќаприклад:

якщо клацнути на ц≥й кнопц≥, то поруч з вказ≥вником ћиш≥ зТ€витьс€ знак запитанн€. ѕот≥м потр≥бно п≥двести вказ≥вник до потр≥бного обТЇкта д≥алогового в≥кна ≥ клацнути на ньому Ц на екран≥ зТ€витьс€ дов≥дкова ≥нформац≥€.

8)  омб≥нован≥ списки Ї комб≥нац≥Їю текстового пол€ ≥ списку. ѕотр≥бна ≥нформац≥€ задаЇтьс€ або введенн€м тексту з клав≥атури, або вибираЇтьс€ з≥ списку, €кий в≥дкриваЇтьс€ при натисканн≥ кнопки за допомогою ћиш≥. Ќаприклад:

.

ѕерем≥щенн€ м≥ж елементами д≥алогового в≥кна можна зд≥йснювати €к за допомогою ћиш≥ так ≥ за допомогою клав≥ш≥ Tab.

ѕерем≥щенн€ д≥алогових в≥кон

–озм≥р д≥алогового в≥кна зм≥нити в б≥льшост≥ випадк≥в не можна. јле €к ≥ в≥кна програм, д≥алогов≥ в≥кна мають заголовки ≥ њх можна перем≥щувати, встановлюючи вказ≥вник ћиш≥ в област≥ заголовка на в≥льному (не зайн€тому кнопками) м≥сц≥ ≥, натиснувши л≥ву кнопку ћиш≥, перет€гувати в потр≥бному напр€м≥ (рухаючи ћишу по килимку).

ѕотреба перем≥щенн€ д≥алогового в≥кна часто виникаЇ у звТ€зку з тим, що д≥алогове в≥кно може закривати потр≥бну ≥нформац≥ю на екран≥.

–обота з управл€ючими елементами д≥алогового в≥кна

Х ƒв≥ч≥ клацн≥ть на п≥ктограм≥ годинника на ѕанел≥ задач.

Х ” д≥алоговому в≥кн≥ —войства:Ёкран на вкладках в≥кна вивч≥ть вс≥ на€вн≥ елементи управл≥нн€.

Х ¬иконайте налаштуванн€ екрана (лише з дозволу викладача!!!). ќзнайомтес€ з закладками д≥алогового в≥кна.

Ќа чистому м≥сц≥ робочого столу клацн≥ть правою клав≥шею миш≥ Ч отримаЇте контекстне меню екрана. ¬ибер≥ть пункт ¬ластивост≥. ¬≥кно, €ке з'€витьс€, називаЇтьс€ д≥алоговим в≥кном настроюванн€ об'Їкта. ¬оно маЇ пТ€ть закладок: “еми, –обочий ст≥л, «аставка, ќформленн€, ѕараметри. ѕроекспериментуйте з фоновим узором ≥ рисунком на екран≥. ƒл€ цього клацайте у текстових в≥конц€х над назвами фонових узор≥в ≥ рисунк≥в. “епер клацн≥ть на закладц≥ ќформленн€ ≥ проекспериментуйте з кольоровим оформленн€м кожного елемента екрана: клацн≥ть над елементом, а пот≥м на кнопках вибору кольору дл€ фону ≥ тексту. якщо кольори п≥д≥бран≥ вдало, то п≥дтверд≥ть св≥й виб≥р, натиснувши на кнопку ќ , €кщо ж н≥, то натисн≥ть на кнопку —касувати.

(ѕопередженн€!!!: зараз не треба експериментувати з закладкою ѕараметри).

«акрийте в≥кно налаштуванн€ екрана.

«авданн€ є5. –обота з≥ службовими програмами та програмою Ђѕров≥дникї.

¬≥дкрити розд≥л √оловного меню Windows. ѕуск/ѕрограммы/—тандартные/—лужебные.

ƒосл≥дити способи завантаженн€ серв≥сних програм ScanDisk ≥ Defrag та одним ≥з способ≥в завантажити програму ѕерев≥рки диск≥в (ScanDisk).

«апуст≥ть програму ѕров≥дник.

ѕерегл€ньте дерево папок, знайд≥ть ≥ в≥дкрийте папку Дћоњ документиФ.

¬ибер≥ть п'€ть будь-€ких файл≥в у папц≥ Дћоњ документиФ ≥ скоп≥юйте њх у заздалег≥дь в≥дкриту особисту папку способом перет€гуванн€ п≥ктограм.

