Усе, що людина безпосередньо відображає за допомогою процесів відчуття і сприймання, фіксується, упорядковується, зберігається в її мозку, утворюючи індивідуальний досвід, і за потреби використовується в подальшій діяльності.
Пам’ять має величезне значення у всіх видах людської діяльності. Професія водія вимагає твердих знань правил руху, утворення міцних рухових навичок (а кожен навик є пам’ять на рух), запам’ятовування маршрутів руху автомобіля.
Пам’ять – це відображення предметів і явищ дійсності у психіці людини в той час, коли вони вже безпосередньо не діють на органи чуття. Вона являє собою ряд складних психічних процесів, активне оволодіння якими надає людині здатності засвоювати й використовувати потрібну інформацію.
Пам’ять включає такі процеси: запам’ятовування, зберігання, забування та відтворення.
Запам’ятовування пов’язане із засвоєнням і накопиченням індивідуального досвіду. Його використання вимагає відтворення запам’ятованого. Регулярне використання досвіду в діяльності суб’єкта сприяє його збереженню, а невикористання – забуванню.
Види пам’яті виділяють за такими критеріями:
− залежно від того, що запам’ятовується і відтворюється, яка діяльність переважає, пам’ять поділяють на рухову, емоційну, образну, словесно-логічну;
− за тривалістю закріплення і збереження матеріалу – на короткочасну (оперативну) і довгочасну;
− залежно від того, які процеси пам’яті включаються у структуру діяльності, як вони пов’язані з її цілями та засобами, – на мимовільну й довільну;
− за усвідомленням (розумінням) змісту матеріалу пам’яті – на смислову й механічну.
Рухова пам’ять полягає у запам'ятовуванні та відтворенні людиною своїх рухів. Така необхідність виникає переважно в практичній діяльності людини: виробничій, спортивній, навчальній, ігровій та ін. Велике значення цього виду пам’яті пояснюється тим, що вона служить основою для різних практичних навичок, особливо трудових, побутових, життєво важливих (навички ходіння, письма, водіння тощо). З рухової пам’яттю пов’язано виконання окремих рухів водія при роботі з органами керування автомобілем.
Емоційна пам’ять – це запам’ятовування і відтворення своїх емоцій і почуттів. Емоції сигналізують про потреби та інтереси, відображають ставлення людини до оточення. Емоційна пам’ять може виявитися сильнішою за інші. Почуття запам’ятовується ґрунтовно і надовго, але таке почуття не безпредметне. Тому емоції запам’ятовуються не самі по собі, а разом з об’єктами, що їх викликають.
Образна пам’ять полягає в запам’ятовуванні образів, уявлень про предмети та явища навколишнього світу, властивостей і зв’язків між ними. Вона буває зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою, смаковою, залежно від аналізаторів, з якими пов’язане її походження. Так, використовуючи зорову пам’ять, водій запам’ятовує орієнтири на дорозі, характер і її особливості. За допомогою слухової пам’яті він контролює на слух роботу двигуна та інших агрегатів і механізмів автомобіля.
Словесно-логічна пам’ять є специфічно людською пам’яттю. Змістом словесно-логічної пам’яті є думки людини, поняття, судження, що відображають предмети і явища з їх загальними властивостями, істотними зв’язками та відношеннями. Думки не існують без мови, тому таку пам’ять називають не тільки логічною, а й словесною.
Короткочасна пам’ять характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, негайним його відтворенням і коротким строком зберігання.
Виділяють також оперативну пам’ять – запам’ятовування, збереження і відтворення інформації в міру потреби для досягнення мети в конкретній діяльності або виконання окремих операцій. Після завершення діяльності матеріал пам’яті має зразу ж забуватися, інакше він може негативно вплинути на наступні операції. Оперативна пам’ять потрібна водієві для запам’ятовування на короткий час постійно мінливої поточної інформації, що надходить від дороги, середовища руху і свого автомобіля.
Довгочасна пам’ять базується на довгостроковій функції пам’яті, характеризується тривалим зберіганням і наступним використанням інформації в діяльності людини. Довгочасна пам’ять використовується для запам’ятовування на тривалий час різної потрібної інформації, наприклад водій-початківець надовго запам’ятовує „Правила дорожнього руху” та іншу інформацію, що пов’язана зі своїм видом діяльності.
Оперативний, короткочасний і довгочасний різновиди пам’яті пов’язані між собою, що зумовлюється як змістом запам’ятованого, так і цілями й засобами діяльності, в яку включаються процеси пам’яті.
Мимовільна пам’ять полягає в запам’ятовуванні та відтворенні матеріалу без спеціальної мети його запам’ятати або пригадати. Без спеціальних намірів і зусиль людина збагачує пам’ять під час діяльності.
Довільна пам’ять – цезапам’ятовування і відтворення, коли людина ставить перед собою мету запам’ятати, коли виникає потреба в навмисному заучуванні.
Смислова пам’ять пов’язана з розумінням того змісту, що запам’ятовується. Вона спирається на смислові зв’язки, які вже утворили системи словесних і образних асоціацій і становлять основу досвіду людини.
Механічна пам’ять діє у тих випадках, коли не досягається розуміння заучуваного матеріалу, а навмисне чи ненавмисне запам’ятовуються речі, які до кінця не усвідомлюються.
Залежно від того, який зміст матеріалу і з якою метою його запам’ятовує людина, в неї формується професійна пам’ять. У водіїв же частіше зустрічається змішаний тип пам’яті з переважанням зорової.
Продуктивність пам’яті залежить від її якостей, до яких відносяться обсяг, швидкість запам’ятовування, точність відтворення, тривалість зберігання і готовність.
Особливо важливе значення для водія має готовність пам’яті. Ця якість характеризується легкістю відтворення інформації, необхідної у даному конкретному випадку, тобто здатністю людини швидко витягати потрібний матеріал зі свого запасу знань у тих випадках, коли цього вимагають обставини. Водій в ряді випадків стикається з необхідністю застосовувати свої знання та використати складні навички в умовах нестачі часу. У таких ситуаціях своєчасні та правильні дії водія багато в чому залежатимуть від готовності його пам’яті і швидкості мислення.
Необхідні якості пам’яті у водія краще розвиваються при уважній, активній та самостійній діяльності з управління автомобілем.
