Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки на об’єкті господарювання. 1 страница

Обстановка після вибухового перетворення паливо повітряної суміші – це сукупність факторів та умов, що можуть скластися на об’єкті господарювання в результаті вибуху, та прогноз динаміки супутніх факторів (пожежного, хімічного, тощо).

Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки включає такі визначення:

· відстані від осередку вибуху до об’єкта;

· ступеня зруйнування об’єкта;

· можливих втрат людей.

Для планування аварійно – рятувальних та відновлювальних робіт додатково визначають:

· необхідність розшуку та евакуації потерпілих у районі вибуху;

· необхідність введення обмежень на в’їзд до вибухонебезпечного району;

· обсяг робіт по розчищенню завалів, прокладанню шляхів;

· наявність та можливості рятувальних підрозділів (техніки та інших засобів для проведення таких робіт);

Вихідні дані:

· розміщення об’єкту та осередку вибуху;

· характеристика і обсяги вибухонебезпечних матеріалів на об’єкті;

· загальна характеристика об’єкта (наявність пожежа вибухонебезпечних і хімічно небезпечних матеріалів).

Порядок виявлення та оцінки обстановки:

1. Визначають радіус зони детонації (R₁) за допомогою формули:

,

де Q — маса газу чи палива в резервуарі, Q = 0,5 М (одиничний резервуар), Q = 0,9 М (групове зберігання), тут М — ємність резервуара, т.

2. Оцінюють межі поширення продуктів вибуху (R₂):

,

3. Визначають надмірний тиск (ΔР_ф) у зоні вогняної кулі використовуючи залежність:

, кПа.

4. Розраховують надлишковий тиск в зоні дії повітряної ударної хвилі.

Якщо x = 0,24· R₃/R₁ ≤ 2 надлишковий тиск у зоні R₃ визначається за формулою: ;

при x > 2 .

 

5. Оцінюють інтенсивність теплового випромінювання вогняною кулею вибуху на відстані R₃:

І = Q_oFT, кВт/м²,

де Q_o — питома теплота полум’я, кДж/м²;

Т ‑ прозорість повітря (Т = 1 − 0,058· І_п·R₃), І_п= 0,015;

F ‑ кутовий коефіцієнт, що характеризує взаємне розташування джерела випромінювання теплової енергії та об’єкта:

.

6. Визначають тривалість існування вогняної кулі за допомогою формули:

, с.

7. Розраховують величину теплового імпульсу:

, кДж/м².

7. Оцінюють безповоротні втрати людей:

,

де Р — густина населення, тис. людей/км².

9. Визначають уражаючу дію теплових імпульсів порівнюючи U_t з даними табл. 2.2.15:

10. На схему (карту) місцевості (червоним кольором) наносять зони дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі радіусами відповідно R₁, R₂, R₃ (додаток 2.2.1).

Таблиця 2.2.15

Уражаюча дія теплових імпульсів, кДж/м²

Ступінь опіку	Тепловий імпульс	Матеріал	Тепловий імпульс спалахування, кДж/м2
Легкий Середній Тяжкий Смертельний	80—100 100—400 400—600 понад 600	Дошки темні, гума Стружка, папір Брезент Дерево сухе Крони дерев Покрівля (руберойд) Дерев’яно-стружкова плита	250—400 330—500 420—500 500—670 500—750 580—810   150—200

 

Приклад виявлення та оцінки обстановки в населеному пункті БЕЛЬЦИ за даними увідної (додаток 2.2.3).

В населеному пункті БЕЛЬЦИ на залізничній станції вибухнула пропано-повітряна суміш, що утворена виливом пального з двох цистерн (маса вмісту − 120 тон, одиночне зберігання).

Визначити ступінь зруйнування житлових будівель та втрати населення за умови, що: житлові будинки знаходяться на відстані 500 м, щильність населення в районі аварії – 1 000 людей/км², питома теплота горіння пропану – 300 кДж/м².

Нанести на карту місцевості зони дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі.

Виконання завдання:

1. Визначають радіус зони детонації R₁:

.

2. Оцінюють радіус дії продуктів вибуху (R₂):

,

3. Розраховують надмірний тиск (ΔР_ф2) у зоні вогняної кулі:

4. Визначають надмірний тиск повітряної ударної хвилі в районі житлових будинків:

, .

5. Оцінюють інтенсивність теплового випромінювання вогняної кулі на відстані 500 м:

Т = 1− 0,058·0,015·500 = 0,64,

,

І = 300·0,5·0,64=9,6 кВт/м².

