Навіщо стандарти ISO 14000 потрібні підприємствам

Стандарти ISO 14000 є "добровільними". Не заміняють законодавчих вимог, а забезпечують систему визначення того, як компанія впливає навколишнє середовище і як виконують вимог законодавства.

Організація може використовувати стандарти ISO 14000 для внутрішніх потреб, наприклад, як EMS чи формат внутрішнього аудиту системи екологічного менеджменту. Передбачається, що створення такої системи дає організації ефективний інструмент, з допомогою яку вона може керувати всієї сукупністю своїх впливів на навколишнє середовище і приводити своєї діяльності у відповідність із різноманітними вимогами. Стандарти можна використовувати й у зовнішніх потреб - щоб продемонструвати клієнтам й побажання громадськості відповідність системи екологічного менеджменту сучасним вимогам. Нарешті, організація може мати простий формальну сертифікацію від третьої (незалежної) боку. Як можна припустити за досвідом стандартів ISO 9000, саме прагнення отримати формальну реєстрацію, певне, буде двигуном впровадження систем екологічного менеджменту, відповідних стандарту.

Попри добровільність стандартів, за словами голови ISO/TC 207 (технічної комісії, що розробляє ISO) Джима Діксона через 10 років від 90 до 100 відсотків великих компаній, включаючи транснаціональні компанії сертифіковані відповідно до ISO 14000, тобто отримають свідчення "третю сторону" у тому, що ті чи інші аспекти своєї діяльності відповідають цих стандартів. Підприємства можуть захотіти отримати сертифікацію по ISO 14000 насамперед оскільки така сертифікація (чи реєстрація за висловом ISO) буде однією з неодмінних умов маркетингу своєї продукції міжнародних ринках (наприклад, недавно ЄЕС оголосило про намір допускати ринку країн Співдружності лише ISO-сертифицированные компанії).

Серед інших причин, якими підприємству може знадобитися сертифікація чи запровадження EMS, можна назвати, як:

· поліпшення образу фірми у сфері виконання природоохоронних вимог (зокрема. природоохранительного законодавства);

· величина заощаджень і інтелектуальних ресурсів, зокрема спрямованих на природоохоронні заходи, з допомогою ефективнішого управління ними;

· збільшення оцінної вартості основних фондів підприємства;

· бажання завоювати ринки "зелених" продуктів;

· поліпшення системи управління підприємством;

· інтерес залучення висококваліфікованої робочої сили в.

За задумом ISO, система сертифікації потрібно створювати на національному рівні. Судячи з досвіду таких країн, як Канада, провідної ролі під час створення національної інфраструктури сертифікації грають національні агенції із стандартизації, такі як Держстандарт, і навіть Торгово-промышленные палати, союзи підприємців та т.д.

Очікується, що стандартний процес реєстрації займатиме від 12 до 18 місяців, приблизно стільки на той час, скільки займає впровадження для підприємства системи екологічного менеджменту.

Оскільки вимоги ISO 14000 багато в чому перетинаються з ISO 9000, можлива полегшена сертифікація підприємств, які мають ISO 9000. Надалі передбачається можливість "подвійна" сертифікація зменшення загальної вартості. "Сертифікація у межах ISO 9000 - це 70% роботи з сертифікації у межах ISO 14000", стверджує одне з консультаційних фірм.

Ситуація у Росії

Одержання сертифікації у системі ISO 14000 може бути необхідним російських підприємств, працюючих поруч або планують збут своєї продукції зовнішніх ринках. Бо у сьогодні національна інфраструктура сертифікації перебуває в стадії розвитку, то на такі підприємства схильні запрошувати іноземних аудиторів. Крім дорожнечу надання послуг зарубіжні аудитори найчастіше незнайомі з вимогами російського екологічного законодавства.

Тож у недалекому майбутньому за доцільне зробити такі кроки:

· популяризація ISO 14000, зокрема через публікацію російськомовного тексту стандартів;

· популяризація основних принципів екологічного аудиту промислових підприємств;

· підготовка специалистов-аудиторов;

· розвиток нормативної бази екологічному аудиту;

· впровадження національної системи екологічної сертифікації й маркірування продукції, а ролі перший крок - офіційне визнання певних систем екологічного маркування імпортної продукції.

Проблеми ISO 14000

Якщо компанії, працюють у галузі екологічного аудиту й консалтингу одностайно вітали прийняття стандартів ISO 14000, то реакція інших зацікавлених сторін перебуває була такою однозначної. Що стосується ISO 14000 ведуться особливу гостроту з участю ділових кіл, державних громадських організацій

З одного боку, сертифікація щодо відповідності ISO 14000 створює єдину основу порівнювати екологічної політики компаній із різних країн міжнародною рівні. З іншого боку, висловлюються побоювання, що стандарти створюють сприятливі умови для "експорту забруднень" - перенесення шкідливих виробництв в країни. Компанія то, можливо сертифікована в країні, відповідаючи значно м'якшим національним нормативам. Сертификацию у країнах може полегшити позитивне ставлення до великим іноземних інвесторів, і навіть розвинена корупції.

Прибічники ISO 14000 вважають важливим гідністю стандарту його гнучкість - організація сама ставить собі мети перетвориться на галузі охорони навколишнього середовища. Понад те, зі своїми погляду, наслідком положень про "постійному поліпшенні" і "запобігання забруднень" і те, що й компанія, вже відповідна національним стандартам, й далі повинна удосконалювати свою систему екологічного менеджменту і скорочувати забруднення. Їх опоненти вважають, що ця гнучкість надмірна - предприятие-загрязнитель може, знижуючи свої викиди на мізерна сума, тим щонайменше, формально відповідати вимогам стандарту. Іноді можна почути думку, що ISO 14000 з його в повній відсутності кількісних вимог взагалі можна вважати стандартом.

Предметом полеміки є співвідношення ISO 14000 з потребами національної нормативної базою. Деякі консервативні політики у США вважають, що ISO з його системою добровільної сертифікації має стати єдиним інструментом екологічного регулювання і національному рівні, прийшовши змінюють "командним" методам регулювання. Так, глава Департаменту охорони навколишнього середовища штату Пенсільванія заявив, що "компанія, отримавши сертифікацію ISO 14000, має більше мати справу з регулюючими органами". Ця заява викликало хвилю обурення серед екологічної громадськості штату, і крізь кілька днів Департамент вимушений був із офіційним заявою у тому, що він розглядає ISO 14000 як доповнення до існуючим методам регулювання.

Ще однією темою для дискусій є достатність того рівня відкритості підприємства, яку вимагають стандартом. Відповідно до ISO 14001, екологічна політика організації мусить бути доступна громадськості, а цілі й завдання організації ставляться з урахуванням думок "зацікавлених сторін перебуває". З іншого боку, відзначається, що екологічна політика, будучи єдиним документом, доступним громадськості, має дуже загальний характер. Висловлюються також підтримав пропозиції включити до стандартах ті чи інші механізми участі громадськості до прийняття екологічно значимих рішень. Для цього він, наприклад, американські неурядовими організаціями ECOLOGIA і Green Seal беруть участь у розробці документа ISO 14031 ("Посібник із оцінці екологічних аспектів діяльності").