Навчально-методичний комплекс з навчання грамоти та його характеристика

Модуль 1.

Самостійна робота

Тема Навчання грамоти

Методи навчання грамоти в історії розвитку методики української мови. Короткий історичний огляд методичних праць українських діячів.

Удосконалення методу послідовниками Ушинського.

Кількість годин: 4 год

 

Знати: історію розвитку методу навчання грамоти, роль Шевченка Т.Г. у становленні методу, сучасних вчителів-практиків, котрі вносять вклад у методику

Вміти: вибирати головне під час роботи з літературою

Література:

Методика викладання української мови за редакцією С.І. Дорошенка.-К.,»Вища школа» 1989р, с. 27

Методика викладання української мови за редакцією Г.П. Коваль. Н.Ы. Деркач. М.М. Наумчук.-Тернопіль, «Астон»- 2008

Методика викладання каліграфії,укладач Мальований П.А.- К.,»Вища школа», 1994

Петрик О.В. Навчання грамоти дітей шестирічного віку. – Запоріжжя, 2001 – с.43-67.

Прищепа К.С. Навчання грамоти.- К.»Форум», 2002

 

План:

Методичні рекомендації:

1.Опрацюйте матеріал поданих підручників, занотувавши найголовніше у конспект..(стор 27)

2. Прослідкуйте, який внесок зробили послідовники Ушинського. Особливу увагу зверніть на роль Т. Г. Шевченка у запровадженні методу

3 Дайте відповіді на питання с.35

Запитання для самоперевірки:

Питання с.35.

Форми контролю:

Усне опитування. Перевірка робочих зошитів та конспектів.

 

Історія методів навчання грамоти

Найпоширенішими методами навчання грамоти в минулому вітчизняної школи були такі: буквоскладовий, складовий, звуковий і цілих слів.

Буквоскладовий метод. Найдавнішим методом навчання грамоти, який довгий час застосовувався в школах Росії, був буквоскладовий метод.Цесинтетичний буквений метод.
Процес навчання грамоти за цим методом був важким, зводився до «буквоскладання», тобто до складання вивчених букв у склади, слова

Починалось навчання грамоти з вивчення назв букв окремим словом (а – аз, б – буки, в – веді, г – глаголь і т. д.).
Із вивчених букв складались і заучувались склади. Спочатку двобуквені; буки-аз – ба, вєді-аз – ва, а потім трибуквені: буки-рци-аз – бра, вєді-рци-аз – ера і т. д., прямі і зворотні.

Після вивчення назв букв всієї азбуки в алфавітному порядку і вроздріб, після вивчення цілого ряду складів і читання їх «по-верхах», без називання букв (ба, ве, бе, бра, вра) переходили до складання слів.
Так, наприклад, слово вода складали так: вєді-он – во, добро-аз – да – вода. Далі йшло читання слів «no‑верхах». Якщо надто важким було вивчення азбуки (аз, бука, вєді, глаголь, добро, єсть, живєтє, зєло і т. д.), то ще важчим було завчити склади слова.

Таке навчання грамоти було несвідомим, механічним. Читати вчились по церковнослов’янських книжках – «Часослову» або «Псалтирю».

Не дивно, що за такого методу навчання читання продовжувалось 1–2 роки і було неймовірно важким.
На початку XVIII ст., після запровадження «гражданської азбуки», назви букв стали простіші: а, бе, ве, ка, ель і т. д. Зменшилась також кількість букв і змінилось їх начертания. Це трохи полегшувало процес навчання читання. Кращі педагоги далекого минулого прагнули полегшити процес навчання грамоти. (ба, ва, га, да, бу, ву, гу і т. д.).

Російський вчений Каріон Істомін видає перший російський буквар, ілюстрований малюнками, з назвами до цих малюнків, що починаються на виучувану букву (К – корова, ключ і т. ін.).
Але, незважаючи на всі поліпшення, за буквоскладовим методом навчання грамоти було важкою справою, потребувало і від учителя, і від учнів великого напруження, багатьох зусиль.
Досить давно почав запроваджуватись і складовий метод.

Складовий метод. Суть цього методу зводилась до заучування складів. Після вивчення букв учні заучували певному порядку склади: ба, ва, га, бе, ве, ге і ін. Далі переходили до читання слів з вивченими складами. Цей метод був так само, як і буквоскладовий, синтетичним методом.

Головним недоліком цього методу було механічне заучування беззмістовних складів. Ускладнювалось навчання за цим методом ще й тим, що для навчання треба було мати велику кількість карток із складами річної трудності, особливо при масовому навчанні.

