Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќавчальний досл≥д: визначенн€ вм≥сту фтору в питн≥й вод≥ та його вплив на стан зуб≥в(флюороз, кар≥Їс)-2год 5 страница




D. Ќа сх≥д в≥д фармацевтичного заводу

E. Ќа п≥вн≥чний зах≥д в≥д фармацевтичного заводу

64.« метою оц≥нки осв≥тленост≥ прим≥щенн€ визначають св≥тловий коеф≥ц≥Їнт. Ќаприклад, в житлових к≥мнатах осв≥тлен≥сть Ї достатньою, €кщо —  1:6-1: 8. ўо означаЇ це в≥дношенн€?

A. *¬≥дношенн€ площ≥ заскленоњ поверхн≥ в≥кон до площ≥ п≥длоги

B. ¬≥дношенн€ р≥вн€ внутр≥шньоњ осв≥тленост≥ до зовн≥шньоњ

C. ¬≥дношенн€ площ≥ заскленоњ поверхн≥ в≥кон до площ≥ робочоњ поверхн≥

D. ¬≥дношенн€ площ≥ робочоњ поверхн≥ до площ≥ п≥длоги

E. ¬≥дношенн€ площ≥ в≥кна до площ≥ п≥длоги

65. ƒл€ €ких прим≥щень рекомендуЇтьс€ —  1: 4 Ц 1: 5?

  1. ¬ палатах
  2. ¬ операц≥йних
  3. *¬ перевТ€зочних
  4. ¬ буфетних
  5. ¬ пологових залах

66. ƒл€ €ких прим≥щень рекомендуЇтьс€ —  1: 2 Ц 1: 4?

  1. *¬ операц≥йних
  2. ¬ палатах
  3. ¬ перевТ€зочних
  4. ¬ буфетних
  5. ¬ пологових залах

67. який кол≥р Ї оптимальний дл€ ст≥н к≥мнати ор≥Їнтованоњ на п≥вн≥ч?

  1. *јбрикосовий
  2. —алатовий
  3. √олубий
  4. —≥рий
  5. «елений

68. який кол≥р Ї оптимальний дл€ ст≥н к≥мнати ор≥Їнтованоњ на п≥вдень?

  1. *—алатовий
  2. ∆овтий
  3. јбрикосовий
  4. ќранжевий
  5. –ожевий

69. ўо з вищеперел≥ченого не Ї характерним дл€ рац≥онального осв≥тленн€?

  1. *«ниженн€ газообм≥ну
  2. ќптимальна функц≥€ зорового анал≥затора
  3. јктив≥зац≥€ ÷Ќ—
  4. ѕокращенн€ самопочутт€
  5. ѕ≥двищенн€ працездатност≥

70. ўо з вищеперел≥ченого не Ї характерним дл€ зм≥н в орган≥зм≥ внасл≥док незадов≥льного осв≥тленн€?

  1. *ѕ≥двищенн€ газообм≥ну
  2. «ниженн€ газообм≥ну
  3. –озвиток короткозорост≥
  4. «ниженн€ пром≥жного обм≥ну
  5. «м≥ни складу кров≥

71. яким терм≥ном називають щ≥льн≥сть св≥тлового потоку в певному напр€мку?

  1. *—илою св≥тла
  2. ќсв≥тлен≥стю
  3. яскрав≥стю
  4. –≥вном≥рн≥стю
  5. ƒостатн≥стю

72. яким терм≥ном називають в≥дношенн€ св≥тлового потоку, що падаЇ на поверхню, до площ≥ ц≥Їњ поверхн≥?

  1. *ќсв≥тлен≥сть
  2. —или св≥тла
  3. яскрав≥сть
  4. ≤нтенсивн≥сть
  5. –≥вном≥рн≥сть

73. яким терм≥ном називають к≥льк≥сть св≥тла, що в≥дбиваЇтьс€ в≥д поверхн≥ в напр€мку до ока?

  1. *яскрав≥сть
  2. —или св≥тла
  3. ќсв≥тлен≥сть
  4. ≤нтенсивн≥сть
  5. –≥вном≥рн≥сть

74. якими одиниц€ми вим≥рюють силу св≥тлового потоку?

  1. *Ћюмен
  2. Ћюкс
  3. —терад≥ан
  4. Ќ≥т
  5.  д/м2

75. якими одиниц€ми вим≥рюють €скрав≥сть?

  1. Ћюмен
  2. Ћюкс
  3. —терад≥ан
  4.  андела
  5. * андела/м2

76. ¬≥д чого не залежить ≥нтенсивн≥сть природного осв≥тленн€?

