Стандартизовані тести підсумкового контролю знань

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

 

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Завідуюча кафедрою офтальмології:

Професор,дмн. Завгородня Н.Г.

 

 

 

 

ТЕМА:

 

ТРАВМИ ТА ОПІКИ ОЧЕЙ.

СИМПАТИЧНЕ ЗАПАЛЕННЯ.

 

ІРИДОЦИКЛІТИ.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

м. Запоріжжя

 

 

Актуальність теми.

Запальні захворювання судинного тракту та травми очей займають одне з провідних місць в структурі очних захворювань. Зустрічаються вони у людей різних вікових груп та нерідко приводять до тривалої утрати працездатності.

Знання симптомів запальних захворювань судинного тракту та травм органу зору дозволяє правильно зорієнтуватисяі оцінити важкість перебігу захворювання у конкретного хворого. Від цього часто буде залежати результат лікування.

Рання діагностика та своєчасне призначення лікування роблять прогноз більш сприятливим. Своєчасна і кваліфікована допомога сприяє збереженню структур ока, кращому відновленню функцій органа зору. Особливе значення має про­філактика пошкоджень очей, яку повинен проводити лікар будь-якої спеціальності.

 

 

1.2. Ціль навчання:

На основі сучасних поглядів про етіопатогенез ірідоциклітів, травм, опіків та симпатичного запалення, оцінки клініко-лабораторних інструментальних даних навчитися діагностувати ці захворювання, своєчасно та кваліфіковано надавати невідкладну допомогу при цих захворюваннях, правильно призначати лікування з урахуванням особливостей перебігу цих захворювань у конкретних хворих та допомогти хворим досягти повної соціальної реабілітації.

 

1.2.1. Навчально-цільові задачі:

Студент повинен знати:

- Этиологію, патогенез ірідоциклітів, симпатичногозапалення, травм та опіків очей;

- як перебігає запальний процес в різних структурах органу зору;

- скарги та об’эктивні ознакиірідоциклітів, симпатичного запалення, травм та опіків очей та захисногоапарату ока;

- методи обстеження хворих з подібною патологією;

- основні принципи надання невідкладної допомоги на різних етапах евакуації хворих;

- як лікуються такі хворі в очному стаціонарі;

- які є показання для хірургічного лікування подібних хворих;

- суть етапного лікування хворих;

- прогноз відносно відновлення зору;

- принципи профілактики.

Студент повинен вміти:

- зібрати та оцінити скарги, дані анамнезу та об’эктивні дані;

- правильно сформулювати попередній клінічний діагноз у конкретного хворого;

- скласти план обстеження хворого для уточнення діагнозу (этиології захворювання, імунного статусу хворого та інших моментів);

- інтерпретувати результати лабораторних, інструментальних і додаткових методів досліджень;

- сформулювати заключний розвернутий клінічний діагноз;

- скласти план лікування конкретного хворого;

- скласти план диспансерного спостереження хворого та його соціальної реабілітації;

- оцінити прогноз захворювання.

Практично засвоїти:

1) Методику дослідження хворих з травмами органа зору.

2) Навчитись локалізувати чужерідні тіла в оці за допомогою метода Комберга-Балтіна.

Усім хворим з підозрою на проникаюче поранення ока обов'язково ургентно здійснюють оглядову рентгенографію орбіти. У разі виявлення тіні стороннього тіла треба уточнити його розташування за допомогою методу R-локалізації за Комбергом —Балтіним. Для цього викори­стовують алюмінієвий протез-індикатор.

3) Видаляти чужерідні тіла з кон'юнктиви та з поверхні рогівки.

4) Надати першу допомогу хворому з опіками очей лугом та кислотами.

Ступінь опіку очей визначається передусім глибиною ушкодження. Опіки поділяють на 4 ступеня. Об'єм і характер невідкладної допомоги при опіках очей залежить не лише від іх важкості, але й від виду ушкоджую­чого агента.

Невідкладна допомога:

а) долікарська (перша допомога) при хімічних опіках — негайне рясне промивання очей водою, вод­ночас з'ясовують анамнез. Тверді частки хімічної речовини негайно видаляють.

Рідини, що мають нейтралізуючі властивості:

чорнильним ("хімічним") олівцем - свіжий 3 - 5% розчин таніну;

кристалами калію перманганату - 5% розчин аскорбінової кислоти; фосфором — 1% розчин суль­фату міді або 0,5% розчин хлораміну;

вапном - 3% р-н ЕДТА (динатрієва сіль етилендіамінтетрауксусної к-ти).

Після промивання в кон'юнктивальний мішок інстилюють 20% роз­чин сульфацил-натрію або 0,25% розчин левоміцетину, закладають 1% синтоміцинову емульсію, шкіру повік змащують дезінфікуючою маззю. Хворого направляють до очного відділення стаціонару.

б) офтальмологічна допомога:

при опіках II, III, IV ступеня підшкірне вводять протиправцеву сироватку (1500 — 3000 МО) за Безред­кою. У разі хімічних опіків повторне промивання ока. Обпале­ну шкіру змащують 1% синтоміциновою емульсією, 1% тетрацикліновою або 5% левоміцетиновою маззю; закапують 20% розчин сульфацил-натрію, 0,25% розчин левоміцетину, вітамінні краплі, 0,01% розчин цитралю, обліпихової олії, закладають дезінфікуючі мазі. Подальше лікування виз­начається характером і важкістю опіку.