6. Визначають тривалість існування вогняної кулі:

7. Розраховують величину теплового імпульсу:

.

8. Оцінюють величину безповоротних втрат людей:

, людей.

9. Радіусами R₁, R₂, R₃ наносять зони дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху та повітряної ударної хвилі на карту місцевості (див. додаток 2.2.1).

Висновок:

1. Житлові будинки отримують зруйнування легкої ступені, можливі окремі пожежі, число загиблих до 45 людей.

2. Персонал підприємства „Купон” працездатний, але можливі окремі випадки психо-травматичної дії на людей звуку вибуху.

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра регіональної економіки

 

З В І Т

про виконання завдання на практичному занятті

з навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.

 

Тема: Осередки ураження і зони зараження, що виникають у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру.

 

Заняття: Виявлення шляхом прогнозу та оцінка інженерної обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні греблі водосховища та вибуховому перетворенні паливо-повітряної суміші.

Виконав: студент факультету ____________________________

______________________________________________________

_______курсу____________________________форми навчання

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

 

Перевірив:_________________кафедри регіональної економіки

______________________________________________________

(Прізвище та ініціали)

 

КНЕУ – 201__

Навчальна та виховна мета.

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на території об’єкта господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є гідродинамічні, пожежа, та вибухонебезпечні об’єкти.

2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.

Навчально-матеріальне забезпечення.

Література:

1. Панкратов О.М. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010. –179 с.

2. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. – К.: КНЕУ, 1997. –135 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

Наочні матеріали та технічні засоби:

· схема місцевості (за вказівками викладача);

· креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);

· калькулятор.

Варіант № _______

1. Вихідні дані:

 

Суб’єкт небезпеки	Підрозділи об’єкту небезпеки	Характеристика об’єкту небезпеки	Значення параметру фактору ураження	Характер діяльності персоналу	Захищеність персоналу від фактору ураження	Метеоумови
Пора року	Температура повітря / грунту, 0С	Швидкість вітру	Хмарність, бали, наявність опадів
с

 

 

2. Результати виконання прогнозування.

В наслідок стихійного лиха територія, що показана на схемі, опинилася в осередку ураження __________________. Підрозділи підприємства „Купон”

(В осередку ураження яких явищ)

знаходяться (можуть опинитися) в зоні ________________________________.

Попередній аналіз обстановки в цій зоні може характеризуватися так: __________________________________________________________________.

(Охарактеризувати ступінь впливу факторів ураження на об’єкти)

До ________ відсотків людей ____________________________________

(Вказати ступінь ураження людей)

Зруйновано (можливо зруйнування): ____________________________________

(Охарактеризувати ступінь зруйнування об’єктів)

_____________________________

В наслідок цього у навколишнє середовище потрапили (можуть потрапити)_________________________________________________________

(Визначити, що потрапило (може потрапити) у навколишнє середовище)

________________

Існує (не існує) загроза виникнення ________________________________ ____

(Визначити, які фактори ураження утворилися (можуть утворитися)

Доповідь керівнику підприємства „Купон” щодо обстановки у підрозділах фірми, які розташовані в населених пунктів Бельци, Сади та Дачі

 

О ___________ годині ___________ хвилин „___”__________ на території району: населені пункти Бельци, Сади, Дачі, Яблунька; утворився осередок ураження _________________________________________________.

(Вказати які осередки ураження утворилися)

__________________________________________________________________.

Мешканці населених пунктів Бельци, Сади і Дачі, що знаходилися у багатоповерхових будинках, отримали ураження _______________________.

(Вказати ступінь ураження)

Персонал підприємства ________________________________________.

(Вказати ступінь працездатності персоналу)

Внаслідок зруйнування потенційно небезпечних об’єктів у підрозділах фірми може утворитися _____________________________________________

(Охарактеризувати обстановку, яка може утворитися)

__________________________________________________________________.

Висновок та пропозиції:

1. З метою виявлення та оцінки обстановки в підрозділах підприємства здійснити:

__________________________________________________________________

(Які заходи здійснити)

__________________________________.

____________________________

 

2. За даними виявлення та оцінки обстановки (прогнозуванням та розвідкою) пропоную:_______________________________________________

________________________________

________

 

Студент __________курсу, ___________ навчальної групи

__________________________________________________

(Підпис, прізвище та ініціали)

 

Додаток 2.2.1

 

 

0,56

 

Додаток 2.2.2

 

Додаток 2.2.3

Увідна про зруйнування гідродинамічно

та пожежа вибухонебезпечних об’єктів

 

1. В районі населеного пункту ХАТИНКА землетрусом зруйнована гребля водосховища. Обсяг води у водоймищі оцінюється у 70·10⁶ м³ Перепад рівня води у шлюзі становить 50 м.

