Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕриродн≥ ≥он≥зуюч≥ випром≥нюванн€




Ўтучн≥ джерела ≥он≥зуючих випром≥нювань

ќдиниц≥ вим≥рюванн€ рад≥оактивних випром≥нювань

Ѕ≥олог≥чна д≥€ ≥он≥зуючих випром≥нювань

¬исновок

Х ¬икористан≥ матер≥али

 

¬ступ

≤он≥зуюч≥ випром≥нюванн€ ≥снували на «емл≥ ще задовго до по€ви на н≥й людини. ѕроте вплив ≥он≥зуючих випром≥нювань на орган≥зм людини був ви€влений лише наприк≥нц≥ XIX ст. з в≥дкритт€м французького вченого ј. Ѕеккерел€, а пот≥м досл≥дженн€ми ѕ'Їра≥ ћар≥њ  юр≥ €вища рад≥оактивност≥.

ѕон€тт€ "≥он≥зуюче випром≥нюванн€" об'ЇднуЇ р≥зноман≥тн≥ види, р≥зн≥ за своЇю природою, випром≥нюванн€. ѕод≥бн≥сть њх пол€гаЇ в тому, що ус≥ вони в≥др≥зн€ютьс€ високою енерг≥Їю, мають властив≥сть ≥он≥зувати ≥ руйнувати б≥олог≥чн≥ об'Їкти.

¬ипром≥нюванн€ характеризуютьс€ за своЇю ≥он≥зуючою ≥ проникаючою спроможност€ми. ≤он≥зуюча спроможн≥сть випром≥нюванн€ визначаЇтьс€ питомою ≥он≥зац≥Їю, тобто числом пар ≥он≥в, що утворюютьс€ частинкою в одиниц≥ об'Їму, маси середовища або на одиниц≥ довжини шл€ху. –≥зноман≥тн≥ види випром≥нювань мають р≥зноман≥тну ≥он≥зуючу спроможн≥сть.

ѕроникаюча спроможн≥сть випром≥нювань визначаЇтьс€ розм≥ром проб≥гу, тобто шл€хом, пройденим часткою в речовин≥ до њњ повного зникненн€. ƒжерела ≥он≥зуючих випром≥нювань под≥л€ютьс€ на природн≥ та штучн≥ (антропогенн≥).

 

 

ѕриродн≥ ≥он≥зуюч≥ випром≥нюванн€

ќсновну частину опром≥ненн€ населенн€ земноњ кул≥ одержуЇ в≥д природних джерел випром≥нювань. Ѕ≥льш≥сть з них так≥, що уникнути опром≥ненн€ в≥д них неможливо. ѕрот€гом вс≥Їњ ≥стор≥њ ≥снуванн€ «емл≥ р≥зн≥ види випром≥нюванн€ попадають на поверхню «емл≥ з  осмосу ≥ надход€ть в≥д рад≥оактивних речовин, що знаход€тьс€ у земн≥й кор≥.

–ад≥ац≥йний фон, що утворюЇтьс€ косм≥чними промен€ми, даЇ менше половини зовн≥шнього опром≥ненн€, €ке одержуЇ населенн€ в≥д природних джерел рад≥ац≥њ.  осм≥чн≥ промен≥ переважно приход€ть до нас з глибин ¬сесв≥ту, але де€ка певна њх частина народжуЇтьс€ на —онц≥ п≥д час сон€чних спалах≥в.

 осм≥чн≥ промен≥ можуть дос€гати поверхн≥ «емл≥ або, взаЇмод≥€ти з њњ атмосферою, породжуючи повторне випром≥нюванн€ ≥ призвод€чи до утворенн€ р≥зноман≥тних рад≥онукл≥д≥в. ќпром≥ненн€ в≥д природних джерел рад≥ац≥њ зазнають ус≥ жител≥ «емл≥, проте одн≥ з них одержують б≥льш≥ дози, ≥нш≥ Ч менш≥.

÷е залежить, зокрема, в≥д того, де. вони живуть. –≥вень рад≥ац≥њ в де€ких м≥сц€х зал€ганн€ рад≥оактивних пор≥д земноњ кул≥ значно вищий в≥д середнього, а в ≥нших м≥сц€х Ч в≥дпов≥дно нижчий. ƒоза опром≥ненн€ залежить також ≥ в≥д способу житт€ людей.

«а п≥драхунками наукового ком≥тету по д≥њ атомноњ рад≥ац≥њ ќќЌ, середн€ ефективна екв≥валентна доза зовн≥шнього опром≥ненн€, €ку людина одержуЇ зар≥к в≥д земних джерел природноњ рад≥ац≥њ, становить приблизно 350мк«в, тобто трохи б≥льше середньоњ дози опром≥ненн€ через рад≥ац≥йний фон, що утворюЇтьс€ косм≥чними промен€ми.

Ћюдина зазнаЇ опром≥ненн€ двома способами Ч зовн≥шн≥м та внутр≥шн≥м. якщо рад≥оактивн≥ речовини знаход€тьс€ поза орган≥змом ≥ опром≥нюють його ззовн≥, то у цьому випадку говор€ть про зовн≥шнЇ опром≥ненн€. ј €кщо ж вони знаход€тьс€ у пов≥тр≥, €ким дихаЇ людина, або у њж≥ чи вод≥ ≥ потрапл€ють всередину орган≥зму через органи диханн€ та кишково-шлунковий тракт, то таке опром≥ненн€ називають внутр≥шн≥м.

ѕеред тим, €к потрапити до орган≥зму людини, рад≥оактивн≥ речовини проход€ть складний маршрут у навколишньому середовищ≥, ≥ це необх≥дно враховувати при оц≥нц≥ доз опром≥ненн€, отриманих в≥д того чи ≥ншого джерела.

¬нутр≥шнЇ опром≥ненн€ в середньому становить 2/3 ефективноњ екв≥валентноњ дози опром≥ненн€, €ку людина одержуЇ в≥д природних джерел рад≥ац≥њ. ¬оно надходить в≥д рад≥оактивних речовин, що потрапили в орган≥зм з њжею, водою чи пов≥тр€м. Ќевеличка частина ц≥Їњ дози припадаЇ на рад≥оактивн≥ ≥зотопи (типу вуглець-14, трит≥й), що утворюютьс€ п≥д впливом косм≥чноњ рад≥ац≥њ.

¬се ≥нше надходить в≥д джерел земного походженн€. ¬ середньому людина одержуЇ близько 180 мк«в/р≥к за рахунок кал≥ю-40, €кий засвоюЇтьс€ орган≥змом разом ≥з нерад≥оактивним ≥зотопом кал≥ю, що Ї необх≥дним дл€ життЇд≥€льност≥ людини. ѕроте значно б≥льшу дозу внутр≥шнього опром≥ненн€ людина одержуЇ в≥д нукл≥д≥в рад≥оактивного, р€ду урану-238 ≥ в менш≥й к≥лькост≥ в≥д рад≥онукл≥д≥в р€ду тор≥ю-232.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 350 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

554 - | 446 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.