Гідрогеологія. Водоносні горизонти.

1) Мета і задачі гідрогеологічних спостережень на діючих шахтах

Водоносний горизонт — водопроникний шар гірської породи, що вміщує воду та залягає над водонепроникним пластом; однорідні або близькі за фаціально-літологічним складом та гідрогеологічними властивостями пласти водопроникних гірських порід, пустоти (пори, тріщини) яких заповнені гравітаційними водами.

За умовами залягання розрізняють водоносні горизонти:

в районах багаторічної мерзлоти — надмерзлотні, міжмерзлотні і підмерзлотні;

в нафтогазоносних районах — контурні, верхні, нижні і проміжні;

в районах рудних та вугільних родовищ — надрудні (надвугільні), підрудні (підвугільні);

в соляних родовищах — надсольові, міжсольові, підсольові, білясольові.

За гідравлічними умовами виділяють водоносні горизонти напірні (між водотривкими товщами) і безнапірні (або ґрунтові);за внутрішньою будовою — одношарові, двошарові і багатошарові;за типом водотривкого ложа — похилі, горизонтальні і змішані.Водоносні горизонти в гірничій справі значно ускладнюють проведення підготовчих виробок і добувних робіт. Для усунення негативного впливу водоносних горизонтів проводиться управління його режимом і ресурсами методами водозниження, тампонування, заморожування, осушування, ізолювання (бараж) тощо. Сукупність водоносних горизонтів або зон, пов'язаних з товщею певного віку, називають водоносним комплексом.

Задачі і мета гідрогеологічних спостережень.

Обводнення шахт при експлуатації вугільних місцезароджень яляється одною із головних важкостей при веденні гірничих робіт. Боротьба з обводненням може бути проведена правильно лише тоді, коли в результаті постійних масових спостережень за режимом шахтних од. при цьому встановлюється: залежність притоку від розвитку очисних робіт і гірничих робіт на глибину, роль випередження підготовчих робіт, умов підробки рік і балок.

В залежності від гідрогеологічних умов та величини водопритоку розробляється відповіднасхема дренажної системи, а часто – і спосіб та схема розробки самого родовища. При цьому, дозавдань гірничих гідрогеологів входить пошук ефективних інженерних заходів боротьби з притоком підземних вод у виробки. В числі інших важливих задач гідрогеологічних досліджень в межах третього напрямку гірничої гідрогеології можна виділити: встановлення ефективності функціонування різних видів дренажних пристроїв і дренуючого впливу гірничих виробок; з’ясування можливості і доцільності використання підземних вод на площі родовища для питного і технічного водопостачання, і в зв’язку з цим – оцінка їх експлуатаційних запасів.

Коефіцієнт водо насиченості шахт притоки підземних вод в гірничі виробки при підготовчих і очисних роботах.

Водоприток (в спеціальній літературі використовується також термін «водоприплив») – це надходження підземних і поверхневих вод у гірничі виробки. Розрізняють загальний, ділянковий і забійний водопритоки. Загальний водоприток в шахти і кар’єри складається з притоку підземних вод (водоносних горизонтів, що дренуються гірничими виробками); шахтних або кар’єрних вод, що надходять із затоплених виробок і сусідніх шахт або кар’єрів; технічних вод, що подаються в шахту або кар’єр для закладки, зрошення, буріння свердловин та ін.; поверхневих вод і атмосферних опадів.

При експлуатації родовищ корисних копалин(вугілля) труднощі проходки виробок звичайно обумовлюються не величиною водопритоку, а тим, що у виробки разом з водою надходять дрібнозернисті піщані породи. Швидкість виносу дрібних часток породи залежить від величини гідростатичного напору, під яким вода знаходиться