2. На залізничній станції БЕЛЬЦИ в наслідок коливання землі зійшли з рейок дві цистерни з пропаном. Рідина витікає у навколишнє середовище і випаровуючись утворює вибухонебезпечну суміш з повітрям.

Виявити та оцінити обстановку у підрозділах підприємства „Купон”, що розташовані в населених пунктів БЕЛЬЦИ, САДИ та ДАЧІ (додаток 2).

Запропонувати пропозиції щодо запобігання ураження та захисту персоналу визначених об’єктів від факторів ураження, які утворили (можуть утворитися) джерела небезпеки.

Об’єкти небезпеки − приміщення, що орендують підрозділи фірми: в населеному пункті БЕЛЬЦИ на __________ поверсі ______________________

(На якому поверсі) (Якої кількості поверхів)

_________________________ будинку; в населеному пункті

(Якого типу будинок)

САДИ на ______________ поверсі ____________________________________

(На якому поверсі) (Якої кількості поверхів та якого типу будинок)

будинку; в населеному пункті ДАЧІ на _______________ поверсі __________

(На якому поверсі) (Якої кількості

________________________ будинку.

поверхів, якого типу будинок)

Пора року − _______________, час доби − _____ годин _____ хвилин. Метеоумови: напрям вітру − _____ градусів, швидкість вітру на висоті 1 м − __________м/с, швидкість вітру на висоті 10 м − __________м/с, температура повітря на висоті 0,5 м − ________⁰С, температура повітря на висоті 2,0 м − ________⁰С, температура ґрунту − ________⁰С, хмарність − _____________ бали (балів).

Додаток 2.2.4

Визначити ризик ураження з летальним наслідком людини вдома на протязі року, якщо вона мешкає на п’ятому поверсі цегляного будинку в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 часу доби.

 

Вихідні дані:

- причина загибелі – дія факторів ураження катастрофічного затоплення на будинок, яке виникає в наслідок зруйнування бетонної гравітаційної греблі водосховища під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років:

- обсяг водосховища − W, м³;

- глибина води перед дамбою (глибина прорану) − H, м;

- довжина прорану – В, м;

- середня швидкість руху хвилі прориву (попуску) − u, м/с;

- відстань від дамби (водоймища) до об'єкту, − R, км.

- будинок, де мешкає людина, багатоповерховий цегляний, збудований без урахування сейсмічної стійкості;

- населений пункт знаходиться в районі, який підлягає впливу катастрофічного затоплення один раз у 100 років.

 

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.2.

 

Таблиця 6.2.2

Варіанти завдання та значення параметрів H, Z_m, R.

 

Варіанти завдання	2,1	2,2	2,3	2,4	2,5	2,6	2,7
W ·106, м3
Н, м
В, м
u, м/с
R, км

 

Порядок виконання розрахунків:

І. Визначення параметрів хвилі прориву на заданій відстані R від дамби.

1.1. Знаходять час підходу хвилі прориву на задану відстань R (до об'єкту):

, год.

Значення u= 5−7м/с приймаються для зон катастрофічного і надзвичайно небезпечного затоплень; для ділянок можливого затоплення – u = 1,5−2,5 м/с.

1.2. Визначається висота хвилі прориву h на відстані R від дамби (греблі):

, м

де m – коефіцієнт, значення якого залежить від R − відстані до об'єкту (див. додаток до завдання 2, табл. 6.2.2.1).

1.3. Розраховується час спорожнення водосховища (водоймища) за допомогою формули:

, год.

де N – максимальні витрати води через 1 м довжини прорану (ділянки переливу води через гребінь дамби), м³/с·м − визначається за допомогою табл. 6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2).

1.4. Оцінюється тривалість (t) проходження хвилі прориву узаданому створі гідровузла на відстані R:

t=m1T, год.

де m1 – коефіцієнт (див. додаток до завдання 2, табл. 6.2.2.1), який залежить від R.

ІІ. За даними розрахунків з використанням табл. 6.2.2.3 (див. додаток до завдання 2) оцінюють ступінь зруйнування об'єкту.

ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:

 

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Примітка: якщо ступінь зруйнування об’єкту, де знаходилися люди не сприяє їхньому ураженню (ймовірність ураження заданого ступеня наближається до нуля), тоді w = 0, а це означає, що й .