  1. *¬≥д осв≥тлювальноњ арматури
  2. ¬≥д часу доби
  3. ¬≥д метеоролог≥чних умов
  4. ¬≥д географ≥чноњ широти м≥сцевост≥
  5. ¬≥д ступен€ забрудненн€ атмосферного пов≥тр€

77. ¬раховуючи спри€тливу б≥олог≥чну ≥ психоф≥з≥олог≥чну д≥ю сон€чноњ рад≥ац≥њ, необх≥дно забезпечити достатню ≥нсол€ц≥ю прим≥щень л≥карн≥ ≥ не допустити порушень оптимальних м≥крокл≥матичних умов. “ому основним критер≥Їм дл€ п≥дтриманн€ цих умов Ї забезпеченн€ безперервного пр€мого сон€чного св≥тла прим≥щень не менше:

ј. *2-х годин в день

¬. 2,5 годин в день

—. 3-х годин в день

D. 1,5 години в день

E. 1-њ години в день

78. Ќазв≥ть прилад дл€ вим≥рюванн€ осв≥тленост≥:

ј. ѕсихрометр

¬.  ататермометр

—. јнемометр

D. јктинометр

≈. *Ћюксметр

79.¬каж≥ть одиницю вим≥рюванн€ осв≥тленост≥:

ј.  андела

¬. ѕаскаль

—. *Ћюкс

D.  ельв≥н

≈. Ћюмен

80.Ќазв≥ть показник св≥тлотехн≥чного методу оц≥нки природноњ осв≥тленост≥.

ј.  ут пад≥нн€.

¬.  оеф≥ц≥Їнт заглибленн€.

—.  ут отвору.

D. —в≥тловий коеф≥ц≥Їнт.

≈. * оеф≥ц≥Їнт природноњ осв≥тленост≥.

81.як≥ захворюванн€ зумовлен≥ недостатн≥м осв≥тленн€м.

ј. √≥перметроп≥€.

¬ *ћ≥оп≥€.

—. јстигматизм.

D. √емералоп≥€.

≈.  серофтальм≥€.

82.¬каж≥ть нормативи кута пад≥нн€ дл€ житлових прим≥щень.

ј. Ќе менше 250.

¬. Ќе б≥льше 250.

—.* Ќе менше 270.

D. Ќе б≥льше 270.

≈. Ќе менше 300.

83.¬каж≥ть нормативи коеф≥ц≥Їнта заглибленн€ дл€ житлових прим≥щень.

ј. Ќе б≥льше 1.

¬. Ќе менше 1.

—.* Ќе б≥льше 2.

D. Ќе менше 2.

≈. Ќе б≥льше 3.

84. ѕ≥д час оц≥нюванн€ ≥нтенсивност≥ природноњ осв≥тленост≥ в стоматкаб≥нет≥ встановлено, що осв≥тлен≥сть тут становить 400 лк, а ззовн≥ на вулиц≥ Ц 20000 лк. яким буде значенн€ коеф≥ц≥Їнта природноњ осв≥тленост≥?

ј. 0,5 %

¬. 1,5 %

—. 1 %

D. 2,5 %

≈. *2 %

85.¬каж≥ть нормативи коеф≥ц≥Їнта природноњ осв≥тленост≥ дл€ учбовоњ к≥мнати.

ј. 0,1-0,2 %.

¬. 0,2-0,5 %

—. 0.5-1 %

D. 0,5-1,5 %

≈. *1,25-1,5 %.

86. ¬ операц≥йн≥й температура пов≥тр€ становить 18 0—, в≥дносна волог≥сть Ц 50 %, коеф≥ц≥Їнт природного осв≥тленн€ Ц 1 %. який з наведених нижче показник≥в потребуЇ корекц≥њ?

ј. “емпература ≥ волог≥сть

¬. ¬≥дносна волог≥сть

—.  ѕќ*

D. “емпература

≈.  ѕќ ≥ температура

87. ¬каж≥ть нормативи кута отвору дл€ житлових прим≥щень.

ј. Ќе менше 20.

¬.* Ќе менше 50.

—. Ќе менше 70.

D. Ќе менше 100.

≈. Ќе менше 270.

88. ѕќ-це:

A. щ≥льн≥сть св≥тлового потоку на осв≥тлюван≥й поверхн≥;

B. в≥дношенн€ площ≥ в≥≠кон до площ≥ п≥длоги;

C. * процентне в≥дношенн€ горизонтальноњ осв≥тленост≥ в при≠м≥щенн≥ до осв≥тленост≥ назовн≥;

D. природна осв≥тлен≥сть, €ка припадаЇ на площу 1 м2:

E. в≥дношенн€ природноњ осв≥тленост≥ всередин≥ прим≥щенн€ до площ≥ п≥длоги.

89. ќдиниц€ вим≥рюванн€ св≥тлового потоку

A. люкс;

B. * люмен;

C. кандела;

D. н≥т;

E. св≥чка.

90.  ут пад≥нн€ св≥тлових промен≥в на робоче м≥сце - це:

A. кут м≥ж робочою поверхнею та л≥н≥Їю до проекц≥њ на в≥кно верхнього краю про≠тилежного будинку;

B. кут м≥ж л≥н≥€ми в≥д робочого м≥сц€ до верхнього краю в≥кна та до проекц≥њ на в≥кно верхнього краю протилежного будинку;

C. * кут м≥ж робочою поверхнею та л≥н≥Їю до верхнього краю в≥кна;

D. кут м≥ж л≥н≥Їю в≥д робочого м≥сц€ до верхнього краю в≥кна та св≥тильника;

E. кут м≥ж л≥н≥€ми в≥д робочого м≥сц€ до верхнього та нижнього крањв в≥кна.

91.  ут отвору - це:

A. кут м≥ж робочою поверхнею та л≥н≥Їю до проекц≥њ на в≥кно верхнього краю про≠тилежного будинку;

B. * кут м≥ж л≥н≥€ми в≥д робочого м≥сц€ до верхнього краю в≥кна та до проекц≥њ на в≥кно верхнього краю протилежного будинку;

C. кут м≥ж робочою поверхнею та л≥н≥Їю до верхнього краю в≥кна;

D. кут м≥ж л≥н≥Їю в≥д робочого м≥сц€ до верхнього краю в≥кна та св≥тильника;

E. кут м≥ж л≥н≥€ми в≥д робочого м≥сц€ до верхнього та нижнього крањв в≥кна.

92. ƒл€ €ких прим≥щень рекомедуЇтьс€ —  1/2?

ј. ѕалата

¬.  оридор

—. ¬анна

D. ѕеревФ€зочна

≈. *ќперац≥йна

93. ƒл€ €ких прим≥щень м≥н≥мальний —  1/6?

ј. *ѕалата

¬.  оридор

—. ¬анна

D. ѕеревФ€зочна

≈. ќперац≥йна

94.ћ≥н≥мальна величина  ѕќ в житлових буд≥вл€х нормуЇтьс€ з врахуванн€м:

ј. —в≥тловий кл≥мат м≥сцевост≥.

¬. Ѕактерицидноњ д≥њ св≥тла.

—.* ’арактеру виконуваноњ зоровоњ роботи.

D. “епловоњ д≥њ св≥тла.

≈. ƒ≥њ св≥тла на б≥оритми орган≥зму.

95. ѕри €к≥й ор≥Їнтац≥њ в≥кон в наших широтах в прим≥щенн≥ створюЇтьс€ м≥н≥мальний ≥нсол€ц≥йний режим?

ј. *ѕ≥вн≥ч, п≥вн≥чний зах≥д.

¬. ѕ≥вдень, п≥вденний сх≥д

—. —х≥д

D. «ах≥д

≈. ѕ≥вдень

96. ѕри €к≥й ор≥Їнтац≥њ в≥кон в наших широтах в прим≥щенн≥ створюЇтьс€ максимальний ≥нсол€ц≥йний режим?

ј. ѕ≥вн≥ч, п≥вн≥чний зах≥д.

¬. *ѕ≥вдень, п≥вденний сх≥д

—. —х≥д

D. «ах≥д

≈. ѕ≥вдень

97. яка ор≥Їнтац≥€ в≥кон в наших широтах Ї оптимальною дл€ л≥карн€них палат?

ј. ѕ≥вн≥ч, п≥вн≥чний зах≥д.

¬.* ѕ≥вдень, п≥вденний сх≥д

—. —х≥д

D. «ах≥д

≈. ѕ≥вдень

98. яка ор≥Їнтац≥€ в≥кон в наших широтах Ї оптимальною дл€ операц≥йних?

ј. *ѕ≥вн≥ч, п≥вн≥чний зах≥д.

¬. ѕ≥вдень, п≥вденний сх≥д

—. —х≥д

D. «ах≥д

≈. ѕ≥вдень

99. яка ор≥Їнтац≥€ в≥кон в наших широтах Ї оптимальною дл€ ман≥пул€ц≥йних?

ј. *ѕ≥вн≥ч, п≥вн≥чний зах≥д.

¬. ѕ≥вдень, п≥вденний сх≥д

—. —х≥д

D. «ах≥д

≈. ѕ≥вдень

100. яка ор≥Їнтац≥€ в≥кон в наших широтах Ї оптимальною дл€ перевФ€зочних?

ј. *ѕ≥вн≥ч, п≥вн≥чний зах≥д.

¬. ѕ≥вдень, п≥вденний сх≥д

—. —х≥д

D. «ах≥д

≈. ѕ≥вдень

101. яка ор≥Їнтац≥€ в≥кон в наших широтах Ї оптимальною дл€ клас≥в?

ј. ѕ≥вн≥ч, п≥вн≥чний зах≥д.

