Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 2.2. —ировинна база виробництва




√ущак ќ.ћ.

 

 

ћатер≥алознавство та основи технолог≥й виробництва товар≥в

 

ћетодичн≥ матер≥али до завданн€

дл€ самост≥йноњ та ≥ндив≥дуальноњ роботи

студент≥в денноњ ≥ заочноњ форм навчанн€ напр€му

6.030510 Ђ“оварознавство ≥ торг≥вельне п≥дприЇмництвої

(спец. Ђ“оварознавство та експертиза в митн≥й справ≥ї)

Ћьв≥в 2011

√ущак ќ.ћ. ћатер≥алознавство та основи технолог≥й виробництва товар≥в. ћетодичн≥ матер≥али до завданн€ дл€ самост≥йноњ та ≥ндив≥дуальноњ роботи студент≥в денноњ ≥ заочноњ форм навчанн€ напр€му 6.030510 Ђ“оварознавство ≥ торг≥вельне п≥дприЇмництвої (спец.У“оварознавство та експертиза в митн≥й справ≥Ф) / ќ.ћ. √ущак. Ц Ћьв≥в: Ћ≤≈“, 2011. Ц _ с.

 

 

”кладач: асист. √ущак ќ.ћ.

–ецензент: д.т.н., проф. ƒоманцевич Ќ.≤. професор кафедри експертизи товар≥в та послуг Ћьв≥вськоњ комерц≥йноњ академ≥њ

¬≥дпов≥дальний за випуск: зав. кафедри менеджменту, товарознавства та експертиза товар≥в Ћ≤≈“, к.т.н., доц. ѕавлишин ћ.Ћ.

 

–екомендовано до друку на зас≥данн≥ кафедри менеджменту, товарознавства та експертиза товар≥в Ћ≤≈“

ѕротокол є2 в≥д 12.10.2011 року

 

© √ущак ќ.ћ.,


«ћ≤—“

 

    стор.  
  ¬—“”ѕ.............................................................................................  
1. «ћ≤—“ќ¬Ќ≤ ћќƒ”Ћ≤ ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќ», ўќ ¬»Ќќ—я“№—я Ќј —јћќ—“≤…Ќ≈ ¬»¬„≈ЌЌя..........................................................  
2. —јћќ—“≤…Ќј –ќЅќ“ј —“”ƒ≈Ќ“≤¬.........................................  
3. —“–” “”–ј ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќ» ƒЋя —“”ƒ≈Ќ“≤¬ «јќ„Ќќѓ ‘ќ–ћ» Ќј¬„јЌЌя.....................................................................  
4. ‘ќ–ћ», «ј—ќЅ» ѕќ“ќ„Ќќ√ќ “ј ѕ≤ƒ—”ћ ќ¬ќ√ќ  ќЌ“–ќЋё «ЌјЌ№ —“”ƒ≈Ќ“≤¬.............................................  
5.  –»“≈–≤ѓ ќ÷≤Ќ » «ЌјЌ№ —“”ƒ≈Ќ“≤¬, —»—“≈ћј ѕќ“ќ„Ќќ√ќ “ј ѕ≤ƒ—”ћ ќ¬ќ√ќ  ќЌ“–ќЋ≤¬ ЕЕЕ.  
6. «ј¬ƒјЌЌя ≤Ќƒ»¬≤ƒ”јЋ№Ќќѓ  ќЌ“–ќЋ№Ќќѓ –ќЅќ“» —“”ƒ≈Ќ“≤¬ «јќ„Ќќѓ ‘ќ–ћ» Ќј¬„јЌЌя..........................  
6.1. ѕерел≥к теоретичних питань дл€ самост≥йного вивченн€ ≥ виконанн€ студентами контрольноњ роботи ЕЕЕЕЕЕЕЕ  
6.2. ѕерел≥к ор≥Їнтовних питань практичного спр€муванн€ дл€ самост≥йного опрацюванн€ ≥ виконанн€ ≥ндив≥дуальноњ роботи  
7. “≈—“» ƒЋя ѕ≤ƒ—”ћ ќ¬ќ√ќ  ќЌ“–ќЋё «ЌјЌ№ —“”ƒ≈Ќ“≤¬ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.  
8. —ѕ»—ќ  –≈ ќћ≈Ќƒќ¬јЌ»’ ƒ∆≈–≈Ћ...................................  
  ƒќƒј“ »..........................................................................................  
     
     

¬—“”ѕ

ћета навчальноњ дисципл≥ни Ї наданн€ системи знань про чинники та законом≥рност≥ формуванн€ структури ≥ властивостей матер≥ал≥в, характеристики властивостей матер≥ал≥в, а також основн≥ принципи технолог≥њ матер≥ал≥в та харчових продукт≥в.

√оловною метою матер≥алознавства €к прикладноњ науково-практичноњ дисципл≥ни Ї встановленн€ зв'€зку м≥ж будовою, структурою та властивост€ми матер≥ал≥в з оц≥нкою метод≥в одержанн€ матер≥ал≥в.

«авданн€ми вивченн€ розд≥лу Ђћатер≥алознавствої Ї:

- набутт€ знань про взаЇмозв'€зок м≥ж будовою, структурою та властивост€ми матер≥ал≥в;

- вивченн€ законом≥рностей формуванн€ структури матер≥ал≥в;

- вивченн€ властивостей матер≥ал≥в, €к≥ використовуютьс€ при виготовленн≥ непродовольчих товар≥в,

- формуванн€ навичок щодо досл≥дженн€ структури та властивостей матер≥ал≥в.

” наш час технолог≥€ стала досить поширеною галуззю науки, вона вивчаЇ та розробл€Ї промислов≥ способи одержанн€ р≥зних вид≥в продукц≥њ. –ац≥ональний п≥дб≥р матер≥алу, удосконаленн€ технолог≥чних процес≥в виробництва та обробки забезпечуЇ над≥йн≥сть конструкц≥й ≥ товар≥в, знижуЇ варт≥сть та п≥двищуЇ продуктивн≥сть прац≥. «нанн€ ≥ застосуванн€ нових технолог≥й у виробництв≥ харчових продукт≥в потр≥бн≥ майбутн≥м фах≥вц€м дл€ оц≥нки €кост≥ готовоњ продукц≥њ з врахуванн€м ус≥х фактор≥в, €к≥ впливають на формуванн€ €кост≥ товару, дл€ правильного добору режим≥в збер≥ганн€, зниженн€ втрат на вс≥х ланках виробництва та реал≥зац≥њ харчових продукт≥в.

«авданн€ми вивченн€ розд≥л≥в Ђ“ехнолог≥€ матер≥ал≥вї й Ђќснови технолог≥њ харчових виробництвї Ї:

Ј наданн€ студентам знань про сировину, технолог≥чн≥ процеси та њх складов≥;

Ј ознайомленн€ студент≥в ≥з сучасними способами п≥дготовки та переробленн€ сировини дл€ отриманн€ продукц≥њ, €ка задовольн€Ї вимоги споживача.