Тому складовий метод не зазнав широкого застосування як в дореволюційній, так і в радянській школі, хоч за своїм характером сучасне наше письмо спирається на цей метод: наше письмо є поскладовим, силабічним, ми зображуємо на письмі і читаємо не окремі звуки, а цілі склади.
Звуковий метод. Звуковий метод навчання грамоти відомий в трьох різновидах: звуковий аналітичний метод, звуковий синтетичний метод і звуковий аналітико-синтетичний метод.

Загальною ознакою всіх цих методів є те, що в основу навчання грамоти береться не буква, а звук. Спочатку діти ознайомлюються із звуком, а потім з буквою, якою позначається цей звук.
Звуковий метод навчання грамоти поширився в середині XIX ст.

Запровадження звукового методу обумовлюється поширенням освіти в Росії, виникненням так званих «народних шкіл», коли один учитель повинен був навчати чималу групу учнів.
Аналітичний звуковий метод вперше був запроваджений в школах Росії Золотовим в 40‑х роках XIX ст.

Навчання за цим методом починалось з показу учням цілого речення, викладеного з розрізної азбуки чи написаного на дошці, і читання нього речення. Потім речення розкладалось на слова усно за допомогою набору слів з розрізної азбуки. Діти при цьому запам’ятовували вимову кожного слова і його графічне зображення. Потім кожне слово поділялось на склади, і учні запам’ятовували вимову кожного складу і його графічне зображення. Нарешті, склади поділялись на звуки і на відповідні букви, і діти запам’ятовували кожну букву і її звукове значення. Букви за цим методом називались коротко, приблизно так, як позначувані ними звуки: б, в, г, д іт. д. Після читання і розкладу за цим методом ряду речень учні навчалися читати.
Недоліком цього методу є те, що дітям доводилось механічно запам’ятовувати слова і склади без розуміння їх звукового складу, раніше ніж вони ознайомляться із значенням окремих букв.
Синтетичний звуковий метод широко пропагувався в Росії в другій половині XIX ст. педагогом Корфом.
Навчання грамоти за цим методом починалось з вивчення окремих звуків і букв. Після ознайомлення учнів з кількома голосними і приголосними, звуками (б, м, и, у, ш) і відповідними до них буквами починалась синтетична робота: вивчені звуки і букви сполучались у склади й слова: ам, ум, ма, му, ми, мама і т. ін. Далі так само вивчались нові голосні й приголосні звуки і букви, складались нові склади й слова.

Робота за цим методом будувалась на основі того положення, що «читання є називання, перераховування звуків, позначених буквами». Помилковим у цьому методі було те, що окремий звук вважався як звук живої мови. А ми знаємо, що в живій мові кожний звук набирає особливого характеру звучання в залежності від сполучення його з іншими звуками і від способу вимови його в складі з іншими звуками.

Прибічники цього методу розробили прийоми злиття звуків і букв у склади, слова. Однак діти читали зперебором букв і часто не могли зрозуміти, який склад виходить з даних звуків.
Звуковий аналітико-синтетичний метод. В середині XIX ст. в школах Росії виникає звуковий аналітико-синтетичний метод. Основоположником цього методу був видатний російський педагог К.Д. Ушинський. Він склав читанку «Родное слово» (перше видання вийшло в 1864 р.) і посібник до викладання за цією читанкою, де розробив своєрідну систему занять з навчання грамоти, відому під назвою «методу письма-читання».
Суть звукового аналітико-синтетичного методу за Ушинським полягає у тому, що в процесі навчання грамоти в однаковій мірі застосовувався як аналіз (розклад слова на склади й звуки і виділення звуків із даних слів), так і синтез (сполучення звуків, позначених буквами, в склади й слова і читанню цих складів і слів).

Навчання грамоти Ушинський радив починати звуковим аналізом (виділення звуків із слів спочатку голосних, а потім і приголосних). Після цього, (на тих самих уроках) проводились і синтетичні вправи. Виділений новий звук діти на слух впізнають у словах, які називає учитель і самі учні, а потім пишуть букву цього звука окремо і в сполученні з вивченими вже буквами (склади й слова) і читають написане.

Хід занять з навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом, розробленим Ушинським, проходив у такому порядку: 1) звуковий розбір; 2) письмо; 3) читання написаного; 4) читання тих самих слів з азбуки (друкованим шрифтом); 5) читання і списування з друкованої азбуки нових слів і фраз; 6) відшукування знайомих букв і складів у якомусь оповіданні; 7) вправи на складання слів із букв друкованої азбуки, наклеєної на картон.

