Види мита та їх характеристика.

Опорний конспект лекцій

Основи митної справи.

Митне оподаткування – один із напрямків митної політики держави, спосіб митного регулювання. Становлення та розвиток митної справи в Україні здійснюється в напрямку уніфікації із загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами і стандартами.

Загальне керівництво митною справою в Україні здійснюють:

1) ВРУ – визначає основні напрямки митної політики, структуру системи органів державного регулювання митної справи, встановлює ставки мита, спеціальні митні зони та митні режими на території держави тощо;

2) КМУ – забезпечує здійснення митної політики відповідно до Законів. Встановлює розміри митних зборів, проводить переговори та укладає міжнародні договори України тощо.

Безпосереднє керівництво митною справою здійснює Державна митна служба України.

Митна служба включає в себе три рівні:

- Державний митний комітет України;

- Регіональні митниці;

- Митниці.

Переміщення товарів через митницю України підлягає митному оформленню працівниками митниці з метою забезпечення митного контролю, яке передбачає обов’язкове декларування товару та сплату мита і митних платежів.

 

Сутність мита. Платники та об’єкт мита.

Мито – це непрямий податок, що стягується митницею з товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У мита є багато спільного з акцизним збором:

1) мито і акцизний збір збільшують ціну товару

2) ставки мита і акцизного збору диференційовані за групами товарів.

але є і певні притаманні лише миту, особливості:

1) сплачується мито лише при переміщенні товару через митний кордон України;

2) перелік товару, що підлягає митному обкладанню набагато ширший, ніж у акцизного збору

3) контроль за правильністю та своєчасністю його сплати до бюджету здійснюють митні органи України, а не податкові органи.

Платниками мита є будь-які юридичні та фізичні особи, котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів, що підлягають оподаткуванню згідно з чинним законодавством. (додаток1)

Об’єктом оподаткування є митна вартість товарів або інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, або їх кількісні показники.

Митна вартість – це ціна товару, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону України. До митної вартості включається ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури:

1) на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування до пункту перетину митного кордону;

2) комісійні та брокерські;

3) плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належить до жданих товарів і яка повинна бути оплачена як умова їх ввезення (вивезення).

Порядок оплати і ставки мита визначаються Єдиним митним тарифом України.

Єдиний митний тариф – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. ЄМТ базується на міжнародних визнаних нормах і розвивається в напрямку максимальної відповідальності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів фі правил митної справи. Ставки ЄМТ є єдиними для всіх суб’єктів ЗЕД незалежно від форм власності, організації господарської діяльності або територіального розміщення, за винятком випадків, передбачених законами України і її міжнародними договорами.

ЄМТ затверджує ВРУ за поданням КМУ.

Оподатковувані товари зводяться в товарну класифікаційну схему, яка ґрунтується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів.

Види мита та їх характеристика.

В Україні застосовуються такі види мита:

1)за способом нарахування:

адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

2) за напрямком переміщення товарів:

експортне (вивізне), що нараховується на товари при їх вивозі за межі митної території України;

імпортне (ввізне), що справляється митницями при поступленні іноземних товарів на внутрішній ринок України;

транзитне,, що справляється митницями при транзиті товару через митну територію України.