¬ивченн€ дисципл≥ни ірунтуЇтьс€ на таких фундаментальних дисципл≥нах, €к "’≥м≥€", "‘≥зика", ≥ маЇ зв'€зок ≥з курсами: "“еоретичн≥ основи товарознавства", "“оварознавство. Ќепродовольч≥ товари", "“оварознавство. ’арчов≥ продукти".

ѕредмет вивченн€: сировина, матер≥али, технолог≥чн≥ процеси виробництва непродовольчих товар≥в ≥ харчових продукт≥в.

ћ≥сце дисципл≥ни в структурно-лог≥чн≥й схем≥: наcтупна ‘ѕЌ«≈ 2 (‘≥зика), ‘ѕЌ«≈ 3 (’≥м≥€).

¬»ћќ√» ƒќ «ЌјЌ№, ”ћ≤Ќ№ “ј Ќј¬»„ќ  “”ƒ≈Ќ“≤¬

ѕ≥сл€ вивченн€ дисципл≥ни студенти повинн≥ «Ќј“»:

- сучасний асортимент сировини, що використовуЇтьс€ у виробництв≥ товар≥в;

- сучасний асортимент матер≥ал≥в, що використовуютьс€ у виробництв≥ товар≥в;

- будову, структуру й властивост≥ матер≥ал≥в;

- типи виробництва, њх ознаки, переваги та недол≥ки;

- види сировини дл€ виробництва продовольчих товар≥в, методи њх п≥дготовки до переробки;

- види сировини дл€ виробництва непродовольчих товар≥в, методи њх п≥дготовки до переробки;

- складов≥ виробничого та технолог≥чного процес≥в, етапи розробки технолог≥чного процесу та технолог≥чноњ п≥дготовки виробництва;

- принцип≥в ≥нтенсиф≥кац≥њ технолог≥чних процес≥в, перспектив њх розвитку та вдосконаленн€;

- особливост≥ х≥м≥ко-технолог≥чних процес≥в у виробництв≥ непродовольчих товар≥в;

- методи формуванн€ та обробки вироб≥в;

- способи захисту в≥д короз≥њ.

ѕ≥сл€ вивченн€ дисципл≥ни студенти повинн≥ ¬ћ≤“»:

- характеризувати вплив сировини ≥ матер≥ал≥в на споживн≥ властивост≥ товар≥в;

- досл≥джувати будову та структуру матер≥ал≥в;

- визначати властивост≥ сировини ≥ матер≥ал≥в, що використовуютьс€ у виробництв≥ товар≥в;

- встановлювати залежн≥сть м≥ж будовою й структурою матер≥ал≥в;

- прогнозувати залежн≥сть м≥ж будовою, структурою й властивост€ми матер≥ал≥в, визначати њх зм≥ни;

- визначати вироби, виготовлен≥ р≥зними методами пластичноњ деформац≥њ та литт€;

- характеризувати сировину, €ка придатна дл€ виготов≠ленн€ р≥зних груп продовольчих та непродовольчих товар≥в;

- характеризувати обладнанн€ та операц≥њ технолог≥чного процесу виготов≠ленн€ р≥зних груп продовольчих та непродовольчих товар≥в.

ћетодичн≥ матер≥али, що пропонуютьс€, спр€мован≥ на орган≥зац≥ю самост≥йноњ роботи студент≥в дл€ дос€гненн€ в≥дпов≥дного р≥вн€ знань ≥ вм≥нь.

—амост≥йну роботу ≥з вивченн€ курсу рекомендуЇтьс€ почати з опрацюванн€ за наданою тематикою рекомендованоњ л≥тератури. ¬ивченн€ кожноњ теми доц≥льно закр≥пити тестуванн€м ≥ написанн€м реферату.

ѕитанн€ ≥ндив≥дуальноњ контрольноњ роботи обираЇтьс€ за вар≥антом, €кий в≥дпов≥даЇ ≥ндив≥дуальному пор€дковому номеру за списком групи.

 онтрольна робота складаЇтьс€ ≥з трьох теоретичних питань, одного питанн€ практичного спр€муванн€ йтест≥в. –обота виконуЇтьс€ на аркушах формату ј4 вона включаЇ - титульний лист, текст, ≥люстративний матер≥ал, перел≥к використаних джерел, дату виконанн€ роботи ≥ п≥дпис студента.


1. «ћ≤—“ќ¬Ќ≤ ћќƒ”Ћ≤ ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќ», ўќ ¬»Ќќ—я“№—я Ќј —јћќ—“≤…Ќ≈ ¬»¬„≈ЌЌя –ќ«ƒ≤Ћ ≤. ћј“≈–≤јЋќ«Ќј¬—“¬ќ

“ема 1.1. ћатер≥алознавство €к наука

ћатер≥алознавство €к наука про будову та властивост≥ матер≥ал≥в, њњ взаЇмозв'€зок з ≥ншими науками.

–ечовини ≥ матер≥али.  ласиф≥кац≥€ матер≥ал≥в. ¬заЇмозв'€зок м≥ж будовою, струк≠турою та властивост€ми матер≥алу.

ћатер≥али €к основа дл€ виробництва непродовольчих товар≥в. ¬заЇмозам≥нн≥сть матер≥ал≥в та економ≥чн≥ аспекти ц≥Їњ проблеми.

“ема 1.2. «аконом≥рност≥ формуванн€ структури матер≥ал≥в

Ѕудова ≥ властивост≥ матер≥ал≥в.  ласиф≥кац≥€ твердих т≥л.  ристал≥чн≥ та аморфн≥ т≥ла. ≈лементи кристалограф≥њ. јн≥зотроп≥€ властивостей. ¬плив типу зв'€зку на структуру ≥ властивост≥ матер≥ал≥в.

‘азовий склад сплав≥в. “верд≥ розчини зам≥щенн€, впровадженн€, в≥дн≥манн€. ѕром≥жн≥ фази. ƒефекти кристал≥в. “очков≥, л≥н≥йн≥, поверхнев≥ дефекти. ƒвокомпонентн≥ та трикомпонентн≥ сплави. ƒ≥аграма стану сплаву Ѕе-–ез—. ќсновн≥ фази системи. ƒифуз≥€ в металах та сплавах. —амодифуз≥€ та закон дифуз≥њ. –≥дк≥ кристали.  ласиф≥кац≥€ р≥дких кристал≥в, њх характеристика, галуз≥ застосуванн€ у виробництв≥ непродовольчих товар≥в.

“ема 1.3. ‘ормуванн€ будови та властивостей матер≥ал≥в

ѕол≥кристал≥чн≥ багатофазов≥ матер≥али.  ристал≥зац≥€. ‘орми кристал≥в. ¬плив умов кристал≥зац≥њ на будову та властивост≥ пол≥кристал≥чних матер≥ал≥в.

