Правила виписування рецептів.

Ця тема вивчає дані про рецепт, його склад, правила, способи і схеми виписування, терміни дії на рецепт та ін. Студент повинен звернути увагу на обов’язкові складові частини рецепту та їх конкретне змістовне значення.

Рецепт - це письмове звернення лікаря або фельдшера ветеринарної медицини до аптеки про виготовлення і відпуск ліків для хворих тварин.

Він є офіційним документом. Тому особи, які його виписали, лікарі та фельдшери лікувально-профілактичних закладів, у тому числі клінік науково-дослідних інститутів і навчальних закладів ветеринарної медицини, юридичні та фізичні особи, які займаються ветеринарною практикою на підприємницьких засадах, інші працівники ветеринарної медицини у порядку, передбаченому затвердженими "Правилами виписування рецептів", а також ті, що виготовили і відпустили ліки, несуть юридичну відповідальність за правильність рецепта.

При виписуванні рецептів треба дотримуватись таких правил:

1. Рецепт пишуть на бланку розміром 105 X 150 мм спеціальної форми латинською мовою, крім заголовку, сигнатури і підпису лікаря (фельдшера), що пишуться українською або російською мовами.

2. Рецепт виписують, як правило, після огляду хворої тварини та при обов'язковому запису про призначення лікарських засобів чи виробів ветеринарного призначення відповідно до документів (ветеринарна картка амбулаторного чи стаціонарного хворого). Забороняється виписувати рецепти на лікарські засоби, що не дозволені до застосування у ветеринарній медицині України.

3. Наркотичні лікарські засоби у чистому вигляді або з індиферентними речовинами дозволяється виписувати тільки лікарям, які працюють у державних закладах ветеринарної медицини.

4. Рецепти повинні виписуватись чітко і розбірливо чорнилом або кульковою ручкою з обов'язковим заповненням необхідних реквізитів у бланку. Будь-які виправлення в рецепті не дозволяються.

5. На рецептурному бланку дозволяється виписувати тільки одне найменування лікарського засобу, що відноситься до списку А, в інших випадках - не більше трьох найменувань. У такому разі їх відділяють один від одного знаком # і кожний наступний рецепт починають словом Rесіре (Rр.:), а закінчують сигнатурою. Незалежно від кількості рецептів на бланку рецепт має один заголовок і лікар підписує його один раз.

6. Якщо пропис другого рецепта не вміщується на одному боці бланку, його продовжують на звороті, а знизу на лицьовому боці пишуть Verte (переверни).

7. Склад лікарського засобу, визначення лікарської форми, звернення до фармацевтичного працівника про виготовлення та видачу лікарських засобів пишуться латинською мовою. Використання при цьому скорочень дозволяється лише відповідно до прийнятих у медичній і фармацевтичній практиці (додаток 3). Забороняється використання скорочень близьких за найменуванням інгредієнтів, що не дозволяє встановити, який лікарський засіб прописано.

8. Назви отруйних і наркотичних лікарських засобів (перелік яких затверджується Державним департаментом ветеринарної медицини) пишуться на початку рецепта, далі - всі інші ліки.

9. Спосіб застосування ліків пишеться державною чи іншими мовами відповідно до Конституції України із зазначенням дози, частоти, часу введення (до годівлі чи після годівлі) та його тривалості. Забороняється обмежуватись загальними вказівками типу "зовнішнє", "відомо" тощо.

10. При необхідності негайного відпуску ліків у верхній частині рецепта проставляється позначка "Сіtо" (швидко), або "Statim" (негайно), або "Аntidotum" (протиотрута).

11. При виписуванні рецепта кількість рідких лікарських засобів вказується в мілілітрах, краплях, всі інші-у грамах, а в окремих випадках - в одиницях дії (ОД).

12. У разі необхідності дозволяється виписувати в рецепті лікарські засоби в кількостях, що необхідні для подовження або повторення курсу лікування, за винятком лікарських засобів, для яких встановлені норми відпуску. На рецепті при цьому робиться відповідний запис лікаря, який додатково завіряється його підписом і особистою печаткою.

13. Наркотичні лікарські засоби у чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами виписуються на спеціальному рецептурному бланку 2, але рецепт додатково підписується керівником закладу ветеринарної медицини або його заступником і завіряється печаткою цього закладу.

Рецепти на таблетки кодтерпін і таблетки від кашлю складу: трави термопсису 0,02 г; кодеїну 0,01 г; натрію гідрокарбонату 0,2 г; кореню солодки в порошку 0,2 г, а також ті, до складу яких входять отруйні лікарські засоби списку А у суміші з іншими лікарськими речовинами, виписуються на рецептурному бланку 1, який додатково завіряється печаткою закладу ветеринарної медицини "Для рецептів".

15. Фельдшери ветеринарної медицини - завідуючі клініками і дільницями ветеринарної медицини мають право виписувати рецепти хворим тваринам та необхідні ліки, за винятком отруйних (крім таких, що випускаються промисловістю в терапевтичних дозах), наркотичних в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами.

1б.Фельдшери ветеринарної медицини можуть виписувати рецепти на лікарські засоби, необхідні для надання екстреної ветеринарної допомоги, за винятком наркотичних, зазначивши свою посаду і завіривши рецепт своїм підписом та печаткою закладу ветеринарної медицини.