¬≥дкрийте спочатку особисту папку за допомогою об'Їкта "ћ≥й комп'ютер" ≥ розташуйте њњ в≥кно зручно на екран≥. јктив≥зуйте в≥кно програми ѕров≥дник, вибер≥ть п≥ктограми ≥ перет€гн≥ть њх в особисту папку.

—коп≥юйте ще п'€ть файл≥в з папки Дћоњ документиФ в особисту папку, використовуючи буфер обм≥ну.

¬ибер≥ть файли у папц≥ Дћоњ документиФ ≥ скоп≥юйте њх у буфер обм≥ну засобами меню програми ѕров≥дник (пункт  оп≥ювати) або панел≥ ≥нструмент≥в (кнопка). ¬≥дкрийте особисту папку ≥ вставте в нењ вм≥ст буфера обм≥ну командою меню ¬ставити (або за допомогою кнопки ().).

«авданн€ є6. Ќавчитис€ працювати з програмами обслуговуванн€ диск≥в, антив≥русними програмами та арх≥вац≥Їю даних.

«авантажити програму ѕерев≥рки диск≥в (ScanDisk).

¬ д≥алоговому в≥кн≥ вибрати перемикач —тандартна або ѕовна ≥ диск дл€ перев≥рки (d:).

¬становити прапорець »справл€ть ошибки автоматически ≥ запустити програму.

«авантажити програму ƒефрагментац≥њ диск≥в (Defrag).

¬ д≥алоговому в≥кн≥ вибрати диск дл€ дефрагментац≥њ (d:) ≥ запустити програму.

«авантажити програму перев≥рки на в≥руси Symantec Client Security.

” вкладц≥ ќбласть вибрати диск (d:). ” вкладц≥ ƒействи€ встановити прапорець Ћечить без запроса. «апустити програму кнопкою ѕуск.

¬становити прапорець типу файл≥в ¬ се файлы дл€ скануванн€ заданоњ област≥.

¬становити прапорець в —войствах ќтчет о чистых обьектах.

¬тановити прапорець јрхивы у вкладц≥ ќбьекти.

ƒану роботу збереж≥ть на своЇму системному диску з назвою ѕрактична_робота_є2_ѕр≥звище у папц≥ ѕ–_є2.

 онтрольн≥ питанн€:

Х як≥ д≥њ з д≥алоговими в≥кнами та типовими в≥кнами програм виконуютьс€ однаково?

Х як≥ елементи управл≥нн€ ≥снують в д≥алогових в≥кнах? яке призначенн€ д≥алогових в≥кон?

Х як≥ елементи управл≥нн€ ≥снують у в≥кнах програм?

Х —к≥льки ≥ €к≥ способи перем≥щенн€ ≥снують дл€ в≥кон програм?

Х як вид≥лити поодинокий обТЇкт –обочого столу, сум≥жн≥ обТЇкти, несум≥жн≥ обТЇкти, вс≥ обТЇкти?

Х як можна розташувати на екран≥ мон≥тора дек≥лька в≥дкритих в≥кон? —к≥льки в≥кон може бути активними одночасно?

Х як зробити активним певне в≥дкрите в≥кно програми? як≥ способи ви знаЇте?

Х —к≥льки ≥ €к≥ способи зм≥ни розм≥ру в≥кна ¬и знаЇте?

Х ўо в≥дображаЇтьс€ в р€дку стану в≥кна папки?

Х як≥ способи впор€дкуванн€ значк≥в у робоч≥й област≥ в≥кна папки ≥снують?

Х як≥ способи в≥дображенн€ обТЇкт≥в в робоч≥й област≥ в≥кна папки ≥снують?

Х ѕри €кому способ≥ в≥дображенн€ обТЇкт≥в можна отримати найб≥льш повну ≥нформац≥ю про обТЇкти?

Х як можна зТ€сувати розм≥р найб≥льшого (найменшого файла у папц≥)? Ќавед≥ть дек≥лька способ≥в.

Х Ќазв≥ть перел≥к команд контекстного меню робочоњ област≥ в≥кна папки.

Х ѕризначенн€ ≥ способи запуску програми ѕров≥дник

Х —труктура в≥кна програми ѕров≥дник.

Х ѕризначенн€ позначок + ≥ Ц у в≥кн≥ програми ѕров≥дник.