 

5) Надати першу допомогу хворому з електрофтальмією.

Подібні ушкодження можливі при електрозварюванні, опроміненні очей кварцовими, дуговими лампами, спа­лахах у разі замикання електричного струму, у альпіністів, полярників ("снігова хвороба"). Проявляються вони через 4 - 6 год. Основні симптоми: світлобоязнь, сльозотеча, біль в оці, ін'єкція кон'юнктиви, матова рогівка, інколи — з ерозіями.

Невідкладна допомога: інстиляції 0, 5% розчину алкаїну, 20% розчи­ну сульфацил-натрію, 1% розчину хініну; холодні примочки на очі, тимчасове перебування хворого у темному приміщенні.

6) Накласти асептичну моно- та бінокулярну пов'язку.

-

1.2.2. Навчально-виховнізадачі: кожен студент повинен вміти підготувати та провести бесіду з хворим про лікування та профілактику даних захворювань.

 

 

1.3. Міждисциплінарна інтеграція:

 

Дисципліна	Знати	Вміти
Анатомія	Особливості анатомічної будови судинного тракту ока та інших структур	Оцінити стан захисного апарату ока, передньоговідрізка очного яблука, райдужної оболонки та зіниці.
Фізіологія	Основні функції різних відділів судинного тракту ока та інших структур.	Оцінити стан основних функцій різних відділів судинного тракту ока та інших структур.
Патанатомія	Патоморфологічні зміни захисного апарату ока, передньоговідрізка очного яблука, прозорихсередовищ ока, очного дна.	Інтерпретувати результати патоморфологічних змін.
Патфізіологія	Фази перебігу запального процесу в оці і его захисному апараті.	Інтерпретувати результати лабораторних і додаткових досліджень.
Пропедевтика очних захворювань	Традиційні методи дослідження захисного апарату ока, переднього відрізка очного яблука, прозорих середовищ та очного дна.	Інтерпретувати результати традиційних та додаткових методів дослідження
Ренгенологія	Методики оглядовоїрентгенографії орбіт, та рентгенлокалізації сторонніх тіл (по Комбергу-Балтіну), безскелетової рентгенографії ока.	Правильно оцінити результати рентгенографии орбит, локализовать внутриглазное инородное тело.
Ультразвукові дослідження	Зміни ехограм при травмах очного яблука, орбіти, сторонніх тіл ока.	Оцінити результати ехографії при травмах очного яблука, орбіти, локалізувати сторонні тіла ока.
Імунологія	Основні показники імунного статусу хворого (імунограма).	Оцінити стан імунного статусу хворого та провести його корекцію.
Травматологія	Оглядова рентгенографія черепа в двох проекціях	Оцінити ступінь тяжкості травми та опіку. Вирішити питання про необхідність консультацій спеціалістів. Надати невідкладну допомогу. Призначити лікування
Нейрохірургія
Щелепно-лицьова хірургія

1.4. Організаційна структура заняття:

 

Зміст заняття	Час (хв)	Рівень засвоєння	Методика проведення
1. Організаційна частина: А. Цілі та мотивація. Б. Контроль початкового рівня знань		L - II, III	Тестовий контроль див.“Додаток № 1”).
2. Основна частина: А. Курація хворих під контролем викладача Б. Клінічний розбір цих хворих. В. Інтерпретація результатів лабораторних та додаткових методів дослідження, рішення задач.		L - III	Курація хворих під контролем викладача
3. Заключна частина: А. Підсумковий контроль рівня знань. Б. Підведення підсумків заняття. В. Домашнє завдання.		L - III	Тестовий контроль, питання, задача. (див.“Додаток № 2”).

1.5. Час та місце проведення заняття:

3-я клінічна міська лікарня, відділення травм та опіків ока

1.6. Оснащення заняття: о фтальмоскопи, настільна лампа, щілинна лампа, таблиці, слайди, муляжі, колекції сторонніх тіл, магніт, рентгенограми, протез Комберга-Балтіна, хірургічний інструментарій, перев’язочний матеріал, 0,5% алкаін, розчини антибіотиків.

1.7. Література:

Основна:

1. Матеріали лекції за темою заняття.

2. „Очні хвороби” За ред. Г.Д. Жабоєдова, М.М. Сергієчка. – Київ. – 1999. – 309с.

3. “ Глазние болезни” Под ред. проф. А.А. Бочкаревой. - М.; 1989. с.с. 22-26, 47-49, 221-225,230-231, 374-401.

4. В.И. Морозов, А.А. Яковлев. “ Фармакотерапия глазних болезней”. - М.; Медицина, 1998. с.с.169-192, 128-139.

5. “Методические указания для самостоятельной подготовки к практическим занятиям по офтальмологии для студентов лечебного факультета”. Сост: Г.Д. Жабоедов, Г.С. Бондарева, Л.А. Седой и др. - К.; КМИ, 1991. с.с. 47-52.

