ЗМІСТ, ФОРМИ І СТРУКТУРА плану виховної роботи
Структура плану може включати такі розділи: аналіз виховної роботи за минулий рік; цілі та завдання виховної діяльності; психолого-педагогічна характеристика класу; основні напрями діяльності та справи класного колективу; індивідуальна робота з учнями; робота з батьками; вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі, охорона життя та здоров’я учнів
До розділу "Аналіз виховної роботи за минулий рік"
Без аналізу пережитого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з'ясування слабких місць виховного процесу в класі, без розуміння соціальних процесів, які будуть у класному колективі, та виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів неможливо правильно намітити цільові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяльності на наступний навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи.
До розділу "Цілі та завдання виховної діяльності"
Важливим є визначення цільових орієнтирів виховної діяльності педагога. Головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. Обираючи мету, класні керівники повинні опиратися на підсумки індивідуальної та колективної аналітичної діяльності та спроектовані портрети учня й класу, а також дотримуватися вимог, які висуваються до цільових орієнтирів виховної діяльності, а саме:
1) бути спрямованими на розвиток особистості дитини, формування її інтелектуального, морального потенціалів, оволодіння учнями цілісною системою знань про оточуюче середовище, практичними уміннями та навичками, способами творчої діяльності, прийомами й методами самопізнання та саморозвитку, ціннісним ставленням до себе й навколишньої соціальної та природної дійсності;
2) узгоджуватись із інтересами та ціннісними установками членів класної спільноти, відповідати особливостям колективу класу та умовам його життєдіяльності;
3) забезпечуватися необхідними ресурсами для їхньої реалізації;
4) бути конкретними, чітко та ясно сформульованими;
5) сприйматися такими, яких складно, але можливо досягнути;
6) бути гнучкими, тобто придатними до коригування;
7) піддаватися діагностуванню.
У плані роботи класного керівника поряд з цілями формулюються і завдання, вирішення яких дозволяє досягти поставленої мети.
До розділу "Психолого-педагогічна характеристика класу"
Подаються загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, рівень їхньої вихованості, свідомості, громадянської відповідальності; розвиток самоврядування тощо.
До розділу "Основні напрями діяльності та справи класного колективу"
Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності, та на основі сформульованих цілей і завдань виховної роботи педагогу необхідно визначити напрями, форми та способи організації життєдіяльності класного колективу. Допоможуть у цьому сформований учителем образ класу, його уявлення про організацію діяльності, спілкування та відносин у класному колективі.
Форми та способи життєдіяльності класу не мають визначатися набором випадково відібраних і не пов'язаних між собою заходів. Щоб добір справ був справді системним і науково обґрунтованим, класний керівник має під час планування спиратися на теоретичні та технологічні розробки з питань виховання учнів.
Необхідно передбачити участь вихованців у загальношкільних і класних справах, водночас визначити як пріоритетний той вид діяльності, що якнайкраще вплине на розвиток особистості учнів та забезпечить неповторність класного колективу. Вибираючи форми й способи роботи, учитель віддає перевагу тим справам, які вибрані учнями та батьками під час колективного планування. Як правило, ці заходи найбільше відповідають інтересам і потребам учнів та сприяють їхньому розвитку.
Учителю важливо правильно визначити терміни виконання завдань і відповідальних за підготовку та проведення заходів. Оптимальний розподіл часу і сил членів класної спільноти дасть змогу підвищити ефективність виховної діяльності.
До розділу "Індивідуальна робота з учнями"
Діяльність класного керівника спрямовується на створення у класі сприятливого середовища для формування особистості учнів, педагогічне проектування та забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку учня, пошук найбільш ефективних прийомів і методів здійснення виховного впливу на кожного школяра.
Основними напрямами індивідуальної роботи класного керівника з учнями є: вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов і процесу їхнього розвитку; встановлення міжособистісних контактів із кожною дитиною; створення в класному колективі умов для прояву й розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, задоволення соціально цінних і особистісно значущих інтересів та потреб учнів; вивчення та врахування в роботі стану фізичного, психічного та соціального здоров'я учнів; розв'язання питання соціальної адаптації учнів в умовах дитячого та педагогічного колективу; надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми в адаптації до життєдіяльності класу, у відносинах з учителем та іншими членами колективу навчального закладу, виконанні норм і правил поведінки у школі та поза її межами; профілактична робота з учнями "групи ризику" (дітьми, які виховуються у дисфункційних сім'ях, схильні до правопорушень, уживають наркогенні речовини); взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально-психологічною та іншими службами навчального закладу з метою проектування індивідуальної траєкторії розвитку учнів, педагогічної підтримки суспільно корисних ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному становленні їхньої особистості; сприяння вихованцям у діяльності з самопізнання, самовизначення і саморозвитку; діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кожного учня, облік їхніх особистих досягнень.