Ќекристал≥чн≥ тверд≥ т≥ла. ’арактеристика некристал≥чних твердих т≥л. —хильн≥сть до склоутворенн€. Ѕудова ≥ загальн≥ особливост≥ властивостей склоутворенн€ матер≥ал≥в.

 

“ема 1.4. ¬ластивост≥ матер≥ал≥в

ѕон€тт€ Ђвластив≥стьї матер≥алу, механ≥чн≥ властивост≥ матер≥ал≥в. ’арактеристика властивостей. ѕоказник (параметр) властивостей. ћехан≥чн≥ (модуль пружност≥, м≥цн≥сть, тверд≥сть), електричн≥ (електропров≥дн≥сть, надпров≥дн≥сть), теплов≥ (теплопров≥дн≥сть, теплоЇмк≥сть), магн≥тн≥ властивост≥.  ласиф≥кац≥€ навантажень ≥ напруг в матер≥алах. ¬заЇмозв'€зок деформац≥њ ≥ напруг. ѕружн≥, еластичн≥ та пластичн≥ види деформац≥й.

ћетоди визначенн€ механ≥чних властивостей матер≥ал≥в. “верд≥сть матер≥ал≥в. ћетоди визначенн€ твердост≥ матер≥ал≥в.

“еор≥€ м≥цност≥ й руйнуванн€ твердих т≥л. ”€вленн€ про дефекти в тр≥щини у твердих т≥л.  артина створенн€ ≥ зб≥льшенн€ тр≥щин. ƒовгов≥чн≥сть метал≥в ≥ сплав≥в. ќсобливост≥ руйнуванн€ неметал≥чних матер≥ал≥в. ƒеформац≥€ ≥ м≥цн≥сть пол≥мерних матер≥ал≥в. ’аракте≠ристики м≥цност≥ пол≥мерних матер≥ал≥в. –озт€гуванн€ пол≥мерних матер≥ал≥в.

 ласиф≥кац≥€ характеристик пол≥мерних матер≥ал≥в. ќсобливост≥ руйнуванн€ пол≥мерних матер≥ал≥в типу волокон залежно в≥д виду пол≥меру.

 

“ема 1.5. ‘≥зичн≥ властивост≥ матер≥ал≥в

√еометричн≥ властивост≥ матер≥ал≥в (товщина, довжина, площа). ћетоди њх вим≥рю≠ванн€. ѕрилади та ≥нструменти дл€ вим≥рювань геометричних характеристик.

ћаса, поверхнева густина матер≥ал≥в, густина, порист≥сть, поглинанн€. —труктура матер≥ал≥в.

ћетоди вим≥рювань щ≥льност≥ ≥ пористост≥. ƒифуз≥йн≥ характеристики матер≥ал≥в. √≥гроскоп≥чн≥ властивост≥ матер≥ал≥в. ѕоглинанн€ €к фактор г≥г≥Їн≥чних властивостей. —орбц≥йн≥ €вища (сорбц≥€, абсорбц≥€, адсорбц≥€, хемосорбц≥€). √≥стерезисн≥ €вища у процесах сорбц≥€-десорбц≥€. ћетоди досл≥дженн€ дифуз≥йних ≥ сорбц≥йних властивостей.

ћ≥цн≥сть ≥ подовженн€ тканин. ћ≥цн≥сть ≥ подовженн€ трикотажу. ѕодовженн€ шк≥р. ћежа м≥цност≥ шк≥р при розт€гуванн≥.

“еор≥€ згину ≥ теор≥€ терт€. ¬игин.  ласиф≥кац≥€ характеристик згину. ƒовгов≥чн≥сть матер≥ал≥в. —тиранн€ - механ≥чний фактор зношуванн€.

ѕрилади дл€ визначенн€ багатоциклових характеристик ≥ терт€.

“еплоф≥зичн≥ властивост≥ матер≥ал≥в. ’арактер теплового руху в твердих т≥лах. ћожлив≥сть матер≥ал≥в в≥ддавати тепло п≥д впливом тепловоњ енерг≥њ. «датн≥сть матер≥ал≥в поглинати тепло, зм≥нювати або збер≥гати своњ властивост≥ п≥д впливом тепловоњ енерг≥њ.

’арактеристики теплоф≥зичних властивостей матер≥ал≥в. ћетоди визначенн€ характе≠ристик теплоф≥зичних властивостей матер≥ал≥в. ≈лектричн≥ та д≥електричн≥ властивост≥. ≈лектропров≥дн≥сть твердих т≥л. ѕовед≥нка в≥льних електрон≥в у металах. «в'€зок пров≥дност≥ й електропров≥дност≥. ƒ≥електричн≥ й магн≥тн≥ властивост≥ твердих т≥л: електронна проник≠н≥сть, надпров≥дн≥сть. Ќап≥впров≥дников≥ властивост≥ й нап≥впров≥дников≥ матер≥али. ћетоди оц≥нки електричних ≥ д≥електричних властивостей.

ќптичн≥ властивост≥ матер≥ал≥в. ѕоказники оптичних властивостей матер≥ал≥в. ¬≥дбитт€, поглинанн€, заломленн€ св≥тла, б≥лизна. ћетоди вим≥рюванн€ оптичних властивостей.

јкустичн≥ властивост≥ матер≥ал≥в. ¬изначенн€ швидкост≥ й висоти тону звуку, њх взаЇмозв'€зок ≥ к≥льк≥сна характеристика.

 

“ема1. 6. ’≥м≥чн≥ властивост≥ матер≥ал≥в

—т≥йк≥сть матер≥ал≥в до д≥њ зовн≥шн≥х фактор≥в: вологи, кислот, випром≥нюванн€, окислювач≥в, в≥дновник≥в. ’≥м≥чн≥ реакц≥њ в матер≥алах. ¬изначенн€ швидкост≥ х≥м≥чних процес≥в у матер≥алах п≥д впливом зовн≥шн≥х фактор≥в. ѕоказники х≥м≥чних властивостей матер≥ал≥в.

 

“ема 1.7. ћатер≥али, €к≥ використовуютьс€ дл€ виготовленн€ непродовольчих товар≥в

«агальн≥ вимоги до матер≥ал≥в.  ласиф≥кац≥€ матер≥ал≥в.

ћетали та њх сплави. —тал≥. „авуни.  ольоров≥ метали. –≥дк≥ метали. јморфн≥ метали.

ћетали на основ≥ неметал≥в. ѕол≥мерн≥ матер≥али.  омпозити. —ил≥катн≥ матер≥али. —ил≥катне скло. Ќесил≥катне скло.

ћетали. ќсобливост≥ будови метал≥в та њх властивост≥. ‘ормуванн€ структури метал≥в та сплав≥в. Ћегуюч≥ компоненти та дом≥шки. ƒифуз≥йн≥ насиченн€ сплав≥в металами та неметалами.

Ќеметал≥чн≥ матер≥али.  ласиф≥кац≥€ неметал≥чних матер≥ал≥в. ќсобливост≥ власти≠востей неметал≥чних матер≥ал≥в.