 

Приклад. Обсяг води у водосховищі W = 70·10⁶ м³, довжина прорану B = 100 м, глибина води перед дамбою H = 50 м, середня швидкість руху хвилі прориву u = 5 м/с. Визначити параметри хвилі прориву на відстані R = 25 км від дамби до створу об'єкта.

Розв’язання завдання.

2.1. Розраховують час підходу хвилі прориву до створу об'єкту:

t_під= R /3600 u = 25·10³/3600·5=1,4 (год.).

2.2. Визначають висоту хвилі прориву:

У табл.6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км знаходять коефіцієнт m = 0,2, тоді:

h = mH = 0,2H = 0,2·50 = 10 (м).

2.3. Розраховують час спорожнення водосховища по формулі:

.

Значення N знаходять у табл. 6.2.2.2 (див. додаток до завдання 2).

При H = 50м: N = 350 м³/с·м:

T= 70·10⁶/(3600·350·100)= 0,56 (год.).

2.4. Оцінюють тривалість проходження хвилі прориву t через об'єкт на відстані R.

У табл. 6.2.6.2.2.1 (див. додаток до завдання 2) для R = 25 км визначають коефіцієнт m1=1,7. Тоді:

t = m1T= 1,7 T= 1,7·0,56=0,94 (год.).

Висновок: h = 10 м; t_під = 1,4 год.; T = 0,56 год.; t = 0,94 год. У зв’язку з тим, що h = 10 м > 6 м та u = 5 м/с > 3 м/с, ступінь зруйнування будинку кваліфікується що найменш висока. Ймовірність загибелі людини в таких умовах наближається до одиниці.

ІІІ. Визначається ризик загибелі людини у рік:

Висновок: в наслідок події, що досліджувалася ризик загибелі людини в часи знаходження удома від впливу хвилі прориву наближається до прийнятної небезпеки – 1·10^-6.

 

Додаток до завдання 2.

 

Таблиця 6.2.2.1

Значення коефіцієнтів m і m1, як функцій

відстані від дамби до створу об'єкту

 

Найменування параметрів	Відстань від дамби до об'єкту (R), км
m	0,25	0,2	0,15	0,075	0,05	0,03	0,02
m1		1,7	2,6

 

 

Таблиця 6.2.2.2

Максимальна витрата води через 1 м довжини прорану

 

H, м
N, м3/с м

 

Таблиця 6.2.2.3

Параметри хвилі прориву, що визначають ступінь зруйнування об'єктів

 

Об'єкт	Ступінь зруйнування
не високий	середній	високий
h, м	u, м/с	h, м	u, м/с	h, м	u, м/с
Будівлі цегляні − 4 і більше поверхів	2.5	1,5		2,5
Цегляні малоповерхові будинки (1-2 поверхи)						2,5
Промислові будівлі без каркасні і з легким металевим каркасом		1,5			7,5
Каркасні і панельні будинки		1,5	3,5			2,5
Промислові будівлі з важким металевим або залізобетонним каркасом		1,5
Бетонні і залізобетонні будівлі	4,5	1,5
Дерев'яні будинки (1–2 поверхи)			2,5	1,5	3,5
Збірні дерев'яні будинки			2,5	1,5
Мости металеві		0,5
Мости залізобетонні		0,5
Мости дерев'яні		0,5		1,5
Шляхопроводи з асфальтобетонним покриттям				1,5
Шляхопроводи з гравійним покриттям	0,5	0,5		1,5	2,5

 

Таблиця 6.2.2.4

Відносна частота аварій гідротехнічних споруд напірного типу

Причини руйнування гідротехнічних споруд	Частота, %
Руйнування основи
Недостатність водоскиду
Слабкість конструкції
Нерівномірне осідання тіла греблі
Високий тиск на дамбу
Застосування зброї
Оповзання укосів
Дефекти матеріалу
Неправильна експлуатація
Землетрус

 

 

Таблиця 6.2.2.5

Відносна частота зруйнування різних типів дамб

Тип дамби	Частота аварій, %
Земляна
Захисна з місцевих матеріалів
Бетонна гравітаційна
Арочна залізобетонна
Дамби інших типів

 

 

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 2:

 

, год; , м; , год; t=m1T, год; .

Завдання 3

Тема: Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в хімічному відношенні.

Навчальна та виховна мета.

1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на об’єкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є об’єкт, небезпечний в хімічному відношенні.