Мислення у дітей
На початку ХХІ ст. в теорії і практиці навчання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей учнів. Це пов’язано з тим, що орієнтація шкіл на формування в учні в основному репродуктивного мислення призвела до того, що більшість випускників, які на відмінно знали шкільну програму, не вміють використовувати отримані в школі знання в нестандартній ситуації, під час розв’язання проблемних завдань у різних сферах суспільного життя. На жаль у більшості нинішніх випускників загальноосвітніх шкіл не розвинене творче мислення, вони слабо підготовлені до узагальнення отриманої інформації, перетворення її в гнучкі системи, придатні для застосування в різних життєвих ситуаціях; фактично не підготовлені до творчого аналізу ситуації. Проте відомо, що діти від природи допитливі і сповнені бажання вчитися. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумове керівництво з боку вчителя.
Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці навчальна виховного процесу має стати розвиток у дитини гнучкості мислення.
Свого часу К.Ушинський писав про те, що логіка природи найдоступніша для дітей. Цю ідею Е.Ушинського застосував В.Сухомлинський. Сухомлинський запропонував власну систему навчання мислити. Під системою уроків мислення В.Сухомлинський розумів школу думки, без якої не уявляється “повноцінної, ефективної розумової праці на всіх уроках не тільки в початковій школі, а й в наступні періоди навчання та розумового розвитку. Вона, ця школа, є фундаментом творчих розумових сил, необхідних для опанування нових і нових знань”.
Характерними умовами системи уроків мислення. Розробленої В.Сухомлинським, були:
Висока ерудиція педагога.
Управління мисленням учнів має починатися ще до уроку.
Необхідність підготовки не до окремого уроку, а одразу до кількох, тобто до системи уроків.
Окрема увага має приділятися безпосередній організації розумової діяльності. На уроці.
Дбання про розвиток мислення школярів на уроці потребує особливостей перебігу у них психічних процесів, зокрема, процесу мислення.
Емоційне забарвлення уроку полегшує пізнавальну діяльність учнів, сприяє розвитку їхнього мислення.
Мислення, безумовно, процес суто індивідуальний.
Отже, В.Сухомлинський важливим завдання вважав навчити дитину мислити, “пізнати світ і себе в ньому, пізнавати багатство науки, мистецтва, природи – вчив жити через виховання в собі мислителя. А відтак, усе робив для розбудови національної школи мислення, де панує радість творчості, активно формується людська індивідуальність, розцвітає жива душа...”
Про необхідність розвитку логічного мислення йдеться в пояснювальних записках до навчальних програм, про це пишуть у методичних посібниках для вчителів, але конкретної програм формування логічних прийомів мислення немає. І тому робота ведеться без знання конкретної системи прийомів їх змісту і послідовності формування. А це призводить до того, що досить велика кількість учнів не володіє початковими прийомами логічного мислення навіть у старших класах, і це, у свою чергу, зумовлює неповноцінне засвоєння навчального матеріалу протягом 10 років. 10 років неякісної праці. Чи не забагато.
Чому один і той же матеріал одна дитина схоплює миттєво, друга – повільно, а третя взагалі не розуміє? Чи не тому, що в першому випадку мию, образно кажучи, сіємо зерно вже в підготовлений у дошкільному дитинстві грунт, у другому – у зораний та не якісно. А в третьому – на висушений грунт, якого не торкалася рало? І грунт цей – сформованість у дитини логічних прийомів мислення: вміння порівнювати, аналізувати.
Ми говоримо: “Порівняй”, а дитина не знає, як це робиться. Виявляється, цього також треба вчити. Або звертаємося до учня: “Проаналізуй умову задачі”, але не пояснюємо, що таке аналіз. Не розуміючи точного значення дії, яку дитина має виконати, вона охоплює не сутність, а лише форму. Діти шукають площу прямокутника, множачи довжину на ширину, не розуміючи головного: чому треба множити. А тому і помилки. Адже надзвичайно важко запам’ятати безліч не пов’язаних між собою фактів. Наприклад, дитина впевнено додає в стовпчик, розказує, яку цифру записуємо, де а яку запам’ятовуємо переносимо. Виникає запитання – “Чому робимо саме так а не навпаки?”
