Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕо зак≥нченню вивченн€ Ц самост≥йно виконати “≈—“»




 афедра менеджменту та адм≥н≥струванн€

Ф≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќј ¬Ћј—Ќ≤—“№Ф

ѕрактична робота є 2.

“ворц≥ об'Їкт≥в права ≥нтелектуальноњ власност≥ ≥ сум≥жних прав та њх охорона.

¬и повинн≥ вм≥ти:

  1. ƒати визначенн€, що таке авторське право ≥ сум≥жн≥ права та €к вони юридично захищаютьс€. (ѕрава на в≥дтворенн€, сум≥жн≥ права, особист≥ немайнов≥ права, права на виконанн€, права на переклад ≥ переробку, службовий тв≥р або винах≥д).
  2. ”казати загальну тривал≥сть д≥њ авторського права в≥дпов≥дно до Ѕернськоњ конвенц≥њ, а також в≥дпов≥дно до нормативних акт≥в ™вропейського —оюзу ≥ —получених Ўтат≥в јмерики.
  3. ѕо€снити, €ким чином авторське право може бути одержане та передано.

ѕо зак≥нченню вивченн€ Ц самост≥йно виконати “≈—“»

 

јвтори Ч творц≥ об'Їкт≥в права ≥нтелектуальноњ власност≥Ї

 

„инне законодавство ”крањни про ≥нтелектуальну власн≥сть авторами визнаЇ лише творц≥в твор≥в у галуз≥ науки, л≥тератури ≥ мистецтва, а також творц≥в промислових зразк≥в. ” цьому контекст≥ терм≥н Ђавториї буде вживатис€ в широкому значенн≥ цього слова, тобто творц≥ будь-€ких об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥.

 

 

јвтором може бути лише людина, що св≥домо створюЇ той чи ≥нший об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥. ѕерерахувати автор≥в у сфер≥ ≥нтелектуальноњ д≥€льност≥ просто неможливо, адже кожна людина щось творить. ѕроте в такому перерахуванн≥ ≥ потреби немаЇ. јвторська д≥Їздатн≥сть не зб≥гаЇтьс€ ≥з загальною цив≥льною правоздатн≥стю. ÷ив≥льною д≥Їздатн≥стю визнаЇтьс€ здатн≥сть ф≥зичноњ особи до вчиненн€ певних юридичних д≥й. “ака здатн≥сть у ф≥зичноњ особи виникаЇ тод≥, коли вона здатна правильно розум≥ти значенн€ своњх д≥й та може керувати ними. «а цив≥льним законодавством ”крањни така здатн≥сть настаЇ з дос€гненн€м ф≥зичною особою в≥с≥мнадц€тир≥чного в≥ку. ѕроте сл≥д мати на уваз≥, що на д≥Їздатн≥сть ф≥зичних ос≥б може впливати на€вн≥сть душевноњ хвороби.

 

 

«м≥стом д≥Їздатност≥ ф≥зичних ос≥б Ї њх здатн≥сть набувати цив≥льних прав ≥ створювати цив≥льн≥ обов'€зки (правонабувальна д≥Їздатн≥сть); здатн≥сть самост≥йно зд≥йснювати цив≥льн≥ права та виконувати обов'€зки (правозд≥йснювальна д≥Їздатн≥сть або правови-конавча д≥Їздатн≥сть); здатн≥сть особи своњми д≥€ми розпор€джатис€ належними особ≥ правами (праворозпор€дча д≥Їздатн≥сть); здатн≥сть нести в≥дпов≥дальн≥сть за протиправну повед≥нку (дел≥кто-здатн≥сть).

÷ей перел≥к вид≥в д≥Їздатност≥ наведений дл€ того, щоб п≥дкреслити нев≥дпов≥дн≥сть загальноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ до здатност≥ людини до творчоњ д≥€льност≥, €ку сл≥д називати авторською або творчою д≥Їздатн≥стю. јвторською њњ можна називати тому, що це здатн≥сть бути автором €когось твор≥нн€. ќсь саме ц€ здатн≥сть бути автором будь-€кого результату ≥нтелектуальноњ творчоњ д≥€льност≥ не залежить в≥д в≥ку ≥, отже, в≥д ч≥ткого усв≥домленн€ значенн€ своњх творчих д≥й. јвтором, творцем може бути неповнол≥тн€ ф≥зична особа. ≤стор≥њ розвитку науки, л≥тератури, мистецтва, техн≥ки в≥домо немало випадк≥в, коли авторами тих €м ≥нших досить серйозних результат≥в ≥нтелектуальноњ д≥€льност≥ були ≥ Ї д≥ти Ч малол≥тн≥ за в≥ком.