6. Е.И.Ковалевский. “ Офтальмология. Избранние лекции.”- М.;Медицина, 1996 с.с. 113-123, 215-225.

7. О.А. Джалиашвили, А.И. Горбань. “ Первая помощь при заболеваниях и повреждениях глаза”.- 2-е издание. С.-Петербург. Изд. «Гиппократ», 1999, с.с. 49-50, 144-187, 244-254.

Додаткова:

1. Р.А. Гундорова, А.А. Малаев, А.М. Южаков. «Травми глаза». – М., Медиина 1986, 367 с.

2. «Атлас глазних болезней». под. ред. акад. Н.А. Пучковской – М., Медицина, 1981, с.с. 87, 165-216.

3. «Руководство по глазной хирургии». под. ред. М.Л. Краснова, В.С. Беляева. – М., Медицина, 1988, с.с. 541-606.

4. А.А. Каспаров. «Офтальмогерпес». – М., Медицина, 1994, с.с. 90-100, 164.

5. В.Ф Даниличев. «Патология глаз. Ферменти и ингибитори». – С.-Петербург, Стройлеспечать, 1996, с.с. 15-17, 34-37.

6. «Современная офтальмология. Руководство для врачей». под. ред. В.Ф. Даниличева., - С.-Петербург, Питер, 2000, с.с. 131-158, 285-299, 460-496, 549-569.

7. «Клініка Виллса. Діагностика і лікування очних хвороб». за ред. Д. Каллома та Б. Чанга. – Львів, Медицина світу, 1999, с.с. 351-357, 19-49, 386-388.

8. А.Я. Самойлов, Ф.И. Юзефова, Н.С. Азарова. «Туберкулезние заболевания глаз». – Л., Госизд-во мед лит-ри, 1963, с.с. 116-127.

 

Додаток № 1.

 

Питання для самостійної підготовки студентів до практичного заняття за темою:

“Іридоцикліти. Травми та опіки очей. Симпатичне запалення”

(початковий рівень підготовки)

 

1. Які фази перебігу запального процесу Ви знаєте?

2. Які скарги характерні для іридоцикліта?

3. Які об’эктивні ознаки іридоцикліта Ви знаєте?

4. Які характерні ознаки вказують на появу цикліта?

5. Як обстежують хворих з діагнозом іридоцикліт?

6. Як надають невідкладну допомогу при гострому іридоцикліті?

7. Назвіть основні принципи лікування іридоцикліта.

8. Назвіть вірогідні (абсолютні)ознаки проникаючого поранення очного яблука.

9. Назвіть сумнівні (відносні) ознаки проникаючого поранення очного яблука.

10. Як надається невідкладна допомога при проникаючому рогівковому пораненні ока?

11. Як надається невідкладна допомога при проникаючому склеральному пораненні ока?

12. Як надається невідкладна допомога при хімічних опіках очей?

13. Як надається невідкладна допомога при термічних опіках очей?

14. Які скарги характерні для опіків очей ультрафіолетовими променями?

15. Як надається невідкладна допомога при опіках очей ультрафіолетовими променями?

16. При яких хімічних опіках неможна зразу промивати очі?

17. Як надається невідкладна допомога при опіках очей вапном?

18. Як надається невідкладна допомога при опіках очей кристалами марганцевокислого калію?

19. При опіках очей якого ступеню при наданні невідкладної допомоги не застосовують мазі і масляні розчини? Чому?

20. За допомогою яких додаткових досліджень вирішуємо питання про те, де знаходиться стороннє тіло: в оці чи в орбіті?

21. Коли показане термінове видалення травматичної катаракти?

22. В які терміни треба видаляти металеве стороннє тіло з ока?

23. Які різновиди металозу Вам відомі?

24. Як треба транспортувати хворого с проникаючим пораненням ока?

25. Які Вам відомі показання для енуклеації пораненого ока?

26. В яких випадках для видалення ока використовують евісцерацію?

27. Про що каже наявність емфіземи повік?

28. Назвіть ранні ознаки симпатичної офтальмії.

29. Які клінічні форми симпатичної офтальмії Вам відомі?

30. Які клінічні форми симпатичної офтальмії зустрічаються найбільш часто?

31. Що є профілактикою симпатичного запалення?

32. Назвіть основні принципи лікування симпатичного запалення.

 

Еталони відповідей

на питання для самостійної підготовки студентів до практичного заняття за темою:

“Іридоцикліти. Травми та опіки очей. Симпатичне запалення”

(початковийрівень підготовки)

 

1. Три фази: 1 альтерація, 2 порушення мікроциркуляції (эксудація), 3 - проліферація.

2. Скарги на: почервоніння ока, сильну біль в оці, голові, зниження зору.

3. Ознаки іридоцикліта: змішанаин’єкція очного яблука, преципітати на ендотелії рогівки та передній капсулі кришталика, помутніння вологи передньої камери, зміна кольору райдужки, згладженість її малюнка, зіниця вузька, неправильної форми, в скловидному тілі локальне чи дифузне помутніння, незначна гіпотонія.

4. Для цикліта характерні: преципітати, задні синехії, локальна біль при пальпації ока в області проекції циліарного тіла, гипотонія, помутніння в скловидному тілі.