¬.* ѕ≥вдень, п≥вденний сх≥д

—. —х≥д

D. «ах≥д

≈. ѕ≥вдень

102. яка ор≥Їнтац≥€ в≥кон в наших широтах Ї оптимальною дл€ групових к≥мнат дитсадк≥в?

ј. ѕ≥вн≥ч, п≥вн≥чний зах≥д.

¬. *ѕ≥вдень, п≥вденний сх≥д

—. —х≥д

D. «ах≥д

≈. ѕ≥вдень

103. яка ор≥Їнтац≥€ в≥кон в наших широтах Ї оптимальною дл€ каб≥нет≥в кресленн€?

ј. *ѕ≥вн≥ч, п≥вн≥чний зах≥д.

¬. ѕ≥вдень, п≥вденний сх≥д

—. —х≥д

D. «ах≥д

≈. ѕ≥вдень

104. ўо не належить до показник≥в геометричного методу оц≥нки природноњ осв≥тленост≥?

ј. — 

¬. √«

—.  √«

D. * ѕќ

≈.  ут отвору

105. ўо не належить до показник≥в геометричного методу оц≥нки природноњ осв≥тленост≥?

ј. — 

¬. √«

—.  √«

D. *ѕитома потужн≥сть

≈.  ут отвору

106. ўо не належить до показник≥в геометричного методу оц≥нки природноњ осв≥тленост≥?

ј. — 

¬.  ут пад≥нн€

—.  √«

D.*√оризонтальна осв≥тлен≥сть

≈.  ут отвору

107. ўо належить до показник≥в св≥тлотехн≥чного методу оц≥нки природноњ осв≥тленост≥?

ј. — 

¬. √«

—.  √«

D. * ѕќ

≈.  ут отвору

108.« метою вивченн€ впливу м≥крокл≥мату на орган≥зм людини нам необх≥дно орган≥зувати систематичне спостереженн€ за температурою пов≥тр€ прот€гом 3-х д≥б. ќбер≥ть прилад, €кий дозволить найб≥льш точно зареЇструвати температуру:

A.*“ермограф

B. —пиртовий термометр

C. –тутний термометр

D. ѕсихрометр јвгуста

E. ѕсихрометр јссмана

 

109.ƒл€ визначенн€ впливу м≥крокл≥мату на функц≥ональний стан орган≥зму д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в досл≥джують ф≥з≥олог≥чн≥ показники напруженн€ функц≥й орган≥в ≥ систем, €к≥ беруть участь у теплообм≥нних процесах: пульс, AT, „ƒ за 1 хв, температуру т≥ла, величину вид≥ленн€ поту за 1 хв, швидк≥сть зоровоњ та слуховоњ реакц≥й тощо. який показник об'Їктивно в≥дображаЇ напруженн€ функц≥њ терморегул€ц≥њ орган≥зму?

  1. *“емпература т≥ла
  2. ѕульс ≥ AT
  3. „ƒ за 1 хв.
  4. ¬ид≥ленн€ поту за 1 хв
  5. Ўвидк≥сть зоровоњ та слуховоњ реакц≥й

110.¬ одному з м≥ст весною в≥дкрились дл€ екскурсант≥в неопалювальн≥ в зимовий пер≥од музењ. який основний шл€х теплов≥ддач≥ був у в≥дв≥дувач≥в ≥ персоналу, €кщо tо пов≥тр€ у прим≥щенн≥ 12 о—, в≥дносна волог≥сть 55 %, швидк≥сть руху пов≥тр€ 0,3-0,4 м/с, рад≥ац≥йна температура 6 о—.

  1. *¬ипром≥нюванн€
  2.  онвекц≥€
  3. ¬ипаровуванн€
  4. ѕроведенн€
  5.  ондукц≥€

111.якого м≥крокл≥мату по ступеню його впливу на тепловий баланс людини немаЇ:

ј.* Ќейтрального.

¬. ќптимального.

—. ƒопустимого.

D. Ќагр≥вного.

≈. ќхолоджуючого.

112.—туденту запропоновано оц≥нити параметри м≥крокл≥мату навчальноњ к≥мнати. який з перерахованих показник≥в при цьому немаЇ необх≥дност≥ визначати, тому що в≥н не в≥дноситьс€ до параметр≥в м≥крокл≥мату?

  1. *ќсв≥тлен≥сть прим≥щенн€
  2. ¬олог≥сть пов≥тр€
  3. “емпература пов≥тр€
  4. Ўвидк≥сть руху пов≥тр€
  5. –ад≥ац≥йна температура поверхонь

113.ѕац≥Їнт у стан≥ алкогольного сп'€н≥нн€ п≥сл€ дек≥лька годинного перебуванн€ у сн≥говому замет≥ був доставлений до л≥карн≥ з д≥агнозом "«агальна г≥потерм≥€". який шл€х теплов≥ддач≥ переважав у пац≥Їнта за вказаних умов?

