Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 4. —тил≥стична диференц≥ац≥€ украњнськомовноњ лексики. ‘разеолог≥€ та њњ стил≥стичн≥ можливост≥.




ѕлан

1. —тил≥стична диференц≥ац≥€ украњнськоњ лексики.

2. —тил≥стичне використанн€ багатозначност≥.

3. —тил≥стичн≥ можливост≥ омон≥м≥њ.

4. —тил≥стичн≥ можливост≥ омон≥м≥њ.

5. ¬икористанн€ синон≥м≥в р≥зних стил€х мови.

6. —тил≥стичне використанн€ антон≥м≥в.

7. Ћексика ≥ншомовного походженн€ в стил≥стичному план≥.

8. Ќом≥нативн≥ та стил≥стичн≥ функц≥њ неолог≥зм≥в

9. “ерм≥ни в р≥зних стил€х мови.

 

Ћексика (сукупн≥сть сл≥в) сучасноњ украњнськоњ л≥тературноњ мови з погл€ду стил≥стичноњ диференц≥ац≥њ под≥л€Їтьс€ на дв≥ велик≥ групи. —тил≥стично нейтральна (м≥жстильова) лексика вживаЇтьс€ в ус≥х стил€х мови, стил≥стично забарвлена лексика сп≥вв≥дноситьс€ з одним чи з к≥лькома (але не з ус≥ма) функц≥ональними стил€ми.

—тил≥стично нейтральна лексика охоплюЇ назви €вищ природи: блискавка, в≥тер, гр≥м, дощ, пов≥нь, посуха; назви рослин ≥ тварин: верба, дуб, топол€, €в≥р, €блун€, жито, овес, пшениц€; жайворонок, кур≥пка, курка, одуд, ведм≥дь, корова, собака; назви орган≥в людського т≥ла: голова, нога, око, рука, €зик; назви буд≥вель та њх частин: будинок, церква, в≥кно, двер≥, дах, склеп≥нн€, стел€, п≥длога; назви д≥й ≥ стан≥в, м≥сц€, часу, простору: ходити, робити, носити, жити, спати, шукати; там, тут, сьогодн≥, вчора, далеко, близько тощо.

—тил≥стично забарвлен≥ слова часто виступають €к паралел≥ до нейтральних, загальновживаних: розум≥ти (нейтральне).усв≥домлювати (книжне), кумекати (розмовне); п≥ти (нейтральне), вирушити (книжно-оф≥ц≥йне), ушитис€ (простор≥чне); збори (нейтральне), зб≥говисько (зневажливе); високий (про чолов≥ка Ч нейтральне), довготелесий (розмовне).

ѕереносн≥ значенн€ переважають у художньому й публ≥цистичному стил€х. Ўироко представлена група сл≥в з переносним значенн€м дл€ оц≥нноњ характеристики людей у розмовному мовленн≥. ќц≥нка може бути €к позитивна (бдж≥лка, голуб, ласт≥вка, соловейко, сок≥л), так ≥ негативна (гадюка, корова, свин€, коза, собака, цап, баран). Ќаприклад:

—ини моњ, моњ соколи,

Ќе розлюблю € вас н≥€к.

(¬. —осюра)

як над≥€лась, що њњ нащадок людиною п≥де м≥ж людьми, а в≥н вир≥с ≥ свин€кою втерс€ в житт€Ф (√ригор≥й “ютюнник);

УЌе козак ти, не лицар! “и гадюка, злод≥й ти!Ф (—. ¬асильченко); УЌенечко, ласт≥вочко! я ж у вас люба дитинаФ (ћ.  ропивницький).