 

 

ћалол≥тн≥ ≥ неповнол≥тн≥ ф≥зичн≥ особи, €к≥ створили об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥, визнаютьс€ не т≥льки авторами своњх твор≥нь, у них виникаЇ ≥ право на ц≥ результати ≥нтелектуальноњ д≥€льност≥. Ѕ≥льше того, у таких ос≥б виникаЇ комплекс авторських або патентних прав на будь-€к≥ результати ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥€льност≥, починаючи в≥д оформленн€ прав на ц≥ результати. ¬они також мають право укладати авторськ≥ ≥ л≥ценз≥йн≥ договори. ѕроте сл≥д мати на уваз≥, що зазначен≥ майнов≥ права виникають лише в ос≥б в≥ком в≥д 14 до 18 рок≥в. ƒ≥ти в≥ком до 14 рок≥в мають лише право авторства. ћайновими правами цих ос≥б розпор€джаютьс€ њх законн≥ представники. «а ÷  ”крањни особи в≥ком в≥д 14 до 18 рок≥в мають право самост≥йно зд≥йснювати права автора на твори науки, л≥тератури та мистецтва, об'Їкти промисловоњ власност≥ та ≥нш≥ результати творчоњ д≥€льност≥, що охорон€ютьс€ законом (ст. 31 ÷  ”крањни).

 

 

јвтором будь-€кого твор≥нн€ вважаЇтьс€ лише той, хто власною творчою працею створив той чи ≥нший результат ≥нтелектуальноњ творчост≥. —аме творчий характер прац≥ творц€, що вт≥ливс€ у твор≥, Ч це Їдиний ≥ ун≥версальний критер≥й дл€ виникненн€ права авторства на тв≥р.

 

 

“ой чи ≥нший результат творчоњ д≥€льност≥ може бути створений не одним автором, а двома або к≥лькома. “акий вид сп≥вучаст≥ у створенн≥ цього результату прийн€то називати сп≥вавторством. ¬оно може мати м≥сце у будь-€кому вид≥ творчоњ д≥€льност≥. ÷ив≥льно-правова теор≥€ визнаЇ два види сп≥вавторства:

1) коли неможливо вид≥лити працю кожного сп≥вавтора Ч нерозд≥льне сп≥вавторство. ¬оно властиве авторському праву, але здеб≥льшого властиве науково-техн≥чн≥й творчост≥;

2) коли складов≥ частки ч≥тко визначен≥ ≥ в≥домо, хто ≥з сп≥вавтор≥в створив ту чи ≥ншу частину Ч розд≥льне сп≥вавторство.

 

 

ƒл€ визнанн€ сп≥вавторства ≥, отже, права авторства за особами, €к≥ брали участь у створенн≥ творчого результату, необх≥дн≥ так≥ умови:

1. “ворчий результат, створений сп≥льною творчою працею сп≥вавтор≥в, маЇ бути Їдиним ц≥лим, таким, що не може ≥снувати без складових частин €к ц≥ле. Ќаприклад, €кщо з п≥дручника, написаного сп≥вавторами, вилучити одну або к≥лька глав, п≥дручник €к ц≥л≥сний тв≥р втрачаЇ своЇ значенн€. ” балет≥, опер≥, оперет≥ музика поЇднуЇтьс€ з текстом. ћузика без тексту Ч не опера, танець без музики Ч не балет. ѕроте можливе й таке поЇднанн€ двох форм творчост≥, коли жодна з них не втрачаЇ свого самост≥йного значенн€, але в такому раз≥ не буде сп≥вавторства.

 

 

2. —п≥льна прац€ сп≥вавтор≥в маЇ бути творчою. якщо один розпов≥даЇ сюжет, а ≥нший записуЇ Ч це не сп≥вавторство. “ому не визнаютьс€ сп≥вавторами особи, €к≥ надавали автору будь-€ку техн≥чну допомогу Ч кресл€р≥, друкарки, консультанти, особи, €к≥ зд≥йснювали необх≥дн≥ розрахунки, надавали ф≥нансову чи ≥ншу матер≥альну допомогу автору тощо.

 

 

3. ћаЇ бути угода про сп≥льну працю. ÷€ угода не обов'€зково маЇ бути укладена в письмов≥й форм≥, вона може бути й усною.

 

 

4. ѕри розд≥льному сп≥вавторств≥ кожен ≥з сп≥вавтор≥в збер≥гаЇ авторське право на свою частину, водночас в≥н Ї сп≥вавтором результату в ц≥лому.