  1. * ондукц≥йний
  2.  онвекц≥йний
  3. –ад≥ац≥йний
  4. ѕотовид≥ленн€
  5. ¬ипром≥нюванн€

114.ћ≥крокл≥мат прим≥щенн€ характеризуЇтьс€ наступними його параметрами: температура пов≥тр€ - 40 ∞—; в≥дносна волог≥сть - 70 %; швидк≥сть руху пов≥тр€ - 0,1 м/с; рад≥ац≥йна температура - 80-90 ∞—. ѕозначте найб≥льш ≥мов≥рний патолог≥чний стан орган≥зму, €кий може виникнути в даних м≥крокл≥матичних умовах:

  1. *«агальна г≥пертерм≥€ (тепловий удар)
  2. «ниженн€ працездатност≥
  3. ѕорушенн€ ф≥з≥олог≥чного стану в систем≥ кровооб≥гу
  4. ѕорушенн€ ф≥з≥олог≥чного стану з боку дихальноњ системи
  5. ћ≥сцева г≥пертерм≥€

115.як впливаЇ волог≥сть пов≥тр€ на шл€хи теплов≥ддач≥ людини?

ј.«б≥льшуЇ рад≥ац≥ю

B. «меншуЇ конвекц≥ю

C. «б≥льшуЇ персп≥рац≥ю

D. *«меншуЇ персп≥рац≥ю

E. «меншуЇ рад≥ац≥ю

116.  оли випаровуванн€ вологи т≥лом людини стаЇ неможливе?

F. *«а абсолютноњ вологост≥ пов≥тр€, що наближаЇтьс€ до максимальноњ при температур≥ 37 0

G. «а максимальноњ вологост≥ пов≥тр€, що наближаЇтьс€ до абсолютноњ при температур≥ 37 0

H. «а в≥дносноњ вологост≥ пов≥тр€, що наближаЇтьс€ до максимальноњ при температур≥ 37 0

I. «а в≥дносноњ вологост≥ пов≥тр€, що наближаЇтьс€ до абсолютноњ при температур≥ 37 0

J. «а абсолютноњ вологост≥ пов≥тр€, що наближаЇтьс€ до в≥дносноњ при температур≥ 37 0

117. Ќазв≥ть патолог≥чн≥ зм≥ни в орган≥зм≥ людини, €к≥ виникають внасл≥док впливу охолоджувального м≥крокл≥мату.

ј. *–озвиток простудних захворювань.

¬. «агальна г≥пертерм≥€.

—. –озвиток алерг≥чних захворювань.

D. ѕорушенн€ зору.

≈. ”раженн€ травноњ системи.

118. ѕ≥д час вивченн€ м≥крокл≥матичних умов л≥карн€ноњ палати встановлено: площа 6 м2, середн€ температура пов≥тр€ Ц 16 0—, в≥дносна волог≥сть Ц 72 %, швидк≥сть руху пов≥тр€ Ц 0,35 м/с,  ѕќ Ц 0,88 %, —  Ц 1:5. ƒайте г≥г≥Їн≥чну оц≥нку м≥крокл≥мату л≥карн€ноњ палати.

ј. *ƒискомфортний, охолоджувального типу.

¬.  омфортний.

—. ƒискомфортний, з п≥двищеною волог≥стю пов≥тр€.

D. ƒискомфорт нагр≥вального типу.

≈. ƒискомфорт з≥ значними коливанн€ми основних параметр≥в.

119. ƒл€ спри€тливих умов терморегул€ц≥њ при висок≥й температур≥ пов≥тр€ в прим≥щенн≥ необх≥дно створити:

A. *Ќизьку волог≥сть ≥ високу рухлив≥сть пов≥тр€

¬. Ќизьку волог≥сть ≥ слабку рухлив≥сть пов≥тр€

—. ¬исоку волог≥сть ≥ високу рухлив≥сть пов≥тр€

D. ¬исоку волог≥сть ≥ достатню рухлив≥сть пов≥тр€;

≈. ¬исоку волог≥сть ≥ слабку рухлив≥сть пов≥тр€.

120. 30. яку д≥ю на орган≥зм справл€Ї висока температура в комплекс≥ з високою волог≥стю та низькою швидк≥стю руху пов≥тр€?

ј. охолоджувальну;

¬. *нагр≥вну;

—. ≥ндиферентну;

D. комфортну;

≈. дискомфортну.

«ан€тт€ 2

1.” спец≥альному фотар≥њ провод€ть проф≥лактичне опром≥ненн€ з використанн€м ультраф≥олетових промен≥в. –озрахуйте проф≥лактичну дозу ультраф≥олетовоњ рад≥ац≥њ дл€ 5-р≥чного хлопчика, €кщо б≥олог≥чна доза, що визначена за допомогою б≥одозиметра √орбачова-ƒальфельда, складаЇ 5 хвилин.