ќсобливу групу лексики становл€ть слова вузького стил≥стичного призначенн€, вживанн€ €ких обмежене одн≥Їю сферою житт€ чи д≥€льност≥ людей, Ч терм≥ни, профес≥онал≥зм≥и, жаргон≥зми, розмовна та простор≥чна лексика, застар≥л≥ слова, неолог≥зми, зокрема поетичн≥. ÷ей розр€д лексики поповнюЇтьс€ загальновживаними словами, використаними в переносному значенн≥. ѕрим≥ром, у загальнонародн≥й мов≥ лимонка означаЇ сорт груш≥. «а зовн≥шньою под≥бн≥стю так названо ручну гранату. ” такому значенн≥ лимонка Ї в≥йськовим профес≥онал≥змом. –едиска Уоднор≥чна овочева рослинаФ належить до загальновживаноњ лексики, а редиска в розум≥нн≥ Упогана людинаФ €вл€Ї собою жаргон≥зм.

як елемент мовноњ системи слово повТ€зане з ≥ншими словами на р≥вн≥ лексики, граматики, стил≥стики. ¬ажливою лексичною характеристикою в цьому план≥ Ї сполучуван≥сть сл≥в, тобто здатн≥сть њх поЇднуватис€ з ≥ншими словами в процес≥ висловленн€ думки. —получуван≥сть сл≥в залежить в≥д особливостей позначуваних ними пон€ть. Ќаприклад, ≥менник дим може сполучатис€ з такими прикметниками: густий, њдкий, тютюновий, ранковий, б≥лий.

2. —“»Ћ≤—“»„Ќ≈ ¬» ќ–»—“јЌЌя Ѕј√ј“ќ«Ќј„Ќќ—“≤

Ѕагатозначн≥сть (пол≥сем≥€) Ч це на€вн≥сть в одного слова двох або б≥льшоњ к≥лькост≥ значень. ƒл€ прикладу можна вз€ти слово низ: Унижн€ частина предметаФ (Уялинка затремт≥ла в≥д низу до вершечкаФ Ч ћ.  оцюбинський); Унизька м≥сцев≥стьФ (Уѕов≥дь низи ≥ долини покриЇФ Ч я. ўогол≥в); Унижн€ теч≥€ р≥чкиФ (У3 ус≥х усюд п≥дн€лись козаки: в≥д „игирина, в≥д ѕере≠€слава, в≥д Ѕатурина, в≥д дн≥провського низу Ф Ч ќ. ƒовженко). ѕол≥сем≥€ маЇ велик≥ стил≥стичн≥ можливост≥, проте це €вище неоднаково про€вл€Їтьс€ в р≥зних стил€х.

 онтекст оф≥ц≥йно-д≥лового й наукового стил≥в використовуЇ лише одне ≥з значень пол≥сем≥чного слова, €к правило, пр€ме. ¬ оф≥ц≥йно-д≥ловому ≥ особливо в науковому стил≥ вживаЇтьс€ багато терм≥н≥в, що виникли шл€хом метафоризац≥њ сл≥в загальнонародноњ мови, однак ц≥ метафори стерт≥ ≥ не використовуютьс€ €к зас≥б створенн€ образност≥. ¬≥зьмемо уривки з оф≥ц≥йно-д≥лового та наукового текст≥в: У аб≥нетов≥ м≥н≥стр≥в ”крањни та Ќац≥ональному банков≥ ”крањни розробити й запровадити механ≥зм, €кий спри€в би припливу кошт≥в населенн€ до ќщадного та ≥нших банк≥в ”крањниФ (газ.). —лово механ≥зм ужите тут лише в одному значенн≥ Ч Усукупн≥сть заход≥вФ, а в метафорично використаному слов≥ приплив уже не в≥дчуваЇтьс€ жодноњ образност≥. УЅагатор≥чна травТ€ниста рослина заввишки до 60 см.  ореневище товсте, багатого-головкове. —тебло рослини виростаЇ лише на другий р≥к. Ћистки на стебл≥ наполовину менш≥, н≥ж т≥, що з≥бран≥ при корен≥ в розетку.  в≥тки з≥бран≥ в кошики, мають приЇмний специф≥чний запах, жовтогар€чий кол≥рФ (журн.). ” цьому текст≥ стертими метафорами Ї ботан≥чн≥ терм≥ни багатоголовкове та кошик; багатозначне слово розетка використане т≥льки €к компонент ботан≥чноњ терм≥нолог≥њ ≥з значенн€м Угрупа листк≥в, скупчено розташованих на вертикальному стебл≥Ф. ¬ усн≥й форм≥ оф≥ц≥йно-д≥лового та наукового стил≥в слова в переносному значенн≥ використовуютьс€ ширше, особливо при обговоренн≥ гострих проблем державного й наукового житт€, при веденн≥ полем≥ки тощо. Ќаприклад, уривок ≥з коментар€ до У«акону ”крањни Уѕро товарну б≥ржуФ: УЌа б≥ржах, €к правило, встановлюЇтьс€ так звана ц≥нова стел€. јле трапл€ютьс€