«агальна характеристика структури ≥ властивостей пол≥мер≥в типу волокон.

«агальна характеристика структури ≥ властивостей пол≥мер≥в типу пластичних пластмас. «агальна характеристика структури ≥ властивостей гумових матер≥ал≥в. Ќафтопродукти.

«агальна характеристика структури ≥ властивостей клеючих матер≥ал≥в. «агальна характеристика структури ≥ властивостей лакофарбових матер≥ал≥в.

«агальна характеристика структури ≥ властивостей композиц≥йних матер≥ал≥в (композит≥в).

«агальна характеристика структури ≥ властивостей деревних матер≥ал≥в. «агальна характеристика структури ≥ властивостей неорган≥чних матер≥ал≥в.

 

“ема 1.8.  онструкц≥йн≥ матер≥али

 ласиф≥кац≥€ конструкц≥йних матер≥ал≥в, њх призначенн€ та властивост≥, сфера засто≠суванн€.

ћатер≥али з високою м≥цн≥стю. јрмуюч≥ волокна. ћатер≥али, що мають високу м≥цн≥сть та зносост≥йк≥сть. «м≥цнювальн≥ та зносост≥йк≥ покритт€.

ћатер≥али з пам'€ттю форми. Ќадпластичн≥сть. “верд≥ мастила.

“ема 1. 9. ‘ункц≥ональн≥ матер≥али

 ласиф≥кац≥€ функц≥ональних матер≥ал≥в, њх призначенн€ та властивост≥, сфера засто≠суванн€.

≈лектропров≥дн≥ матер≥али. Ќадпров≥дники. Ќап≥впров≥дников≥ матер≥али. ƒ≥електричн≥ матер≥али. “верд≥ електрол≥ти.

ћатер≥али з магн≥тними властивост€ми. ќптичн≥ матер≥али. јкустичн≥ матер≥али.

–ќ«ƒ≤Ћ 2. “≈’ЌќЋќ√≤я ћј“≈–≤јЋ≤¬

 

“ема 2.1. ќснови технолог≥њ

ќсновн≥ пон€тт€ та визначенн€. ¬ченн€ про технолог≥ю. ѕромислов≥сть та њњ галуз≥. ¬идобувн≥ та переробн≥ галуз≥ промисловост≥. √алузева структура виробництва. “ипи виробництв та њх ознаки. ќдиничне, сер≥йне й масове виробництво.

—об≥варт≥сть ≥ €к≥сть продукц≥њ. –оль стандартизац≥њ у п≥двищенн≥ €кост≥ сировини та готовоњ продукц≥њ. ќхорона навколишнього середовища.

 

“ема 2.2. —ировинна база виробництва

 ласиф≥кац≥€ сировини.  орисн≥ копалини ”крањни. ћ≥неральна сировина у вироб≠ництв≥ непродовольчих товар≥в: рудна, нерудна, пальне. –ослинна ≥ тваринна сировина.

¬ода у виробництв≥ непродовольчих товар≥в. ¬ластивост≥ води.  ласиф≥кац≥€ вод. ѕ≥дготовка води до використанн€. —пособи очищенн€ вод; механ≥чн≥, ф≥зико-х≥м≥чн≥, х≥м≥чн≥ та б≥олог≥чн≥. –ац≥ональне використанн€ води. ѕов≥тр€ €к сировина, теплонос≥й та охолодник у технолог≥чних процесах.

ѕ≥дготовка сировини до переробки. як≥сть сировини та њњ вплив на €к≥сть продукц≥њ. –ац≥ональне використанн€ сировини.

 

“ема 2.3. “ехнолог≥чн≥ процеси

¬иробничий ≥ технолог≥чний процеси. —кладов≥ технолог≥чного процесу: операц≥€, позиц≥€, перех≥д, прох≥д. Ќеробоч≥ складов≥ технолог≥чноњ операц≥њ.

 ласиф≥кац≥€ технолог≥чних процес≥в. ƒан≥ дл€ проектуванн€ технолог≥чного процесу. ≈тапи та заходи п≥д час розробки технолог≥чного процесу.

 

“ема 2.4. ’≥м≥ко-технолог≥чн≥ процеси у виробництв≥ непродовольчих товар≥в

«наченн€ ≥ класиф≥кац≥€ х≥м≥чних процес≥в. ѕон€тт€ про швидк≥сть, р≥вновагу ≥ вих≥д продукц≥њ в х≥м≥чних процесах. √омогенн≥ та гетерогенн≥ процеси. «агальн≥ принципи ≥нтенсиф≥кац≥њ х≥м≥ко-технолог≥чних процес≥в. “иск €к фактор ≥нтенсиф≥кац≥њ газопод≥бних процес≥в. ѕерспективи розвитку ≥ вдосконаленн€ х≥м≥чних процес≥в.

“ерм≥чн≥ процеси. «наченн€ терм≥чних процес≥в. ¬плив температури на швидк≥сть х≥м≥ко-технолог≥чних процес≥в.

“ерм≥чн≥ процеси у виробництв≥ буд≥вельних матер≥ал≥в. ¬иробництво портландце≠менту. “ерм≥чн≥ процеси переробки нафти ≥ нафтових фракц≥й.

 атал≥зн≥ процеси. “еор≥€ катал≥зу ≥ його види. √омогенний, гетерогенний та м≥крогетерогенний катал≥з. “верд≥ катал≥затори, њх будова та властивост≥.

«астосуванн€ катал≥зних процес≥в у промисловост≥. ¬иробництво с≥рчаноњ кислоти н≥трозним та контактним способом. ¬иробництво ам≥аку - основи багатьох м≥ндобрив.  атал≥зн≥ процеси нафтопереробки.  атал≥зний крек≥нг та катал≥зний риформ≥нг. ѕлатформ≥нг - процес катал≥зноњ переробки легких нафтових фракц≥й.

≈лектрох≥м≥чн≥ процеси. —уть ≥ значенн€ електрох≥м≥чних процес≥в. ќсновн≥ законом≥рност≥ електрох≥м≥чних процес≥в.

≈лектрол≥з водних розчин≥в. ≈лектрох≥м≥чне виробництво хлору та њдкого натру. ≈лектрол≥з води. √≥дроелектрометалург≥€. —уть процесу електрол≥тичного раф≥нуванн€.

‘отох≥м≥чн≥ та рад≥ац≥йно-х≥м≥чн≥ процеси. —уть та значенн€ фотох≥м≥чних процес≥в. “ри види фотох≥м≥чних процес≥в, њх в≥дм≥нност≥ та особливост≥ застосуванн€.

–ад≥ац≥йно-х≥м≥чн≥ процеси, њх особливост≥. ѕроцеси, €к≥ в≥дбуваютьс€ при опром≥нюванн≥ речовини. –ад≥ац≥йно-х≥м≥чний синтез. –ад≥ац≥йне зшитт€ пол≥мер≥в. –ад≥ац≥йна пол≥меризац≥€.

