1.Основні елементи ландшафтної композиції
Загальне планування території парку і його стилістика є оптимальними як для часу заснування, так і зараз, тому докорінного перепланування не вимагають. Рельєф парку сильно пересічений, більша частина знаходиться на схилах. Вся територія парку знаходиться під колись формованими посадками граба, саме вони створюють архітектурно-художній образ всієї території. Основними насадженнями парку є масиви, алеї з граба та туї, закинуті боскети.
Всі насадження потребують формування та обрізки. В 17 столітті перед палацом був розбитий великий партер з фонтаном в центрі. За ним розташовувався арочна кам’яна загорожа, далі величезні стрижені грабові боскети. Нині залишились тільки боскети.
На території парку зростають липи віком понад 250 років. Ці екземпляри потребують збереження та охорони.
2. Пригнічуючі фактори зовнішнього впливу на об’єкт в цілому та на окремі його елементи
До пригнічуючи факторів, що суттєво впливають на парк відносяться:
- майже повна відсутність догляду за рослинними елементами;
- шкідники та хвороби, що поступово знищують насадження;
- руйнація під впливом часу архітектурних споруд;
- шкода від дій вандалів та відвідувачів, що прагнуть взяти щось на згадку.
3. Оцінка відповідності паркових елементів їх функціональному призначенню та використанню на сучасному етапі
В парку Підгірецький реконструкція ведеться починаючи з 1997 року; в ході реконструкції проходить тільки відновлення палацу. Дорожньо-стежкова мережа знаходиться в неналежному стані, покриття заросло травою. Малі архітектурні форми частково зруйнувались, але ввосновному були вивезені до Львова. Освітлення території відсутнє, лав та урн нема, немає де розмістити відвідувачі, а сам палац закритий через пожежу 1956 року. Колись доглянутий парк перетворився на лісові хащі. Всі насадження, що збереглися справляють максимальний естетичний ефект з весни по осінь. Аналіз об'ємно-просторових рішень показав існування єдиного композиційного рішення, спрямованого на створення закритих та напіввідкритих просторів, для повноцінного відпочинку господарів у весняно-літній період року. Асортимент рослин дуже бідний: липа, граб чорностовбурний, туя західна, на рисунках 18 століття видно посадки тополі чорної.
Істотним недоліком композицій нині є структурна спрощеність: відсутність акцентних рослин у групах, бордюрів з вічнозелених рослин, мала кількість оригінальних солітерів, майже повна відсутність рослинних оформлень біля палацу.
4. Композиційні зв’язки між природними елементами та спорудами об’єкту
Найбільшою спорудою, що в даний час відноситься до території парку є сампідгірецький замок. Композиційні зв’язки на цій території були майже повністю зруйнованій спостерігається дисбаланс. Краще виглядає композиція з граба навколо каплиці.
Задля збереження атмосфери 17-18 століття перепланування парку недоцільне, але необхідна рестарація майже всієї паркової території окрім центральної алеї – за нею ведеться більш-менш пристойний догляд.
5. Встановлення періоду найбільшого розквіту парку. Визначення ступеню придатності парку для своєчасного використання
Обраний парк майже постійно доповнювався й збільшувався в розмірах, проте найбільшого розквіту парк набув при пануванні в ньому у його Вацлава Матеуш Ржевуського (1706 – 1779).
Парк не використовується по прямому призначенню вже понад 200 років, а саме для відпочинку господарів, ступінь придатності для використання 50-55%. При усуненні вище зазначених невідповідностей (див. пункт 3-4) парк буде повністю придатним для використання.
ВИСНОВКИ
Отже весь палацово-парковий комплекс Підгірецький або Замок Конецпольського знаходиться в напівзруйнованому стані й потребує негайного та капітального відновлення задля збереження пам’ятки садово-паркового мистецтва, та історичного надбання українського народу.
Стіни Підгірецького палацу пам’ятають майже 600 річну історію львівщини і буде просто варварством дозволити цій історії канути в небуття. Парки, що розташовані на території комплексу цінні для світу й просто унікальні для України. Парк спокійно можна брати як зразок для нових ідей в паркобудівництві сьогодення.
При умові відновлення палацово-паркової території, комплекс почне забезпечувати себе сам за рахунок туристів як з України, так і з інших держав.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1. Підгорецький замок [Інтернет джерело]
http://www.thisisukraine.org/uk/what-to-see/zamky/53-pidgoretskyy-zamok.html
2. Замок у Підгірцях [Інтернет джерело]
http://www.ukrain.travel/dr-uk/1195-pidgoreckyj-zamok.html
3. Підгорецький замок [Інтернет джерело]
http://7chudes.in.ua/node/9718
4. Підгірці [Інтернет джерело]
http://ukrainaincognita.com/nasha-spadshchyna/zamky-ta-fortetsi/pidgirtsi
5. Парк вокруг замка. Описание [Інтернет джерело]
http://marionkiev.io.ua/s92705/park_vokrug_zamka._opisanie
6. Підгорецька фортеця [Інтернет джерело]
http://zabytki.in.ua/uk/201/pidgorecka-fortecya
7. Підгорецький палац [Інтернет джерело]
http://blog.i.ua/community/3324/1028025
8. Подгорецкий замок в фильме "Богдан Хмельницкий" (1941) [Інтернет джерело]
http://zamki-kreposti.livejournal.com/19280.html
9. Подгорцы [Інтернет джерело]
http://arch-heritage.livejournal.com/239302.html
10. Подгорцы. Дворец Конецпольских. Август 2009 [Інтернет джерело]
http://travelua.info/podgorcy-dvorec-konecpolskix-avgust-2009.html
11. РЕФЕРАТ на тему “Львівська область” [Інтернет джерело] http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=32147
12. Підгорецький замок [Інтернет джерело] http://uk.wikipedia.org/wiki/Підгорецький_замок
13. Подгорцы [Інтернет джерело]
http://arch-heritage.livejournal.com/239302.htm