Ќайб≥льший ви€в можливост≥ пол≥сем≥њ знаход€ть у художньому й публ≥цистичному стил€х. Ѕагатозначне слово тут може виконувати стил≥стичну функц≥ю не т≥льки залежно в≥д ≥нших сл≥в, а й з огл€ду на волю автора.  оливанн€ значенн€ того чи того слова, в≥д конкретного до загального ≥ навпаки, даЇ широкий прост≥р дл€ створенн€ р≥зних стил≥стичних ефект≥в. Ѕеремо три приклади й розташовуЇмо њх у пор€дку розширенн€ семантики слова крила: Ућене спин€Ї б≥ла п≥на гречок, запашна, легка, наче збита крилами бдж≥лФ (ћ.  оцюбинський); Уќрлин≥ крила чуЇш за плечима, —ам≥ ж кайданами прикут≥ до земл≥Ф (Ћес€ ”крањнка); У¬се вище, вище й вище € зд≥ймавс€ на крилах мр≥йФ (Ћес€ ”крањнка). ” першому реченн≥ крила вжите в пр€мому конкретному значенн≥, в другому значенн€ його переносне й дещо загальн≥ше. “рет≥й уривок м≥стить вид≥лену лексему в найабстрактн≥шому значенн≥, чому спри€Ї не лише метафоричн≥сть њњ, а й належн≥сть до словосполученн€ на крилах мр≥й.

—лово троп запозичене з грецькоњ мови, де воно означаЇ Успос≥б, прийом, манера, зас≥б, характер, лад, складФ. ѕри запозичанн≥ багатозначн≥ слова, €к правило, семантично звужуютьс€, тому в украњнськ≥й мов≥ це Услово, вжите в переносному значенн≥ дл€ створенн€ образност≥Ф. ќбразн≥сть Ч передача загального пон€тт€ через конкретний словесний образ. ѕ≥д словесним образом розум≥Їмо використанн€ сл≥в у таких сполученн€х, €к≥ дають можлив≥сть посилити лексичне значенн€ додатковими емоц≥йно-експресивними та оц≥нними в≥дт≥нками. ≈лементами створенн€ образност≥, кр≥м переносних значень сл≥в, Ї також граматичн≥ засоби (зокрема р≥зноман≥тн≥ преф≥кси, суф≥кси згруб≥лост≥ та пестливост≥), ал≥терац≥€, мелодико-ритм≥чн≥ особливост≥ тощо.