Ћазерн≥ та ультразвуков≥ процеси, њх суть та застосуванн€ у промисловост≥.

 

“ема 2.5. ћ≥жгалузев≥ технолог≥чн≥ процеси

Ћиварне виробництво. «агальн≥ в≥домост≥ про виготовленн€ вироб≥в литт€м. ’аракте≠ристика технолог≥чних процес≥в литт€ у разов≥ ливарн≥ форми: п≥щано-глин€н≥, оболонков≥ та форми, виготовлен≥ за разовими модел€ми. ’арактеристика технолог≥чних процес≥в литт€ у багаторазов≥ металев≥ форми: литт€ у кок≥ль, п≥д тиском, в≥дцентрове литт€.

ќсновн≥ технолог≥чн≥ процеси обробки метал≥в ≥ сплав≥в тиском. „инники, що впли≠вають на пластичн≥сть метал≥в ≥ сплав≥в. ¬альцюванн€, види вальцюванн€. ¬иди продукц≥њ вальцюванн€. ¬олоч≥нн€ та пресуванн€. Ўтампуванн€ та його види.  уванн€.

ѕорошкова металург≥€. ≤стор≥€ розвитку порошковоњ металург≥њ та застосуванн€ њњ продукц≥њ. —пособи виготовленн€ порошк≥в: механ≥чн≥ та ф≥зико-х≥м≥чн≥. ¬ластивост≥ порошк≥в. ‘ормуванн€ вироб≥в ≥з порошк≥в. —пособи формуванн€ вироб≥в.

ћатер≥али порошковоњ металург≥њ. ѕорист≥ порошков≥ матер≥али.  онструкц≥йн≥ порошков≥ матер≥али.

ќсновн≥ технолог≥чн≥ процеси виготовленн€ нерозб≥рних з'Їднань. ѕон€тт€ про з'Їднанн€ та њх види.

«варюванн€.  ласиф≥кац≥€ способ≥в зварюванн€.

“ерм≥чн≥ способи зварюванн€. ƒугове зварюванн€, способи дугового зварюванн€. ≈лектрошлакове зварюванн€. √азове зварюванн€. ≈лектричне контактне зварюванн€. «варюванн€ лазером. ѕлазмове зварюванн€.

“ермох≥м≥чн≥ способи зварюванн€.  онтактне зварюванн€. ƒифуз≥йне зварюванн€. √азопресове зварюванн€.

ћехан≥чн≥ способи зварюванн€. ”льтразвукове зварюванн€. «варюванн€ терт€м. «варюванн€ вибухом.  онтроль €кост≥ зварюванн€. ѕа€нн€, його переваги та недол≥ки.

ќсновн≥ технолог≥чн≥ процеси механ≥чноњ обробки заготовок. ќсновн≥ способи обробки р≥занн€м. –≥зальн≥ ≥нструменти. —хема процесу р≥занн€ та види стружки. ѕродуктивн≥сть обробки р≥занн€м ≥ шл€хи њњ п≥двищенн€.

≈лектроф≥зичн≥ методи обробки матер≥ал≥в. «астосуванн€ ультразвуку в промис≠ловост≥. ≈лектроероз≥йна обробка. –≥зновиди електроероз≥йноњ обробки: електро≥скрова, електро≥мпульсна та електроконтактна. ѕроменев≥ методи обробки. Ћазерна та плазмова обробки. ¬исокошвидк≥сна обробка.

 

“ема 2.6. ќсновн≥ технолог≥чн≥ процеси у м≥кроелектрон≥ц≥

≤стор≥€ розвитку електрон≥ки та м≥кроелектрон≥ки.  ласиф≥кац≥€ ≥нтегральних м≥кросхем за технолог≥Їю виготовленн€ (нап≥впров≥дников≥, г≥бридн≥ та пл≥вков≥), ступенем ≥нтеграц≥њ, функц≥ональним призначенн€м (аналогов≥, цифров≥), њхн€ характеристика.

“ехнолог≥€ виготовленн€ ≥нтегральних м≥кросхем. ≤нтегрально-груповий спос≥б виробництва ≥нтегральних м≥кросхем. ‘отол≥тограф≥€ в м≥кроелектрон≥ц≥. “ехнолог≥€ виготовленн€ друкованих плат.

 

“ема 2.7.  ороз≥€. «ахист в≥д короз≥њ та стар≥нн€

ѕон€тт€ про короз≥ю та агресивн≥ середовища. ¬иди короз≥њ. ’≥м≥чна та електро≠х≥м≥чна короз≥€. ¬иди короз≥йного руйнуванн€.

—пособи захисту метал≥в ≥ сплав≥в в≥д короз≥њ. јктивн≥ та пасивн≥ методи захисту. Ћегуванн€. ≈лектрох≥м≥чний захист. јнодний та катодний захист. ¬икористанн€ ≥нг≥б≥тор≥в. ѕокритт€: металев≥, неорган≥чн≥, орган≥чн≥.

 

–ќ«ƒ≤Ћ 3. ќ—Ќќ¬» “≈’ЌќЋќ√≤ѓ ’ј–„ќ¬»’ ¬»–ќЅЌ»÷“¬

“ема 3.1. Ќауков≥ основи дисципл≥ни

 ласиф≥кац≥€ процес≥в харчових виробництв. ќзнаки класиф≥кац≥њ. ѕон€тт€ пер≥одичних, неперервних ≥ зм≥шаних процес≥в. ќсновн≥ законом≥рност≥ прот≥канн€ процес≥в. ѕон€тт€ матер≥ального та енергетичного баланс≥в. ”мови р≥вноваги. –уш≥йна сила процес≥в.

“ема 3.2. ќснови г≥дравл≥ки. √≥дравл≥чн≥ машини у харчових виробництвах

’арактеристика рухомост≥ р≥дини критер≥й –ейнольда. ѕерем≥щенн€ р≥дини. Ќасоси поршнев≥ та в≥дцентров≥ - основн≥ типи, застосуванн€ в харчов≥й промисловост≥. Ѕудова, "принцип д≥њ, класиф≥кац≥€, позитивн≥ €кост≥ та недол≥ки. Ќасоси ≥нших тип≥в. ¬имоги до насос≥в, застосовуваних у галуз€х харчовоњ промисловост≥.

 

“ема 3.3. √≥дромехан≥чн≥ процеси у харчових технолог≥€х

ѕерем≥шуванн€. —утн≥сть ≥ призначенн€ процесу. —пособи перем≥шуванн€: механ≥чне, барботажне, циркул€ц≥йне, перем≥шуванн€ в потоц≥ нерухомими турбул≥заторами. Ѕудова апарат≥в дл€ перем≥шуванн€.

ќсновн≥ у€вленн€ про п≥ни. ¬ластивост≥ п≥н. ѕсевдорозр≥дженн€. —утн≥сть процесу та його застосуванн€ у харчових галуз€х.

