Забезпечення зобов’язань позичальника

До основних діючих форм повноти й своєчасності повернення позик відносять: заставу, гарантію, поручительство, страхування. Якими документами оформляються, що контролює банк при використанні певної форми забезпечення:

До матеріального забезпечення банки ставлять такі вимоги:

- можливість оцінки забезпечення;

- висока ліквідність;

- невелика затратність банків за зберігання чи реалізацію майна.

Кредит вважається матеріально забезпеченим, якщо позичальник уклав

договір застави рухомого чи нерухомого майна, майнових цінностей, цінних паперів тощо.

Виділяють п'ять видів застави:

- іпотека,

- заклад,

- застава товарів в обороті,

- застава майнових прав

- застава цінних паперів.

Іпотека - це вид забезпечення зобов'язання нерухомим майном, що запишається у володінні та користуванні іпотекодавця. Оформлюють її іпотечним договором. При невиконанні боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, банк вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки. До іпотеки відносять нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких неможливе без знецінювання і зміни їх призначення), у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, право оренди або користування нерухомим майном, що надає орендарю (користувачу) право будувати, володіти та відчужувати об'єкт нерухомого майна.

Заклад - на відміну від іпотеки, застава рухомого майна. Його як предмет застави заставодавець дає у володіння банку. Але за згодою сторін предмет застави можуть залишити у заставодавця (тверда застава). Якщо банк зберігає або використовує предмет закладу неналежним чином, то заставодавець у будь-який час управі вимагати припинення застави або дострокового виконання забезпеченого закладом зобов'язання.

Застава товарів в обороті. Предметом цього виду застави може бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо. При цьому:

1. Заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися і розпоряджатися предметом застави, а при його відчуженні зобов'язаний замінити іншими товарами такої самої або більшої вартості.

2. Реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачеві або транспортній організації (передання на пошту) для надіслання йому,

3. Придбані заставодавцем товари, передбачені в договорі, стають предметом застави з моменту виникнення права власності на них.

Застава майнових прав. Під ними треба розуміти:

- Право вимоги за зобов'язаннями, в яких заставодавець виступає кредитором (наприклад, за договором купівлі-продажу товару йому повинні сплатити 100000 грн.);

- Права на об'єкти інтелектуальної власності (що підтверджує патент на винахід, авторське свідоцтво, свідоцтво про право на знак для товарів і послуг тощо).

- Корпоративні права або частка в статутному капіталі.

Застава цінних паперів.

Застава векселя або іншого цінного паперу, який можна передати за індосаментом (передавальним написом), передають у заставу так: вчиняють індосамент і вручають індосований цінний папір банку. Наприклад, на звороті простого або переказного векселя-або на алонжі роблять напис «валюта в заставу». А ті цінні папери, які не можна передати за індосаментом, передають у заставу за договором банку з особою, на чиє ім'я вони видані.

Передавати у заставу заборонено:

- національні, культурні та історичні цінності, що є об'єктами права
державної власності і занесені або піддягають занесенню до
Державного реєстру національної культурної спадщини;

- вимоги, що мають особистий характер (наприклад, з відшкодування шкоди за пошкодження здоров'я або право на одержання аліментів);

- об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації (предметом застав» можуть бути їх товари в обороті або переробці).