“ропи використовуютьс€ в ус≥х сферах мовленн€, але розпод≥л њх м≥ж функц≥ональними стил€ми нер≥вном≥рний. ќф≥ц≥йно-д≥ловий стиль троп≥в здеб≥льшого не вживаЇ, за вин€тком окремих його жанр≥в (таких, €к св€тков≥ накази й розпор€дженн€, дипломатичн≥ документи, зв≥ти про зас≥данн€ парламенту, про конгреси, м≥тинги та ≥н.). Ќаприклад: У”перше ”крањна прост€гнула своњ руки, з €ких упали колон≥альн≥ пута, до д≥тей своњх, розкиданих по дальших ≥ ближчих св≥тах. Ќав≥ть ”Ќ–, чий досв≥д Ї дл€ нас повчальним, свого часу не провела такого форуму, €к той, що в≥дбувс€ в  иЇв≥. Ќа перший  онгрес украњнц≥в, €к≥ живуть у колишн≥х республ≥ках —–—–, зТњхалос€ понад тис€чу наших сестер ≥ брат≥в (у тому числ≥ з областей ”крањни), глибоко перейн€тих ≥деЇю украњнського в≥дродженн€, збереженн€ нац≥ональноњ ≥дентичност≥, побудови могутньоњ, в≥льноњ ”крањниФ (газ.).

” науковому стил≥ тропењчна образн≥сть, €к правило, стерта. “ропи представлен≥ тут здеб≥льшого €к компоненти терм≥нолог≥чноњ системи. ƒл€ ≥люстрац≥њ можна навести к≥лька приклад≥в з ботан≥чноњ терм≥нолог≥њ й номенклатури; кв≥тколоже, кв≥ткон≥жка, маточка, чашечка; з≥рки, нетр≥в бат≥г, за€ч≥ вушка, калачики л≥сов≥ тощо. ѕодекуди до троп≥в удаютьс€ в науков≥й полем≥ц≥ з реальним чи у€вним опонентом, зокрема дл€ п≥днесенн€ престижу в≥тчизн€ноњ науки: У—ловник≥в за стар≥ в≥ки було у нас чимало... “вори Ћаврент≥€ «изан≥€, ћелет≥€ —мотрицького та ѕамва Ѕеринди виразно св≥дчать про велику ф≥лолог≥чну осв≥ту њх автор≥в. ” той же час у  иЇв≥ постаЇ велике наукове вогнище Ч славна ћогил€нська јкадем≥€, ≥ до нас у науку посилають своњх кращих син≥в ус≥ православн≥ словТ€нськ≥ й несловТ€нськ≥ земл≥Чњдуть серби, болгари, њдуть румуни, њдуть з ћоскви. «наченн€ јкадем≥њ було незм≥рним, бо вона пробу≠джувала культурн≥ й науков≥ пориванн€. “акою вона була в XVII в≥ц≥, такою ж осталась ≥ в в≥ц≥ XVIII, коли вона прит€гувала до себе вс≥х, хто шукав нау≠куФ* (≤. ќг≥Їнко).

” публ≥цистичному стил≥ тропи використовуютьс€ набагато ширше. јле з огл€ду на основну рису цього стилю Ч взаЇмну зр≥вноважен≥сть лог≥зац≥њ викладу з емоц≥йно-експресивним забарвленн€м Ч образн≥сть тут не може бути занадто €скрава, вона здеб≥льшого оц≥нна. Ќадм≥рна образн≥сть затьмарюЇ лог≥чний елемент, в≥дсуваЇ його на задн≥й план, а це спричинюЇ зменшенн€ впливовост≥ й переконливост≥ публ≥цистичного виступу.

” художньо-белетристичному стил≥ тропи спри≠€ють б≥льш≥й дох≥дливост≥ тексту (€к у оф≥ц≥йно-д≥ловому), увиразнюють ≥ впо≠р€дковують виклад, посилюють його переконлив≥сть (€к у науковому), забез≠печують упливов≥сть матер≥алу, даючи йому оц≥нку (€к у публ≥цистичному стил≥). “а основна функц≥€ троп≥в у мов≥ художн≥х твор≥в Ч зображальна, ес≠тетична. (÷≥ функц≥њ представлен≥ й у публ≥цистиц≥, але значно меншою м≥≠рою.)