–озпод≥л неоднор≥дних сум≥шей.  ласиф≥кац≥€ неоднор≥дних систем. ѕон€тт€ чистих р≥дин, розчин≥в, сум≥шей, гомогенних та гетерогенних емульс≥й, суспенз≥й.

 

“ема 3.4. ћехан≥чн≥ процеси у харчових технолог≥€х

«др≥бнюванн€ твердих матер≥ал≥в. —утн≥сть здр≥бненн€. «наченн€ здр≥бненн€ в харчових виробництвах.

—ортуванн€ (класиф≥кац≥€) твердих сипучих систем. ѕон€тт€ проходу та сходу.

—итовий анал≥з. “ипи класиф≥катор≥в, способи класиф≥кац≥њ.

«м≥шуванн€ сипучих систем. ѕризначенн€ та область застосуванн€ процесу.

 

“ема 3.5. “еплов≥ процеси у харчових технолог≥€х

“еоретичн≥ основи теплопередач≥. “еплопров≥дн≥сть, конвекц≥€, променевипром≥нюванн€. “емпературне поле та температурний град≥Їнт.

“еплообм≥нники ≥ теплонос≥њ. «асоби нагр≥ванн€ та охолодженн€. ¬ипарюванн€. Ўтучне охолодженн€.

 

“ема 3.6. ћасообм≥нн≥ процеси у харчових технолог≥€х

ѕон€тт€ про масообм≥нний процес. —уш≥нн€. ‘≥зична сутн≥сть процесу. «наченн€ у виробництв≥ харчових продукт≥в. ¬иди зв'€зку вологи з матер≥алом. ћетоди суш≥нн€ матер≥ал≥в.

 ристал≥зац≥€ та розчиненн€. —утн≥сть процес≥в. «астосуванн€ у виробництв≥ харчових продукт≥в.

ƒистил€ц≥€, ректиф≥кац≥€. —утн≥сть та призначенн€ процес≥в. ≈кстракц≥€. —утн≥сть ≥ призначенн€ процесу.

 

“ема 3.7. «агальн≥ методи обробки харчових продукт≥в ≥ сировини

ќбробка харчових продукт≥в з метою зб≥льшенн€ терм≥ну њх збер≥ганн€. ‘актори, що впливають на споживну ц≥нн≥сть харчових продукт≥в при збер≥ганн≥. Ќайб≥льш поширен≥ прийоми обробки харчових продукт≥в ≥ сировини.

’олодильна обробка - найб≥льш ун≥версальний та ефективний спос≥б обробки харчових продукт≥в з найменшими зм≥нами њх харчовоњ ц≥нност≥. ѕроменева пастеризац≥€ й стерил≥зац≥€ за рахунок використанн€ гама - промен≥в. ќбробка продукт≥в ≥ сировини струмами надвисокоњ частоти (Ќ¬„). ¬икористанн€ ультразвукових коливань з метою пастеризац≥њ чи стерил≥зац≥њ продукт≥в без њхнього нагр≥ванн€. ќпром≥ненн€ ультраф≥оле≠товими промен€ми (”‘ѕ), здатними викликати в опром≥неному орган≥зм≥ х≥м≥чн≥ зм≥ни (фотох≥м≥чний ефект), €к≥ в кл≥тинах м≥кроорган≥зм≥в супроводжуютьс€ њхньою ≥нактивац≥Їю та в≥дмиранн€м.  онсервуванн€ харчових продукт≥в зневодненн€м.  онсервуванн€ повареною с≥ллю ≥ цукром. ‘ерментуванн€ плод≥в й овоч≥в - обробка плод≥в, овоч≥в молочною кислотою, що утворюЇтьс€ в результат≥ зброджуванн€ цукр≥в самого продукту. «астосуванн€ антиб≥отик≥в, антиокислювач≥в, консервант≥в.

 

2. —јћќ—“≤…Ќј –ќЅќ“ј —“”ƒ≈Ќ“≤¬

 урс Ућатер≥алознавство та основи технолог≥й виробництва товар≥вФ складаЇтьс€ з теоретичноњ частини (лекц≥й), практичних зан€ть ≥ самост≥йноњ роботи студент≥в (—–—). —амост≥йна робота студент≥в Ї основним засобом оволод≥нн€ навчальним матер≥алом. «м≥ст самост≥йноњ роботи студент≥в над дисципл≥ною Ућатер≥алознавство та основи технолог≥й виробництва товар≥вФ визначаЇтьс€ програмою навчальноњ дисципл≥ни. —еред форм самост≥йноњ роботи застосовано так≥:

- поглиблене опрацюванн€ питань, що розгл€далис€ в лекц≥њ, за конспектом та додатковими л≥тературними джерелами, €к≥ рекомендован≥ лектором;

- п≥дготовка до лабораторно-практичних зан€ть за планом ≥ л≥тературними джерелами, що рекомендован≥ кер≥вником практичних зан€ть;

- самост≥йне вивченн€ окремих тем за навчальним планом дисципл≥ни.

«м≥ст тем ≥ завдань дл€ самост≥йноњ роботи студент≥в наступн≥:

1. ћатер≥алознавство €к наука

2. «аконом≥рност≥ формуванн€ структури матер≥ал≥в

3. ‘ормуванн€ будови та властивостей матер≥ал≥в

4. ¬ластивост≥ матер≥ал≥в

5. ‘≥зичн≥ властивост≥ матер≥ал≥в

6. ’≥м≥чн≥ властивост≥ матер≥ал≥в

7. ћатер≥али, €к≥ використовуютьс€ дл€ виготовленн€ непродовольчих товар≥в

8.  онструкц≥йн≥ матер≥али

9. ‘ункц≥ональн≥ матер≥али

10. ќснови технолог≥њ

11. —ировинна база виробництва

12. “ехнолог≥чн≥ процеси

13. ’≥м≥ко-технолог≥чн≥ процеси у виробництв≥ непродовольчих товар≥в

14. ћ≥жгалузев≥ технолог≥чн≥ процеси

15. ќсновн≥ технолог≥чн≥ процеси у м≥кроелектрон≥ц≥

16.  ороз≥€. «ахист в≥д короз≥њ та стар≥нн€

17. Ќауков≥ основи дисципл≥ни з розд≥лу: Ђ ќснови технолог≥њ харчових виробництвї

18. ќснови г≥дравл≥ки. √≥дравл≥чн≥ машини у харчових виробництвах

19. √≥дромехан≥чн≥ процеси у харчових технолог≥€х

20. ћехан≥чн≥ процеси у харчових технолог≥€х

21. “еплов≥ процеси у харчових технолог≥€х

22. ћасообм≥нн≥ процеси в харчових технолог≥€х

23. «агальн≥ методи обробки харчових продукт≥в ≥ сировини

Ќа виконанн€ завданн€ дл€ самост≥йного опрацюванн€ кожноњ теми в≥дведено в середньому дв≥ години, дл€ опрацюванн€ матер≥алу лекц≥њ ≥ п≥дготовки до практичного зан€тт€ Ц 1 годину.

