СТАТУТ ГАРНІЗОННОЇ ТА ВАРТОВОЇ СЛУЖБ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Затверджений Законом України
від 24 березня 1999 року № 550-ХІУ
Із змінами та доповненнями,
внесеними Законами України
№2171-111- від 21. 12. 2000 року
№662- IV- від 03. 04. 2003 року
№744- IV- від 15. 05. 2003 року
№1420- IV- від 3. 02. 2004 року
Цей Статут визначає організацію і порядок несення гар-
нізонної та вартової служб, права і обов'язки посадових осіб гар-
нізону та військовослужбовців, які залучаються для несення цих
служб.
Статут обов'язковий для всіх військових частин, штабів,
організацій, установ і військово-навчальних закладів Збройних Сил
України.
Дія Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних
Сил України поширюється на Державну прикордонну службу
України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерст-
ва внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України
та на інші військові формування, створені відповідно до законів
України.
Загальні положення
1. Військові частини, штаби, організації, установи та військово-
навчальні заклади (далі - військові частини) Збройних Сил України, роз-
ташовані постійно чи тимчасово в населеному пункті (пунктах) або поза
ним (ними), становлять гарнізон.
До складу гарнізону також входять військові частини Держав-
ної прикордонної служби України, Служби безпеки України, внутрішніх
військ Міністерства внутрішніх справ України, військ Цивільної оборони
України та інших військових формувань, утворених відповідно до зако-
нів України.
2. У кожному гарнізоні організується гарнізонна і вартова слу-
жби.
Гарнізонна служба покликана забезпечувати додержання висо-
кої військової дисципліни особовим складом гарнізону, необхідні умови
для повсякденного життя та підготовки військових частин, проведення
гарнізонних заходів за їх участю.
Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони
важливих військових об'єктів, Бойових Прапорів та осіб, яких тримають
на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні (частині).
3. Межі гарнізону та зони відповідальності визначаються нака-
зом командувача військ оперативного командування, а в місті Києві - на-
казом Міністра оборони України. Межі гарнізону мають бути добре ві-
домі всьому особовому складу гарнізону.
Зони діяльності органів управління та підрозділів Військової
служби правопорядку Збройних Сил України (далі - Служба правопоряд-
ку) визначаються наказом Міністра оборони України.
4. Керівництво гарнізонною службою та службою гарнізонних
варт від військових частин гарнізону здійснює начальник гарнізону.
Керівництво гарнізонною та вартового службами в межах опе-
ративного командування здійснює командувач військ оперативного ко-
мандування, який відповідає за її стан.
Відповідальність за стан гарнізонної та вартової служб у підпо-
рядкованих військах (силах) покладається також на всіх прямих началь-
ників.
Організація несення служби черговими змінами Служби право-
порядку визначається наказами начальника Генерального штабу Зброй-
них Сил України та інструкціями начальника Головного управління
Служби правопорядку.
Командувачі військ оперативних командувань і всі прямі нача-
льники зобов'язані систематично перевіряти стан гарнізонної та вартової
служб у підлеглих їм військах (силах), а також проводити з начальника-
ми гарнізонів заходи, спрямовані на поліпшення військової дисципліни і
порядку в гарнізонах.
Розпорядження командувача військ оперативного командуван-
ня (начальника гарнізону) з цих питань повинні точно виконуватися вій-
ськовими частинами, командами у межах даного оперативного команду-
вання (гарнізону) і окремими військовослужбовцями Збройних Сил
України. Розпорядження начальника гарнізону з питань гарнізонної слу-
жби виконуються військовими частинами, командами Державної прико-
рдонної служби України, Служби безпеки України, внутрішніх військ
Міністерства внутрішніх справ України, військ Цивільної оборони Укра-
їни, іншими військовими формуваннями, створеними відповідно до за-
конів України, які розташовані у межах гарнізону, і окремими військово-
службовцями.
5. Забезпечення військової дисципліни та правопорядку серед
військовослужбовців гарнізону, організація служби гарнізонних варт,
охорона і оборона військових об'єктів покладаються на начальника гар-
нізону та начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізо-
ні.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
військове командування та органи військового управління Збройних Сил
України та інших військових формувань, утворених відповідно до зако-
нів України, військовослужбовці та інші особи зобов'язані сприяти Слу-
жбі правопорядку у виконанні покладених на неї завдань.
6. До гарнізонної та вартової служб залучаються військові час-
тини Збройних Сил України та підрозділи Служби правопорядку, що
входять до складу гарнізону.
Черговість несення гарнізонної служби та служби гарнізонних
варт у гарнізоні військовими частинами визначає начальник гарнізону
залежно від їх складу та призначення.
Перелік військових частин Збройних Сил України, що не залу-
чаються до несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у га-
рнізоні, визначає командувач військ оперативного командування.
У разі спільного розміщення в гарнізоні військових частин
Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служ-
би безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ
України, військ Цивільної оборони України та інших військових форму-
вань, утворених відповідно до законів України, вони залучаються до не-
сення служби в гарнізоні, за винятком гарнізонних варт. Від цих військ
(військових частин) для вирішення спільних питань з організації гарні-
зонної служби, протидії диверсійно-терористичним групам, власної без-
пеки, ліквідації наслідків стихійного лиха тощо призначаються позашта-
тні помічники начальника гарнізону.
В окремих випадках, за наказом начальника гарнізону у поряд-
ку, визначеному Міністром оборони України, до виконання завдань
Служби правопорядку щодо охорони військових об'єктів, забезпечення
військової дисципліни серед військовослужбовців на вулицях та в інших
громадських місцях, запобігання правопорушенням, які вчиняються вій-
ськовослужбовцями, та їх припинення можуть тимчасово залучатися вій-
ськовослужбовці інших військових частин Збройних Сил України. Без-
посереднє керівництво під час виконання цих завдань покладається на
відповідну військову службову особу Служби правопорядку.
