Порядок здійсненнязаставних закупівель зерна

Як зазначалося у попередньому розділі, Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» визначає поняття заставної закупівлі як зарахування до державного інтервенційного фонду об’єкта державного цінового регулювання — предмета застави у разі, коли бюджетна позика та/або плата за її використання не були погашені у строк, передбачений договором.

Аграрний фонд надає бюджетну позику виробнику зерна, яке є об’єктом державного цінового регулювання (далі — позичальник), під заставу такого об’єкта, що оформлюється переданням кредитору подвійного складського свідоцтва. Таким чином, кредитором виступає Аграрний фонд, а позичальником — виробник зерна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2008 р. № 705 запроваджено режим державних заставних закупівель зерна. Згідно з цією постановою Аграрний фонд оприлюднює у засобах масової інформації відомості про розміри бюджетних позик. Виробник зерна, яке є об’єктом державного цінового регулювання, що виявив бажання отримати бюджетну позику, подає Аграрному фонду або його регіональному відділенню заявку і такі документи: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців; копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість; просте чи подвійне складське свідоцтво або складську квитанцію чи видаткову накладну; посвідчення про якість зерна.

Аграрний фонд протягом п’яти робочих днів після надходження заявки та документів приймає рішення про надання або про відмову в наданні бюджетної позики та інформує про це позичальника. Рішення про надання бюджетної позики приймається за умови наявності у державному бюджеті коштів. Позичальник протягом п’яти робочих днів після надходження повідомлення про надання бюджетної позики забезпечує доставку зерна на сертифікований зерновий склад, укладає з Аграрним фондом кредитний договір та передає йому подвійне складське свідоцтво. Кредитний договір укладається на строк, визначений сторонами у договорі, але не більш як на один маркетинговий період. Аграрний фонд здійснює перерахування коштів державного бюджету для надання бюджетної позики протягом трьох операційних днів після підписання кредитного договору відповідно до Порядку обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженого Державним казначейством. Аграрний фонд забезпечує ведення обліку зерна, що надійшло як застава відповідно до кредитного договору.

Стандартна форма кредитного договору затверджена наказом Міністерства аграрної політики «Про затвердження Форми кредитного договору про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель» від 15 липня 2005 р. № 318. Розмір суми бюджетної позики не може перевищувати 80 відсотків розміру мінімальної інтервенційної ціни. Бюджетна позика надається на строк, встановлений сторонами, який не може перевищувати строку одного маркетингового періоду. Пролонгації та дисконтування (списання) основної суми та процентів не дозволяються. Основна сума бюджетної позики та плата за її використання погашається єдиним платежем у строк, визначений у кредитному договорі. Дозволяється дострокове погашення суми бюджетної позики та пропорційне погашення плати за її використання або їх частини. При повному погашенні основної суми бюджетної позики та плати за її використання, у тому числі достроковому, позичальнику повертається подвійне складське свідоцтво, а зерно звільняється з-під режиму застави.

Якщо основна сума бюджетної позики та/або плата за її використання не погашається позичальником у строк, встановлений кредитним договором, то з такого моменту: предмет застави переходить у власність держави та зараховується до складу державного інтервенційного фонду за цінами, що діяли на момент оцінки такого предмета застави; зобов’язання між сторонами договору вважаються повністю виконаними (у тому числі щодо плати за користування бюджетною позикою та повернення її основної суми); обов’язок з оплати вартості подальшого зберігання колишнього об’єкта застави переходить на кредитора; кредитор набуває прав вигодонабувача за договором страхування такого колишнього об’єкта застави.

Відшкодування витрат із сертифікації, доставки, зберігання, від-вантаження, обробки, переробки та страхування предмета застави, а також його реєстрації у державному реєстрі застав здійснюється позичальником за власний рахунок. Після передачі об’єкта застави до державного інтервенційного фонду витрати з його подальшого зберігання відшкодовуються Аграрним фондом. У разі, якщо позичальник до закінчення строку, встановленого сторонами, звертається до кредитора із заявою про добровільний продаж об’єкта застави до державного інтервенційного фонду на умовах погашення фінансових зобов'язань, що передбачені кредитним договором, кредитор має право на придбання такого об’єкта на умовах, передбачених зазначеним договором.

Постановою Кабінету міністрів України «Про порядок здійснення Аграрним фондом закупівель зерна, переданого у заставу за надану бюджетну позику в межах режиму державних заставних закупівель зерна» від 26 лютого 2009 р. № 146 встановлено, що сільгосптоваровироник, який має намір продати зерно, передане у заставу Аграрному фонду за надану бюджетну позику в межах режиму державних заставних закупівель зерна, подає заявку до Аграрного фонду. Аграрний фонд не пізніше ніж у триденний строк приймає рішення щодо закупівлі зерна. Закупівля зерна здійснюється за середньозваженими цінами, які склалися протягом останніх трьох торгових сесій на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах на дату прийняття такого рішення. У день прийняття Аграрним фондом рішення щодо закупівлі зерна укладається додатковий договір до Кредитного договору про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель зерна та здійснюється розрахунок суми коштів для остаточного розрахунку із сільгосптоваровиробником. Після укладення додаткового договору сільгосптоваровиробник надає Аграрному фонду необхідні документи. Протягом трьох днів із дня реєстрації документів приймається рішення про оплату зерна або про їх повернення в разі неналежного оформлення з письмовим зазначенням причин.

Бюджетна позика у межах режиму державних заставних закупівель не може бути надана особі, яка:

— має непогашений податковий борг із загальнодержавних податків, зборів (обов’язкових платежів), включаючи внески до Пенсійного фонду України чи відрахування до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (крім розстрочених або відстрочених відповідно до закону);

— має прострочену заборгованість за будь-якими видами бюджетних позик або за іншими кредитами (позиками), гарантованими державою;

— перебуває у процесі санації, банкрутства або ліквідації;

— має прострочену заборгованість з виплати орендної плати за земельні паї, орендовані у фізичних осіб — їх власників;

— не є сільськогосподарським підприємством.

Бюджетна позика у межах режиму заставних закупівель є платною. Плата за використання бюджетної позики встановлюється на рівні 50 відсотків від середньозваженого процента за кредитами банків, наданими строком до 12 календарних місяців та повністю забезпеченими заставою, який фактично склався станом на 1 травня поточного бюджетного року. Порядок розрахунку такого середньозваженого процента визначається постановою Кабінету Міністрів України на підставі подання Національного банку України. Розмір плати за використання бюджетної позики оприлюднюється не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку щорічного періоду заставних закупівель.

Так, постановою Кабінету міністрів України «Про встановлення розміру плати за використання бюджетної позики виробниками зерна у межах режиму державних заставних закупівель на 2009/10 маркетинговий період» від 24 червня 2009 р. № 627 встановлено плату за використання бюджетної позики виробниками зерна у межах режиму державних заставних закупівель зерна в розмірі 9,05 відсотка річних. Бюджетні позики у межах режиму заставних закупівель щорічно надаються у період з 1 липня поточного бюджетного року до 1 квітня наступного бюджетного року.