Дитина розгублюється, тому що формою вона оволоділа, а принцип розрядної дії лишився поза увагою.
Незнання, нерозуміння накопичується, і через деякий час втрачається інтерес до навчання. Коло замикається.
Отже, починати треба з підготовки гнуту, з розвитку логічного мислення, азбуки навчання.
Наприклад гра “Знайди зайве слово”.
Дуб (який?) старий високий, білокорий, гіллястий.
Вишня (які?) смачні, червоні, достиглі, міцні.
Книжка (яка?) цікава, нова, висока, улюблена.
Яка схема підходить до слова «вовк»?
4336, 6343, 3346, 3436, 4363.
Діти мають проаналізувати буквений склад слова «вовк», помітити в ньому дві однакові букви, їх місця у слові (1 і 3) і за цими ж ознаками відшукати схему. В даному випадку це буде схема 3436. Подібні завдання можна проводити не тільки з цифровими схемами, а й з геометричними фігурками, з буквами іноземних азбук тощо.
Наприклад, яка схема підходить для слова «тополя»!
™ss™s 4) £- ™s ™s 3) -™£r £- 2)- ™r £r1)
3. Хто або що найбільше відрізняється від інших?
Наступний крок — навчити дітей виділяти суттєві і несуттєві ознаки.
Для цього використовується інший прийом — прийом зміни ознак. Розглядаючи один і той же олівець, спробуємо змінювати ознаки:
з довгого на короткий,
з червоного на синій,
з товстого на тонкий,
з дерев'яного на пластмасовий, —
діти помічають, що олівець залишається олівцем, а от якщо замінити грифель на кульку, то отримаємо кулькову ручку.
А це означає, що грифель — суттєва (важлива) ознака олівця, а довжина, колір та ін. — ні.
Чудовими тренувальними вправами для розвитку вміння виділяти суттєве є такі психологічні тести:
1) Місто (автомобілі, будинки, велосипеди, вулиці, супермаркети).
2) Війна (літаки, танки, солдати, гранати, гармати, бої).
3) Гра (карти, гравці, шахи, правила, м'яч, штраф).
4) Річка (берег, риба, рибалка, вода, ряска)
5) Стіл (чай, скатертина, ніжки, чашка, дерево, кришка).
6) Сад (рослини, собака, огорожа, кущ, земля) та ін.
Вправи для розвитку зорової та слухової пам’яті
Прочитайте тричі написані нижче слова, спробуйте їх запам’ятати.
Мати брат Діти Людина
Добра дитина чоловік тьотя Тепер ці слова закрийте аркушем паперу і письмово дайте відповіді на наступні запитання.
Скільки букв в останньому слові?
Скільки букв містить у собі тільки один склад?
Запишіть перше слово третього стовпчика?
Скільки слів закінчується на приголосний? Запишіть їх.
Скільки слів закінчується на букву “а”? Запишіть їх.
Завдання на тренування по пам’яті уваги та швидкості реакції.
Кожній дитині видається заготовка, зміст якої наведено нижче.
1. 1 2 3 4 5 6 7
2 
.
3 
.
4.
5. РЕКЛАМА
6. 11 2 5 =
8 4 1 =
7 2 4 =
9 8 6 =
13 4 2 =
7.Вітя, Ірина, Йогурт, Ніна, Альбом.
Кожній дитині пропонується заповнити вищенаведену заготовку відповідно до завдання, зміст якого вчитель читає вголос. На всі сім завдань відводиться 3 хвилин.
(номер завдання відповідає номеру на заготовці).
Під номером один ви повинні провести похилу лінію так, щоб вона проходила під непарними і над парними числами.
Проведіть у прямокутнику діагональ так, щоб вона йшла з лівого верхнього кута в правий нижній.