К.Д. Ушинський розробив систему підготовчих звукових вправ перед навчанням грамоти і намітив прийоми аналітико-синтетичної роботи для використання на уроках грамоти: а) угадування заданих звуків у словах; б) добір дітьми слів на задані звуки; в) поділ слів на склади і складів на звуки; г) складання слів із букв; д) різні перетворення слів: заміна в слові одного складу чи букви іншим складом чи буквою, нарощування складів, букв до даного слова, перестановка складів, букв і т. п. Всі ці прийоми широко використовувались в практиці школи в наступні, часи; багато з них застосовується і в сучасній радянській школі.

Розробку окремих сторін звукового аналітико-синтетичного методу продовжували послідовники Ушинського – російські методисти М.Ф. Бунаков, Д. І. Тихомиров, В.П. Вахтеров і В.А. Фльоров.
Бунаков і Тихомиров докладно розробили прийоми звукового аналізу, і злиття звуків у склади й слова. Вони звертали велику увагу на добукварні звукові вправи: на роботу з розрізною азбукою.
Бунаков і Тихомиров були прибічниками одночасного навчання читання і письма. Вони рекомендують одночасно запроваджувати письмовий і друкований шрифт. Вахтеров і Фльоров, спираючись на дані наукової фонетики, в кінці XIX ст. розробили систему розташування звукових і складових труднощів за педагогічним принципом – від легкого до важкого, від простого до складного. Обидва вони є прибічниками одночасного навчання читання й письма, але навчання грамоти рекомендують починати з читання друкованим шрифтом, припускають навіть деяке відставання письма від читання на початку навчання грамоти. Системи роботи з навчання грамоти Фльорова і Вахтерова не були тотожні. У кожного з них були розроблені свої прийоми аналізу й синтезу, направлені на подолання труднощів «злиття» звуків.
Розроблені Фльоровим і Вахтеровим системи навчання грамоти і складені ними букварі мали широке застосування в школах протягом кількох десятиліть. До методичної спадщини з навчання грамоти XIX ст. цінний внесок зробили і українські педагоги. Т.Г. Шевченко склав для недільних шкіл дорослих буквар українською мовою. У невеличкій (24 стор.) книжечці під назвою «Букварь Южнорусский» ( 1861 p.) не було для читання незрозумілих складів, після вивчення букв відразу подавались зв’язні тексти, зміст яких був скерований проти соціальної кривди, кріпосницької дійсності. Т.Г. Шевченко склав також невеличку книжечку «Малий Кобзар для дітей з малюнками». Вона була надрукована в Києві 1911 року видавництвом «Український учитель», але того ж року знищена Київським тимчасовим комітетом у справах друку.
Прибічником аналітико-синтетичного методу навчання грамоти був видатний український педагог Т.Г. Лубенець. В кінці XIX ст. в Західній Україні був поширений його буквар під назвою «Граматка з малюнками». Надрукований був під псевдонімом Т. Норця. В навчанні читання й письма за його системою широко використовувались малюнки до виучуваного звука, букви, проводилась у певній системі робота із складами, його буквар вміщував багатий дидактичний матеріал з народної творчості – пісні, віршики, гри, приказки тощо, які сприяли свідомості навчання розвитку мови дітей, викликали інтерес у дітей до навчання, мали певне виховне значення.

Значний внесок в удосконалення аналітико-синтетичного методу на початку XX ст. зробив Б.Д. Грінченко.
Метод цілих слів. В перші 15 років існування радянської школи деякі методисти і вчителі намагались запровадити в навчанні грамоти метод цілих слів. Були навіть складені букварі за цим методом («Русская грамота» Соловйової, «Первые шаги» Фортунатової і Шлегер).

Навчання за цим методом починалось з читання й письма цілих слів, хоч учні не знали жодної букви, жодного звука. Робота над виділенням букв і звуків проводилась після засвоєння дітьми ряду сторінок з букваря, після нагромадження певного запасу слів зоровим способом. Порівнюючи і зіставляючи заучені слова, учні по зоровому сприйманню починали розрізняти букви й звуки.

На ділі ж виходило так, що учні механічно за вчителем заучували слова, сторінки букваря, але виділити частини слова, звука, букви не вміли. І коли доводилось читати нове слово, то учні ставали перед великими труднощами: не вміли ні аналізувати, ні синтезувати слова, а значить, не вміли читати.