3. —“–” “”–ј ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќ» ƒЋя —“”ƒ≈Ќ“≤¬ «јќ„Ќќѓ ‘ќ–ћ» Ќј¬„јЌЌя

 

–екомендован≥ теми, обс€г в годинах лекц≥йних та практичних зан€ть

є з/п «м≥ст теми  ≥льк≥сть годин
лекц≥њ практичн≥ зан€тт€
       
1. ћатер≥алознавство €к наука «аконом≥рност≥ формуванн€ структури матер≥ал≥в   -
2. ћатер≥али, €к≥ використовуютьс€ дл€ виготовленн€ непродовольчих товар≥в.  онструкц≥йн≥ ≥ функц≥ональн≥ матер≥али -  
3. ќснови технолог≥њћ≥жгалузев≥ технолог≥чн≥ процеси «агальн≥ методи обробки харчових продукт≥в ≥ сировини    
.      
  ¬сього    

4. ‘ќ–ћ», «ј—ќЅ» ѕќ“ќ„Ќќ√ќ “ј ѕ≤ƒ—”ћ ќ¬ќ√ќ  ќЌ“–ќЋё «ЌјЌ№ —“”ƒ≈Ќ“≤¬

 

ƒл€ поточного контролю знань студент≥в використовуютьс€ питанн€ дл€ п≥дготовки до теми практичного зан€тт€, що подаютьс€ у методичних вказ≥вках та завданн€х до лабораторно-практичних зан€ть. ‘орми контролю: фронтальне опитуванн€, модульн≥ контрольн≥ роботи, тестуванн€, захист зв≥т≥в та ≥ндив≥дуально виконаних роб≥т.

 онтроль за темами, що передбачен≥ програмою €к теми дл€ самост≥йного вивченн€ зд≥йснюЇтьс€ за рефератами студент≥в з цих тем. ‘орми контролю: перев≥рка реферат≥в, допов≥д≥ студент≥в.

ѕ≥дсумковий контроль зд≥йснюЇтьс€ за ус≥ма темами, що вход€ть у програму дисципл≥ни. ‘орма контролю Ц екзамен за 100 баловою кредитно-модульною системою ≈—“S Ѕолонського процесу.

5.  –»“≈–≤ѓ ќ÷≤Ќ » «ЌјЌ№ —“”ƒ≈Ќ“≤¬, —»—“≈ћј ѕќ“ќ„Ќќ√ќ “ј ѕ≤ƒ—”ћ ќ¬ќ√ќ  ќЌ“–ќЋ≤¬

 

ќц≥нка знань студент≥в з дисципл≥ни Ућатер≥алознавство та основи технолог≥й виробництва товар≥вФ зд≥йснюЇтьс€ у форм≥ поточного та п≥дсумкового контрол≥в.

ѕоточний контроль зд≥йснюЇтьс€ п≥д час практичних зан€ть ≥ передбачаЇ перев≥рку р≥вн€ п≥дготовленост≥ студента до виконанн€ конкретноњ роботи. ќсновними формами проведенн€ поточного контролю Ї фронтальне опитуванн€ та тестуванн€.

«а позитивний результат фронтального опитуванн€ приймають р≥вень знань, коли:

- студент волод≥Ї матер≥алом теми на р≥вн≥ ознайомленн€ ≥ запамТ€товуванн€ (1 бал);

- студент волод≥Ї питанн€ми теми на р≥вн≥ розум≥нн€ ≥ розвТ€занн€ окремих задач (2 бали);

- студент волод≥Ї матер≥алом теми на р≥вн≥ розвТ€зуванн€ окремоњ ситуац≥њ (3 бали).

«а позитивний результат тестуванн€ в модульн≥й контрольн≥й робот≥ приймають такий р≥вень знань студента, коли в≥н правильно в≥дпов≥в на 60-70% запропонованих питань (1 бал).

ѕравильна в≥дпов≥дь студента на 70-85% запропонованих у тестах питань оц≥нюЇтьс€ у 2 бали, понад 85% - 3 балами.

—еместровий екзамен пол€гаЇ в оц≥нюванн≥ р≥вн€ засвоЇнн€ студентами навчального матер≥алу п≥д час передбачених навчальною програмою практичних зан€ть (тобто студент маЇ позитивн≥ оц≥нки за результатами ус≥х форм поточного контролю).

 


6. «ј¬ƒјЌЌя ≤Ќƒ»¬≤ƒ”јЋ№Ќќѓ  ќЌ“–ќЋ№Ќќѓ –ќЅќ“» —“”ƒ≈Ќ“≤¬ «јќ„Ќќѓ ‘ќ–ћ» Ќј¬„јЌЌя

—амост≥йна робота над матер≥алом програми з дисципл≥ни завершуЇтьс€ написанн€м контрольноњ роботи, €ку студент повинен виконати в≥дпов≥дно до встановлених вимог:

1)  онтрольна робота виконуЇтьс€ студентом за вар≥антом, €кий визначаЇтьс€ за пор€дковим номером списку групи.

2)  онтрольна робота виконуЇтьс€ на стандартних аркушах друкарського паперу формату ј4 або в окремому учн≥вському зошит≥. ¬она включаЇ - титульний лист, текст, ≥люстративний матер≥ал, перел≥к використаних джерел, дату виконанн€ роботи ≥ п≥дпис студента.

3) Ќа титульному лист≥ роботи вказують пр≥звище, ≥мТ€, по-батьков≥ студента, домашню адресу, номер вар≥анта роботи, спец≥альн≥сть, курс, номер групи, ≥нш≥ рекв≥зити.

4) Ќа кожн≥й стор≥нц≥ роботи залишаютьс€ пол€ дл€ зауважень рецензента. “екст роботи пишетьс€ розб≥рливо, через р€док, стор≥нки нумеруютьс€.

5)  онтрольна робота повинна бути представлена в деканат на початку лабораторно-екзаменац≥йноњ сес≥њ.

6) —тудент, €кий не виконав контрольноњ роботи або робота €кого одержала негативну реценз≥ю, до здач≥ п≥дсумкового модульного контролю не допускаЇтьс€.

 

 онтрольна робота складаЇтьс€ ≥з трьох теоретичних питань, одного питанн€ практичного спр€муванн€ йтест≥в.

 


6.1. ѕ≈–≈Ћ≤  “≈ќ–≈“»„Ќ»’ ѕ»“јЌ№ ƒЋя —јћќ—“≤…Ќќ√ќ ¬»¬„≈ЌЌя ≤ ¬» ќЌјЌЌя —“”ƒ≈Ќ“јћ»  ќЌ“–ќЋ№Ќќѓ –ќЅќ“»

1. ћатер≥алознавство €к наука про будову та властивост≥ матер≥ал≥в.

2. ќсновн≥ терм≥ни та њх визначенн€ в матер≥алознавств≥.

3. Ѕудова атом≥в.

4. Ѕудова молекул.

5. ≤онн≥ звТ€зки.