ѕор≥вн€нн€ Ч це троп, побудований на з≥ставленн≥ двох €вищ, предмет≥в, факт≥в дл€ по€сненн€ одного з них за допомогою ≥ншого. —тил≥стична роль пор≥вн€нь пол€гаЇ у вид≥ленн≥ €коњсь особливост≥ предмета чи €вища, €ка виступаЇ дуже €скраво в того предмета, з €ким пор≥внюЇтьс€ дане €вище. ѕо≠р≥внюватис€ може все Ч живе й неживе, ф≥зичне й псих≥чне, конкретне й абстрактне. ѕриклад:

У«агальне визнанн€ Ч це не задоволенн€ честолюбства. ÷е природна потреба письменник≥в, що пишуть дл€ народу. ÷е, коли хочете, частина творчого процесу. ƒит€ч≥й л≥тератур≥, мов дитин≥, дали пр€ник Ч Унайкраща в св≥т≥Ф, а дитин≥ потр≥бний не пр€ник, а в≥там≥н ростуФ (газ.); УЌизько в неб≥ стримить, €к золотий серп, п≥зн≥й м≥с€ць... „ерез його спотикаютьс€ хмаринки, прудк≥ й ворухлив≥, €к рибки. Ѕ≥жать вони кудись отарами й табунами, розгойдуючи по земл≥ хвостатими т≥н€миФ (—. ¬асильченко).

≈п≥тетЧ слово, що образно означаЇ предмет або д≥ю, п≥дкреслюЇ характерну властив≥сть певного €вища чи пон€тт€. —тил≥стична функц≥€ еп≥тет≥в пол€гаЇ в тому, що вони дають змогу показати предмет зо≠браженн€ з неспод≥ваного боку, ≥ндив≥дуал≥зують €кусь ознаку, викликають певне ставленн€ до зображуваного. Ќаприклад: Уя дивлюс€ на наше велелюд≠не з≥бранн€, ≥ на душ≥ св≥тло та рад≥сно, €к то не часто буваЇ, коли зд≥йснюЇтьс€, нарешт≥, давн€ й велика мр≥€ всього житт€. “а водночас не полишаЇ й присмак ще й €коњсь сумоти: ≥ чому ж бо саме нам, украњнц€м, нац≥ональне Їднанн€ в≥ддаровуЇтьс€ долею так нечасто, нав≥ть не кожному з наших покол≥нь?  ому завд€чуЇмо цим Ч безлик≥й, невблаганн≥й сил≥ п≥д назвою ≤стор≥€ чи таки ж ≥ самим соб≥?Ф (≤. ƒрач); Ућокрий ≥ стомлений, аж л≥ньки було спинитись ≥ повиливати з мокрих шкарбан≥в воду, щоб вона не чв€хкот≥ла там, в≥н чвалав до села, солодко мр≥ючи про в≥дпочинок. ќсь уже видно й крайн≥ хати, а там пройти трохи вуличкою понад берегом ≥ буде невелике подв≥рТ€ кульгавого ћо≠скалика, в €кого Ћебединський завжди спин€Їтьс€. як приЇмно буде зн€ти мокре взутт€, с≥сти на лав≥, прост€гти натруджен≥ ноги й закурити! Ќа цьому, влас≠не, й к≥нчалас€ дл€ Ћебединського справжн€ насолода в≥д полюванн€, бо дал≥, нав≥ть перед ћоскаликом, цим нап≥врибалкою, нап≥вхл≥боробом, що нишком постр≥люЇ ≥ дичину з шомполки, треба було матис€ на обачност≥, стерегтис€ сказати зайве необережне словоФ (Ѕ. јнтоненко-ƒавидович);