  1. *30 с
  2. 1 хв
  3. 3 хв
  4. 5 хв
  5. 6 хв

2.Ћедь пом≥тне почервон≥нн€ (еритема) на шк≥р≥ передпл≥чч€ дитини через 18 годин п≥сл€ локального опром≥ненн€ у фотар≥њ зї€вилось п≥д в≥концем б≥одозиметра ћ.‘.√орбачова, через €ке опром≥ненн€ зд≥йснювали на прот€з≥ 6 хв. Ќазв≥ть проф≥лактичну дозу опром≥ненн€ дитини в даному фотар≥њ.

  1. 45 с
  2. *60 с
  3. 1,5 хв
  4. 2 хв
  5. 3 хв

3.ƒл€ санац≥њ пов≥тр€ в х≥рург≥чному в≥дд≥ленн≥ дит€чоњ л≥карн≥ в пер≥од еп≥дем≥њ грипу запланували використати опром≥нювач з лампами Ѕ”¬-30. « метою встановленн€ режиму опром≥ненн€, п≥сл€ експозиц≥њ, було зд≥йснено пос≥в пов≥тр€ за допомогою апарату  ротова та розраховано ступ≥нь ефективност≥ санац≥њ. ¬каж≥ть число, €ке св≥дчить про ефективн≥сть санац≥њ.

  1. * 85 %
  2. 75 %
  3. 70 %
  4. 65 %
  5. 55 %

4.ўоб ультраф≥олетова рад≥ац≥€ забезпечувала максимальний оздоровчий вплив, л≥карю необх≥дно визначити б≥олог≥чну дозу. Ѕ≥одозиметр було закр≥плено в д≥л€нц≥ нижньоњ третини живота дитини, що приймала сон€чну ванну. “ривал≥сть опром≥ненн€ шк≥ри в першому в≥конц≥ становить 2 хв, у другому - 3 хв, у третьому - 4 хв, у четвертому - 5 хв, у п'€тому - 6 хв, у шостому - 7 хв. „ерез 8 год п≥сл€ опром≥ненн€ медична сестра ви€вила на шк≥р≥ дв≥ червон≥ смужки. ¬изнач≥ть б≥олог≥чну (еритемну) дозу ”‘ќ.

  1. *6 хв.
  2. 10 хв.
  3. 5 хв.
  4. 30 с
  5. 3 хв.

5.« проф≥лактичною ц≥ллю п≥дл≥тку —., що живе в ћурманськ≥й област≥, призначений курс ”‘-опром≥ненн€ у фотар≥њ. «а допомогою €кого пристрою можна визначити ф≥з≥олог≥чну ≥ проф≥лактичну дозу ”‘?

  1. *б≥одозиметр √орбачова
  2. ерметр
  3. уф≥метр
  4. уф≥олметр
  5. п≥ранометр

6.ƒл€ забезпеченн€ оздоровчого впливу ультраф≥олетовоњ рад≥ац≥њ л≥карю необх≥дно визначити проф≥лактичну дозу. Ѕ≥одозиметр був закр≥плений в област≥ нижньоњ третини живота дитини, що приймала сон€чну ванну. “ривал≥сть опром≥ненн€ шк≥ри у першому в≥конц≥ складала 1 хв., у другому - 2 хв., у третьому - 3 хв., у четвертому - 4 хв., у п'€тому - 5 хв., у шостому - 6 хв. „ерез 8 годин п≥сл€ опром≥ненн€ медична сестра на шк≥р≥ в д≥л€нц≥ нижньоњ третини живота ви€вила три червоних смужки. ¬каж≥ть проф≥лактичну (антирах≥тичну) дозу ультраф≥олетового опром≥ненн€.

  1. 30 секунд
  2. 60 секунд
  3. *4 хвилини
  4. 5 хвилин
  5. 10 хвилин

7.—портсмен з групи альп≥н≥ст≥в, €к≥ щойно повернулис€ п≥сл€ сходженн€ на сн≥гову вершину гори, звернувс€ до л≥кар€ з≥ скаргами на в≥дчутт€ "п≥ску" в очах, неможлив≥сть дивитис€ на €скраве св≥тло. ќб'Їктивно спостер≥гаЇтьс€ г≥перем≥€ та набр€к кон'юнктиви очей. «ахисн≥ окул€ри спортсмен загубив на початку сходженн€. ѕоставте д≥агноз захворюванн€ та вкаж≥ть, €кий фактор спричинив дане захворюванн€.