В радянській школі цей метод у чистому вигляді майже не застосовувався, вчителі вносили в цей метод елементи звукового аналізу й синтезу. Досвід показав, що цей метод виявився непридатним, шкідливим, він не задовольняв вимог навчання початкового, читання і письма, він не забезпечував свідомого навчання грамоти, шкідливо відбивався на наступних ступенях навчання, був причиною неграмотного письма учнів. Навчання грамоти за цим методом тягнулось дуже довго. Внаслідок цього метод цілих слів був засуджений і відкинутий. Сучасна школа повернулась до звукового аналітико-синтетичного методу

 

 

Модуль 1.

Самостійна робота 3

Тема: Методика підготовки першокласників до письма. Ознайомлення з технічними і гігієнічними вимогами, необхідними для успішного формування навички письма. Правильна постава під час письма, положення зошита і рук на парті під час письма. Прийоми вироблення вмінь орієнтації у розліновці зошита в клітинку та для письма. Система графічних вправ при підготовці учнів до письма методика їхнього проведення. Зміст структура і методика проведення уроку письма у добукварний період. Характеристика дидактичного матеріалу і засобів унаочнення, яку можна використовувати на уроках добукварного періоду

Кількість годин: 2 год.

Студенти повинні знати: завдання уроків письма у добукварний період, види вправ, структуру уроку, допоміжні дидактичні матеріали для проведення уроку письма, вимоги до посадки за партою, тримання ручки, правильне положення зошита, розліновку зошита для письма, систему графічних вправ при підготовці до письма, методику їхнього проведення

Вміти: визначати мету уроку письма, добирати види роботи стосовно структури уроку та допоміжні матеріали на урок, застосовувати Зошит для письма, вміти добирати графічні вправи на урок та їх застосовувати

Література: Методика викладання української мови за редакцією С.І. Дорошенка.-К.,»Вища школа» 1989р,с.

Методика викладання української мови за редакцією Г.П. Коваль. Н.І. Деркач. М.М. Наумчук.-Тернопіль, «Астон»- 2008

Методика викладання каліграфії,укладач Мальований П.А.- К.,»Вища школа», 1994

Прищепа О., Присяжнюк К.Л. Труднощі у засвоєнні графічних навичок письма шестилітніми та шляхи їх подолання. // Початкова школа, 2000 –с.13

План

Методика підготовки учнів до письма.

Зміст, структура і методика проведення уроку письма

Характеристика дидактичного матеріалу для письма

Методичні рекомендації:

1..Повторіть вивчене на уроках каліграфії стосовно добукварного періоду. Опрацюйте матеріал підручника

2.Складіть фрагмент уроку на вивчення елемента букви (на вибір)

3.Продумайте унаочнення.

4.Ознайомтеся з Зошитом для письма. Виконайте завдання однієї сторінки (на вибір)

Запитання для самоперевірки:

1.Які завдання уроків письма у добукварний період?

2. Назвати правила посадки, користування ручкою під час письма.

3.Які особливості структури уроку письма в добукварний період?

4. Які графічні вправи можна застосовувати на уроках письма

Форми контролю:

Усне опитування. Перевірка робочих зошитів та конспектів. Перевірка фрагменту уроку.

Навчально-методичний комплекс з навчання грамоти та його характеристика

Навчально-методичний комплекс з навчання грамоти складається з наступних елементів:

* Буквар, якому характерно: наявність принципу розгортки (діти на уроках працюють за двома сторінками);

текстовий матеріал (речення, зв’язні тексти, слова в колонках);

*ілюстративний матеріал: предметні та сюжетні малюнки (предметні служать для добору слів, проведення лексичних і логічних вправ, звуко-буквеного аналізу, збагачення словникового запасу; сюжетні – усвідомлення змісту прочитаного, складання речень, текстів, зв’язного висловлення);

*позатекстові елементи (схеми слів, речень, складові таблиці, стрічка літер);

*цікавий матеріал пізнавального характеру (скоромовки, ребуси, анаграми, слова-розсипучки,

* Дидактичний матеріал:

азбука в малюнках;

предметно-тематичні малюнки (наприклад, шкільне приладдя);

сюжетно-тематичні малюнки;

серія сюжетних малюнків;

таблиці письмових і друкованих літер;

складові таблиці;

розрізна азбука, пересувна азбука;

кубики в малюнках;

схеми-моделі (складові, звуко-складові);

роздавальний матеріал.

