Короткий зміст теми та рекомендації до її опанування. Економічна система-це сукупність усіх видів економічної діяльності людей, спрямованої на виробництво

 

Економічна система-це сукупність усіх видів економічної діяльності людей, спрямованої на виробництво, розподіл, обмін та споживання товарів іпослуг, на регулювання економічної діяльності відповідно до мети суспільства. Можна дати і дещо інше визначення: це конкретна історична сукупність економічних відносин, що відповідає системі продуктивних сил, взаємодіє з нею, розвивається на основі дії об’єктивних економічних законів.

Будь – яка економічна система характеризується ієрархічністю, прагне набути стану цілісності та органічності.

Ієрархія системи визначається місцем її елементів в соціальній структурі та механізмом їх субординації. Типи економічного зв язку можуть бути “вертикальними” або “горизонтальними.” Відносинами примусу влади, підкори, керованості; або партнерські, добровільні, конкурентні.

Економічна система включає: ПС; ВО; Госп. Мех.

Продуктивні сили складають матеріально-речову основу економічної системи.ПС=ЗВ+ РС; ЗВ=ПП+ЗП

ПС-продуктивні сили суспільства;

РС- робоча сила;

ПП- предмети праці; ЗП-засоби праці.

В системі виробничих відносин провідне місце належить відносинам власності - це соціально-економічна форма розвитку продуктивних сил. Хоча поняття виробничих відносин значно ширше відносин власності. Це відносини, що складаються між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ.

Механізм господарювання-узгоджує функціонування і розвиток ланок економічної системи, приводить у відповідність продуктивні сили і виробничі відносини. Він являє собою сукупність конкретних форм господарювання, методів та важелів регулювання економічних процесів. Конкретними інструментами господарського механізму є: управління, планування, стимулювання.

2. Типи економічних систем

Немає економічної системи взагалі. Є конкретно історичний її тип. Критерієм є як координується діяльність економічних суб’єктів. Економічне життя суспільства можна коротко узагальнити:

1. головна мета виробництва-задоволення потреб - досягається створенням споживних благ.

2. Для цього використовуються ресурси і вирішується проблема раціонального їх використання.

3. Ресурси мають своїх власників, а власники ресурсів отримують доходи. Спираючись на знання цих положень можна зробити висновок: функціонування будь-якої економічної системи основано на взаємопов’язаному русі ресурсів, споживних благ, доходів. Такий рух називається економічним кругообігом.

4. Особливості ринкової економіки

 

1. Ринок координує дії всіх господарюючих суб єктів через дію законів попиту і пропозиції. Вони ж формують основні н\г пропорції.

2. Споживачі не можуть придбати товарів і послуг більше ніж сума доходів отриманих від продажу ресурсів, а підприємства не можуть придбати ресурсів більше чим їх виручка, отримана від реалізації товарів і послуг.

Отже, принципами ринкової економіки є: економічна свобода, конкуренція (механізм,що дозволяє раціонально розподіляти ресурси і орієнтувати виробництво на задоволення потреб), автоматизм регулювання “невидима рука” (Адам Сміт) Кожен керується власними інтересами, приймає самостійні рішення, котрі врівноважуються і погоджуються автоматично через конкуренцію і вільне ціноутворення. Але ринкова економіка має і суттєві недоліки:

1. погано реагує на деякі загальнодержавні потреби.(освіта, культура, науково-технічні дослідження)

2. нестабільність розвитку; (масові банкрутства, безробіття, соціальна диференціація.)

3. конкуренція має тенденцію до затухання, а це породжує монополію.

Держава використовує економічні, правові, адміністративні методи впливу, щоб обмежити ці недоліки.

 

Особливості командно-адміністративної економічної системи

 

1. Все вирішують центральні планові органи. (що виробляти? як? для кого?)

2. відносини виробників обмежуються зв’язками з державою на натуральній основі (ресурси—продукти) Це виключає банкрутства.

3. рівність в розподілі доходів і продуктів в рамках визначених державою.

4. відносини споживачів з державою ґрунтуються на обміні –праця----зарплата і безплатні послуги. Було б ідеально, якби існував механізм безпосереднього виміру і співставлення праці, якби отримані доходи можна було вільно обміняти на товари.

Кругообіг командної економіки здійснюється між 3 суб’єктами: державою, виробниками і споживачами через посередництво псевдо ринку і “чорного ринку”. На першому представлені держава і споживачі, на другому - виробники і споживачі. Єдиним власником ресурсів є держава, навіть такого ресурсу як праця. Псевдоринок називається тому,що обсяг і структуру виробництва визначає держава, а не споживачі. Ціни формуються центральними плановими органами. Постійними супутниками командної економіки є дефіцит продуктів, тобто не задоволені потреби з одного боку, а з другого невикористані ресурси. Саме цей фактор породжує чорний ринок.

Принципами командно-адміністративної економіки є:

- Централізм;

- Ієрархія;

- Урівнювання в доходах і можливостях використання своєї робочої сили, а це позбавляє зацікавленості в результатах праці.

Позитивними рисами планової економіки є те, що:

1. вона здатна швидко нагромаджувати виробничі ресурси і перерозподіляти на користь деяких пріоритетних галузей.

2. позбавлятися безробіття і крайнього зубожіння;

3. забезпечувати певний рівень освіти і медичного обслуговування.

Але названі переваги не можуть компенсувати нездатність забезпечити технічний прогрес, раціональне використання ресурсів, відсутність економічної свободи.

 

Економічна система змішаного типу.

 

Економічна система змішаного типу властива сучасним розвинутим країнам. Змішані економіки, із достатнім ступенем державного втручання, потрібні саме для того, щоб компенсувати суттєві недоліки ринку. Тут діє такий принцип:” ринок де можна, держава де необхідно.”

Держава бере на себе такі функції:

1. перерозподіляє доходи за допомогою податків і формує фонд централізованих фінансів;

2. стає власником частини виробничих ресурсів і підтримує державні підприємства.

3. фінансує освіту і забезпечує громадський порядок;

4. впливає на перерозподіл ресурсів між галузями для попередження криз і безробіття.

Існують 3 моделі економічної системи змішаного типу: американська, японська та шведська.