а) 5‒8 класах;
б) 6 – 9 класах;
в) 5 – 11 класах;
г) 9 – 11 класах.
161. Види самостійної роботи за кількістю учнів:
а) фронтальна та групова;
б) індивідуальна та групова;
в) фронтальна та індивідуальна;
г) класна і позакласна.
162. Яким чином класифікують завдання самостійної роботи?
а) за рівнем складності;
б) за джерелами інформації;
в) за рівнем творчої активності учнів, за складовими історичного факту, за рівнем складності, за джерелами інформації;*
г) за рівнем розумових здібностей учнів.
163. Чи забезпечує самостійна робота учнів триєдину мету уроку?
а) переважно освітню;
б) так, звичайно.
в) переважно розвивальну;
г) тільки освітню і розвивальну.
164. Які прийоми самостійної роботи учнів з підручником школярі застосовують найчастіше?
а) читання, відповіді на питання і переказ тексту.
б) робота з ілюстраціями;
в) виконання домашніх завдань;
г) робота з довідковим матеріалом.
165. Обов’язковий елемент проблемно-пошукового навчання, один із способів залучення учнів до самостійної роботи з вивчення нового матеріалу на уроках історії – це ….
а) репродуктивні запитання;
б) творчі запитання;
в) ключові запитання;
г) розвивальні запитання.
166. Назвіть найпоширеніші форми організації самостійної роботи.
а) індивідуально, в парах, в невеличких групах і цілим класом;
б) цілим класом;
в) індивідуально та цілим класом;
г) в класі і позакласний час.
167. На якому етапі уроку можна виконувати самостійну роботу?
а) переважно на етапі актуалізації опорних знань, вмінь, навичок;
б) переважно під час закріплення вивченого;
в) під час вивчення нового матеріалу;
г) на всіх етапах уроку.
168. Які є типи запитань у самостійній роботі учнів?
а) образне, пояснювальне, узагальнювальне, запитання-розмірковування, відкрите запитання;*
б) відкрите та закрите запитання;
в) загальне та конкретне запитання;
г) репродуктивне запитання.
169. За рекомендаціями Міністерства освіти і науки України обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів визнано:
а) тижневе, семестрове, річне;
б) тематичне;
в) тематичне, семестрове, річне, підсумкове;
г) підсумкове та річне.
170. Виділяють такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:
а) початковий, середній та творчий;
б) початковий, достатній, високий;
в) достатній, середній та творчий;
г) початковий, середній, достатній, високий.
171. Основним видом перевірки знань є:
а) усне і письмове опитування;
б) письмові завдання;
в) фронтальні письмові та графічні роботи;
г) графічні роботи на дошці.
172. Сьогодні у методичній науці поточний контроль (первинна перевірка) здійснюється:
а) на етапі перевірки домашнього завдання;
б) на етапі актуалізації знань;
в) в кінці уроку;
г) на всіх макроетапах уроку.
173. Міцність історичних знань учнів перевіряється методом:
а) первинної (поточної) перевірки;
б) вторинної перевірки;
в) підсумкової перевірки;
г) відстроченої перевірки;
174. Дидактичну мету уроку історії вчитель визначає на основі:
а) вивчення змісту матеріалу підручника;
б) вимог навчальної програми;
в) вивчення змісту матеріалу підручника і вимог навчальної програми;
г) на власний розсуд.
175. Методисти визначають наступні функції перевірки та оцінювання (контролю) результатів навчання історії:
а) коригуючу, навчальну, розвивальну, виховну;
б) діагностичну, прогностичну;
в) діагностичну, прогностичну, коригуючу, навчальну, розвивальну, виховну, стимулююче-мотиваційну;
г) навчальну, розвивальну, виховну, стимулююче-мотиваційну.
176. Систематична перевірка знань учнів має забезпечувати:
а) відтворення знань;
б) поповнення, поглиблення, уточнення і систематизацію знань, закріплення і розвиток умінь застосовувати їх на практиці;
в) систематизацію знань з певної теми;
г) закріплення знань, вмінь та навичок.
177. Вимоги до рівня пізнавальних умінь розроблялися відповідно до:
а) психологічних можливостей школярів;
б) вікових можливостей школярів;
в) фізичних можливостей школярів;
г) інтелектуальних можливостей школярів.
178. Важливою рисою перевірки знань учнів є її:
а) ситуативна періодичність;
б) обов'язковість;
в) системність;
г) різноманітність форм і видів.
179. Назвіть форми самостійної роботи учнів
а) робота з візуальними джерелами, з підручником, з історичними джерелами;
б) робота з документами;
в) робота з текстом підручника;
г) робота з роздатковим матеріалом.
180. Комбінований тип уроку передбачає будь-які етапи (ланки навчання), які визначаються:
а) за кількістю присутніх учнів на уроці;
б) за дидактичною метою;
в) згідно з використанням провідних методів на уроці;
г) за формою уроків.
181. Для типу якого уроку характерною є мета втілена в таких завданнях: перевірити, як учні засвоїли, запам'ятали, зрозуміли...; з'ясувати, як учні вміють використовувати знання, складати план, таблицю, добирати заголовки за текстом, користуватися картою, контурною картою, історичними джерелами, термінологією, фактичним матеріалом, хронологією, підручником, наочністю тощо:
а) урок вивчення нового матеріалу;
б) урок узагальнення, систематизації знань, умінь і навичок;
в) урок перевірки знань, умінь і навичок;
г) комбінований урок.
