Маса і міра лікарських речовин

Під час виготовлення ліків необхідно правильно зважувати або відміряти зазначену в рецепті кількість речовини. Масу лікарських речовин зазначають у грамах, а об'єм рідин - у мілілітрах і краплях. Одиницею маси в аптеці є грам-1,0. Маса речовини, менша за 1 г, має такі назви і позначення: дециграм -0,1; сантиграм -0,01; міліграм-0,001; дециміліграм-0,0001; сантиміліграм- 0,00001; мікрограм - 0,000001.

За одиницю виміру об'єму прийнято мілілітр (мл- ml). Вищою одиницею ємкості є літр (1л – 1L). Для дозування речовин можна користуватись такими даними: 1 мл води містить 20 крапель, 1 мл спирту - 60 крапель, 1 мл ефіру етилового - 90 крапель.

Активність деяких лікарських речовин (антибіотиків, гормональних препаратів) вимірюють в одиницях дії (ОД) або міжнародних одиницях дії(МОД).

Дозування сипких речовин і деяких рідких форм ложками, склянками та інше досить відносне, але у практиці ветеринарної медицини застосовується широко (крім засобів, що відносяться до списку А та списку Б). Слід знати, що чайна ложка містить 4...5 мл, десертна-8... 10, столова-16...20, склянка-200...250 мл рідини.

 

Одна і таж лікарська речовина може призначатися лікарем в різних лікарських формах, вибір яких встановлюється керуючись, в першу чергу, напрямком дії ліків, очікуваним ефектом та строками дії лікарських речовин. Наприклад, кофеїн натрію–бензоат можна назначити в середину і внутрівенно або підшкірно, що забезпечує різну інтенсивність його всмоктування в кров і тканини, час прояву і тривалість дії.

При виписуванні лікарських форм, що містять у фасованій одиниці одноразову дозу лікарського засобу, необхідно вказувати її напроти назви, а в Subscriptio давати вказівки про кількість вказаних одиниць, для лікування. Кількість прийомів залежить від тривалості дії.

Незалежно від того, в якій лікарській формі буде призначена лікарська речовина, її разова доза повинна знаходиться в одній порції ліків, за виключенням строго дозованих лікарських форм заводського виготовлення – таблеток, ампул, свічок та ін.

Важливо чітко розрахувати дози лікарських речовин у розчинах, розраховуючи відсоткові концентрації.

При цьому необхідно засвоїти, що відсоткова концентрація розчину – це кількість лікарської речовини, що міститься в 100 мл готового розчину. Наприклад: 1% розчин містить 1,0 лікарської речовини та 99 мл розчинника.

Якщо корові потрібно прописати 4,0 кофеїну натрію–бензоат, що випускається у вигляді порошку, а ввести його підшкірно у вигляді 20% розчину, що випускається в ампулах по 10 мл, то розрахунок проводиться таким чином: 20% розчин містить в 100 мл 20,0 кофеїну, а в 10 мл в 10 разів менше, тобто 2,0. Отже, в 20 мл (2 ампулах по 10 мл) буде міститись 4,0.

Rp.: Sol. Coffeini naftrii benzoatis 20% - 10 ml

D.t.d. N 2 in ampullis

S. Підшкірно на одну ін’єкцію.

 

Якщо ж із 4,0 порошку кофеїну натрію – бензоату потрібно приготувати20% розчин, то розрахунок потрібно вести таким чином:

20% = 20,0 – 100 мл

4,0 – х х = 20 мл,

Тобто в 20 мл розчину буде 4,0 порошку, решта – розчинник (16 мл).

Rp.: Coffeini naftrii benzoatis 4,0

Aquae pro injectionibus 16,0

M.f. solutio sterilisata

D.S. Підшкірно. На одну ін’єкцію.

Труднощів завдають розрахунки лікарських речовин, що відносяться до групи А, які дозуються в десятих, сотих або тисячних долях грам, особливо на кілограми маси тіла тварини.

Наприклад, доза карбахоліну великій рогатій худобі підшкірно 0,001 – 0,003 г. Випускається по 1 мл в ампулах у 0,01% розчині. Якщо корові назначити 0,002 г в ампулах 0,01% розчину, потрібно розрахувати:

0,01% = 0,01 – 100 мл

0,001 – 10 мл,

тобто в 10 мл буде мінімальна доза карбохоліну і вона становить 10 ампул 0,01% розчину. Якщо назначити 0,002 г, то це дорівнює 20 мл 0,01% розчину або 20 ампул.

 

Rp.: Sol. Cardocholini 0,01% - 1 ml

D.t.d. N. 20 in ampullis

S. Підшкірно. На одну ін’єкцію.

або

Rp.: Cardocholini 0,002

Aquae pro injectionibus ad 20 ml

M.f. solutio sterilisata

D.S. Підшкірно. На одну ін’єкцію.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. В.А. Соколовский «Практикум по ветеринарной фармакологи с рецептурой» Москва 1957.

2. Г.О. Хмельницький «Ветеринарна фармакологія з рецептурою» Київ «Вища школа» 1985.

3. И.Е. Мозгов «Ветеринарная рецептура» - Москва-1956.