Х ќсновн≥ функц≥њ програми ѕров≥дник.

Х ¬ид≥ленн€ сум≥жних ≥ несум≥жних обТЇкт≥в.

Х —пособи коп≥юванн€, знищенн€ обТЇкт≥в у програм≥ѕров≥дник.

Х ƒо €кого класу службових програмних засоб≥в належать програми ScanDisk, Defrag?

Х ƒо €кого класу службових програмних засоб≥в належить антив≥русна програма?

Х ‘ункц≥њ програми ScanDisk.

Х „им в≥др≥зн€Їтьс€ ѕовна перев≥рка в≥д —тандартноњ?

Х ‘ункц≥њ програми дефрагментац≥њ.

Х ѕер≥одичн≥сть запуску програм ScanDisk, Defrag.

Х ўо таке в≥рус? “ипи в≥рус≥в.

Х “ипи та функц≥њ антив≥русних програм.

 

Ћабораторна робота є 3

“ема: –обота в глобальн≥й мереж≥ ≤нтернет. ≈лектронна пошта. √рупи новин. “елеконференц≥њ.

ћета: Ќавчитись реЇструвати поштову скриньку та користуватис€ електронною поштою, ознайомитис€ з правилами веденн€ адресноњ книги, з етикетом електронноњ пошти та з можливими загрозами безпечноњ роботи електронноњ пошти.

«авданн€:

Х «ареЇструвати безкоштовну поштову скриньку за адресою vasneprizvysche>@ua.fm

Х ѕ≥дготувати та в≥дправити електронною поштою простого листа та листа з прикр≥пленим файлом.

Х Ќавчитис€ вносити в адресну книгу електронн≥ адреси р≥зними способами.

Х Ќа робочому стол≥ створ≥ть папку з назвою ѕ–_є3. ” ц≥й папц≥ створ≥ть електронний зв≥т до роботи ≥ збереж≥ть його у текстовому файл≥ з назвою ѕрактична_робота_є3_ѕр≥звище. Ќе забудьте в к≥нц≥ пари перем≥стити дану папку на св≥й системний диск.

 

“ехнолог≥€ виконанн€ роботи

1. ¬≥дкрити в≥кно —войства програми Internet Explorer ≥ налаштувати домашню стор≥нку дл€ початку огл€ду з адреси http://www.ukr.net

2. «апустити на виконанн€ програму.

3. ќзнайомитис€ ≥з структурою в≥кна програми - браузера Internet Explorer, з пунктами меню, вказ≥вками п≥дменю та з панеллю ќбычные кнопки ≥ њх призначенн€м.

4. Ќавчитис€ виконувати налаштуванн€ браузера.

5. «ареЇструйте на себе безкоштовну поштову скриньку.

Ћог≥н (частину адреси, що вказуЇтьс€ зл≥ва в≥д символу @) обер≥ть так, щоб в≥н в≥дпов≥дав вашому пр≥звищу. Ќе т≥льки лог≥н, а й ≥мТ€ та пр≥звище пиш≥ть латиницею, ≥накше це ускладнить ваше листуванн€ з адресатами за межами —Ќƒ. якщо ви€витьс€, що цей лог≥н вже зайн€тий, повтор≥ть процедуру реЇстрац≥њ, доповнивши введений лог≥н символом _ ≥ буквою свого ≥мен≥ (ivanov_s). ƒобре запамТ€тайте ≥ час в≥д часу зм≥нюйте пароль.

6. ¬в≥вши лог≥н ≥ пароль, зайд≥ть на стор≥нку сайту, де знаходитьс€ ваша поштова скринька. ќзнайомтесь з њњ структурою ≥ кнопками управл≥нн€.

7.ƒл€ перев≥рки њњ функц≥онуванн€ створити та в≥дправити самому соб≥ пов≥домленн€ (його зображенн€ пом≥ст≥ть у зв≥т).

8.ќтримайте своЇ пов≥домленн€, перегл€ньте його ≥ пом≥ст≥ть його зображенн€ у зв≥т.

9.ѕерейти на г≥перпосиланн€ ѕараметри та встановити ф≥льтр на власн≥ пов≥домленн€. як д≥ю вибрати позначити з≥рочкою.

10.«апиш≥ть автоматично адресу електронноњ пошти в≥дправника в адресну книгу (њњ зображенн€ пом≥ст≥ть у зв≥т).

