Зміст роботи студента-практиканта
1. Розробити та провести профілактичну бесіду для однієї із цільових груп (підлітки, старшокласники, батьки, вчителі, представники уразливих груп), спрямовану на попередження можливих відхилень у психічному та особистісному розвитку, пропаганду здоров’я, формування навичок здорового способу життя, відповідальної безпечної поведінки, попередження протиправних дій. Тема обирається у відповідності з планом роботи установи або з ініціативи студента. Наприклад:
§ „Здоров’я – мудрих гонорар”
§ „Особиста відповідальність – обов’язок кожного”
§ „Виважене рішення – запорука успіху”
§ „Граматика спілкування у підлітковому віці”
§ „Психосексуальний розвиток та статева соціалізація старшокласників”
§ „Здоров’я – як ресурс життєвого успіху” тощо.
2. Розробити для однієї з вікових груп (підлітки, старшокласники) та провести заняття просвітницько-профілактичного змісту (лекцію, відеолекторій, виховну годину, годину психолога), спрямоване на розвиток здорової особистості: формування навичок життєвої компетентності, розвиток соціальних, особистісних та фізичних можливостей людини. Наприклад:
§ „Спілкуємося та діємо”
§ „Здоров’я – моя цінність”
§ „Прояви турботу та обачливість”
§ „Як уникнути конфліктів з ровесниками”
§ „Збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я”
3. Розробити макет соціальної реклами та провести просвітницько-рекламну кампанію серед відповідної категорії населення.
4. Розробити та провести серед цільової аудиторії соціально-психологічне дослідження (вибірка 30 осіб) задля виявлення рівня обізнаності респондентів щодо асоціальних явищ та їх наслідків для людини, з’ясування чинників, що перешкоджають гармонійному розвитку особистості, а також можливої участі опитаних у покращенні якості власного життя та добробуту громадян взагалі.
5. Провести індивідуальну профілактичну бесіду з клієнтом.
Методичні рекомендації щодо змісту роботи студента-практиканта
Профілактична бесіда
Для успішного проведення бесіди необхідно:
1. Виявити потреби аудиторії.
Слід визначити межі тієї інформації, яку повинна знати група. Зробити це не так легко, оскільки в будь-якій аудиторії спостерігається різний рівень поінформованості з питання, яке обговорюється. До того ж кожен має свої установки та потреби. Завдання психолога – знайти ті питання, де ці інтереси перетинаються і провести бесіду в такому стилі, який максимально б задовольняв усі вимоги та очікування групи.
2. Перевірити рівень знань.
Процес перевірки знань характеризується тим, що психолог повинен оцінити рівень знань у групі, а саме: учасники – зацікавлені „новачки” чи вже „авторитетні” у цьому питанні. Це дозволить психологу підібрати матеріал відповідного рівня складності. Якщо інформація буде надто простою, аудиторія може відреагувати негативно та втратити увагу в подальшому. Якщо ж матеріал буде занадто складним для сприймання, в групи може виникнути почуття невпевненості.
Під час підготовки та в процесі бесіди психолог повинен врахувати особливості процесів сприймання та розуміння інформації. А тому, по можливості, слід уникати використання жаргонів, професіоналізмів. У ситуації, коли ж використання спеціальних термінів є необхідним, варто доступно пояснити їх значення. Для покращення сприймання та засвоєння інформації учасниками необхідно структурувати матеріал.
У вступній частині необхідно подати наступну інформацію:
- тему та її важливість;
- переваги, які отримають учасники, отримавши цю інформацію;
- передумови та історію питання.
Основна частина повинна містити ключові моменти інформаційного повідомлення.
Узаключну частину мають увійти такі структурні елементи:
- огляд попереднього матеріалу;
- підведення підсумків, де поєднується викладена інформація з майбутньою діяльність групи.
Під час підготовки та проведення профілактичної бесіди варто врахувати наступні моменти:
- матеріал повинен відповідати рівню психічного та фізичного розвитку, культурним та соціальним особливостям цільової групи;
- необхідно враховувати природу та порядок подачі інформації. Найкраще запам’ятовується матеріал, який пропонується на початку бесіди та вкінці;
- інформаційний матеріал повинен стимулювати мислення учасників та мотивувати їх до діяльності;
- матеріал повинен зацікавити аудиторію. Тому структура бесіди повинна мати такий вигляд:
Вступ (нетрадиційний)
Цитата/маловідомий факт
Факт
Приклад з життя
Факт
Висновок
- матеріал має бути легким для запам’ятовування;
- інформація повинна інтригувати аудиторію. Для цього можна використовувати наступні фрази:
„Я впевнений, що багатьох з вас цікавить...”
„Одне із найцікавіших відкриттів...”