Перед вами “обличчя” людини намалюйте їй праве око та ліве вуха.
Між другою і третьою вертикальними лініями поставте четверту букву слова Сонце, а між першою і другою – суму першої та четвертої цифр нинішнього року.
У наведеному слові підкресліть усі приголосні, а всі голосні – закресліть.
У парних рядах запишіть суму всіх чисел, а в непарних - - від першого відніміть суму другого і третього.
З перших букв даних слів складіть нове слово, підберіть до нього антонім.
Завдання, які зорієнтовані на поповнення словникового запасу і на розвиток мовлення.
Завдання 1. З кожного рядка виберіть лише ті букви, які не повторюються і складіть з них побажання. На всю роботу відводиться дві хвилини. (Записую ряди букв на дошці, або даю кожному учневі відповідну заготовку на аркуші паперу)
А О Н О О Е А Д Д
Х П А Р П Й Р И И
Е П В Ф Е А Ф П М
В Ю Л З Л А Ю Л Ю
Г Ц И Д Ц Ж Г Ц Г
Щ З С У З Т А З У
О А Ь А Т О И О А
Відповідь: Нехай вам завжди щастить.
Замініть даний опис у кожному стовпчику буквами і ви зможете прочитати два слова. На все завдання вам дається три хвилини. (Вчитель записує завдання на дошці).
| Буква після буква К, | Друга буква алфавіту, |
| Буква перед К, | Буква після букви Т, |
| Буква після Л, | Буква перед М, |
| Кругла буква алфавіту, | Буква перед Л, |
| Буква перед О | Перша буква алфавіту |
| Відповідь. Лимон | Відповідь. Булка |
Дуже часто на уроках виконують діти дуже легенькі завдання:
В наборі букв знайти по два слова:
Вийміть з букета садову квітку та квітку лісову
Т Л О Е Я Н Ь Ю П А Е І Л Е В
Відповідь: Тюльпан, конвалія.
Серед цих літунів один – надоїдливий, інша – білогруда красуня
Л К А І М С Т Р О В А К А
Відповідь. Комар, ластівка
При вивченні теми іменник на уроках української мови доцільно використовувати завдання для розвитку асоціативного мислення.
Запишіть, з яким слово (іменником) у вас асоціюється кожна назва тварини. У вашому розпорядженні всього три хвилини.
(Слова записуються вчителем на дошці).
Наприклад. Птах – небо, дельфін – море.
Білка, лисиця, крокодил, жираф, корова, вуж, їжак, кішка, кабан, акула, краб, соловей, пінгвін.
Доберіть до кожного іменника з правого стовпчика відповідний прикметник з лівого.
Підступна Сова
Слизький Змій
Мудрий Білка
Надута Жаба
Товстошкірий Птах
Вільний Вуж
Запаслива Індик
Холодна Бегемот
Відповідь. Підступна змія, слизький вуж, мудра сова, надутий індик, товстошкірий бегемот, вільний птах, запаслива білка, холодна жаба.
Знайдіть спільну назву кожній пар слів. (Завдання записується вчителем на дошці).
Наприклад Шафа. Стіл-меблі.
Франція, Італія -...;
| Дуб, береза -...; | Київ, Донецьк -...; |
| Вівторок, четвер -...; | Симоненко, Олесь -...; |
| Субота, неділя -...; | Дніпро, Волга -...; |
- Як відомо, деякі слова, в тому числі і прикметники, можуть бути застосовані як у прямому, так і переносному значенні. Знайдіть спільну ознаку до кожної групи з трьох іменників.
Наприклад: Хліб, клімат, подушка – спільна ознака м’який.
Пиріг, поцілунок, сон -... (солодкий).
Рейка, воля, дисципліна – (залізна).
Клен, малюк, парик -...(кучерявий).
- Запитання на кмітливість.