5. Для виявлення етиології іридоцикліта проводять додаткові дослідження. Спочатку виключають вогнища інфекції (ротова порожнина, ЛОР-органи) та в легенях. Для цього призначається консультація стоматолога, ЛОР-лікаря. За необхідністю роблять оглядову рентгенографію пазух носа і флюорографію органів грудної клітини. Призначають загальні аналізи крові та сечі, крові на цукор, реакцію Васермана, РИФ і РИТ, на СНІД, ревмопроби, імунограму. Проводять специфічну діагностику (з туберкуліном, токсоплазміном...).

6. Невідкладна допомога – інстиляція мідриатиків, введення в/м аналгетиків.

7. Основні принципи лікування іридоцикліта:

А). Встановити причину (або декілька причин);

Б). Визначити імунний статус конкретного хворого.

Виходячи з цього, видаляють причини та допомогають організму боротися з запаленням. Лікування повинно бути комплексним, етиопатогенетично спрямованим та поетапним.

 

8. Вірогідні (абсолютні)ознаки проникаючого поранення очного яблука:

1). наявність зяючої рани очного яблука, отвору в райдужці;

2). випадіння оболонок очного яблука;

3). наявність стороннього тіла в оці (візуально, з допомогою оглядової R-графії орбіти або УЗД).

9. Всі інші ознаки є сумнівними (відносними) -гіпотонія ока, гемофтальм, іридодиаліз та ін.

10. Невідкладна допомога при проникаючому рогівковому пораненні ока

введення в/м аналгетиків (аналгін з димедролом, баралгін та ін.).

введення за Безредко протиправцевої сироватки чи анатоксин (1,0 мл дорослій привитійлюдині); введення залежить від титру протиправцевих антитіл.

В). В/м (після проби!) вводять антибіотики широкого спектру дії.

11. При проникаючому склеральному пораненні - зупинка кровотечі (хлористий кальцій в/в, 5-амінокапронова кислота в/в крапельно, вікасол в/м). Також робиться все те, що і при проникаючому рогівковому пораненні ока.

12. При хімічних опіках (за виключенням опіків вапном, кристалами марганцевокислого калію, фосфором та хімічним олівцем) - рясне промивання водою, далі – розчинами антисептиків (фурацилін 1:5000, 2%-ий розчин борноі кислоти та ін.). Закапують масляні краплі. Закладають мазь з антибіотиком широкого спектру дії. Шкіру повік змащують аерозолем («Пантенол», «Левамізоль» та ін.).

Все це робиться після введення в/м аналгетиків, протиправцевої сироватки чи анатоксину, антибіотиків (при наявності эрозій – при опіках 2-4 ступеню).

13. При термічних опіках нема необхідності рясно промивати очі водою - закапують розчини антисептиків. Все інше – як при хімічних опіках.

14. При електроофтальмії хворі скаржаться на: сильні різі в очах, сльозотечу, неможливість відкрити очі. Практично вони не можуть обійтися без сторонньої допомоги.

15. Невідкладна допомога при опіках очей ультрафіолетовими променями (електроофтальмії, сніговій хворобі та ін.) - введення в/м аналгетиків, разводять повіки і закапують розчин алкану чи беноксі. Через 3-4 хвилини закапують розчини антибіотиків, масляні розчини, закладають мазь. Шкіру повік можна змастити 70⁰ етиловим спиртом або аерозолем «Пантенол». Холодні примочки на очі, тимчасове перебування хворого в темному приміщенні.

16. Не можна зразу промивати очі при хімічних опіках вапном, кристалами марганцевокислого калію, хімічним олівцем та фосфором.

В таких випадках, після введення в/м аналгетиків, механічним шляхом видаляють речовину (обов’язково вивернувши верхні повіки). В умовах опіків хімічним олівцем застосовують свіжий 3 - 5% розчин таніну: при опіках кристалами марганцевокислого калію – 5% розчин аскорбінової кислоти; у разі опіку фосфором 1% розчин сульфату міді або 0,5% розчин хлораміну, при опіках вапном – 3% розчин ЕДТА.

17. При опіках очей вапном після введення в/м аналгетиків, механічним шляхом видаляють вапно (обов’язково вивернувши верхні повіки). И тільки після цього промивають кон’юнктиву розчинами антисептиків. Закапують масляні розчини та закладають мазі з антибіотиками. Введення залежно від титру протиправцевих антитіл сироватки чи анатоксину; антибіотики широкого спектру дії.

18. При хімічних опіках кристалами марганцевокислого калію після введення в/м аналгетиків, механічним шляхом видаляють кристали (обов’язково вивернувши верхні повіки), закапують 5% розчин аскорбінової кислоти. Далі все робиться як звичайно.

19. При опіках 3-4 ступеню, коли є загроза перфорації ока. Масляні розчини ускладнюють роботу хірурга (керато- або склеропластика).

20. З протезом Комберга-Балтіна роблять декілька R- знімків (проба із зміщенням). Якщо положення стороннього тіла не міняється під час руху ока - стороннє тіло знаходиться в орбіті.

Використовують В-сканування (УЗД) ока та орбіти.