Навчання письма.

Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт

Добукварний період (15 год)

Посадка учня під час письма.

Положення ручки (олівця) в руці під час письма.

Розташування зошита на парті під час письма.

Рух пальців під час зображення графічних фігур.

Рух кисті і передпліччя уздовж рядка в процесі виконання графічних вправ.

Зображення ліній і фігур, штрихування, розфарбовування.

Зображення ліній, схожих на елементи букв.

Орієнтування на сторінці зошита та в графічній сітці.

Букварний період (75 год)

Комунікативна спрямованість процесу письма.

Відомості про рукописні букви та пунктуаційні знаки.

Правила поєднання елементів букв.

Правила письма малих і великих букв.

Типи поєднань малих букв. Типи поєднань великих і малих букв.

Позначення звуків, сприйнятих на слух, відповідними рукописними буквами.

Списування з рукописного і друкованого текстів.

Письмо під диктування.Функції пунктуаційних знаків.

Робота у зошиті без друкованої основи.

Післябукварний період (32 год)

Використання набутих умінь і навичок письма (включаючи правописну

грамотність) для різного виду письмових робіт.

Робота у звичайному зошиті з сіткою № 1 (без друкованої основи)

Модуль 1

Самостійна робота 4

Тема: Прийоми розрізнення та засвоєння понять: «чуємо-бачимо», «вимовляємо-пишемо», «пишемо-друкуємо».

Кількість годин: 2 год.

 

Знати: методику навчання розрізнення перелічених понять

Вміти: застосовувати ці прийоми на практиці

 

Література: Методика викладання української мови за редакцією С.І. Дорошенка.-К.,»Вища школа» 1989р

Методика викладання української мови за редакцією Г.П. Коваль. Н.Ы. Деркач. М.М. Наумчук.-Тернопіль, «Астон»- 2008

Каніщенко А.П. Уроки читання у букварний період.-К.»Вмрій», 1999

 

План:

Прийоми розрізнення зазначених понять

Методичні рекомендації:

1. Опрацюйте матеріал поданих підручників, занотувавши найголовніше у конспект.

 

Запитання для самоперевірки:

Які нові поняття засвоюють учні на уроках навчання грамоти?

Які методи будете використовувати, щоб діти отримали дані знання?

Форми контролю:

Усне опитування. Перевірка робочих зошитів та конспектів.

 

 

 

Самостійна робота

Формування понять « чуємо-бачимо», «вимовляємо-пишемо», «пишемо-друкуємо» починає вчитель уже в добукварний період навчання грамоти, адже уявлення про основні одиниці мовлення – звук, слово, склад, речення, текст – учні отримують на основі спостереження.І при веденні розмови з ними вчитель повинен оперувати тими термінами, котрі визначено. Щоб учні розуміли вчителя, він повинен вже в цей час, а потім і в букварний період засвоїти ці поняття.

Поняття про звуки голосні та приголосні вчитель розпочинає від поняття взагалі «звук», «немовний звук «а потім уже мовні – голосні і приголосні. Для цього вчитель використовує спостереженнями за немовними- мовними явищами.

На прохання вчителя учні закривають очі, а він виконує певні дії і запитує, що вони чують (шелестіння паперу, клацання ножицями, дзюрчання води, стук, крик птахів, шум машини тощо. Потім промовляє слова, склади, речення. Які вони також «чують» (весь час на це поняття). Висновок після питання, чим відрізняються звуки у двох випадках, приходять до висновку, що звуки є мовні і немовні, їх ми «чуємо». Вчитель показую предметні малюнки, діти називають слова - назви. Висновок: звуки ми «вимовляємо».

Моделювання і конструювання слів, а пізніше і запис їх словами, приводить до висновку, що їх ми позначаємо («пишемо») і «бачимо»

У букварний період при вивченні першої букви, йдучи за принципом «від звука до букви», повідомляємо, що звуки на письмі позначаються буквами. А букви бувають «друковані» і «писані» (на письмі вивчаємо конфігурацію великої та малої букви) Важливо, щоб діти весь час правильно називали поняття «звук - буква»

Модуль 1

Самостійна робота 5

Тема: Види наочних посібників у роботі над звуками та методика їх використання. Розвиток мовлення у процесі засвоєння звуків української мови. Види ігрових ситуацій для закріплення знань звукової системи мови

Кількість годин: 2 год.