  1. *‘отоофтальм≥€. ”льтраф≥олетове випром≥нюванн€
  2. ‘ототоксикоз. Ѕ≥лий сн≥г
  3.  атаракта. ≤нфрачервоне випром≥нюванн€
  4. ‘отоалерг≥€. ”льтраф≥олетове випром≥нюванн€
  5.  он'юнктив≥т. яскраве сон€чне св≥тло

8.ƒл€ осв≥тленн€ прим≥щень використовують р≥зноман≥тну осв≥тлювальну арматуру. який вид осв≥тлювальноњ арматури найб≥льш доц≥льно використовувати дл€ осв≥тленн€ учбових прим≥щень?

  1. *јрматуру в≥дбитого св≥тла
  2. јрматуру розс≥€ного св≥тла
  3. јрматуру пр€мого св≥тла
  4. јрматуру спр€мованого св≥тла
  5. јрматуру комб≥нованого св≥тла

9. ўо в≥дноситьс€ до систем штучного осв≥тленн€?

  1. *«агальне осв≥тленн€
  2. ѕриродне осв≥тленн€
  3. Ўтучне осв≥тленн€
  4. –озс≥€не осв≥тленн€
  5. ¬≥дбите осв≥тленн€

10. ўо не Ї особливою умовою штучного осв≥тленн€ в операц≥йн≥й?

  1. *—в≥тильник повинен бути т≥льки люм≥несцентним
  2. ¬исокий р≥вень осв≥тленост≥ робочого м≥сц€
  3. ¬≥дсутн≥сть т≥ней
  4. —в≥тильник не повинен випром≥нювати ≥нтенсивного тепла
  5. —пектр маЇ бути близький до спектру сон€чного св≥тла

11. ѕитома вага €кого випром≥нюванн€ Ї найб≥льшою в спектр≥ сон€чноњ рад≥ац≥њ, що падаЇ на поверхню земл≥?

  1. ≤нфрачервоного
  2. *”‘¬
  3. ¬идимого
  4. γ-промен≥в
  5. ћехан≥чних хвиль

12. як≥ промен≥ сон€чного випром≥нюванн€ максимально затримуютьс€ атмосферою земл≥?

  1. *”‘¬ фракц≥њ —
  2. ”‘¬ фракц≥њ ¬
  3. ”‘¬ фракц≥њ ј
  4. ≤нфрачервон≥
  5. ¬идим≥

13. як≥ ≥з сон€чних промен≥в найглибше проникають в орган≥зм людини?

  1. *≤нфрачервон≥
  2. ”‘¬ фракц≥њ ј
  3. ”‘¬ фракц≥њ ¬
  4. ”‘¬ фракц≥њ —
  5. ¬идим≥

14. ƒл€ €ких сон€чних промен≥в найб≥льш характерною Ї глибока теплова д≥€?

  1. *≤нфрачервоних
  2. ¬идимих
  3. ”‘¬ фракц≥њ ј
  4. ”‘¬ фракц≥њ ¬
  5. ”‘¬ фракц≥њ —

15. ƒл€ €ких сон€чних промен≥в найб≥льш характерна стимулююча д≥€?

  1. *¬идимих
  2. ≤нфрачервоних
  3. ”‘¬ фракц≥њ ј
  4. ”‘¬ фракц≥њ ¬
  5. ”‘¬ фракц≥њ —

16. ƒл€ €ких сон€чних промен≥в найб≥льш характерна фотох≥м≥чна д≥€?

  1. *”‘¬
  2. ≤нфрачервоних
  3. ¬идимого св≥тла
  4. γ-промен≥в
  5. ≈лектромагн≥тних хвиль

17. як≥ ≥з сон€чних промен≥в найменше проникають в товщу шк≥ри?

  1. *”‘¬
  2. ≤нфрачервон≥
  3. ¬идим≥
  4. „ервон≥
  5. ‘≥олетов≥

18. ƒл€ €ких сон€чних промен≥в найб≥льш характерний слабкий загальностимулюючий ≥ п≥гментоутворюючий ефект?

A. *”‘¬ фракц≥њ ј

B. ”‘¬ фракц≥њ ¬

C. ”‘¬ фракц≥њ —

D. ≤нфрачервон≥

E. ¬идимих

19. ƒл€ €ких сон€чних промен≥в найб≥льш характерний слабкий, загальностимулюючий, слабкий бактерацидний ≥ сильний в≥там≥ноутворюючий ефект?

  1. *”‘¬ д≥л€нки ¬
  2. ”‘¬ д≥л€нки ј
  3. ”‘¬ д≥л€нки —
  4. ≤нфрачервоних
  5. ¬идимих

20. ƒл€ €ких сон€чних промен≥в найб≥льш характерним Ї сильний бактерицидний ≥ в≥там≥ноутворюючий ефект?

  1. *”‘¬ д≥л€нки —
  2. ”‘¬ д≥л€нки ¬
  3. ”‘¬ д≥л€нки ј
  4. ≤нфрачервоних
  5. ¬идимих

21. яким газом атмосфери найкраще затримуЇтьс€ ”‘¬?

