3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом землетрусу, та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
4. Прищепити навчаємим здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.
Форми проведення:
1. Усне опитування або експрес-контроль знань стосовно регіонального комплексу природних загроз, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.
2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при землетрусі, факторів його уражаючої дії та їх характеристик.
3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку ураження землетрусу.”
4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки землетрусу за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”
5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії землетрусу та захист від його факторів ураження населення та територій.”
Інформаційне забезпечення:
· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
· Методика прогнозування осередку ураження землетрусом.
· Карта (схема) віртуальної місцевості.
· Комплект креслярсько-графічних інструментів.
· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.
· Проекційна апаратура.
Література:
1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.
Рівень оцінювання знань на занятті:
10 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;
7 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;
4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;
0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.
Заняття № 3
Тема 2, 3. Практичне заняття на тему:
„Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища.”
(2 години)
Мета заняття – удосконалити:
· навчально-пізнавальну компетенцію;
· цінністно-смислову компетенцію;
· інформаційну компетенцію студентів.
Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.
Студент повинен вміти:
· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів, комплекс заходів із запобігання їх реалізацій та планування і управління проектами щодо усунення їхніх негативних наслідків;
· виявляти характеристики прояви небезпечних гідрологічних та термодинамічних процесів та явищ;
· оцінювати рівень небезпеки реалізації гідрологічних та термодинамічних процесів та явищ за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.
Теоретичні питання:
1. Гідродинамічні об’єкти – джерела небезпечних факторів.
2. Пожежа та вибухонебезпечний об’єкт – джерело негативно діючих факторів.
Реферати на теми: Гідродинамічні об’єкти і їх призначення.
Вибух як засіб терору.
Навчальні завдання:
1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз гідродинамічно та вибухонебезпечних об’єктів.
2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.
3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
4. Прищепити навчаємим ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.
Форми проведення:
1. Усне опитування або експрес-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз – гідродинамічно та вибухонебезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.
2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні гідро небезпечних та вибухонебезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.
3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.”
4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”
5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші та захист від їх факторів ураження населення та територій.”
Інформаційне забезпечення:
· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
· Методики прогнозування осередків ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.
· Карта (схема) віртуальної місцевості.
· Комплект креслярсько-графічних інструментів.
· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.
· Проекційна апаратура.
Література:
1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.
Рівень оцінювання знань на занятті:
14 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;
10 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;
6 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;
0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.
Заняття № 4
Тема 3. Практичне заняття на тему:
„Радіоактивність та життєдіяльність людини.”
(2 години)
Мета заняття – удосконалити:
· навчально-пізнавальну компетенцію;
· цінністно-смислову компетенцію;
· інформаційну компетенцію студентів.
Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.
Студент повинен вміти:
· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів;
· виявляти характеристики радіоактивного зараження довкілля (шляхом прогнозу та розвідки);
· оцінювати рівень небезпеки зруйнування радіоактивно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей;
· пропонувати комплекс заходів із запобігання реалізацій небезпек, зосереджених на об’єктах ядерної енергетики.
Теоретичні питання:
1. Поняття радіоактивності. Джерела іонізуючих випромінювань: природні та штучні.
2. Дія іонізуючих випромінювань на організм людини та принципи захисту від закритих та відкритих джерел випромінювання.
3. Виявлення та оцінка шляхом прогнозу радіоактивної обстановки.
· Реферат на тему: „Оцінка рівня небезпеки зруйнування радіоактивно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.”
Навчальні завдання:
1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз – радіоактивно небезпечних об’єктів.
2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.
3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом зруйнування радіоактивно небезпечного об’єкту, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
4. Прищепити навчаємим ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.
Форми проведення:
1. Усне опитування або експрес-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз – радіоактивно небезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.
2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні радіоактивно-небезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.
3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку зараження радіоактивними речовинами.”
4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки радіоактивного зараження за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”
5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії радіоактивного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій.”
Інформаційне забезпечення:
· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
· Методики прогнозування осередків зараження радіоактивними речовинами та оцінки дії іонізуючого випромінювання на людину.
· Карта (схема) віртуальної місцевості.
· Комплект креслярсько-графічних інструментів.
· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.
· Проекційна апаратура.
Література:
1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.
Рівень оцінювання знань на занятті:
10 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;
7 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;
4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;
0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.
Заняття № 5
Тема 3. Практичне заняття 4 на тему:
„ Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки.”
(2 години)
Мета заняття – удосконалити:
· навчально-пізнавальну компетенцію;
· цінністно-смислову компетенцію;
· інформаційну компетенцію студентів.
Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.
Студент повинен вміти:
· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів;
· виявляти характеристики хімічного зараження довкілля (шляхом прогнозу та розвідки);
· оцінювати рівень небезпеки зруйнування хімічно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей;
· пропонувати комплекс заходів із запобігання реалізацій небезпек, зосереджених на хімічно небезпечних об’єктах.
Теоретичні питання:
1. Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки. Приклади дії токсичних хімічних речовин на організм людини.
2. Основні принципи захисту від дії токсичних хімічних речовин.
3. Виявлення та оцінка шляхом прогнозу хімічної обстановки.
