Тема: Дієприкметник. Дієприслівник. Прислівник

Практичне заняття № 1

Тема: Морфологія. Дієслово як самостійна частина мови

І. Змістовий компонент (теоретичний блок)

Підготуйтесь до обговорення таких питань:

1. Значення, граматичні ознаки дієслова.

2. Система дієслівних форм.

3. Категорія виду.

4. Категорія перехідності/неперехідності.

5. Категорія стану.

6. Категорія способу.

7. Категорія часу.

8. Категорія особи.

II. Діяльнісно-вправнісний компонент:

1. Запишіть до лінгвістичного словника ключові терміни заняття і вивчіть їх: дієслово, доконаний вид, недоконаний вид, перехідне дієслово, неперехідне дієслово, активний, пасивний, зворотньо-середній стан, дійсний, умовний, наказовий спосіб, дієприкметник, дієприслівник.

2. Виконайте такі вправи і завдання:

Визначити основу інфінітива та основу теперішнього часу поданих дієслів. У яких дієсловах вони збігаються, у яких — різні, чим різняться?

Переходити, вступати, подивитись, засміятися, нагадувати, стояти, косити, жати, сіяти, впізнавати, повертатися, трепета­ти, конспектувати, плисти, плести, відбиватися, тоншати, про­щати, клеїти, витирати, стояти, колоти, дихати, хотіти, роби­ти, чути, плакати, садити.

Переписати, підкреслити дієслівні форми, визначити вид і видове значення кожної з них.

В одній із гіпотез про походження океанів та морів розпові­дається, що наша планета колись була розплавленою вогняною кулею. Минуло багато років, і поверхня кулі охолола й затвер­діла, але всередині куля залишалася розжареною. Там весь час утворювалися гази й пара, які виходили на поверхню крізь щілини, що розчахували Землю.

Минув якийсь час, і над планетою зібралося пари так багато, що вона вкутала Землю густими хмарами. Рясні дощі тоді йшли день у день не одне тисячоліття, аж поки на поверхні не захви­лювалися моря й океани.

Та найцікавіша інша гіпотеза. Колись був суцільний континент — суходіл. З Європи, Азії, Африки, щоб добратися в Америку, не треба було пливти на кораблі — ці материки з’єднувалися так, як зараз Європа з Азією. Майже триста мільйонів років тому цей величезний континент тріснув у кількох місцях, і частини суші — теперішні материки — почали віддалятися одна від одної. Тріщини поступово заповнила вода. Так утво­рилися океани й моря.

Подивись на карту півкуль, і ти побачиш, що берегові лінії Євро-Азіатського й Африканського континентів збігаються з береговою лінією Американських континентів.

За Г. Карпенком

Від поданих дієслів утворити співвідносні видові форми, визначити мовний засіб творення. Чому такі форми утворюються не від усіх дієслів?

Пригорнутись, належати (до якоїсь організації), прибирати, звиватися, жаліти, милувати, перелити, мліти, непритомніти, схаменутися, нездужати, усміхатися, чекати, відшуміти, при­ходити, телефонувати, витирати, поперемивати, задумувати, заробляти, передавати, учити, занедужати, приміряти, доси­пати.

Із поданого тексту виписати у дві колонки дієслова недоко-наного виду і доконаного; де можливо, дописати до них співвідносну ви­дову форму, позначити засіб творення її. Чи до всіх дієслів можна її дібра­ти? Чому?

Батьківські поради

Жив у одному селі чоловік, і був у нього син. Якось батько каже йому:

— Слухай, сину! Живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожний день нові чоботи і щоби тобі всі люди кланялися.

Задумався син над батьковими словами і питає: —Як це, батьку, я міг би поставити в кожному селі хату, ку­пувати щодня нові чоботи і примусити всіх мені кланятися? Засміявся старий і говорить:

— Дуже легко, сину! Матимеш у кожному селі доброго товариша — будеш мати і свою хату. Щоб на кожний день були нові чоботи, треба їх щовечора чистити, і на ранок вони будуть як нові. І вставай, сину, рано — раніше всіх — і йди на роботу, і роби, а йтимуть на роботу люди, то всі будуть тобі кланятися і вітатися.

Із народної творчості

Прочитати. Визначити дієслова, записати їх двома колонка­ми (перехідні, неперехідні) разом зі словами, що називають об’єкт дії (якщо такі наявні). Пояснити свій поділ.

Чайки віщують весну

Вдень на острові Білому вже світило сонце. Сніг став податливий, покрився сріблистою плівкою. Верхівки пагорбів місцями оголилися і жовтіли пожухлою травою. Пара маленькими цівочками струменіла над ними.

Петро Олександрович востаннє подорожував по острову. Звозив звідусіль капкани — мисливський сезон закінчувався. Завтра сюди прилетить вертоліт і — додому. Приємно буде доповідати керівництву звірооленярського радгоспу «Ямальський»: виконано декілька річних планів.

Собаки натужно тягли нарти, на ходу лизали снігову скоринку.

Повсюди чути переклик морських чайок. Ширяють над ост­ровом, щось вишукують. В останні дні їх налетіло сила-силенна, раніше стільки ніколи не бачив.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Тема: Дієприкметник. Дієприслівник. Прислівник

І. Змістовий компонент (теоретичний блок)

1. Підготуйтесь до обговорення таких питань:

2. Значення, морфологічні ознаки та синтаксичні функції прислівника як частини мови.

3. Розряди прислівників за значенням, ступені порівняння якісно-означальних прислівників.

4. Морфологічні типи прислівників.

5. Перехід прислівників у службові частини мови.

6. Правопис прислівників.

II. Діяльнісно-вправнісний компонент: