Поради педагогам щодо профілактики дитячих страхів

Страх – негативний емоційний стан, що виникає у людини при появі уявної або реальної загрози для життя чи життєвого благополуччя.

1. Уже на початку навчального року встановіть тісний контакт з батьками дітей, запишіть їхні побажання. Зафіксуйте і власні уявлення щодо проблем кожної конкретної дитини.

2. Коли в клас приходять новачки, дайте можливість іншим дітям самостійно пояснити новоприбулим правила поведінки (профілактика страху бути неприйнятим у колектив). Доручіть комусь із активних дітей розпитати новачка, ближче познайомитися з ним, а потім вже познайомте з ним усіх інших однолітків.

3. Ознайомлюючи дітей з правилами поведінки, проведіть гру-заняття, де можна використати ці правила. У такий спосіб кожна дитина зможе чітко уявити, що від неї вимагається (профілактика страху зробити щось не так, бути покараним).

4. Стежте за тим, щоб встановлені правила не призводили до емоційного чи фізичного приниження когось із дітей його однолітками (профілактика страху бути неприйнятим у колектив).

5. Придумайте для окремих дітей умовний сигнал, який нагадував би їм про те, що вони зробили щось не так і треба негайно підкоритися правилу (профілактика страху неуспіху, страху бути висміяним).

6. Використовуйте умовні знаки, щоб сигналізувати не словом, а знаком про необхідність зміни поведінки на певний період, наприклад: говорити не можна – червоний прямокутник; говорити дозволяється – синій прямокутник тощо (профілактика страху словесного покарання).

7. На заняттях використовуйте прийом гуманної педагогіки співпраці – «відповідь на вушко» (профілактика страху неуспіху, неправильної відповіді).

8. Заохочуйте прагнення дітей використовувати набуті знання для самостійного розв’язання незнайомих завдань, даючи умовний сигнал: «час ризикувати – коло, поділене навпіл: одна половина червоного кольору, а друга - чорного» (профілактика страху неуспіху, неправильної відповіді).

9. Обговорюйте разом з дітьми різноманітні способи виходу із ситуацій, які сталися чи могли статися у житті групи. Допоможіть дітям оцінити, наскільки конструктивний вибір кожного з них.

10. Дайте дітям можливість визначити їхні страхи. Обговоріть з ними різноманітні випадки, які продемонстрували б: те, чого вони бояться, насправді зовсім не страшне.

11. Створюйте умови, що сприяють встановленню та розвитку дружних, приязних стосунків між дітьми (профілактика страху самотності, страху конфлікту).

12. Придумайте разом з дітьми різноманітні способи похвали чи вираження прихильності (оплески тощо).

1. Не забувайте постійно підбадьорювати, заохочувати дітей.

Поради батькам щодо профілактики дитячих страхів

1. Доручення для тривожної дитини мають відповідати віку. Складні завдання прирікають маленьку дитину на неуспіх, зниження самооцінки.

2. Підтримуйте її, говоріть про свою впевненість у тому, що дитина зможе виконати завдання.

3. Не порівнюйте успіхи дитини з успіхами інших дітей, дуже важливі оптимістичні прогнози на завтра.

4. Не припускайте ситуацій змагання, публічного виступу дитини.

1. Дуже ефективні вправи на релаксацію, психогімнастика.

6. Зменшити або усунути страхи і тривожність можна за допомогою: малювання, лялькового або настільного театру, психологічних ігор, ігрової терапії, музикотерапії, фізичних вправ, читання художньої літератури.

7. Намалюйте на аркуші паперу те, чого ви боїтесь, що вас тривожить. Після виконання малюнка порвіть його на дрібні шматочки та викиньте, позбавтеся своїх переживань.

8. Пригадайте казки та художні твори про сміливих героїв («Котигорошко», «Коза-Дереза», «Котик і півник», «Пригоди Буратіно», «Чиполіно»).

9. Проводьте вправи на подолання страху. Наприклад, «Закінчи речення» - дитина має продовжити фрази: я хочу…; я вмію…; я зможу…