Два хлопчики зустрілися біля дверей і ніяк не можуть розійтися. Хто з них повинен дати дорогу, якщо відомо, що одному з них 5 років, а другому 7? (Дає той, хто вихованіший).
Якою рукою зручніше розмішувати цукор у склянці? (зручніше це робити ложкою).
Горобчик прокинувся о 9 ранку. Коли він ліг спати, якщо проспав усього 4 години? (о5 ранку).
Якщо з під тину видно 6 пар конячих ніг, то скільки цих тварин на подвір’ї (3).
Дід, баба, онучка, Жучка, кішка та мишка тягнули, тягнули і нарешті витягнули ріпку. Скільки очей дивилося на ріпку (12 очей).
1. Якнайшвидше напишіть праворуч від поданого числа нове число, замінюючи кожну цифру в ньому так: ставте цифру 1 замість найбільшої цифри в даному числі, цифру 2 — замість трохи меншої тощо. Наприклад: 5487 — 3412.
6427 - 4918 –
9432 - 49713 –
Відповідь. Ви просто молодці.
2. Гра «Знайди четвертого».
Ви повинні знайти зв'язок між першим і другим словом і написати четверте слово, яке б мало той же зв'язок з третім.
^ Світло — темрява, сміливець —?(боягуз)
Фізика — наука, тополя —? (дерево)
Вівця — отара, дерево —? (ліс, парк...)
Мороз — холодно, дощ —? (мокро)
^ Правда — кривда, ворог —? (товариш, друг...)
3. Гра «Утвори слово».
Заєць + даремно + чари =? (задача).
Молоко + робота + каша =? (морока).
4. Вилучити зі слова ім' я:
Столяр - Толя.
Поляна - Поля, Оля, Яна.
Ромашка - Рома, Маша.
Пірат – Іра.
Людина - Люда, Ада.
Каструля – Катя, Уля
Подані завдання сприяють розвиткові в кожного учня психічних механізмів – пам’яті, уваги, уяви, логічного мислення, які лежать в основі творчих здібностей учнів.
Асоціативна аналогія
Асоціативна аналогія відбувається на рівні репродуктивної діяльності. Але для молодших школярів – це доступний і цікавий засіб формулювання нових висновків, пошуку нових ознак, якостей, функцій. Для її розвитку дієві будуть такі завдання:
- „Що на що схоже?”,
- „Хто так співає, хто так кричить?”,
- „Словесне плетиво” та ін.
Наприклад, треба продовжити початий учителем ланцюжок: „літера до літери – склад”, а учні продовжують: „склад до складу – слово, слово до слова – речення, книжка до книжки – бібліотека; травинка до травинки – лужок; зернинка до зернинки – колосок”. Цікаві завдання на цей вид аналогії дає природничий матеріал.
Інші функції в розвитку пізнавальних (творчих) здібностей молодших школярів виконує алгоритмічна аналогія, за допомогою якої діти самостійно доходять висновку про можливість його застосування в дещо змінених умовах, тобто вносять у відомий спосіб певні зміни.
Наприклад:
Тема: „Осінь” (Ознайомлення з навколишнім”, 2 кл.).
- Прочитай про ознаки літа, розкажи про ознаки осені.
Літо Осінь
1. Жарко. Діти купаються в річці. 1.____________________________
2. Трава зелена. 2.____________________________
3. Багато квітів. 3.____________________________
4. Листя на деревах зелене. 4.____________________________
- Прочитай речення.
* Літній наряд: • листя на березі зелене,
• кетяги зелених ягід висять на калині.
- Зміни одне слово в кожному реченні так, щоб вийшов опис осіннього вбрання дерев.
*- Доповни речення.
Озеро поблискує на сонці, ніби величезне дзеркало. Достиглі хліба на полі, наче.... Налилися соком яблука, немов.... Прийшов щедрий місяць....
- Спробуй у такій послідовності скласти речення про зимову пору.