4. Безпека харчування в умовах хімічного забруднення навколишнього середовища.
· Реферат на тему: Оцінка рівня небезпеки зруйнування хімічно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.
Навчальні завдання:
1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз – хімічно небезпечних об’єктів.
2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.
3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом зруйнування хімічно небезпечного об’єкту, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;
4. Прищепити навчаємим ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.
Форми проведення:
1. Усне опитування або експрес-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз хімічно небезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.
2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні хімічно небезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.
3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку хімічного зараження.”
4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки хімічного зараження за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”
5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії хімічного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій.”
Інформаційне забезпечення:
· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
· Методики прогнозування осередків хімічного зараження та оцінки дії токсичних хімічних речовин на людину.
· Карта (схема) віртуальної місцевості.
· Комплект креслярсько-графічних інструментів.
· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.
· Проекційна апаратура.
Література:
1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.
Рівень оцінювання знань на занятті:
10 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;
7 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;
4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;
0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.
Заняття № 6
Тема 4. Семінар – круглий стіл на тему:
„Соціально-політичні небезпеки.”
(2 години)
Мета заняття – удосконалити:
· навчально-пізнавальну компетенцію;
· цінністно-смислову компетенцію;
· інформаційну компетенцію студентів.
Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування соціально-політичних небезпек, механізмів їх прояви, методів ідентифікації та кількісної оцінки.
Студент повинен знати:
· сучасні проблеми соціально-політичного характеру;
· головні завдання безпеки життєдіяльності щодо визначення кола своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек соціально-політичного характеру, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до негативних наслідків на об’єктах господарювання;
· сутність соціально-політичних конфліктів з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.
· що таке тероризм та яки існують його види;
· первинні, вторинні та каскадні уражаючі фактори тероризму.
Теоретичні питання:
1. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини.
2. Тероризм та його каскадні фактори ураження.
3. Можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.
4. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.
Навчальні завдання:
1. Визначити та проаналізувати основні соціально-політичні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини.
2. Розкрити сутність тероризму та його каскадних факторів ураження.
3. Спрогнозувати можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.
4. Оцінити роль сучасних інформаційних технологій в досягненні безпеки життєдіяльності людини.
5. Ознайомитись з методом (методами) оцінки рівня соціально-політичних небезпек.
Форми проведення:
1. Усне опитування та (або) експрес-контроль щодо глибини знань студентами змісту основних понять і визначень стосовно соціально-політичних небезпек, їх реалізацій, методів їх кількісної оцінки.
2. Обговорення окремих дискусійних проблем пов’язаних з соціально-політичними небезпеками.
3. Розкриття змісту небезпек соціально-політичного характеру, наслідків їх реалізацій.
4. Дискусія щодо ролі негативно діючих факторів соціально-політичного характеру в порушенні нормальних умов життя і діяльності людини.
5. „Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація соціально-політичних небезпек”.
6. Презентація на тему: „Оцінка рівня небезпеки соціально-політичного характеру.”
Інформаційне забезпечення:
Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).
Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.
Література:
1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.
2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.
3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.
4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.
5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.
6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.
7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.
Рівень оцінювання знань на занятті:
8 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у „мозковому штурмі”;
6 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у „мозковому штурмі”;
4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання свідчили про поверхневий характер знань, слабо аргументовані, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у „мозковому штурмі” малоактивні;
0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у нього були відсутні.
Заняття № 7
Тема 5. Практичне заняття на тему:
„ Ризик – кількісна оцінка небезпек”
(2 години)
Мета заняття – удосконалити:
· навчально-пізнавальну компетенцію;
· цінністно-смислову компетенцію;
· інформаційну компетенцію студентів.
Ключові компетентністі – здатність до аналізу і синтезу, навички управління інформацією, здатність застосовувати знання на практиці.
Студент повинен вміти:
· здійснювати ризик аналіз небезпек (за відомими методиками) з використанням імовірнісних структурно-логічних моделей;
· пропонувати комплекс заходів з управління ризиками.
Теоретичні питання:
1. Ризик аналіз як кількісна оцінка небезпек.
2. Імовірнісні структурно-логічні моделі ризику.
3. Управління ризиками.
Реферат на тему: Індивідуальний та груповий ризики. Концепція прийнятного ризику.
Навчальні завдання:
1. визначити та проаналізувати основні критерії оцінки небезпек;
2. розкрити сутність ризик-аналізу як кількісної оцінки небезпек;
3. ознайомити студентів з імовірнісними структурно-логічними моделями ризику;
4. показати зміст, принципи та порядок управління ризиком;
5. набути навичок кількісної оцінки небезпеки.
Форми проведення:
1. Усне опитування або експрес-контроль знань студентів щодо методів кількісної оцінки небезпек.
2. Обговорення окремих питань щодо розкриття змісту кількісної оцінки небезпек, а саме: мета ризик-аналізу, порядок його проведення, поняття прийнятного ризику та його варіативність, управління ризиком.
3. „Мозковий штурм” на тему: „Визначення генеральної події та побудова дерева подій.”
4. Рольова гра на тему: ”Ризик аналіз небезпек, зосереджених у регіоні.”
Інформаційне забезпечення:
· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).