„Є ще одне цікаве питання....”. Це дозволяє групі відчути, що психолог ділиться з нею цінним досвідом.
У той же час вирази, подібні наступним „Я не вважаю...” „Якщо б ви були здатні...” можуть сприяти відчуженню групи і створювати відчуття ігнорування її знаннями та досвідом.
- варто використовувати риторичні запитання, які стимулюють процес групового мислення. Наприклад: „Хто з вас не стикався...” „Чи хотіли б ви...”;
- виклад матеріалу повинен здійснюватися в оптимальному для засвоєння темпі;
- під час викладу інформації варто робити акцент на позитивних моментах, а не негативних;
- слід бути коректним у поданні інформації: точка зору аргументується, спосіб поведінки пропонується, але ніщо не нав’язується;
- необхідно з повагою відноситися до позицій, почуттів та емоцій учасників;
- опиратися на базові знання членів групи;
- для підвищення інтересу аудиторії до матеріалу, що пропонується, необхідно супроводжувати повідомлення різними ілюстраціями, слайдами, записами тощо.
Розробка інформаційних матеріалів
Інформаційні матеріали часто призначені для мотивації людини змінити власну поведінку. Тому їх розробка – велика відповідальність.
Основні етапи розробки інформаційних матеріалів:
- Оцінка ситуації.
Оцінка ситуації включає:
§ оцінку проблеми: визначення сутності проблеми, виявлення передумов існування проблеми, їх оцінка;
§ дослідження цільової аудиторії: виявлення інформаційних потреб аудиторії, їх цінностей, прагнень, страхів, бар’єрів сприйняття інформації; з’ясування, що конкретно представники даної групи мають зробити чи не зробити, з того, що від них вимагають; які зміни можна прогнозувати.
- Визначення мети, теми інформаційних матеріалів.
- Розробка основного повідомлення:
Основне повідомлення – це короткий структурований виклад знань і того, що аудиторія повинна зрозуміти в результаті інформаційного втручання.
Типова структура основного повідомлення:
Якщо я_____________________ (аудиторія)
Зроблю______________________(дія)
Замість______________________(конкурентна дія)
Я отримаю___________________(винагорода)
Тому що_____________________(підтримка)
| Дія | До яких дій ми закликаємо аудиторію? |
| Конкурентна дія | Чим вони зараз займаються і/чи чого від них вимагають, чекають інші? |
| Винагорода | Що буде мотивувати їх до дії? Яка користь для них у виконанні пропонованої дії? Який позитивний результат вони отримають, якщо зроблять...? |
| Підтримка | Чому вони отримають винагороду? Чому вони повинні нам вірити? |
Винагорода базується на цінностях аудиторії і обіцяє позитивний результат, який важливий і значимий для тих, кому адресується повідомлення.
Підтримка аргументує чому аудиторія отримає цю винагороду. Підтримкою можуть бути: факти, історії успіху, статистика, логічний висновок, переконання, образ, що викликає довіру і бажання стати таким.
Розробка інформаційного повідомлення має наступні компоненти:
§ підготовка тексту;
§ розробка дизайну;
§ виготовлення макету.
Рекомендації щодо підготовки текстового наповнення:
1. Завжди пояснюйте представнику аудиторії дуже конкретно, що саме він отримає чи чого зможе досягнути, якщо зробить те, що ви пропонуєте.
2. Заголовок чи перший рядок першого звертання повинні бути „найгучнішими”. Необхідно відразу заволодіти увагою читача. Наприклад:
§ вступ-комплімент: „Напевне ви не байдужі до проблеми ВІЛ/СНІД, і дякуємо вам за це...”
§ шокуючий вступ: „Останнім часом ми часто чуємо погані новини. Якщо ми будемо сидіти і чекати, допоки хтось вирішить ці проблеми, то стане не погано, а ще гірше”
§ відвертість: „Мені хотілося б поговорити з вами відверто”
3. Перший інформаційний блок повинен розкрити, що читач отримає або що втратить, якщо з метою привернути увагу читача ви використовуєте винагороду. Якщо ви плануєте втримати увагу читача засобами інтриги, новини, скандалу, перший інформаційний блок призначений ще більше викликати інтерес аудиторії.
4. Намагайтеся переходити від виступу до основного тексту, використовуючи відповідні мовні звороти. Наприклад: „Дозвольте пояснити”, „розглянемо таку ситуацію”, „спробуємо спрогнозувати наслідки того, що сталося”
5. Використовуйте інтерактивні звороти, ставте запитання читачеві, залучайте його до спілкування. Наприклад: „Ви згідні?”, „Ви також так думаєте?”, „Ви чули про це раніше?”
6. Поясніть читачу, яким чином викладена інформація стосується саме його. Наприклад: „Ви зможете переконатися...”, „І, що особливо важливо для вас...”