6.  овалентн≥ звТ€зки

7. ћетал≥чн≥ звТ€зки.

8. ≈нерг≥€ кристал≥чноњ градка.

9. ¬андерваальськ≥ звТ€зки

10. «агальн≥ принципи будови кристал≥в.

11. √еометричн≥ характеристики кристал≥в.

12. “опограф≥€ кристал≥чноњ градки.

13. ћетоди вивченн€ структури матер≥ал≥в.

14. ƒефекти кристал≥чних іраток.

15. јморфн≥ структури.

16. ћехан≥чн≥ властивост≥ матер≥ал≥в.

17. √≥дроф≥зичн≥ властивост≥ матер≥ал≥в.

18. “ерм≥чн≥ властивост≥ матер≥ал≥в.

19. ќптичн≥ властивост≥ матер≥ал≥в.

20. јкустичн≥ властивост≥ матер≥ал≥в.

21. ќсновн≥ пон€тт€ та визначенн€ Ђќснов технолог≥њ матер≥ал≥вї

22. “ипи виробництв та њх ознаки.

23.  ласиф≥кац≥€ сировини дл€ виготовленн€ непродовольчих товар≥в.

24. ¬ода у виробництв≥ непродовольчих товар≥в.

25. ѕов≥тр€ у виробництв≥ непродовольчих товар≥в.

26. ќсновн≥ етапи п≥дготовленн€ сировини до њњ переробленн€.

27. “ехнолог≥чний процес та його складов≥.

28. “ерм≥чн≥ процеси.

29.  атал≥зн≥ процеси.

30. ≈лектрох≥м≥чн≥ процеси.

31. –ад≥ац≥йно-х≥м≥чн≥ процеси.

32. ‘отох≥м≥чн≥ процеси.

33. Ћазерн≥ процеси.

34. ”льтразвуков≥ процеси

35. “ехнолог≥€ виготовленн€ вироб≥в з метал≥в ≥ њх сплав≥в.

36. “ехнолог≥€ виготовленн€ вироб≥в з пластичних мас.

37. “ехнолог≥€ виготовленн€ вироб≥в з≥ скла.

38. “ехнолог≥€ виготовленн€ вироб≥в з керам≥ки.

39. ¬иробництво нап≥впров≥дникових ≥нтегральних схем.

40. ѕон€тт€ про короз≥ю, њњ види та агресивн≥ середовища.

41. ¬иди короз≥йного руйнуванн€.

42. «ахист в≥д короз≥њ та стар≥нн€.

43.  омпозити на основ≥ метал≥в.

44.  омпозити на основ≥ пол≥мер≥в.

45.  омпозити на основ≥ керам≥ки.

46. ћехан≥чн≥ процеси в технолог≥њ.

47. √≥дродинам≥чн≥ процеси в технолог≥њ.

48. “еплов≥ процеси в технолог≥њ.

49. ћасообм≥нн≥ процеси в технолог≥њ.

50. Ўтучне охолодженн€ в технолог≥њ.


 

6.2. ѕ≈–≈Ћ≤  ќ–≤™Ќ“ќ¬Ќ»’ ѕ»“јЌ№ ѕ–ј “»„Ќќ√ќ —ѕ–яћ”¬јЌЌя ƒЋя —јћќ—“≤…Ќќ√ќ ќѕ–ј÷ё¬јЌЌя

≤ ¬» ќЌјЌЌя ≤Ќƒ»¬≤ƒ”јЋ№Ќќѓ –ќЅќ“»

1. яким повинен бути рад≥ус найменшого одновалентного кат≥ону, що може мати координац≥йне число 6 з ан≥онами б≥льшого розм≥ру, але теж одновалентним. ѕ≥д≥брати за даними таблиц≥ (ƒодаток ј) рад≥уси в акстремах (10-10м). зобразити граф≥чно атом, €кий би мав координац≥йне число 6.

2. яким повинен бути рад≥ус одновалентного кат≥ону, €кщо в≥н маЇ координац≥йне число 8 з ан≥оном хлору. ѕ≥дбер≥ть сполуку за даними таблиц≥. «образ≥ть за даними сингон≥й атом, €кий би мав координац≥йне число 6.

3. «ал≥зо маЇ структуру ќ÷  градки з з≥ стороною а (а=2,86 акстрема). ¬ирахувати к≥льк≥сть атом≥в, €ка припадаЇ на ќ÷  градку;координац≥йне число зал≥за вградц≥ ќ÷ ;, в≥дстань м≥ж атомами з координатами (0;0;0) та (1/2;1/2;1/2).

4.  ристал хлориду натр≥ю маЇ куб≥чну кристал≥чну будову √÷  градку з≥ стороною а (а=5,628 акстрема).

 оординати ≥он≥в натр≥ю: (0,0,0);(0,1/2,1/2), ()1/2,0,1/2), (1/2,1/2,0)

 оординати ≥он≥в хлору: (1/2,1/2,1,2); (1/2,0,0), (0,1/2,0), (0,0,1/2)

«ообразити електронну ком≥рку, визначити координац≥йне число, знайти в≥дстань м≥ж ≥онами

5. ƒл€ ромб≥чноњ градки з координатами а=3,5а0, в=2,8а0, с=4,2 а0. «найти довжину вектора ≥ його напр€м в точках з координатами [1 0 0], [1 1 0], [1 1 1/2], [2 -1 0], [1 -1 0]

6. ¬ куб≥чному кристал≥ (а=2,89 акстрема) ¬изначити кути ≥ довжини вектор≥в м≥ж такими парами напр€м≥в

а) [0 0 1], [0 1 1]

б) [0 1 1], [1 1 1]

7. —винець маЇ √÷  гратку з м≥жатомною в≥дстанню3,500а0, ≥ атомною массою 207,19 г/моль. ќбчислити густину свинцю, знайти в≥дносну похибку розрахунк≥в, €кщо табличне значенн€ густини 11,34г/см3

8. ќбчислити теоретичну густину золотого сплаву, €кий м≥стить по мас≥ 58,3% Au i 41,7% Ag. ¬изначити ск≥льки атом≥в Au i Ag будуть припадати на одну електронну ком≥рку сплаву. ѕри розвТ€зан≥ задач≥ використати дан≥: ρAu=19,32 г/см3, ρAg =19,32 г/см3; градка сплаву √÷ ; mAu=107,868, mAg =196,9665


9.

7. “≈—“» ƒЋя ѕ≤ƒ—”ћ ќ¬ќ√ќ  ќЌ“–ќЋё «ЌјЌ№ —“”ƒ≈Ќ“≤¬

 

ћатер≥алознавство €к наука

1. ƒо однор≥дних твердих речовин в≥днос€ть:

1.1. кварц

1.2. каол≥н

1.3.пЇзокристали

1.4.слюда

2. «алежно в≥д температури розчини бувають:

2.1. р≥дк≥

2.2. чист≥

2.3.однор≥дн≥

2.4. неоднор≥дн≥

 


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 546 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

501 - | 490 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.185 с.