21. Термінове видалення травматичної катаракти:

А) розвиток факогенного увеїту;

Б) розвиток вторинної глаукоми

(видалення набряклої катаракти).

22. На протязі 1доби після травми.

23. Сидероз та халькоз.

24. На спині (обов’язково з піднятою головою), з бінокулярною пов’язкою, в супроводі медпрацівника.

25. Первинна енуклеація проводиться при:

А) розтрощення ока;

Пізніше енуклеація проводиться при:

А) загрозі симпатичного запалення;

Б) вторинній глаукомі з сильним болем на сліпому оці;

В) атрофії сліпого ока.

26. Евісцерація проводиться при

ендофтальміті,

панофтальміті.

Для профілактики ускладнень (менінгіт, енцефаліт, абсцес головного мозку).

27. Підшкірна емфізема повік говорить про перелом стінок орбіти.

28. Ранні ознаки симпатичної офтальмії:

світлобоязнь;

змішана ин’єкція ока;

біляві преципітати на ендотелії рогівки,

нечіткість кордонів диска зорового нерва.

29. Три форми:

1) фібринозно-пластичний іридоцикліт;

2) хоріоідит та нейроретиніт;

3) комбінована форма.

30. Фібринозно-пластичний іридоцикліт.

31. Профілактикою симпатичного запалення є ретельна хірургічна обробка проникаючих поранень ока; інтенсивна протизапальна терапія; своєчасна енуклеація травмованого ока.

32. основні принципи лікування симпатичного запалення -

комплексне протизапальне лікування (кортикостероїди, нестероїдні протизапальні препарати, десенсибілізуючі засоби, мідриатики та ін.). Імунокоректори (лікування повинно проводитися разом з імунологами).

 

Додаток № 2.

 

СТАНДАРТИЗОВАНІ ТЕСТИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

за темою:

“Іридоцикліти. Травми та опіки очей. Симпатичне запалення”

 

Задача № 1.

Назвіть клінічні ознаки іридоцикліта.

1. Біль

2. Поверхнева ин’єкція ока.

3. Перикорнеальна ин’єкція ока.

4. Зниження гостроти зору.

 

Задача № 2.

Які види запальної ин’єкції очного яблука можуть бути при іридоцикліті?

1. Змішана

2. Поверхнева

3. Перикорнеальна.

4. Застійна.

Задача № 3.

Які м’язи є в райдужній оболонці?

1. Сфінктер зіниці.

2. Дилятатор зіниці.

3. Циліарний м’яз

 

Задача № 4.

Назвіть відділи судинного тракту ока.

1. Рогова оболонка.

2. Райдужна оболонка.

3. Циліарне тіло.

4. Власне судинна оболонка.

 

Задача № 5.

Назвіть вірогідні (абсолютні)ознаки проникаючого поранення очного яблука.

1. Гіпотонія.

2. Зяюча рана.

3. Випадіння оболонок очного яблука.

 

Задача № 6.

Невідкладна допомога при хімічних опіках кристалами марганцевокислого калію

1. Промивання кон’юнктиви

2. Механічне видалення кристалів

3. Закапування антисептичних розчинів

 

Задача № 7.

Назвіть основні функції циліарного тіла.

1. Енергетична функція.

2. Приймає участь в акомодації.

3. Всмоктує водянисту рідину.

4. Продукція водянистої рідини.

Задача № 8.

Які судини приймають участь в кровопостачанні судинного тракту ока?

1. Передні циліарні артерії.

2. Задні довгі циліарні артерії.

3. Задні короткі циліарні артерії.

4. Центральна артерія сітківки.

Задача № 9.

В якому випадку розвивається халькоз?

1. Мідний осколок.

2. Залізний осколок

3. Скло.

Задача № 10.

Що називається гифемою?

1. Гній в передній камері.

2. Кров в передній камері.

3. Відрив райдужки

Задача № 11.

Які Вам відомі ознаки вивиху кришталика в скловидне тіло?

1. Зміна глибини передньої камери.

2. Іридодонез.

3. Зниження зору.

4. Зміна рефракції.

Задача № 12.

Що таке афакія?

1. Відсутність райдужки

2. Відсутність кришталика.

3. Відсутність ока.

 

Задача № 13.

Клінічні ознаки контузії ока першого ступеня.

1. Гіперемія повік.

2. Набряк повік.

3. Субкон’юнктивальний крововилив.

4. Ерозія рогівки.

5. Вивих кришталика.

Задача № 14.

Ознаки проникаючого склерального поранення ока.

1. Випадіння внутрішніх оболонок.

2. Зниження гостроти зору.

3. Мілка передня камера.

 

Задача № 15.

Що таке емфізема повік?

1. Наявність повітря під шкірою.

2. Наявність крові під шкірою.

3. Зміщення кісток орбіти.

 

Задача № 16.

Який метод рентгенографії застосовується при підозрі на наявність скла чи пласмаси в оці?

1. Метод Комберга - Балтіна.

2. Безскелетова рентгенографія по Фогту.

3. Оглядова рентгенографія орбіт.

 

Задача № 17.

При яких ускладненнях травми ока показана енуклеація очного яблука?

1. Ендофтальміт

2. Симпатична офтальмія

3. Травматична катаракта

4. Вторинна глаукома, що болить при відсутності зору.