 

Знати: методику використання додаткових посібників для навчання грамоти, зміст розвитку мовлення (напрямки) під час навчання грамоти

Вміти: застосовувати додаткові посібники під час навчання грамоти, правильно будувати роботу з питань мовлення – удосконалення звуковимови, збагачення словникового запасу, зв»язного мовлення

Література: Методика викладання української мови за редакцією С.І. Дорошенка.-К.,»Вища школа» 1989р

Коваль Г,С. Звукобуквений аналіз на уроках в початкових класах. Тернопіль, 2003

 

План:

1.Види наочних посібників у роботі над звуками та методика їх використання. 2.Розвиток мовлення у процесі засвоєння звуків української мови.

3.Види ігрових ситуацій для закріплення знань звукової системи мови

Методичні рекомендації:

1.Опрацюйте матеріал поданих підручників, занотувавши найголовніше у конспект

2.Особливу увагу зверніть на напрямки роботи з розвитку мовлення, випишіть з програми завдання,

3.Доберіть завдання для роботи над словом, реченням, звуковимовою, зв’язним мовленням

4. Доберіть ігрові ситуації (казку) для закріплення знань про звукову систему мови.

 

Запитання для самоперевірки:

З якими додатковими посібниками ви познайомились?

Які напрямки роботи з розвитку мовлення визначає програма?

Які знаєте види наочних посібників у роботі над звуками

Назвіть види ігрових ситуацій

Форми контролю:

Усне опитування. Перевірка робочих зошитів та конспектів.

Прослухування дібраних вправ, казок з теми «Звуки мови»

Дидактичні ігри під час навчання грамоті.

Виходячи з природної логіки навчання дітей грамоті: звук – буква, читання – письмо, всі дидактичні ігри розділені відповідно на чотири групи: фонетичні, графічні, граматичні, ігри, що розвивають зв’язну усну мову. Навчальною завданням проведення ігор в період навчання грамоті ставиться формування фонематичного слуху у різних його проявах:

Встановлення досліджуваного звуку в словах (\ “Чий голосок \”), визначення місця звука (\ “Де сховався звук? \”).
Придумування слів на заданий склад у певній позиції. Ра ма
Ра на
За ра
Ко ра
Складання схем складів – злиття з використанням кольору: синього (твердий приголосний), зеленого (м’який приголосний), червоного (гласний). А також зворотне завдання: за даною схемою назвати склад.
Гра \ “Живі літери \”. Дітям видаються літери, вони повинні знайти пару, причому так, що б вийшов склад (по опорною згодної чи голосною).
Складання складах за картинками з виділенням перших звуків, останніх, других від початку складу. Наприклад, дані картинки, на яких зображені тигр, олень. Діти складають склад по перших звуках (Т), (О), придумують слова з даним стилем то-пір, то – варіщ. Потім змінюють картинки місцями, з’ясовують, який тепер вийшов склад (склад від).
Діти згадують слова з цим стилем: відповідь, відпочинок – на початку слова, кіт, піт – в кінці. Далі проводиться робота зі словом. Дітей знайомлять з поняттям \ “слово \”. Слова бувають короткі та довгі. Найкоротші – союзи і прийменники, що складаються з однієї букви У, І, К, В, С. Для з’ясування лексичного значення слова даються різні завдання.
Підбір потрібного слова до змістового ряду: по опорним ознаками – пухнаста, руда, хитра … (Лисиця).
Узагальнення поняття: яке слово зайві і чому? (Літо, осінь, тиждень).
Додавання потрібного слова (Пальто, шапка, шарф-…).
Називання загального слова. (Стіл, стілець, шафа-…).
Розподіл слів на склади, підрахунок кількості складів у слові виділення ударного складу. Простукування двох складів, виділяючи ударний склад гучним стуком. Діти підбирають слово з такою ж кількістю складів і з наголосом на тому ж складі: весна, зима, літо, осінь. Підбір слів до заданим схемами з голосними буквами:
а – а – а – о – о – о – о – а
рак – ра – ма – мо – ло – до – о – са
Складання слова з даних складів (склади дані в розсипну). Виняток зайвого слова: гусак, гусеня, гуска, гусак, гусениця. Підбір до даного слова споріднених слів: сніг, сніжок, сніжна, сніговик, снігохід, снігозатримання. Заміна в слові одного звуку (літери) для отримання нового слова: пора, кора, нора, гора. Читання слів у зворотному порядку: сон, курінь.