182. 1 Форма організації діяльності учнів з учителем – це:
а) тип уроку;
б) форма уроку;
в) структурний елемент уроку;
г) один з елементів класно-урочної системи.
183. Узагальнена назва індивідуальних показників швидкості і якості засвоєння матеріалу учнями ‒ це:
а) навченість;
б) диференціація;
в) індивідуалізація;
г) вміння.
184. До якого способу формулювання теми уроку історії відноситься наступний варіант: „Твер або Москва (утворення централізованої держави”?
а) новий ракурс;
б) проблемна ситуація;
в) епіграф-цитата;
г) схований план теми.
185. Форми, методи, методичні прийоми і засоби роботи вчителя і учнів ‒ це:
а) зміст навчання;
б) ціль навчання;
в) організація навчання;
г) результати навчання.
186. Прийом відтворення зовнішніх деталей або епізодів головного історичною факту в коротких, але одноманітних формулюваннях з метою збереження його унікального емоційно-забарвленого образу ‒ це:
а) складний план;
б) простий (інформативний план);
в) картинний план;
г) тезовий план.
187. Яка з функцій підготовки вчителя до уроку підбиває підсумок уроку?
а) організаційна;
б) коригувальна;
в) гностична;
г) інформативна.
188. Семінарське заняття, в основу якого навмисно закладено кілька точок зору на одне і те ж питання, обговорення, яких підводить до прийнятних для всіх учасників позиціях або рішенням – це:
а),,Круглий стіл”;
б) дебати;
в) дискусія;
г),,вертушка”.
189. Урок, екскурсія, факультативні заняття, домашня робота, предметні гуртки, студії, наукові товариства, олімпіади, конкурси – це:
а) методи організації навчальної роботи;
б) технології навчання;
в) способи організації навчальної діяльності;
г) форми організації навчальної роботи. *
190. Форма навчання – це:
а) вивчення навчального матеріалу через продуману систему пізнавальних завдань;
б) спосіб організації навчання на різних його рівнях;
в) цілеспрямована, чітко організована, змістовно насичена й методично забезпечена система пізнавального та виховного спілкування, взаємодії відносин учителя й учнів;
г) способи спільної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на розв`язання навчальних завдань.
191. Використання нестандартних форм уроків сприяє:
а) формуванню пізнавальних інтересів школярів, де діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання; *
б) вмінню аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, робити висновки, систематизувати однорідні події, явища, факти;
в) розвитку високого рівня пізнавальної самостійності школярів;
г) формуванню потреби до самоосвіти.
192. Нетрадиційне навчання це:
а) особлива система, яка орієнтується не на кількість інформації донесеної до учнів, а на її якості, метою якої є всебічний і гармонійний розвиток особистості та створення оптимальних умов для цього розвитку; *
б) вивчення навчального матеріалу через продуману систему пізнавальних завдань;
в) навчання знанням, умінням і навичкам нового матеріалу з його закріпленням, контролем та оцінкою
г) форма організації навчання, що спрямовані на розвиток здібностей учнів до спільної діяльності у нових безпрецендетних ситуаціях.
193. До конструюючої функції підготовки до уроку історії не входить:
а) осмислення змісту навчального матеріалу;
б) аналіз особливостей складу учнів конкретного класу;
в) відбір прийомів і засобів викладання й навчання;
г) визначення домінуючого характеру діяльності учнів.
194. Закінчте речення,,План-конспект навчального заняття складається вчителем під час підготовки до нього на основі вивчення … ”
а) держаного освітнього стандарту;
б) навчальних дисциплін і форм роботи для забезпечення міжпредметних зв’язків;
в) вивчення підручників, робочих зошитів учнів;
г) пізнавальних можливостей учнів та структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу й оформлюються за певною схемою.
195. Закінчте речення,,В підготовці до уроку, дидактичну мету вчитель виділяє на основі вивчення … ”
а) календарно-тематичного планування;
б) змісту матеріалу підручника і вимог навчальної програми;
в) методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України;
г) держаного освітнього стандарту.
196. Закінчте речення,,Коригувальну функція учитель здійснює …”
а) після кожного етапу уроку;
б) під час виконання контрольних робіт;
в) після кожної відповіді учня;
г) після кожного уроку.
197. Підготовка учителя до уроків починається ще до початку навчального року з вивчення …
а) Закону України,,Про освіту”;
б) державного стандарту, програм для всіх класів;
в) методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України;
г) Закону України,,Про загальну середню освіту”.
198. Закінчте речення,,Проміжна підготовка учителя здійснюється на: ”
а) осінніх, зимових, весняних, літніх канікулах;
б) напередодні кожного заняття;
в) напередодні кожного навчального семестру;
г) на перервах між заняттями.
199. До структури уроку засвоєння нових знань не належить такий етап уроку …
а) засвоєння провідних ідей і основних теорій на основі широкої систематизації знань;
б) узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних, ситуаціях;
в) сприйняття й первинне осмислення нового матеріалу, осмислення зв'язків і відносин в об'єктах навчання;
г) підбиття підсумків уроку і домашнього завдання.
200. Форма організації занять, що дозволяє перевірити міцність теоретичних знань, практичних умінь і навичок за весь курс навчання, систематизувати знання учнів, виховувати волю до перемоги, розвивати самостійність мислення,творчу ініціативу,активність – це:
а) уроки-диспути;
б) уроки-рольові ігри;
в) уроки-конкурси;
г) уроки-конференції.