Задача № 18.

Які причини екзофтальму при тупій травмі ока?

1. Розрив повік.

2. Ретробульбарна гематома.

3. Емфізема повік.

4. Відрив зорового нерву від очного яблука.

Задача № 19.

Які ускладнення можливі при проникаючих пораненнях ока?

1. Дакриоаденіт.

2. Симблефарон.

3. Ендофтальміт.

4. Симпатична офтальмія.

 

Задача № 20.

Що наблюдається при опіках очей середнього ступеня?

1. Токсична катаракта.

2. Мідріаз.

3. Зниження зору.

4. Помутніння рогівки.

Задача № 21.

Які ознаки синдрому верхньої очної щілини?

1. Офтальмоплегія.

2. Птоз.

3. Міоз.

4. Екзофтальм.

 

Задача № 22.

Які терміни оперативного лікування травматичної катаракти вважаються оптимальними?

1. На протязі перших 2 годин після травми.

2. На протязі першої доби.

3. На протязі перших 3 діб.

4. На протязі першого тижня.

 

ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ

(підсумковий контроль знань)

1.,3,4.

2. 1,3.

3. 1,2.

4. 2,3,4.

5. 2.3.

6. 2.

7. 2.4.

8. 1,2,3.

9. 1.

10. 2.

11. 1,2.3,4.

12. 2.

13. 1,2,3,4.

14. 1.

15. 1.

16. 2.

17. 4.

18. 2.

19. 3,4.

20. 1,3,4.

21. 1.2,4.

22. 2.

 

Додаток № 2.

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА

ПОРАНЕННЯ ПОВІК І КОН'ЮНКТИВИ

Поранення повік, кон'юнктиви, а часом і слізних канальців звичайно поєднані. Ступінь кровотечі й перше враження при огляді не завжди відпо­відають справжній важкості ушкодження. Нерідко травми ока поєднуються з ушкодженням оточуючих тканин обличчя.

Невідкладна допомога: вводять протиправцеву сироватку за Безредкою, очищають краї рани, обробляють рани повік розчином брильянтового зе­леного, зупиняють кровотечу. За показаннями здійснюють хірургічну об­робку, на шкіру повік і кон'юнктиви накладають шви, моно- або біноку­лярну пов'язку. Характер швів визначається глибиною ушкодження. При поверхневих пораненнях накладають звичайні вузлуваті шви, при на­скрізних — шви в 2 шари або 8-подібні, у разі розриву слізних канальців у них проводять і фіксують капронову нитку або волосінь. У післяопера­ційний період призначають антибіотики та сульфаніламідні препарати.

СТОРОННІ ТІЛА КОН'ЮНКТИВИ Й РОГІВКИ

Сторонні тіла кон'юнктиви. Дрібне стороннє тіло, що потрапило в кон'юнктивальний мішок, найчастіше затримується під верхньою повікою.

Основні симптоми: відчуття стороннього тіла, сльозотеча, світлобоязнь, рефлекторне зімкнення повік, біль при рухах очного яблука.

Невідкладна допомога: треба ретельно оглянути кон'юнктивальну порожнину, відтягнувши нижню повіку донизу і завернувши верхню повіку. Стороннє тіло видаляють вологим ватним тампоном, змоченим будь-яким дезінфікуючим розчином.

Сторонні тіла рогівки. У рогівку проникають дрібні металеві сторонні тіла, що відлітають під час обробки деталей та інструментів, їх виявляють при боковому освітленні рогівки або за допомогою щілинної лампи.

Основні симптоми: сльозотеча, світлобоязнь, відчуття стороннього тіла, біль в оці, гіперемія ока. Стороннє тіло виявляють у вигляді темної цятки на різній глибині в рогівці.

Невідкладна допомога: після повторного закапування 0,5% роз­чину алкаїну стороннє тіло видаляють списоподібною голкою, долотом або тонкою ін'єкційною голкою, потім закапують в око краплі з антибіотиком, 1% розчин хлориду хініну.

НЕПРОНИКАЮЧІ ПОРАНЕННЯ РОГІВКИ

Такі травми проявляються у вигляді поверхневих ерозій або більш глибоких ушкоджень рогівки.

Основні симптоми: світлобоязнь, сльозотеча, біль. З метою діагностики закапують у кон'юнктивальний мішок 1% розчин флюоресцеїну.

Невідкладна допомога: закапують дезінфікуючі краплі, 1% розчин хініну, заклада­ють 1% тетрациклінову мазь.

ПРОНИКАЮЧІ ПОРАНЕННЯ ОЧНОГО ЯБЛУКА

Основні симптоми: наскрізна рана рогівки або склери, випадіння внутрішніх оболонок у рану, наявність стороннього тіла в оці (прямі оз­наки); передня камера глибока або мілка, гіпотонія ока (непрямі ознаки). Перша (амбулаторна) допомога: закапують дезінфікуючі краплі, на­кладають стерильну пов'язку, транспортують хворого санітарним транс­портом до травматологічного центру.