17. Рецепт, який виписано з порушенням вимог правил або містить несумісні лікарські засоби, вважається недійсним. Такий рецепт погашається штампом "Рецепт недійсний" і повертається власнику тварини.

18. Лікарі та фельдшери ветеринарної медицини, які виписують рецепти, несуть персональну відповідальність у встановленому порядку за призначення тваринам ліків та додержання правил виписування рецептів.

19.Забороняється завіряти печаткою закладу ветеринарної медицини незаповнені та непідписані працівником ветеринарної медицини рецептурні бланки.

20.Лікарські засоби і вироби ветеринарного призначення для потреб лікувально-профілактичних закладів виписуються на формах, що затверджуються наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України за наявністю штампу, печатки і підпису керівника закладу або його заступника.. На отруйні, наркотичні лікарські засоби, етиловий спирт вимоги складаються окремо від інших лікарських засобів. У вимогах обов'язково повинно бути вказано найменування відділення (кабінету), дозування лікарських засобів, концентрація етилового спирту, а також призначення лікарського засобу (для ін'єкцій, зовнішньо, внутрішньо, очні краплі тощо).

 

При оформленні матеріальної частини рецепта необхідно дотримуватись правил виписування лікарських речовин. В першу чергу виписують основну лікарську речовину, тобто речовину яка визначає дію цього лікарського засобу. Їх може бути одне, двоє і більше. На другому місці – допоміжна лікарська речовина (одна або декілька), тобто така, що підсилює, покращує і пролонгує дію головного, але не змінює його в негативний бік. На третьому місці – речовини, що пом’якшують смак (неприємний), запах ліків (головних і допоміжних лікарських речовин), або знищують подразнюючу їх дію, але не змінює основну. В останню чергу виписуються формоутворюючі, тобто речовини в такому агрегатному стані, які придають належну форму всім лікам. Додавання їх дозволяє отримати рідкі, м’які або порошкоподібні лікарські форми.

При оформленні цієї частини рецепта студент повинен знати несумісність речовин (фізичну, хімічну, фармакологічну), яка може призвести до змінення агрегатного стану лікарських речовин, змінити обрану лікарську форму, або призвести до небажаних хімічних взаємодій речовин з нейтралізацією, осадженням, а також до прояву непередбаченого фармакологічного ефекту. В разі застосування приписаного засобу необхідно виключити можливі несумісності, користуючись основною, додатковою (И.Е. Мозгов «Ветеринарная рецептура» 1956 стр.-39) і довідниковою літературою («Ветеринарная рецептура с основами терапии и профилактики» справочник И.Е. Мозгов – 1988 стр.-15)

Ознайомлюючись із схемами оформлення рецептурних прописів, студент повинен засвоїти, що можна прописати одну лікарську речовину (препарат, засіб) і такий рецепт називають простим. При цьому потрібно згадати, що прості рецепти оформляють і на офіцінальні лікарські засоби, склад яких узаконений фармакопеєю, випускаються вони фармакологічними фабриками, знаходяться в аптеках в готовому, фасованому вигляді.

 

Rp.: Ungventi Zinci 3% - 100,0

D. S. Корові на уражену ділянку шкіри.

При оформленні складного рецепту в його матеріальній частині перераховуються всі складові компоненти ліків за ступенем їх важливості і напроти кожного вказується його доза (однократна – на один прийом або сумарна - на кількість всіх прийомів в залежності від курсу лікування), в четвертій частині рецепта даються конкретні вказівки про виготовлення лікарської форми. Рецепти, оформлені за розгорнутою схемою, розглядаються як магістральні і складаються лікарем.

 

Rp.: Zinci ocsidi 3,0

Vaselini 97,0

M.f. ungu.

D.S. корові на уражену ділянку шкіри

При оформленні рецептурних прописів за скороченою і розгорнутою схемами студент повинен засвоїти різницю, суть якої в тому, що при оформленні рецепта за скороченою схемою в матеріальній частині рецепта вказується назва тільки однієї лікарської речовини (або препарату) і його доза (кількість) або називається лікарська форма (в родовому відмінку), а потім назва головної діючої речовини (з поміткою, або без помітки відсоткової концентрації) в складі ліків (форми) і напроти (або під рядком внизу праворуч) вказується кількість (доза) ліків.

В п’ятій частині рецепту, що називається сигнатурою, на першому місці вказується спосіб застосування ліків, зазначаючи його одним словом: зовнішнє, внутрішньовенно, підшкірно, внутрім’язево і ін. Потім вказують кількість ліків на один прийом і кратність застосування, наприклад: по одній таблетці (порошку, болюсу, пілюлі) на один прийом тричі в день. Потім вказують умови застосування ліків (перед годівлею, після попередньо 12-18 годинної дієти, з кормом та ін.)

Сигнатуру оформляють коротко, чітко, доступно, державною мовою, доступною фармацевту (аптекарю) і власнику тварини. Слід відмітити, що рецептурні прописи в нашій країні і в більшості країн світу прийнято оформляти латинською мовою (за винятком першої і п’ятої частин рецепта).

Одночасно студенту потрібно звернути увагу на засвоєння прийнятих в рецептурі скорочень написання назв іменників в родовому відмінку в залежності від того.