11.¬ адресну книгу внес≥ть вручну адресу одногрупника, €кий сидить справа в≥д вас (њњ зображенн€ пом≥ст≥ть у зв≥т).

12.—твор≥ть дл€ нього пов≥домленн€, вказавши його адресу за допомогою адресноњ книги та встанов≥ть п≥дпис (на св≥й розсуд).

13.ѕриЇднайте до листа граф≥чний файл ≥ в≥дправте створене пов≥домленн€ вказаному абоненту (1 ѕ → 2 ѕ , 2 ѕ → 3 ѕ ,..., 16 ѕ  → 1 ѕ ), (у папц≥ ѕ–_є3 збереж≥ть створене пов≥домленн€ у файл≥ з ≥менем Ћист <своЇ пр≥звище> Ц < пр≥звище сус≥да>.eml, наприклад, Ћист ≤ванова Ц ѕетрову.eml

14.ќтримайте в≥дпов≥дь в≥д вашого абонента, прочитайте ≥ збереж≥ть у т≥й же папц≥ €к ¬≥дпов≥дь <пр≥звище сус≥да> - <своЇ пр≥звище>.eml, наприклад, ¬≥дпов≥дь ѕетрова - ≤ванову.eml

15.¬ к≥нц≥ зан€тт€ покаж≥ть викладачев≥ папку ѕ–_є3 з одержаними ≥ в≥дправленими листами з електронним зв≥том до даноњ роботи.

16. ƒану роботу збереж≥ть на своЇму системному диску з назвою ѕрактична_робота_є3_ѕр≥звище у папц≥ ѕ–_є3.

 онтрольн≥ питанн€:

Х яка р≥зниц€ м≥ж електронною поштою, що реал≥зуЇтьс€ засобами серв≥су WWW, ≥ електронною поштою, €к окремим серв≥сом ≤нтернету?

Х яке призначенн€ основних елемент≥в управл≥нн€ та ≥нформац≥йних панелей у в≥кн≥ поштовоњ скриньки?.

Х яке призначенн€ основних папок скриньки, ≥ €к створювати та користуватись власними папками?

Х як в≥дображаютьс€ дан≥ про листи ≥ €к управл€ти њх в≥дображенн€м?

Х як в≥добразити текст листа?

Х як працювати з вкладеними (прикр≥пленими) файлами та €ких заход≥в безпеки при цьому треба дотримуватись?

Х ўо таке адресна книга ≥ €к нею користуватись?

Х ƒл€ чого ≥ €к в адресн≥й книз≥ створюютьс€ групи?

Х як створити новий лист?

Х яке призначенн€ основних пол≥в редактора лист≥в ≥ €к≥ Ї способи њх заповненн€.

Х як форматуЇтьс€ текст листа?

Х як≥ параметри листа ви знаЇте ≥ €к вони задаютьс€?

Х як в≥дбуваЇтьс€ в≥дправка ≥ одержанн€ лист≥в?

Х ўо таке —ѕјћ ≥ €к≥ способи боротьби ≥з ним ви знаЇте?

 

Ћабораторна робота є4

“ема. —творенн€ компТютерноњ презентац≥њ в середовищ≥ MSPowerPoint.

ћета. Ќабути навички створенн€ презентац≥й та демонстрац≥й засобами MSPowerPoint; отримати у€вленн€ про мультимед≥а; ознайомитис€ з типовою профес≥йною презентац≥Їю.

«авданн€:

Ќа робочому стол≥ створ≥ть папку з назвою ѕ–_є4. ” ц≥й папц≥ створ≥ть презентац≥ю в≥дпов≥дно до завдань з назвою ѕрактична_робота_є4_ѕр≥звище. Ќе забудьте в к≥нц≥ пари перем≥стити дану папку на св≥й системний диск.

1. «апуст≥ть програму PowerPoint.

2. ¬ибер≥ть дизайн презентац≥њ Ђјспектї.

3.¬ибер≥ть перший вид слайда: титульний слайд.

4. ¬вед≥ть заголовок першого слайда.

5. лацн≥ть у пол≥ заголовка ≥ введ≥ть: ѕрограма PowerPoint. ѓѓ можливост≥.

6. ¬вед≥ть п≥дзаголовок з двох пункт≥в:

ћо€ презентац≥€





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-22; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 442 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

516 - | 541 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.143 с.