Невідкладна офтальмологічна допомога: уводять протиправцеву сиро­ватку за Безредкою, антибіотики внутрішньом'язово і парабульбарно, сульфаніламідні препарати всередину. Оглядова R-гра­фія орбіти, за показаннями — з очними протезами. Проводять хірургіч­ну обробку проникаючого поранення.

На операційному столі під кон'юнк­тиву вводять розчини антибіотиків і кортикостероїдних препаратів.

КОНТУЗІЇ ОРГАНА ЗОРУ

Контузії органа зору різноманітні за клінічними симптомами. Вони можуть проявлятись крововиливами в повіки, під кон'юнктиву, у перед­ню камеру і склисте тіло, розривами райдужки й зміщенням криштали­ка, субкон'юнктивальними розривами склери та порушеннями цілості кісток орбіти.

Невідкладна допомога визначається характером і важкістю ушкоджен­ня. Треба виключити або встановити наявність загальних симптомів кон­тузії, а також зміни з боку внутрішніх оболонок ока. При крововиливах у повіки, під кон'юнктиву особлива терапія не потрібна, проте в цьому випадку необхідне виключення перелому основи черепа. У разі ушкоджен­ня райдужки й контузійних зміщень кришталика потрібний нагляд за та­кими хворими та за показаннями — хірургічне лікування. При субкон'юнктивальному розриві склери потрібна хірургічна обробка, зашивання розриву.

ОПІКИ ОЧЕЙ

Ступінь опіку очей визначається передусім глибиною ушкодження. Опіки поділяють на 4 ступеня. Об'єм і характер невідкладної допомоги при опіках очей залежить не лише від іх важкості, але й від виду ушкоджую­чого агента.

Невідкладна допомога: а) долікарська (перша допомога) при хімічних опіках — негайне рясне промивання очей водою, вод­ночас з'ясовують анамнез. Промивають очі струменем води. Тверді частки хімічної речовини в кон'юнктивальній порожнині або на рогівці треба негайно видалити. Окрім води, при потраплянні в око визначених хімічних речовин можна використати рідини, що мають нейтралізуючі властивості. В умовах опіків чорнильним ("хімічним") олівцем застосовують свіжий 3 - 5% розчин таніну; кристалами калію перманганату - 5% розчин аскорбінової кислоти; фосфором — 1% розчин суль­фату міді або 0,5% розчин хлораміну.

Після промивання в кон'юнктивальний мішок інстилюють розчини антибіотиків, шкіру повік змащують дезінфікуючою маззю. Хво­рого направляють до очного відділення стаціонару.

б) офтальмологічна допомога: при опіках II, III, IV ступеня підшкірне вводять протиправцеву сироватку (1500 — 3000 МО) за Безред­кою. У разі хімічних опіків потрібне повторне промивання ока. Обпале­ну шкіру змащують 1% синтоміциновою емульсією, 1% тетрацикліновою або 5% левоміцетиновою маззю; закапують розчин антибіотиків, вітамінні краплі, 0,01% розчин цитралю, обліпихової олії, закладають дезінфікуючі мазі. Подальше лікування виз­начається характером і важкістю опіку.

 

УШКОДЖЕННЯ ОЧЕЙ УЛЬТРАФІОЛЕТОВИМИ ПРОМЕНЯМИ

Подібні ушкодження можливі при електрозварюванні, опроміненні очей кварцовими, дуговими лампами, при спа­лахах у разі замикання електричного струму, а також у альпіністів, гірськолижників, полярників ("снігова хвороба"). Проявляються вони через 4 — 6 год.

Основні симптоми: світлобоязнь, сльозотеча, біль в оці, ін'єкція кон'юнктиви, матова рогівка, інколи — з ерозіями.

Невідкладна допомога: інстиляції 0, 5% розчину алкаїну, розчин антибіотиків, 1% розчину хініну; холодні примочки на очі, тим­часове перебування хворого у темному приміщенні.

Стороннє тіло у шарах рогівки

Нерідко їх можна зняти вологим ватним тампоном після закапу­вання в око розчину алкаїну. Проте, як правило, тіла, що потрапи­ли в поверхневі та середні шари рогів­ки, вилучають спеціальним списом, жо­лобкуватим долотом або кінцем ін'єк­ційної голки. При більш глибокому їх розташуванні, у зв'язку з небезпекою розтину передньої камери, стороннє тіло бажано видаляти хірургічним шляхом, під операційним мікроскопом. Металеве тіло можна вилучити з рогівки за допомогою магніту, у разі необхідності над ним попередньо розрізають поверхневі її шари. Після вилучення стороннього тіла призначають дезінфікуючі краплі, мазі з анти­біотиками або сульфаніламідними препаратами, метиленовий синій з хініном (для поліпшення епітелізації рогівки).

Проникаючі поранення очного яблука

Залежно від локалізації розрізняють рогівкові, лімбальні, рогівково-склеральні й склеральні поранення. Рани можуть бути маленькими (до Змм), середньої величини (4 —6мм) та великими (понад 6мм). За формою трапляються лінійні поранення, неправильної форми, рвані, колоті, зірчасті, з дефектом тканини. Окрім того, розрізняють зяючі та адаптовані рани.

