Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Подорож тверського купця Афанасія Нікітіна та інші відкриття




Самостійна робота №3

Тема. Подорожі у Росії

1. Інфраструктура в Росії.

2. Подорож тверського купця Афанасія Нікітіна та інші відкриття

3. Поява путівників-дорожників

Література. Л. Устименко, І.Афанасьєв. Історія туризму. Навч. Посіб. – К.: Альтерпрес, 2005. – ст. 66-68.

 

Інфраструктура в Росії

До XVI ст. Росія, або, як її тоді називали в Європі — Московія, була загадковою країною для іноземців. Але, почи­наючи з XVI ст., Росію частіше відвідують іноземці, які зали­шили після своїх подорожей описи, або спогади про Московію. Серед них найбільш повними і найпопулярнішими в Європі були описи Олеарія і Таннера, які відносяться вже до XVII ст. Олеарій ось як характеризував столицю Росії: «Здалеку Москва справляла вигідне враження на мандрівника своїми численни­ми церквами і білими стінами Кремля. Вид на Москву здале­ку є одним з найпрекрасніших відносно величі міста, але зачарування ним швидко зникає, як тільки мандрівник потрапляє у саме місто. Йому потрапляють на очі брудні вулиці, безліч маленьких бідних будинків. Місто, яке здалеку бачиться, як величний Єрусалим, всередині є бідним Віфлеємом». Дороги в місті були вимощені дошками, а здебільшого зовсім не моще­ними нічим, і в погану погоду люди в'язли в багнюці по коліна. Низький рівень комфорту для подорожуючих дуже розча­ровував іноземців. Адже в Європі, а саме в Угорщині, вже в XV ст. були запроваджені поштові карети, які згодом стали улюбленим засобом пересування західних мандрівників.

В Росії інфраструктура розвивалась повільніше, ніж у Європі. Відомо, що в Московії з Х1І-ХІП ст. існували постоялі двори, які тоді називались «ямами» (звідси і назва працівника цього закладу — «ямщик»). Ці «ями» розміщувались вздовж шляхів, на відстані кінного переходу. В XV ст. в Росії вже існував Ямський приказ — централізований державний заклад (одне з «міністерств» тодішнього царсько­го уряду), який відав організацією перевезень, службою ямщиків по всій країні.

Як повідомляє в своїх «Записках про Московію» (1549 р.) німецький дипломат барон Герберштейн, для іноземців існува­ли в Росії гостинні двори. Вони відрізнялись від постоялих дво­рів більшим комфортом. Крім розміщення і харчування гостям надавалась можливість здійснювати комерційні справи.

У великих містах гостинні двори обносилися стінами з вежами та в'їздними воротами для більшого спокою постояльців. Іноземці розселялись в гостинних дворах згідно національності.

Так, у Москві в ХУ-ХУІІ ст. були побудовані «англійський», «грецький», «вірменський», а в Новгороді «німецький» і «гол­ландський» гостинні двори. В Європі аналогів гостинних дво­рів не було. Східними аналогами російських гостинних дворів були караван-сараї.

В 1582 р. у складі російського посольства здійснили подо­рож до Святої землі та на Афон московські купці Трифон Коробейников та Юрій Греков, в результаті чого з'явився опис під назвою «Путешествия в Святую землю», який був дуже популярним. Відомо більше 400 списків (рукописних примірників) цього опису.

В 1598 р. Києво-Печерський монастир отримав статус Лаври, яка стала в подальшому одним із важливих центрів прочанства вже не лише України, але й усього православного сві­ту. Києво-Печерська Лавра мала для обслуговування прочан у ХУП ст. аптеку, бібліотеку церковних книг, трапезну та «гостинні будинки», своєрідні готелі для прочан. Місцями прочанства на Русі були також Успенський Почаївський монастир, Троїце-Сергієва обитель, Введенська Козельська Оптіна пустинь та Валаам.

В Московії ХV-ХVІ ст. активно шукали нові шляхи до Ін­дії та Китаю. Це, здебільшого, були сухопутні та морські екс­педиції.

 

Подорож тверського купця Афанасія Нікітіна та інші відкриття

Подорож тверського купця Афанасія Нікітіна почалася влітку 1466 року. З Твері він вирушив вниз по Волзі до Кас­пійського моря. Далі основними пунктами його подорожі були Дербент, Баку, звідки по Каспійському морю він потрапив до Персії, перетнувши яку, в Ормузі сів на корабель, який привіз його до Індії, де Афанасій Нікітін пробув майже три роки. Вес­ною 1472 р. Нікітін вирушив до рідної землі. Перетнувши Ара­війське море, прибув до Ормуза, перетнув Персію і направився в Малу Азію, потрапивши через Східну Анатолію до турецько­го міста Трапезунд. Там він сів на корабель до Кафи (сучасна Феодосія), перетнув третє море — Чорне. Потім по Дніпру че­рез Київ мандрівник вирушив до Смоленська, але, не дійшов­ши до нього, помер.

Афанасій Нікітін — перший з росіян, хто описав Півден­ну і Південно-Східну Азію від Уралу до Китаю.

В результаті походів Єрмака у 80-х рр. XVI ст. до Росії приєдналася Сибірська земля. Були засновані нові міста.

Іван Москвін у 1639-1642 р. здійснив подорож від Якут­ська до узбережжя Охотського моря.

У 1648 р. Семен Дежнєв відкрив протоку, яка розділяє Америку і Азію.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-23; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 472 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Логика может привести Вас от пункта А к пункту Б, а воображение — куда угодно © Альберт Эйнштейн
==> читать все изречения...

2301 - | 2224 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.008 с.