A. *ќзоном

B. јзотом

C.  иснем

D. √ел≥Їм

E. ¬углекислим газом

22. як≥ сон€чн≥ промен≥ здатн≥ викликати фотоофтальм≥ю?

  1. *”‘¬
  2. ≤нфрачервон≥
  3. ¬идим≥
  4. „ервон≥
  5. ‘≥олетов≥

23. як≥ сон€чн≥ промен≥ мають здатн≥сть п≥двищувати ≥муноб≥олог≥чн≥ властивост≥ орган≥зму?

  1. *”‘¬
  2. ≤нфрачервон≥
  3. ¬идим≥
  4. γ-промен≥
  5. ≈лектромагн≥тн≥ хвил≥

24. як≥ сон€чн≥ промен≥ мають бластомогенну д≥ю?

  1. *”‘¬
  2. ≤нфрачервон≥
  3. ¬идим≥
  4. „ервон≥
  5. ‘≥олетов≥

25. яка негативна д≥€ на шк≥ру не Ї характерною дл€ д≥њ надм≥рних доз ”‘¬?

  1. *–озеоли
  2. ≈ритема
  3. Ќабр€к
  4. ƒерматит
  5. ”творенн€ пухир≥в

26. ўо Ї нехарактерним дл€ еритеми внасл≥док д≥њ ”‘¬?

  1. *–озвиваЇтьс€ зразу п≥сл€ опром≥ненн€
  2. ћаЇ латентний пер≥од
  3. ѕереходить у засмагу
  4. ћаЇ р≥зк≥ меж≥
  5. –озвиваЇтьс€ т≥льки в м≥сц≥ д≥њ рад≥ац≥њ

27. як впливаЇ засмага на здатн≥сть шк≥ри поглинати сон€чн≥ промен≥?

  1. *«б≥льшуЇ
  2. «меншуЇ
  3. Ќе зм≥нюЇ
  4. «м≥нюЇ у окремих ос≥б
  5. ѕ≥двищуЇ чутлив≥сть до ”‘¬

28. який в≥там≥н синтезуЇтьс€ п≥д д≥Їю ”‘-промен≥в?

  1. *’олекальциферол
  2. ≈ргокальциферол
  3. “окоферол
  4. Ѕ≥офлавоноњд
  5. –етинол

29. яка особлив≥сть ув≥олевого скла?

  1. * раще пропускаЇ ”‘¬
  2.  раще затримуЇ ”‘¬
  3.  раще пропускаЇ ≥нфрачервон≥ промен≥
  4.  раще затримуЇ ≥нфрачервон≥ промен≥
  5.  раще пропускаЇ видиме св≥тло

30. який б≥олог≥чний ефект впливу ультраф≥олетового випром≥нюванн€.

ј. √емол≥тичний.

¬. ƒ≥уретичний.

—. “епловий.

D. *ѕ≥гментоутворюючий.

≈. ”творенн€ в≥льних радикал≥в.

31 Ќазв≥ть метод вим≥рюванн€ ≥нтенсивност≥ ультраф≥олетового випром≥нюванн€.

ј. *‘отох≥м≥чний метод з використанн€м уран≥лу та щавлевоњ кислоти.

¬. ‘отох≥м≥чний метод з використанн€м уран≥лу.

—. ‘отох≥м≥чний метод з використанн€м щавлевоњ кислоти.

D. ‘отох≥м≥чний метод з використанн€м гемотоксил≥н-еозину.

≈. ‘отох≥м≥чний метод з використанн€м реактиву “≥льманса.

32.яка величина проф≥лактичноњ дози ультраф≥олетового випром≥нюванн€ дл€ дорослих, €кщо б≥одоза складаЇ 4 хвилини.

ј. *25 секунд.

¬. 20 секунд.

—. 1 хвилина.

D. 1,5 хвилини.

≈. 2 хвилини.

33.Ќазв≥ть найефективн≥ший сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чний зах≥д щодо проф≥лактики недостатност≥ ультраф≥олетового випром≥нюванн€.

ј. «абезпечен≥сть чистот≥ в≥конного скла.

¬. ќхорона довк≥лл€ в≥д забрудненн€.

—. ¬икористанн€ бактерицидно-ув≥олевих ламп.

D. *¬икористанн€ еритемно-ув≥олевих ламп.

≈. ¬икористанн€ газорозр€дних ламп.

34.Ќазв≥ть джерело ультраф≥олетового випром≥нюванн€, €ке використовуЇтьс€ дл€ знезараженн€ пов≥тр€ закритих прим≥щень.

ј. ≈ритемно-ув≥олева лампа.

¬. Ћюм≥несцентна лампа.

—. *–тутно-кварцева лампа.

D. √азорозр€дна лампа.

≈. —в≥тильник  —ќ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 359 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

545 - | 489 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.116 с.