ћетафора Ч троп, побудований на вживанн≥ сл≥в у переносному значенн≥ на основ≥ под≥бност≥ за кольором, формою, призначен≠н€м. ћи часто використовуЇмо слова й словосполученн€, абстрагуючись в≥д њхньоњ метафоричност≥. Ќаприклад, вушко голки, €зик полум Т€, нар≥жний ка≠м≥нь (основа, найважлив≥ша частина чогось), перша ласт≥вка (ознака по€ви чогось). ÷е так зван≥ стерт≥ метафори, €к≥ вже Ї не засобом створенн€ образ≠ност≥, а джерелом виникненн€ нових лексичних значень, тобто одним ≥з чин≠ник≥в розвитку багатозначност≥. ™ метафори теж загальномовн≥, але так≥, що не втратили своЇњ образност≥, емоц≥йност≥: голубе, леб≥донько, пташечко, со≠коле. ¬они Ї надбанн€м народно-поетичного мовленн€. јле власне образн≥ засоби Ч випадки новоњ, ориг≥нальноњ метафоризац≥њ, так зван≥ ≥ндив≥дуальн≥ авторськ≥ метафори. ¬они часто використовуван≥ в публ≥цистиц≥, ще част≥ше Ч в красному письменств≥. Ќаприклад: У„олов≥к так ≥ живе, затиснутий б≥дою в лещата. Ў≥сть фронтових операц≥й ≥ три п≥сл€ в≥йни! Ќайскладн≥ша Ч в ш≥стдес€т девТ€тому, коли на Ћос€ медицина рукою махнула. “а що медицина! Ќав≥ть р≥дна ж≥нка в≥дцуралась, вважаючи чолов≥ка пок≥йником, ≥ пов≥€лас€ з ≥ншим. “еж треба пережити! ¬исто€ти на одн≥й ноз≥, не зламатис€, не дати життю скрутити себе в баран€чий р≥гФ (—.  олесник); Уѕолохливий заЇць, причањвшись п≥д кущем, пригина вуха, витр≥ща оч≥ й немов порина ввесь у море л≥сових звук≥в Ф (ћ.  оцюбинський).

ќсобливо виразними стають стил≥стичн≥ можливост≥ метафори, коли вона виступаЇ в поЇднанн≥ з ≥ншими тропами, зокрема з пор≥вн€нн€ми:

У—онце згасло. Ќа землю швидко напинаЇтьс€ п≥тьма. √ори н≥мо, але велично, н≥би колони, що п≥дпирають склеп≥нн€ велетенського храму, сто€ть певн≥ своЇњ могутност≥Ф (”. —амчук).

ћетон≥м≥€ (гр. те≥опут≥а) Ч це троп, побудований на перенесенн≥ значенн€ за сум≥жн≥стю, тобто на основ≥ т≥сного внутр≥шнього чи зовн≥шнього звТ€зку м≥ж з≥ставлюваними пон€тт€ми. «вТ€зок цей може бути м≥ж автором та його твором (читати Ўевченка); м≥ж д≥Їю ≥ знар€дд€м д≥њ (усе п≥шло п≥д н≥ж); м≥ж посудиною ≥ вм≥стом (хоч в≥дро випий); м≥ж предметом ≥ матер≥алом (ходити в золот≥ та д≥амантах); м≥ж м≥сцев≥стю ≥ людьми, €к≥ в н≥й перебувають (м≥сто спить). ” публ≥цистичному стил≥ найчаст≥ше вживаютьс€ метон≥м≥њ останнього типу: У“егеран ≥ Ѕагдад обм≥н€лис€ р≥зкими нотами протестуФ; У„и може ™вропа спати спок≥йно?Ф; У ињв в≥таЇ учасник≥в конгресу украњнц≥вФ. ” художн≥й л≥тератур≥ широко використовуютьс€ метон≥м≥њ вс≥х тип≥в:

—инекдоха (гр. Synekdoche) Ч троп, побудований на к≥льк≥сн≥й зам≥н≥: однина вживаЇтьс€ зам≥сть множини, частина зам≥сть ц≥лого, видова назва зам≥сть родовоњ: У—кажемо в≥дверто, не кожного дн€ вчитель замислюЇтьс€ над тим, €к розмовл€ти з д≥тьми, €к дос€гти взаЇморозум≥нн€. ќдн≥ педагоги вважають Їдино можливим повчальний тон: мовл€в, коли ц е учень, то в≥н мусить нас поважати, слухати, бо€тис€. ¬ ≥нших будь-€ка провина викликаЇ р≥зкий осуд, численн≥ нар≥канн€, принизлив≥ дл€ школ€ра коментар≥. ™ й учитель- Удемократ Ф, €кий, щоб дос€гти певного контакту, розмовл€Ї запоб≥гливо, з≥ зменшено-пестливими сл≥вц€миФ (газ.);

Ѕуде бите

÷ар€ми с≥€неЇ жито!

ј люде виростуть. ”мруть ўе незачат≥њ цар€та...

≤ на оновлен≥й земл≥ ¬рага не буде, супостата.

ј буде син ≥ буде мати,

≤ будуть люде на земл≥.

(“. Ўевченко)

ѕерсон≥ф≥кац≥€ Ч (лат. persona УособаФ та facio УроблюФ) Ч троп, побудований на над≥ленн≥ предмет≥в, €вищ природи та абстрактних пон€ть рисами людини: Уён≥сть ≥шла демонструвати в≥ддан≥сть незалежн≥й ”крањ≠н≥Ф (газ.), УЌовини посп≥шають, наб≥гаючи одна на одну Ф (газ.);

’одила €блун€ ≥ стукала у в≥кна;

Ѕульдозер до к≥нц€ не викорчував сад.

≤ €блун€ одна, н≥кому неп≥дзв≥тна,

’аз€њна свого шукала навздогад.

“а так ≥ не знайшла, було багато в≥кон.

Ћ.  остенко

√≥пербола (гр. hyperbole) Ч троп, в основ≥ €кого лежить п≥дкреслене переб≥льшенн€ розм≥р≥в, рис, характеристик, ознак предмета чи €вища. ѕро≠тилежний г≥пербол≥ троп Ч л≥тота (гр. litotes). ” публ≥цистичному стил≥ ц≥ тропи використовуютьс€ дл€ загостренн€ уваги, дл€ пожвавленн€ викладу: Уѕром≥нь недавньоњ радост≥ перемоги ще не встиг висушити океан гор€ й сл≥з тривалоњ в≥йниФ; У–еальн≥сть нин≥шнього становища така, що ≥снуЇ приблизна р≥вн≥сть у воЇнн≥й галуз≥, достатн€ дл€ забезпеченн€ оборони. ≤ це визнають обидв≥ сторони. јле на€вна р≥вновага в≥йськовоњ могутност≥ перебуваЇ десь на р≥вн≥ ћонблану. —права йде до того, що незабаром вона може дос€гти ще б≥ль≠шоњ висотиФ (газ.). ” художньому стил≥ г≥пербола й л≥тота використовуютьс€ здеб≥льшого не в чистому вигл€д≥, а €к складники еп≥тет≥в, метафор, пор≥в≠н€нь: Уƒивно побудований наш св≥т... “ой маЇ чудового кухар€, але, на жаль, такий маленький рот, що б≥льш €к два шматочки не може пропустити; ≥нший маЇ рот завб≥льшки з арку головного штабу, та ба, мусить задовольн€тис€ €кимсь н≥мецьким об≥дом ≥з картопл≥Ф (ћ. √оголь).