У межах алгоритмічної аналогії спосіб виконання завдання – скласти твір за аналогією до прочитанного.Основою для складання творів за аналогією можуть бути такі оповідання: „Жива казка”, „Кордон”, „З кого песик приклад бере”, зміст яких має чіткий сюжет і виразні характеристики дійових осіб.
Дослідницькі завдання.
Великі можливості для формування досвіду творчої діяльності має дослідницький метод. Всі учні класу отримують спеціальні завдання, які не входять у програмовий матеріал, але розвивають уміння дітей мислити самостійно, шукати потрібний матеріал, задавати питання, знаходити на них відповідь. Для підготовки до уроків «Місто мого дитинства», під час різних святкових уроків, конкурсів, олімпіад діти готують цікаві повідомлення, запитання для учнів класу, збирають матеріал про свою сім'ю.
Розвиток уяви і літературних здібностей. Відомо, що обов’язковою ознакою творчого мислення є розвинена уява – здатність уявляти те, чого раніше не бачив, уміння перевести словесний опис в наочний, створювати нові образи. Особливістю уяви є її евристична і комбінаторна властивості, тобто уміння людини легко, гнучко поєднувати в новій ситуації елементи минулого досвіду і відомих знань.
Допитлива дитина живе в ситуації постійного дефіциту інформації, однак у переважають позитивні емоції, радісний настрій. Багато в чому це зумовлене здатністю її психіки фантазувати, компенсуючи недостатність точних і нових знань. Для цього віку характерне наочно-образне мислення.
Діти отримують завдання:
- продовжити початий текст: «Якби я був твариною, то я б був…, «Якби я був рослиною, я б був…;
- скласти казку на тему: «Розповідь хворого зуба», «Розповідь краплинки», та інші.
- домислення подій, які могли б передувати зображеним.
- домислення подій, які могли б продовжити
Метод гри.
Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви.
До школи основний вид діяльності дітей – гра. У школі з перших днів навчання до уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей ставляться нові вимоги. Вони повинні протягом уроку уважно слухати вчителя, уважно виконувати те, що їм пропонує зробити, уважно виконувати певне завдання вдома, тобто у школі першокласника відразу ж починають спрямовувати з певною метою на той чи інший предмет.
Процес розвитку уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей дуже тривалий, складний, бо вимагає від них величезних, вольових зусиль протягом усіх років навчання у початковій школі.
Плідними виявляються у роботі такі прийоми як ігрова постановка завдань. Ці види роботи відповідають закономірностям розумового розвитку молодших школярів, вносять у процес пізнання емоційно-образний струмінь, забезпечуючи успішне долання шляху від явищ до сутності.
У навчально-виховному процесі з молодшими школярами повинна обов’язково бути представлена гра. Це – ефективний засіб, що стимулює дітей стати кращими. Вона формує первинне усвідомлення того, що гарно, а що погано, володіє прекрасною діагностичною функцією – показує дитині, що та вміє, що знає, чого боїться, що їй подобається.
Головна мета введення ігор у навчальний процес – викликати інтерес до навчання.
У творчого мислення є такі ознаки: інтуїція, швидкість, неординарність розвитку. Найбільш ефективними методами для розумового розвитку є ігри. Ось такі ігри можна використати для розвитку мислення:
ГРА «ЩО ТРАПИТЬСЯ, ЯКЩО …»
Учні повинні відшукати наслідки якоїсь події Що буде, якщо зникнуть дерева?
Що буде, якщо не буде зими?
ГРА «КИМ (ЧИМ) БУДЕ?»
Перед дітьми ставиться завдання: назвати чим буде предмет через деякий час?
ТІСТО ДОШКА ЖОЛУДЬ
ГРА «ТАК, НІ»
Учням пропонується якесь твердження і вчитель ставить завдання знайти зворотне і визначити (доказати) чи правильне це твердження:
ЯКЩО НА ВУЛИЦІ ТЕМНО,
ТО ОБОВ’ЯЗКОВО – НІЧ?