Під час розробки плану класний керівник може використати прийоми й методи психолого-педагогічної діагностики, вивчення матеріалів медичного та психологічного обстеження учнів, складання індивідуальних характеристик вихованців, оформлення карти захоплень та інтересів учнів, їхніх батьків, ведення щоденника особистих досягнень учнів, визначення разом із вихованцем та його батьками найближчих перспектив розвитку, індивідуальні консультації та бесіди, педагогічний консиліум, створення ситуацій успіху та вибору, розробка та реалізація програми колекційної діяльності, організація занять гуртка "Пізнай себе" тощо.
До розділу "Робота з батьками"
Запорукою успішної виховної діяльності з учнями є співпраця класного керівника з батьками, оскільки саме сім'я значно впливає на процес розвитку особистості дитини. Тому важливе і відповідальне завдання вчителя - зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. Вирішення даного завдання можливе за умови, якщо в плані роботи будуть відображені наступні напрями діяльності класного керівника з батьками:
вивчення сімей учнів, яке дозволить вчителю краще пізнати дітей та їхніх батьків, зрозуміти стиль життя сімей, ознайомитися з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей розділ відображається в плані роботи такими формами, як відвідування сімей учнів, анкетування, тестування, педагогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банка даних про сім'ю та сімейно-родинне виховання;
педагогічна просвіта батьків, яка планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей та завдань навчально-виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя і батьків. Класний керівник включає в план лекції з педагогіки, психології, правознавства, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори, тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду різних ситуацій виховання дітей у сім'ї та школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків, обмін досвідом виховання дітей у сім'ї, день відкритих дверей тощо;
забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу, яке здійснюється класним керівником за допомогою залучення їх до спільного планування виховної роботи в класі, колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, подорожі; виставки творчих робіт; дні здоров'я; допомога у ремонтних роботах та естетичному оформленні класної кімнати, участь у обладнанні кабінету, організації міні-гуртків і клубів;
педагогічне керівництво діяльністю батьківської ради класу: вибір батьківської ради, допомога у плануванні та організації її діяльності, робота з сім'ями, які потребують педагогічної допомоги, установлення зв'язків з шефами, громадськістю;
індивідуальна робота з батьками, яка дозволяє встановити безпосередній контакт з кожним членом сім'ї учня, досягти взаєморозуміння щодо пошуку шляхів впливу на розвиток особистості дитини. Це індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив та засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення;
інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів, яке здійснюється класним керівником за допомогою тематичних та підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей, а також таблиць результатів їхньої навчальної діяльності, ведення щоденників спостережень за процесом розвитку учня або зошитів їхніх досягнень.
До розділу "Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі"
Вивчення може проводитися за напрямами:
а) розвиток особистості учнів;
б) формування класного колективу;
в) рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу.
Під час дослідження процесів, що відбуваються в класі, класному керівнику необхідно звернути увагу на такі важливі аспекти життя колективу, як: організація соціально значущої спільної діяльності; наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності; активність і самореалізація учнів у спільній діяльності; стан емоційно-психологічних відносин; стан ділових відносин; наявність зв'язків з іншими групами та окремими індивідами; розвиток учнівського врядування.
У ході діагностичної діяльності вчитель може використовувати різноманітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіду, інтерв'ю, анкетування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертного оцінювання, індивідуального і групового самооцінювання, вивчення продуктів творчої діяльності учнів тощо.
У технологічний арсенал класного керівника можна включити такі діагностичні засоби: ігри "Лідер", "Кіностудія", "Подорож морем захоплень"; тести "Розумне про життєвий досвід", "Задоволеність учнів шкільним життям", "Задоволеність батьків роботою навчального закладу"; анкету "Який у нас колектив"; конкурс малюнків "Я у своєму класі" тощо.
Крім основних розділів, у план виховної роботи можуть бути включені різноманітні додатки. Відповідно до традицій планування у конкретному навчальному закладі цей документ може містити інформацію про батьків, їхню участь у життєдіяльності класу, відвідування ними батьківських зборів, відомості про сім'ї та учнів, інтереси та захоплення останніх, їхня зайнятість у позаурочний час, дані про результати педагогічних спостережень та психолого-педагогічної діагностики, про учнівське самоврядування.
До розділу «Охорона життя та здоров’я учнів»
Заходи з охорони життя та здоров’я учнів, проведення інструктажів тощо.
