ПІСЛЯВОЄННА ВІДБУДОВА І РОЗВИТОК УКРАЇНИ В 1945-НА ПОЧАТКУ 50-Х РР..
План.
1. Адміністративно-територіальні зміни.
2. Україна – спів засновниця ООН. Україна на міжнародній арені
3. Голод 1946-1947 рр..
Основні дати:
Березень 1944 р. –створення Народного комісаріату закордонних справ УРСР;
26 листопада 1944 р. - з'їзд Народних комісарів у Мукачевому схвалив Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з УРСР;
26 квітня 1945 р. – на конференції у Сан-Франциско Україна увійшла до складу ООН як член-засновник;
26 червня 1945 р. – радянсько-чехословатський договір про входження Закарпаття до Радянської України;
16 серпня 1945 р. – договір між СРСР та Польщею про радянсько-польський кордон;
Лютий 1947 р. – підписання делегацією УРСР мирних договорів із союзниками Німеччини (Італія, Румунія, Угорщина, Фінляндія);
1949 рр. – зміна державних символів;
1948-1949 рр. - УРСР є непостійним членом Ради Безпеки ООН;
1951 р. – обмін прикордонними ділянками між Польщею і УРСР,остаточне визначення західного кордону УРСР.
1945- поч.. 1950-х рр. - період відбудови;
1946-1947 рр. – голод;
1947 р. – грошова реформа, скасування карткової системи.
1.Адміністративно-територіальні зміни.
Питання про західний кордон СРСР, а відповідно й України, гостро постало під час завершальних операцій Другої світової війни в Європі.
Воно активно обговорювалось під час Тегенанської (1943), Ялтинської(1945 р.) та Постдамської (1945) конференцій лідерами держав антигітлерівської коаліції.
Остаточно обриси повоєнних кордонів УРСР сформувалися у процесі україно - польського, україно – чехословацького, україно – румунського територіальних розмежувань та юридичного закріплення західноукраїнських земель, що увійшли до складу УРСР протягом 1939-1945 рр..
Першим кроком на шляху україно- польського територіального розмежування стала Люблінська угода між урядом УРСР і польським Тимчасовим Комітетом Національного Визволення від 9 вересня 1944р..
Відповідно до цього документа частина споконвічних українських земель (част. Підляшшя, Холмщина, Посяння, Лемківщина), де проживало ~ 800 тис. українців, передавалася Польщі.
Домовленість між СРСР і Польщею було досягнуто 16 серпня 1945 р. під час підписання договору стосовно радянсько-польського державного кордону. Ця угода закріпила кордон по «лінії Керзона» з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5-8 км, а на окремих ділянках на 17 км (р-н Немирів – Ялувка) і навіть на 30 км (р-н р. Солонія і м. Крилів).
Остаточно процес польсько-українського розмежування завершився 1951р., коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними територіями. Унаслідок цього до Львівської обл. увійшли землі в районі м. Кристополя (згодом перейменовано на Червоноград), а до Польщі відійшли території довкола м. Нижні Устрики Дрогобицької обл..
Зі вступом радянських військ на територію Карпатської України радянське керівництво стало розглядати цей регіон як важливий стратегічний плацдарм для посилення впливу в Центральній та Пд.-Сх. Європі.
19 листопада 1944 р. засновано самостійну Комуністичну партію Закарпатської України. Відновлення чехословацької адміністрації гальмувалось.
26 листопада 1944 р. в м. Мукачеве скликано з'їзд Народних комітетів.
На ньому схвалено Маніфест про возз'єднання з Радянською Україною, обрано Народну Раду як верховний законодавчий орган влади Закарпатської України і сформовано уряд. Швидко створено всі атрибути державності Закарпатської України – суд, прокуратуру, збройні сили, органи управління на місцях тощо.
Події в Закарпатті турбували уряд ЧСР.
Міністр закордонних справ Я. Масарик заявив, що Закарпаття не віддамо, але змушений був поступитись.
22 січня 1946 р. видано указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення в складі УРСР Закарпатської області.
Останню крапку у визначенні повоєнних кордонів України було поставлено 10 лютого 1947 р. під час підписання радянсько –румунського договору, за яким визнавалося право УРСР на Пн. Буковину, Холмщину, Ізмаїльщину, тобто юридично закріплювалися кордони, встановлені в червні 1940 р..
Отже, повоєнний процес врегулювання кордонів УРСР відбувався методами, притаманними тоталітарним режимам в стратегічних інтересах, які збігалися з прагненням українців об'єднатися в єдиній державі.
Процес урегулювання територіальних питань мав для України такі наслідки:
1.) остаточно визначені та юридично визнані кордони республіки;
2.) територія УРСР збільшилася на 110 км²;
3.) відбулися демографічні зміни;
4.) основну частину українських земель об'єднано в складі однієї держави.
Об'єднання українських земель, вихід на міжнародну арену зумовили зміну державної символіки республіки.
У листопаді 1949 р. Президія Верховної Ради УРСР прийняла указ про Державний Герб УРСР, Державний Прапор УРСР, Державний Гімн УРСР.
Червоний прапор з написом «УРСР» замінено 2-колірним:верхня частина (2⁄3 ширини полотна) була червона, а нижня – світло-блакитна. У верхньому лівому куті прапора містилось зображення серпа і молота, а над ними – 5-кутна зірка.
Деяких змін зазнав і герб УРСР.
Із 1950 р. започатковано виконання гімну УРСР.
Формування сучасної території України завершилося у 1954 р..
Цього року відзначалося 300-рччя Переяславської угоди. Центральною подією ювілейних торжеств стала передача Криму УРСР.