^СИНИЦЯ – ПТАХ, А ЧИ ПРАВИЛЬНО,
ЩО ПТАХ – ЦЕ ОБОВ’ЯЗКОВО СИНИЦЯ?
ГРА «ЗНАЙДИ НОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ»
Дітям пропонують знайти нове призначення для знайомих предметів, До уваги беруться найфантастичніші пропозиції ЛОЖКА (Можливі відповіді дітей: 1) совок для ігор з піском; 2) знаряддя для викладення візерунка.)
ГРА «УЯВИ СЕБЕ»
Учитель пропонує учням уявити себе на місці якогось предмета: маленької рибки, великого куща, важкої хмари, лісового струмочка. Учні «перевтілюючись» в образ, дають відповіді на такі питання:
- Що ти чуєш? Які звуки тебе оточують?
- Кого ти боїшся? З ким товаришуєш?
- Твої мрії? Що любиш?
Такі ігри спонукають дітей змалку міркувати самостійно, використовувати свою кмітливість, вміння уявити ситуацію і нестандартно її розв’язати.
Діти ще в легкій для сприймання, цікавій формі з задоволенням розв’язують оригінальні логічно-пошукові задачі. Ось деякі з них:
1)Лікар Айболить дав хворому бегемоту 8 таблеток, щоб той приймав їх по 2 на день. Через 2 дні у бегемота залишилось 5 таблеток. Чи виконав бегемот призначення лікаря?
2) Бабуся попросила Максима купити 2 десятки яєць, а Максим купив 18 яєць. Чи виконав він завдання бабусі?
3) Скільки очей у морського їжака, якщо у нього на 3 ока більше, ніж у звичайного лісового?
4)На паркані сиділо 6 синичок. До одної синички підскочив кіт, щоб спіймати її
На уроках можна запропонувати «Метод спроб і помилок».
Це найпростіший метод пошуку нових рішень. Методом спроб і помилок, можна пропонувати будь-які рішення, якими б абсурдними вони не здавались на перший погляд. Цей метод розвиває і творчість учнів. Проблеми можна ставити, наприклад, ось такі:
1. Як швидше розчистити сніг біля школи?
2. Знайти вихід для князя Гвідона – як йому вибратися із діжки? («Казка про царя Султана» О.С.Пушкін)
Розвиватиме мовні навички школярів гра «Найкращий кухар». Запропонуйте дитині уявити, що вона запрошена в телепередачу», щоб продемонструвати приготування якоїсь вишуканої страви. І вона повинна розказати (продемонструвати), як ця страва готується.
Але потрібно пам’ятати, що найголовніше завдання вчителя – навчити учнів граматично правильно і змістовно висловлюють думки в усній і письмовій формі.
ГРА «РОЗШИФРУЙ СЛОВО»
Матеріали: папір, ручка.
Порядок гри:
1) Написати на аркуші паперу якесь слово.
2) Попросити дитину скласти речення, слова якого починаються на кожну букву написаного слова.
Наприклад:
КУРКА – Карлсон Умовив Рибку Купити Акваріум.
СОБАКА – Слон Обідав Бананами, А Курка Апельсинами.
«НА ЩО ЦЕ СХОЖЕ?»
СНІЖИНКА- …
БЕРІЗКА - …
ЯГОДИ КАЛИНИ - …
ХМАРКА - …
КУЛЬБАБКА -..
Наприклад: Іній на гілочках – біленькі ниточки, срібні голочки.
«ЗНАЙДИ ПОМИЛКУ І ДОВЕДИ СВОЮ ДУМКУ»
1) В дубовому лісі ми з друзями збирали моркву.
2) Вовк швидко заліз на сосну нарвати свіжих огірків.
«Розумові розминки»:
Гра «Чому так трапилось?» Річка вийшла з берегів і затопила навколишнє поле.
Гра «Висновок»: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший
Ці ігри та завдання сприятимуть розвитку мислення, підвищенню мотивації учіння. Вони спрямовані на розвиток логічного мислення, нестандартних вирішень завдань.