Гра \ “Хто швидше, хто більше? \”.З кожної літери даного слова придумати інші слова: ослик, оса, слон, лось, іволга, корова.
Гра \ “Хто більше придумає слів з даного слова, використовуючи тільки ці букви? \”.Наприклад: грамотій (герой, море, тема, березень, гора, рот, маг, торг, гам).
Підбір синонімів, антонімів, анонімів.Праця, робота;День-ніч, високий – низький, далеко – близько, бігти – ходити.
Лисичка гриб, лисичка тварина.
Гра \ “Склади слово \”.Які два слова сховалися в одному? Літак (сам літає), листопад (листя падають), пилосос (пил смокче). Таким чином, використання в навчальному процесі ігор та різних завдань, створення на уроці ігрової ситуації призводить до того, що діти не помітно для себе і без особливого напруження набувають певні знання, вміння, навички.
Враховуючи варіативність окремих ігор, виходячи з можливостей групи, вихователь може вибрати необхідні для уроку вправу. Такі як: \ “На що схожа буква \”, \ “Вчимося граючи \”, \ “Цікавий матеріал (скоромовки, загадки, прислів’я і так далі) \”, \ “Словник (крилаті слова і вирази, походження слів) \”.Щоб діти краще запам’ятовували букву можна запропонувати їм по фантазувати, на що вона схожа, викласти її з рахункових паличок, вищипнути з паперу, вирізати з вдвічі складеного листка, перетворюючи вже відомі літери (наприклад, ж (жук) виходить з к, ф – з р, т – з г). Діти дописують відсутні елементи букв, граючи в \ “Постав літери правильно \”.

\ “Звукові \” гри

(\ “Хто уважніше? \” – На виділення та визначення звуку, \ “Хто більше? \” – На складання слова з вивченим звуком і так далі) розвивають фонематичний слух дитини, формують вміння свідомо виконувати звуковий аналіз слова, розвивають пам’ять, увагу, спостережливість. В іграх типу \ “Докажи слівце \” малюки не тільки цікавляться звуковий стороною слова (пошуки ритму, краси звучання), але і серйозно замислюються над його змістом, виразністю. В іграх \ “Том – Тім \” (або \ “Камінь-Вата \”) діти намагаються безпомилково виконувати завдання по розрізненню твердого або м’якого приголосного. Можна провести гру \ “Перекличка \”, пропонуючи вставати тільки тим дітям, в імені чи прізвища яких є досліджуваний звук. Це буде одночасно і маленькою фізкультхвилинки.
Віршована форма словникового матеріалу (веселі вірші, римовані вправи, правила у віршах і так далі) благотворно впливають на вироблення оптимального темпу і ритму мови, поволі розвиваючи інтерес до віршів, до поезії, російської мови, мови.Розвивати дітям фонематичний слух і пам’ять, як важливо правильно вимовляти кожен звук в слові, допомагають скоромовки. Треба тренуватися у вимові звуків, заучувати скоромовки, промовляючи їх спочатку повільно і голосно, потім тихіше і швидше, майже пошепки. На кожному занятті діти повинні вивчити одну дві скоромовки. Використовуючи скоромовки, чистомовки, лічилки, веселі вірші, вчитель закріплює правильну вимову дітьми звуків, отрабатиk4; ает дикцію, сприяє і розвитку голосового апарату, темпу мови.Дуже люблять дошкільнята слухати казки пригоди літер, складати свої. Казкова форма дозволяє вести незвичні казкові ситуації. Через казкові елементи вихователь може знайти шлях до сфери емоцій дитини. Зустріч дітей з героями казок не залишає їх байдужими. В гості до дітей приходять, пропонуючи цікаві ігри, казкові персонажі, наприклад, при вивченні букви А – Айболит, Б – Білосніжка, В – Вінні Пух, Г – Гномики і так далі, або Веселі человечікі: Петрушка – розумний і спритний, чудовий актор і веселун; Мурзилка, що приносить у своєму портфелі цікавий матеріал у вигляді ребусів, кросвордів, шарад. Приходить в гості до хлопців і веселий Олівець, вміє малювати чарівні картинки, які оживають за допомогою дітей. Крім того, у нього завжди багато цікавих історій, казок про букви. Іноді приходить і Незнайко, пустотливий, смішний, він пустує, лінується і не хоче займатися, робить помилки.Бажання допомогти потрапив у біду герою, розібратися у казковій ситуації – все це стимулює розумову діяльність дитини, розвиває інтерес до предмета, спостережливість, відтворює уяву, здатність до співпереживання, образну пам’ять, почуття гумору, формує вміння опановувати оцінної термінологією (хитрий, дурний, жадібні і так далі), народжує вміння дивуватися, бачити в звичайному незвичайне.

