Досвід Ізраїлю в стимулюванні інноваційних процесів на теренах держави

ПРИКЛАД КЕЙСУ

 

Головний іспит для українського суспільства, не дивлячись на переломні моменти останніх років, ще попереду, і полягає він у переосмисленні основних цінностей сучасної держави, в якій головна роль повинна бути відведена людині. Саме люди, а не ресурси є основним капіталом сучасної держави. Яскравий приклад цьому - Ізраїль.

Приклад Ізраїлю

Існує багато думок з приводу історії появи інновацій в Ізраїлі. Одні пов'язують зародження інновацій з появою єврейського підпільного руху наприкінці 40-х, коли нинішня територія Ізраїлю була частиною Британського мандата. В рамках цього руху молоді ізраїльтяни створили підпільну оборонну промисловість і, сидячи в кібуцах, на колінах збирали зброю і вибухівку.

Інші вважають, що основний ривок інновацій стався після накладення французького ембарго в 1967 році. Ізраїлю довелося терміново вдосконалювати власну систему озброєнь для того, щоб протистояти недружнім сусідам, що почали активно закуповувати сучасну зброю у СРСР. Одночасно з цим, в Ізраїлі стали масово відкриватися школи з технічним ухилом, які готували інженерів-машинобудівників та електронників для роботи у військовій промисловості.

Однак, багато хто з істориків та вчених зупиняються на думці, що основним поштовхом для становлення інноваційної екосистеми в Ізраїлі послужила державна ініціатива Yozma (у перекладі - ініціатива), запущена під керівництвом Міністерства промисловості і торгівлі. Для професійного керування ініціативою були найняті венчурні фінансисти з досвідом роботи в технологічній промисловості, які підпорядковувалися раді директорів, куди в тому числі входили представники держави.

У рамках державної програми з бюджетом у $ 100 млн, спрямованої на розвиток венчурних інвестицій в Ізраїлі, протягом трьох років було створено десять фондів, кожен з капіталом понад 20 мільйонів доларів (у кожний з яких Yozma вклала 40%, а решта 60% були залучені від приватних інвесторів). Таким чином, Yozma стала, свого роду фондом фондів. Це поклало початок професійно керованого ринку венчурного капіталу в Ізраїлі.

Проект Yozma запропонував стратегію здійснення прямих інвестицій в технологічні компанії, а також став планомірно збільшувати додану вартість власних портфельних компаній шляхом залучення професійних топ-менеджерів, впровадження бізнес-стратегій, залучення додаткових раундів капіталу від стратегічних і фінансових інвесторів для своїх портфельних компаній. Відомо, що в перші 1-3 роки кошти фонду були інвестовані як мінімум в 15 проектів. А через 4 роки група стала здійснювати успішні виходи зі своїх інвестицій, що деколи досягають 30-кратних розмірів від вкладень.

Крім Yozma, також слід виділити проект по створенню державних технологічних інкубаторів, основним завданням яких було створення таких умов, в рамках яких єдиним результатом компанії буде продукт або технологія, відсутніяна глобальному ринку і яка несе у собі науковий прорив. Цикл розвитку компанії всередині подібних інкубаторів тривав до 3 років.

Станом на кінець 2014 року, в Ізраїлі налічується близько 5000 високотехнологічних компаній, більша частина яких - стартапи. У країні активно працюють близько 70 венчурних фондів, і близько 200 світових фондів зробили хоча б одну інвестицію в ізраїльські проекти. Більше 240 тисяч чоловік зайняті у сфері високих технологій. Домогтися таких результатів вдалося в основному за рахунок грамотної інноваційної політики держави, яка з самого початку стала дбайливо проникати в деталі інноваційного бізнесу, імплементуючи саме ті закони, які потрібні для точного налаштування ринку високих технологій, зберігаючи при цьому принцип невтручання у бізнес.

 

Джерело:

http://ain.ua/2014/04/10/519353

 

Питання:

1. Що і як, виходячи з досвіду Ізраїлю, можна адаптувати в Україні?

2. Яких ще змін потребує наша держава на шляху до інноваційності?

3. Чому до проекту Yozma були залучені приватні інвестори?

4. Які інструменти підтримки державою інноваційної діяльності були застосовані в Ізраїлі, які наразі застосовуються в Україні?

 

 

Вариант ответа на кейс 3.1:

1. Прежде всего. В самое ближайшее время совершить ряд коротких, а главное — неформальных (без свиты репортеров и помощников) ознакомительных поездок в Силиконовую долину и Израиль. В рамках этих визитов встретиться и пообщаться с ключевыми людьми из отрасли, услышать их мнение по поводу возможных сценариев запуска и развития сервисной структуры инновационного бизнеса Украины. Если делать это правильно и скромно, думаю, многие будут рады помочь.