јлегор≥€ (гр. allegoria) €вл€Ї собою вт≥ленн€ абстрактного пон€тт€ в конкретному образ≥: хитр≥сть Ч лисиц€, п≥дступн≥сть Ч зм≥€, вперт≥сть Ч осел тощо. ÷е загальномовн≥ алегор≥њ, €к≥ використовуютьс€ в художньому стил≥ ≥ в публ≥цистиц≥. Ќаприклад: Уяк може  увейт не мати проблем?  оли слон навалюЇтьс€ на мурашку, то ц≥лком зрозум≥ло, що в мурашки виникають де€к≥ проблеми. “ака п≥дступна мораль загарбництва щодо нашоњ крањниФ (газ.). ” ху≠дожньому стил≥ алегор≥€ може бути ≥ндив≥дуальною. Ќаприклад, в одному з в≥рш≥в Ћ≥ни  остенко вт≥ленн€м незворушност≥, в≥чного спокою виступаЇ сте≠пова ск≥фська баба:

“и звикла Ч кон≥, гак≥вниц≥, стр≥ли,

«радецьк≥ хани з проф≥лем шул≥к...

“и це забудь. ”се це застар≥ле,

ѕогл€нь навколо. ÷е Ч двадц€тий в≥к.

ј ти стоњш. «в≥тр≥л≥ коси й руки.

—кришились плеч≥ Ч може, скажеш, н≥?

Ѕули б у тебе камТ€н≥ онуки.

“и розум≥Їш, бабо?  амТ€н≥!

ќто Ч л≥так, а не €кась дараба.

÷е все Ч прогрес. ј ти стара, €к св≥т...

—м≥Їтьс€ баба, кл€та ск≥фська баба,

—м≥Їтьс€, ухопившись за жив≥т.

јктивно вживаютьс€ тропи ≥ в розмовному мовленн≥. як правило, вони тут оц≥нн≥, в чому можна переконатис€, ознайомившись ≥з в≥дтворенн€м розмов≠ноњ мови в художньому стил≥: У’лопц≥ трохи помовчали, але перегод€ знов почали балакати спершу тихо, а дал≥ все голосн≥ше, а пот≥м зовс≥м голосно.

Ч  арпе! Ч тихо почав Ћавр≥н, дуже охочий до гарних д≥вчат. Ч —кажи- бо, кого ти будеш сватать?

Ч јт! ќдчепись од мене, Ч тихо промовив  арпо.

Ч —ватай ќлену √оловк≥вну. ќлена кругла, €к цибулька, повновида, €к по≠вний м≥с€ць; в нењ щоки, мов €блука, зуби, €к б≥ла р≥па, коса, €к праник, сама д≥вка здорова, €к тур: €к ≥де, то п≥д нею аж земл€ стугонить.

Ч √арна... мордою хоч пацюки бий; сама товста, €к бодн€, а ши€, хоч об≥д т€гни.

Ч Ќу, то сватай ќдарку ’одак≥вну: ц€ тоненька, €к очеретина, гнучка ста≠ном, €к топол€; личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленьк≥, €к рут€ний лист. « маленького личка, хоч води напийс€, а сама пишна, €к у саду вишн€, а тиха, неначе вода в криниц≥.

—тарий  айдаш аж наб≥к сплюнув, а  арпо промовив:

Ч ¬же й знайшов красуню! “а в нењ лице, €к тр≥ска, стан, наче копистка, руки, €к кочерги, сама, €к дошка, а €к ≥де, то аж к≥стки торохт€ть.

Ч јле ж ти й вередливий! “о сватай ’отину  орчак≥вну, Ч сказав Ћавр≥н ≥ засм≥€вс€.

Ч „и ти здур≥в? ’отина €к вигл€не в в≥кно, то на те в≥кно три дн≥ собаки брешуть, а на виду в нењ неначе чорт с≥м к≥п гороху змолотив.

Ч Ќу, то бери √анну.

Ч јвжеж! ќце вз€в би той кад≥вб, що бублика зТњси, поки кругом об≥йдеш, а €к ≥де...

 арпо прикинув таке сл≥вце, що богом≥льний  айдаш плюнув ≥ знову виб≥г з пов≥тки.

’лопц≥ сто€ли один проти одного, поспиравшись на заступиФ. (≤. Ќечуй- Ћевицький).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-22; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2437 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

499 - | 519 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.042 с.