Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕрограмно-нормативне забезпеченн€ ф≥зичного вихованн€ в —Ўј.




Ћ≈ ÷≤я є 1

“ема: ‘≥зичне вихованн€ в систем≥ середньоњ осв≥ти —Ўј

ѕлан

1. ќсобливост≥ системи середньоњ осв≥ти у —получених Ўтатах јмерики.

2. ќрган≥зац≥€ навчального процесу в середн≥х школах —получених Ўтатах јмерики.

3. ѕрограмно-нормативне забезпеченн€ ф≥зичного вихованн€ в —Ўј.

4.“енденц≥й розвитку ф≥зичноњ культури у середн≥х школах —Ўј.

5. ќрган≥зац≥њ в≥дпов≥дальн≥ за ф≥зичне вихованн€ в —Ўј.

6. ≤сторичн≥ передумови впровадженн€ тестуванн€ р≥вн€ ф≥зичноњ п≥дготовленост≥ в середн≥ школи —Ўј.

 

ќсобливост≥ середньоњ осв≥ти в —Ўј

ќсв≥та в —Ўј переважно державна. ¬она контролюЇтьс€ та ф≥нансуЇтьс€ федеральною владою, владою окремих штат≥в та м≥сцевою владою.

Ѕезкоштовн≥ державн≥ школи зазвичай управл€ютьс€ демократично обраними шк≥льними радами (school boards), кожна з €ких маЇ юрисдикц≥ю над шк≥льним округом. ”с≥ штати под≥лений на шк≥льн≥ округи; на чол≥ кожного стоњть шк≥льний ком≥тет (рада), у функц≥њ €кого входить розгл€д вс≥х питань, що визначають роботу шк≥л ≥ розм≥р шк≥льного бюджету, прийом ≥ зв≥льненн€ вчител≥в, њх зарплата, в≥дб≥р ≥ рекомендац≥њ п≥дручник≥в тощо. Ўк≥льн≥ ради визначають шк≥льн≥ програми та визначають джерела њх ф≥нансуванн€.

¬ державних школах навчаЇтьс€ близько 85% д≥тей, ≥нша частина в≥дв≥дуЇ платн≥ приватн≥ школи, б≥льш≥сть з €ких мають певне рел≥г≥йне спр€муванн€.

ѕрограми початковоњ та —ередньоњ шк≥л передбачають обовТ€зкове ф≥зичне вихованн€.

—тарша школа (англ. high school) Ч останн≥й етап середньоњ осв≥ти в —Ўј, €кий триваЇ з 9 по 12 класи. Ќа ф≥зичну культуру, при цьому в≥дводитьс€ 1-2 роки.

ќрган≥зац≥њ навчального процесу в середн≥х школах —Ўј

 р≥м под≥лу на потоки за тестовим в≥дбором, учн≥ класу часто розбиваютьс€ на р≥зн≥ групи в залежност≥ в≥д р≥вн€ знань з того чи ≥ншого предмету. —права в тому, що в американських школах не ≥снуЇ перев≥дних ≥спит≥в ≥ вс≥ учн≥ переход€ть з класу в клас незалежно в≥д своњх усп≥х≥в.  оли ви€сн€Їтьс€, що де€к≥ учн≥ класу не можуть засвоювати новий учбовий матер≥ал, њх об'Їднують в окрем≥ групи.

ƒиференц≥ац≥€ навчанн€ в≥дбуваЇтьс€ за допомогою зовн≥шньо демократичного способу вибору предмет≥в. ƒл€ вс≥х учн≥в обов'€зковими Ї невелика к≥льк≥сть предмет≥в: р≥дна мова, сусп≥льн≥ дисципл≥ни, ф≥зкультура, природознавство ≥ математика. ѕрограма необов'€зкових (елективних) предмет≥в включаЇ до сотн≥ р≥зноман≥тних курс≥в.

¬ середн≥й школ≥ обов'€зков≥ предмети викладаютьс€ за програмами, Їдиними дл€ вс≥х шк≥л штату. ѕор€док проходженн€ р≥зних тем, швидк≥сть ≥ методика викладенн€ навчального матер≥алу визначатьс€ учителем. ѕ≥дручник≥в €к таких немаЇ. ” великих книгах-каталогах перераховано багато пос≥бник≥в з кожного предмету. ¬читель може вибрати 5-6 книг, п≥сл€ уважного ознайомленн€ з ними зд≥йснюЇтьс€ замовленн€ дл€ ус≥х учн≥в. ”рок триваЇ 40 хвилин, перерви коротк≥. Ќаповнюван≥сть клас≥в Ч 20-25, а в спец≥альних класах Ч не б≥льше 12Ч15 учн≥в. Ѕагато шк≥л обмежують тижневе навантаженн€ учн≥в 18-19 годинами, натом≥сть багато часу в≥ддаЇтьс€ факультативам.

”сн≥ в≥дпов≥д≥ непопул€рн≥, дом≥нуюча форма перев≥рки Ч тест; екзамен Ч це просто великий тест. ¬ипускних екзамен≥в немаЇ. «ам≥сть цього в 11-му клас≥ учн≥ складають Sј“ (Scholastic Aptitude Test) Ч тригодинний тест, що складаЇтьс€ з двох частин (р≥дна мова ≥ математика). ѕрот€гом 12-го класу школ€р≥ розсилають по ун≥верситетах результати цього тесту (в балах) разом ≥з списком пройдених ними предмет≥в (з оц≥нками).