 

 

5. —п≥вавторство маЇ бути добров≥льним.

 

 

6. ѕри нерозд≥льному сп≥вавторств≥ об'Їкт сп≥льноњ прац≥ може використовуватис€ лише за сп≥льною угодою вс≥х сп≥вавтор≥в. ѕроте право опубл≥куванн€ та ≥ншого використанн€ твору, право на поданн€ за€вки на об'Їкт промисловоњ власност≥ належить ус≥м сп≥вавторам, €кщо ≥нше не передбачено угодою м≥ж ними. —клад сп≥вавтор≥в у науково-техн≥чн≥й творчост≥ може бути перегл€нутий за сп≥льним клопотанн€м ос≥б, зазначених у за€вц≥, €к сп≥вавтор≥в. “аке клопотанн€ можуть порушити й т≥ сп≥вавтори, €к≥ хоча й не включен≥ в за€вку, але брали участь у розробц≥ цього об'Їкта.

 

 

7. ¬инагорода за використанн€ об'Їкта ≥нтелектуальноњ власност≥ належить ус≥м сп≥вавторам у р≥вних частках, €кщо ≥нше не передбачено угодою м≥ж ними.

 

¬≥д сп≥вавторства сл≥д в≥др≥зн€ти сп≥вроб≥тництво, за €ким к≥лька автор≥в беруть участь у створенн≥ колективного результату творчоњ д≥€льност≥ за завданн€м певноњ орган≥зац≥њ (замовника). “акий колективний об'Їкт належить юридичн≥й особ≥, за завданн€м €коњ в≥н створений.

—п≥вавторство Ч досить складний ≥нститут, що м≥стить чимало дискус≥йних положень, що в спец≥альн≥й л≥тератур≥ викликають р≥зн≥ думки ≥ погл€ди, адже не завжди така сп≥льна творч≥сть в≥дпов≥даЇ умовам сп≥вавторства.

 

—уб'Їктами авторського права можуть бути не лише автори, а й ≥нш≥ особи. —еред них особливе м≥сце пос≥дають так зван≥ Ђ≥нш≥ особиї, €ким належить право на будь-€кий об'Їкт ≥нтелектуальноњ власност≥ за законом. ÷е за загальним правилом юридичн≥ особи, але не виключено, що ними можуть бути й ф≥зичн≥ особи. …детьс€ про роботодавц≥в. ÷ей терм≥н новий дл€ нашого законодавства за формою, але в≥н не Ї новим за своЇю сутн≥стю, адже йдетьс€ про так зван≥ службов≥ результати творчоњ д≥€льност≥. –оботодавц€ не можна визнавати правонаступником, оск≥льки право ≥нтелектуальноњ власност≥ до нього не переходить в≥д автора, а в≥н за певних умов визнаЇтьс€ суб'Їктом цього права незалежно в≥д вол≥ автора.

«а чинним законодавством ”крањни про ≥нтелектуальну власн≥сть також переважна б≥льш≥сть творчих результат≥в створюютьс€ в пор€дку виконанн€ службового завданн€. јле в сучасних умовах право на зазначен≥ результати належать не т≥льки державним орган≥зац≥€м, а будь-€ким п≥дприЇмствам, орган≥зац≥€м ≥ установам р≥зних форм власност≥. ѕроте правовий режим роботодавц≥в щодо об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ р≥зними законами ”крањни про ≥нтелектуальну власн≥сть визначаЇтьс€ по-р≥зному ≥ не досить ч≥тко.

 

 

«акон про авторське право проголошуЇ, що тв≥р належить роботодавцю лише за умови, що автор перебуваЇ в трудових в≥дносинах з ним (ст. 16 Ђјвторське право на службов≥ твориї «акону ”крањни Ђѕро авторське право ≥ сум≥жн≥ праваї). «акон ”крањни Ђѕро охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥ї б≥льш грунтовно визначаЇ правовий режим роботодавц€ (ст. 9). «акон визначаЇ умови, за €ких за роботодавцем визнаЇтьс€ право на службовий винах≥д чи корисну модель. –оботодавцев≥ належить об'Їкт промисловоњ власност≥ лише за умови, що в≥н створений автором, €кий перебуваЇ в трудових в≥дносинах з ним ≥ з винах≥дником укладений письмовий догов≥р щодо розгл€ду та умови виплати йому (його правонаступнику) в≥дпов≥дноњ винагороди.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю (ѕƒ—)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 336 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

831 - | 614 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.