Проникаючі поранення часто супроводжуються ушкодженням криш­талика, випадінням або защем­ленням райдужної оболонки (30%), крововиливом у передню камеру або склисте тіло (близько 20%), розвитком ендофтальмітів унаслідок проникнення інфекцій в око. Май­же в 30% випадків у разі проникаючого поранення в оці залишається сто­роннє тіло. Можливе відразу кілька ускладнень ранового процесу.

Діагностика проникаючих поранень ока потребує ретельного збиран­ня анамнезу та обстеження хворого. Огляд осіб з підозрою на проникаю­че поранення слід проводити обережно, у разі необхідності — після по­передньої епібульбарної анестезії розчином алкаїну, з використан­ням повікопідіймачів. Разом з оглядом ока при боковому освітленні обов'язкова біомікроскопія, а якщо середовища прозорі, — офтальмоскопія.

Вірогідні (абсолютні) ознаки проникаючого поранення: зяюча рана рогівки або склери, випадіння внутрішніх оболонок ока, отвір у райдужній оболонці, стороннє тіло в оці.

С умнівні (відносні) ознаки проникаючо­го поранення: гіпотонія (може спостерігатись і після контузії ока), що настає внаслідок витікання водянистої вологи з передньої камери; змен­шення глибини або цілковита відсутність передньої камери; зміна фор­ми зіниці (витягнення її в бік витікання водянистої вологи); заглиблен­ня передньої камери, яке відбувається внаслідок витікання склистого тіла і зміщення назад райдужки й кришталика в умовах проникаючого по­ранення склери.

Вірогідні ознаки наскрізного поранення — наявність стороннього тіла за оком, вхідний та вихідний отвори, подеколи екзофтальм у зв'язку з крововиливом у ретробульбарну клітковину.

Руйнування очного яблука — найбільш важка форма проникаючого ушкодження, котра не потребує спеціальних діагностичних прийомів. У цьому випадку всі оболонки ока ушкоджені так і втрата вмісту ока до такої міри значна, що стінки очного яблука злипаються і воно втрачає свою форму. Нерідко руйнування очного яблука поєднується з ушкодженням повік, орбіти та оточуючих тканин. При руйнуванні ока збереження його неможливе, показана первинна енуклеація.

Усім хворим з підозрою на проникаюче поранення ока обов'язково ургентно здійснюють оглядову рентгенографію орбіти. У разі виявлення тіні стороннього тіла треба уточнити його розташування за допомогою методу R-локалізації за Комбергом —Балтіним. Для цього викори­стовують алюмінієвий протез-індикатор у вигляді кільця.

Відображення ступеня важкості травми до певної міри умовне, оскіль­ки важко передбачити перебіг травматичного процесу в оці та можливі післятравматичні ускладнення. Так, невелике за площею проникаюче по­ранення рогівки може ускладнитись ендофтальмітом і цілковитою втратою зору. Тому профілактика сліпоти та інвалідності від травм очей має здійснюватись у двох напрямках:

1) впровадження широкого комплексу заходів по запобіганню всім видам травматизму очей;

2) удосконалення допомоги потерпілим та підвищення якості лікуваль­них методів з використанням досягнень науково-технічного прогресу.

ТУПІ ТРАВМИ ОРГАНА ЗОРУ (КОНТУЗІЇ)

Контузії, або тупі травми, органа зору складають 17 — 22% усіх видів ушкоджень очей, за важкістю вони посідають 2-ге місце після проривних поранень і частіше спостерігаються в побуті. Більшість контузій виникає внаслідок дії предметів, які мають малу швидкість руху та велику площу (удар кулаком, м'ячем та ін.).

Контузія може бути прямою (виникає безпосередньо при ударі предмета в око), непрямою (внаслідок струсу тулуба або лицевого скелета від удар­ної хвилі при вибухах) та поєднаною (виникає в разі поєднаної дії зазна­чених травмуючих чинників).

Від поранень ока контузії відрізняються тим, що в більшості випадків цілість зовнішніх покривів не порушується, ушкоджуються, як правило, тканини ока, розташовані глибше, та його придатки. Травматичні ушкод­ження тканин в умовах контузії залежать від сили та спрямування удару, а також від особливостей анатомічної структури ока, віку хворого та ста­ну ока до контузії.

За важкістю ушкодження розрізняють 3 ступеня контузії: 1 ступінь — контузії, що не спричинюють зниження зору під час оду­жання. Вони характеризуються тимчасовими оборотними змінами (набряк та ерозія рогівки, берлінівські помутніння сітківки, кільце Фоссіуса, спазм

акомодації тощо);

2 ступінь — контузії, що призводять до стійкого зниження зору (гли­бокі ерозії рогівки, локальні контузійні катаракти, розриви стискача, зіниці, ретролентальні крововиливи та ін.);

3 ступінь — контузії, за яких відбуваються дуже важкі зміни, внас­лідок котрих можливе об'ємне збільшення ока у зв'язку із субкон'юнктивальним розривом склери, а також різкі гідродинамічні зсуви, стійка гіпер­тензія або гіпотонія ока.

Найбільш важка форма контузії органа зору — його руйнування (розтрощення, роздавлення); звичайно такі контузії спостерігаються при аваріях на автотранспорті й часто поєднуються з ушкодженням голови та

інших частин тіла.