2. Западная компетенция. Начать привлекать западных специалистов, а также украинцев — выпускников Гарварда, Стенфорда, Беркли и т.д. для создания ряда рабочих групп по формированию необходимых изменений в существующем законодательстве, а также реализации экономических стратегий в краткосрочной перспективе. И правительству Украины придется платить этим ребятам столько, сколько они привыкли зарабатывать. И это будут хоть и вынужденные, но абсолютно правильные и эффективные расходы. Контроль выполнения ими задач и оценку качества их работы нужно отдать в руки соответствующих ассоциаций в области IТ и аутсорсинга, которые существуют на рынке, т.е. не поручать одному человеку либо ведомству. Нанимать компании, которые “придут и сделают нам хорошо” — менее эффективно и более затратно.

3. Трансфер технологий. Создать реально-работающий механизм поиска и поддержки научно-обоснованных технологических идей и проектов, которые могут найти коммерческое применение путем создания новых компаний или при внедрении на существующих промышленных предприятиях. Использовать, при этом, компетенцию и опыт специалистов ряда западных фондов, подписав с ними соответствующие соглашения. Только не нужно просить их инвестировать в экономику Украины, нужно создать такие условия, чтобы они сами захотели это сделать.

4. Региональные центры поддержки деловой инициативы. Региональные центры поддержки деловой инициативы должны являться некоммерческими организациями, действующими в рамках государственного бюджета (Министерства Экономики), и специализироваться на оказании помощи предприятиям малого и среднего бизнеса. Центры должны предоставлять различные консультации, менторство, обучение и бизнес-планирование, проведение экспертизы заявок на финансирование из государственных фондов и т.д.

5. Работа с украинской диаспорой и запуск аналога проекта Yozma. Мало кто из бизнес-ориентированных инвесторов, находящихся сегодня в здравом уме, будет инвестировать в украинский R&D. Тоже самое было верно и для Израиля 90-х годов. Единственная причина, по которой проект Yozma был запущен, заключалась в желании еврейской диаспоры помочь становлению Израиля, как государства. Их деньги, по сути, являлись “мицвой” (добрым делом), и были направлены на некоммерческие и высокорискованные проекты. ROI играло второстепенную роль. И только после того, как ряд ключевых людей в диаспоре пошли на этот шаг, инвестировать в Израиль по такому принципу стало правильным для многих других инвесторов. По состоянию на 2004 год за пределами Украины проживает от 10 до 15 миллионов украинцев и их потомков. Если Украина, как государство, начнет обращать внимание на свою диаспору и ее ключевых лидеров, показывая им непосредственные возможности для бизнеса, и, что самое главное — будет на 100% порядочным во всех точках соприкосновения — думаю, что результат будет ошеломляющим.

6. IТ-продукты. Создать механизм по стимулированию появления и развития продуктовых компаний, путем декларации различных налоговых привилегий и других бенефитов.

7. Налоги. Следующие 10 лет облагать минимальным налогом на прибыль от продажи учредителями и инвесторами акций своих компаний — этот стимул даст хороший толчок компаниям по аутсорcингу развивать собственные продуктовые направления.

8. Правовая безопасность. Устранить возможность давления на любой технологичный бизнес правоохранительными органами: запретить изъятие серверного оборудования (только снятие копии с информации), убрать из уголовного кодекса все статьи, которые по своей сути регулируют хозяйственные отношения (нарушение прав ИС).

9. Трудовые отношения. Изменить существующий устаревший кодекс законов о труде, который не предусматривает возможности для аутстаффинга, возможности быстрого увольнения персонала. Нет возможности реализации условий non-solicitation, non-competition.

10. Public-Private Partnership. Законодательство существует, но не регулирует специально возможности инвестирования в технологичные бизнесы. Это привело к тому, что юридически в Украине сегодня не существует практически ни одного венчурного фонда, а большинство технологических стартапов зарегистрировано где угодно, только не здесь. Необходимо это изменить.

11. Корпоративное законодательство. В Украине неэффективно открывать компанию, поскольку невозможно договориться о корпоративном управлении. Из-за этого, компании регистрируются на Кипре или в Великобритании, где корпоративное законодательство развито. Необходимо это изменить.

12. Технопарки. Переработать законопроект о технопарках. Законодательство о технопарках существует, существуют в Украине также технопарки. Однако, существующие технопарки не оправдали себя и фактически использовались для полузаконных операций по минимизации налогообложения индустрий, имеющих мало общего с наукой и технологиями.

13. Управление государственным имуществом. В том случае, если доля в компании принадлежит государству, управляет этой долей (голосует на собрании участников/акционеров) Фонд государственного имущества. Этот орган необходимо «заточить» под управление технологичными компаниями или же передать полномочия в отрасли совместных IТ-проектов другому органу, например, Государственному агентству по вопросам науки, инноваций (экс-ведомство Семиноженко) и/или Государственному агентству по вопросам инвестиций и инноваций (экс-ведомство Каськива), разумеется, изменив правовую основу деятельности этих институций.

14. Юридические услуги. В Украине отсутствует механизм государственной поддержки предоставления юридических услуг предпринимателям. Существует лишь практически неработающий механизм правовой помощи в уголовных делах (государственный адвокат). Юридические услуги в Украине предоставляются на довольно высоком профессиональном уровне: планку подняли еще 10 лет назад зашедшие к нам иностранные юридические и аудиторские компании.