 

 

 

 

Модуль № 1

Самостійна робота 6.

Тема: Особливості, умови навчання письму. Види вправ з письма. Структура уроку письма.

Кількість годин: 3 год.

 

Знати: завдання уроків письма у букварний період, умови успішного навчання письму, види вправ з письма у букварний період,особливості структури уроку.

 

Вміти: правильно будувати урок письма у букварний період навчання грамоти, добирати вправи на закріплення умінь і навичок.

 

Література: Методика викладання української мови за редакцією С.І. Дорошенка.-К.,»Вища школа» 1989р

Методика викладання української мови за редакцією Г.П. Коваль. Н.І. Деркач. М.М. Наумчук.-Тернопіль, «Астон»- 2008

Методика викладання каліграфії,укладач Мальований П.А.- К.,»Вища школа», 1994

Прищепа О., Присяжнюк К.Л. Труднощі у засвоєнні графічних навичок письма шестилітніми та шляхи їх подолання. // Початкова школа, 2000 –с.13

 

План:

1.Особливості, умови навчання письму.

2. Види вправ з письма.

3.Структура уроку письма.

Методичні рекомендації:

1.Повторіть матеріал предмету «Каліграфія» з даного питання. Опрацюйте матеріал поданих підручників, занотувавши найголовніше у конспект.

2. Особливу увагу зверніть на застосування різних прийомів вироблення навички, та порядок роботи на засвоєнням конфігурації букви

3. Складіть план – конспект уроку письма на вивчення зазначеної букви (на вибір)

Запитання для самоперевірки:

Які особливості навчання письму.

Які умови знаєте,що сприяють навчанню письму?

Які види вправ з письма знаєте?

Яка стрцуктура уроку письма в букварний період

Форми контролю:

Усне опитування. Перевірка робочих зошитів та конспектів. Проведення ділової гри

Структура уроку письма в добукварний період

Урок 6 (письмо)

Тема. Сітка зошита, робочий рядок. Письмо горизонтальних прямих довгих та коротких ліній

Мета: продовжувати ознайомлення учнів із різними видами ліній; вчити орієнтуватися на сторінці зошита, добирати слова до поданих схем; закріплювати вміння учнів пра­вильно розміщувати на парті зошит під час письма та малювання, рівно сидіти під час письма, правильно тримати ручку, олівець; розвивати дрібну моторику; дати по­няття: «робочий рядок», «верхня, нижня робочі лінії»; вчити працювати самостійно, формувати позитивне ставлення до навчання; виховувати бережливе ставлення до письмового приладдя; любов до школи.

Обладнання: аркуш із зображенням малюнків різними видами ліній (на кожного учня); зошит з письма в косу лінію; два малюнки: зображення букв на площині сторінки та у робочому рядку; плакат «Правильно сиди під час письма»; кольорові олівці; музичний фрагмент до фізкультхвилинки.

Хід уроку

Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Повторення правил про правильну посадку(за плакатом « П равильно сиди під час письма»)

2 Повторення вимог до розміщення зошита на парті, положення ручки в рукахпід час письма

3 Робота за матеріалом уроку читання — Про що ми говорили на уроці читання?

— Згадайте назви казок, про які йшла мова.— Які назви казок складаються з одного, з двох, трьох слів?— У назвах яких казок присутнє число? — Згадайте назву казки, яка б відповідала поданій схемі:

4 Повторення видів ліній

— Розгорніть зошит на с. 8. Давайте допоможемо пташеняті до­летіти до гнізда, а конику потрапити на квітку. (Обведення по пунк­тиру.)

5 Розглядання малюнків

— А тепер розгляньте малюнки, що лежать у вас на парті. Яки­ми лініями вони зображені?

Розфарбовування зображень

— Обведіть по лініях та розфарбуйте зображення.

III. Повідомлення теми і завдань уроку

— Зверніть, будь ласка, увагу на ті малюнки, що залишилися незафарбованими. Якими лініями вони накреслені? (Прямими)— Прямі лінії можуть бути горизонтальними, вертикальни­ми, похилими.Сьогодні на уроці ми ознайомимося з горизонтальними корот­кими та довгими прямими лініями.

IV. В ивчення нового матеріалу

1 Ознайомлення з сіткою робочого зошита

— У зошиті наші лінії живуть у певному місці. Давайте уважно роздивимося сторінку нашого зошита. Сітка робочого зошита