Лужні і жильні породи, їх склад, характеристика. Утворення магматичних порід, їх знаходження в природі.

Лужні гірські породи – магматичні гірські породи, що містять фельдшпатоїди і (або) лужні темнокольорові силікати – лужні піроксени і (або) лужні амфіболи. За вмістом SiO₂ (% мас.) Л.г.п. класифікуються на ультраосновні (<44), основні (44-53), середні (53-64), кислі (64-70).

Виділено 19 сімей Лужних гірських порід., в тому числі ультраосновних:

· сім’я лужних пікритів,

· мелілітитів,

· ультраосновних фоїдитів (клас вулканічних порід),

· мелілітолітів,

· ультраосновних фоїдолітів (клас плутонічних порід);

основних:

· сім’я лужних базальтоїдів,

· основних фоїдитів,

· лужних габроїдів,

· основних фоїдолітів;

середніх:

· сім’я лужних трахітів,

· фонолітів (клас вулканічних порід),

· лужних сієнітів,

· фельдшпатоїдних сієнітів (клас плутонічних порід);

кислих:

· сім’я лужних трахідацитів,

· пантелеритів,

· комендитів (клас вулканічних порід),

· сім’я лужних кварцових сієнітів,

· лужних гранітів,

· лужних лейкогранітів (клас плутонічних порід).

За співвідношенням Na₂O: K₂O розрізнюють серії:

· натрієву (>4),

· калієво-натрієву (1-4),

· калієву (<1 для ультраосновних і основних, <0,4 – для середніх і кислих Л.г.п.).

Граничний вміст суми лугів (Na₂О+K₂О, % мас.) складає в ультраосновних Л.г.п. понад 1-2, в основних 4,5-22, в середніх 7,8-22, в кислих 9-13.

Для лужних гірських порід характерні підвищені концентрації летких компонентів: F; CI; СО₂; СН₄ і ін. Типоморфні породотвірні мінерали Лужні гірські породи: олівін, клінопіроксен, меліліт, слюда, натрієві і калієві фельдшпатоїди (для ультраосновних); плагіоклаз, лужний польовий шпат, клінопіроксен, олівін, слюда, натрієві і калієві фельдшпатоїди (для основних); лужний польовий шпат, альбіт, лужний клінопіроксен, лужний амфібол, натрієві і калієві фельдшпатоїди (для середніх); лужний польовий шпат, альбіт, кварц, лужний клінопіроксен, лужний амфібол (для кислих).

Акцесорні мінерали: рамзаїт, ловеніт, ферсміт, ортит, лопарит, чкаловіт і ін. Структура дрібнозерниста до пегматоїдної, текстура масивна, порфіровидна, смугаста і ін. Колір світло-сірий до темно-сірого, іноді зеленуватий або рожево-сірий. Л.г.п. поширені в межах жорстких консолідованих сегментів континентальної земної кори (древні платформи, щити, складчасті області) і на океанічних островах, де складають масиви, вулканічні поля, групи масивів. Л.г.п. використовуються для отримання глинозему (уртити), скла (лейкофойяїти), кераміки (синирити) та ін. З Л.г.п. пов’язані родов. рідкісних корисних копалин (ніобій, цирконій тощо) і рідкісноземельних елементів, слюди, фосфатного залізняку, дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів.

Під магматизмом розуміють сукупність складних процесів, які проявляються у вигляді внедріння магми в земну кору або виверження її на поверхню. Грецькою мовою μαγμα означає “тістоподібна маса”.

Магматизм розподіляється на інтрузивний (від лат. intrusio – вклинення, внедріння), та ефузивний (від лат. effusio – виливання, розтікання). Ефузивний магматизм частіше називають вулканізмом.

Магматичні процеси відбувалися на протязі усієї історії формування земної кори (близько 4,6 млрд. років). Відбуваються вони і зараз, хоч і набагато менше ніж на початковій стадії. Тому магматичні породи мають значне поширення в земній корі і складають не тільки "базальтовий" та "гранітний" шари, а й вклинюються в осадочну оболонку у вигляді різних за формою і величиною інтрузивних тіл.

За умовами формування інтрузивні тіла можна поділити на п’ять груп:

1. Гранітні масиви – в докембрійських складчастих комплексах. В їх утворенні основну роль відіграли процеси гранітизації.

2. Інтрузії батолітового типу, які утворюються переважно на великих глибинах в складчастих областях.

3. Інтрузивні тіла, які утворились на невеликій глибині (менше 1,5-2 км) і мають значно менші розміри.

4. Численні порівняно невеликі тіла, які генетично пов’язані з вулканічними процесами. Вони утворюються близько поверхні і тому їх часто можна побачити на поверхні Землі (в каналах, через які магма виливається на поверхню).

5. Тіла, що утворились у тріщинах гірських порід.