ѕрограмно-нормативне забезпеченн€ ф≥зичного вихованн€ в —Ўј.

ќсоблив≥стю ф≥зичного вихованн€ в —Ўј Ї на€вн≥сть загальнонац≥ональних стандарт≥в у ц≥й сфер≥, а також рекомендац≥й пров≥дних орган≥зац≥й з ф≥зичноњ культури та спорту, €к≥ стосуютьс€ розробки шк≥льних програм з ф≥зичного вихованн€.

 ожен шк≥льний округ, школа, вчитель ф≥зичного вихованн€ повинн≥ складати власну програму, враховуючи положенн€ та рекомендац≥њ ур€дових програм, адаптовуючи ≥снуюч≥ науков≥ теоретичн≥ концепц≥њ до умов конкретноњ общини, школи або класу.

Ќа практиц≥ складанн€м шк≥льних програм займаютьс€ в≥дд≥ли осв≥ти адм≥н≥страц≥й штат≥в, а в б≥льшост≥ штат≥в (понад 60%) програми складаютьс€ на р≥вн≥ самих шк≥л на основ≥ рекомендац≥й пров≥дних орган≥зац≥й в ц≥й сфер≥.

 ≥льк≥сть навчального часу, що в≥дводитьс€ дл€ зан€ть ф≥зичним вихованн€м, в р≥зних штатах Ї приблизно такою:

- 936-1320 год. на р≥к Ц 12,2%;

- 360-780 год. на р≥к Ц 26,8 %;

- 120-270 год. на р≥к Ц 43,9 %;

- не визначено Ц 17,1%.

ѕерший етап розробки навчальноњ програми на м≥сцевому р≥вн≥ зд≥йснюЇ спец≥ально створена ком≥с≥€, що складаЇтьс€ з викладач≥в ф≥зичного вихованн€, адм≥н≥стратора школи, координатора навчальних програм на р≥вн≥ округу, батьк≥в. ÷€ ком≥с≥€ визначаЇ ц≥л≥ програми та спектр р≥зновид≥в руховоњ активност≥, що рекомендуютьс€ в навчальних курсах дл€ кожного класу. Ќа другому етап≥ складанн€ програми кожен викладач робить њњ б≥льш спец≥ал≥зованою, такою, що в≥дпов≥даЇ потребам кожного класу, з врахуванн€м в≥кових та ≥ндив≥дуальних особливостей учн≥в.

¬ 1996 роц≥ Ќац≥ональною асоц≥ац≥Їю —порту та ‘≥зичного вихованн€ розроблено стандарти р≥вн€ п≥дготовленост≥ вчител≥в ф≥зичного вихованн€. ÷≥ ж стандарти Ї критер≥Їм дл€ акредитац≥њ ун≥верситетських програм п≥дготовки вчител≥в ф≥зичного вихованн€.

—еред нормативних документ≥в у сфер≥ осв≥ти —Ўј сл≥д згадати ≥ про так≥ €к: ЂЌац≥€ готова: вчител≥ 21 стол≥тт€ї, Ђƒопов≥дь нац≥ональноњ ком≥с≥њ з викладанн€ ≥ майбутнього јмерикиї, Ђ«доровТ€ нац≥њ 2010ї, ЂЌац≥ональн≥ стандарти у ф≥зичному вихованн≥ї та ≥н.

—еред позитивних аспект≥в л≥берального п≥дходу до формуванн€ шк≥льних програм з ф≥зичного вихованн€ можна в≥днести так≥:

- кожна школа самост≥йно визначаЇ к≥льк≥сть часу, що в≥дводитьс€ на ф≥зичне вихованн€ кожного класу;

- шк≥льний округ, школа, вчитель ф≥зичноњ культури або нав≥ть окремий клас можуть обирати види спорту ≥ руховоњ активност≥ дл€ зан€ть на уроках ф≥зичноњ культури та факультативних зан€тт€х;

- при складанн≥ в≥дпов≥дних програм максимально враховуютьс€ так≥ фактори: пол≥тика в≥дпов≥дного штату щодо ф≥зичного вихованн€; соц≥ально-культурн≥, етн≥чн≥ та ≥нш≥ особливост≥ громади, €ка проживаЇ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ; на€вна матер≥ально-техн≥чна база; р≥вень ф≥зичноњ п≥дготовленост≥ конкретноњ групи школ€р≥в; потреби, ≥нтереси, рухов≥ зд≥бност≥ д≥тей; спортивна спец≥ал≥зац≥€ вчител€ ф≥зичноњ культури.

ћожлив≥ негативн≥ аспекти п≥дходу до складанн€ програм з ф≥зичного вихованн€ в —Ўј повТ€зан≥, насамперед, з тим, що в де€ких школах на уроки ф≥зичноњ культури може в≥дводитись досить мала к≥льк≥сть годин. «окрема, певн≥ навчальн≥ заклади практикують проведенн€ таких урок≥в усього 1-2 рази на тиждень, або й узагал≥ в≥дмовл€ютьс€ в≥д обовТ€зкових зан€ть.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-22; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 547 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

718 - | 581 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.