8.1.Завдання й функції самостійної роботи у вищій школі
Вища школа покликана організувати навчальну роботу таким чином, щоб студенти не тільки опановували обсягом інформації, що дозволяє вільно орієнтуватися в професійній сфері, але й розвити потребу в самостійному поповненні багажу знань, виробити вміння створювати потоки інформації, використовувати їх для власного професійного становлення. На перший план виходить не стільки засвоєння професійних знань, скільки розвинена здатність і бажання в міру необхідності самостійно освоювати інформацію для успішного рішення учбово-пізнавальних, а в наслідку професійних завдань. У зв'язку із цим у вузівській практиці зростає роль самостійної роботи.
Самостійна робота займає важливе місце в системі професійної підготовки майбутніх педагогів реалізується через систему лекційно-семінарських занять, педагогічної практики й у поза аудиторний час.
Самостійна робота - це виконання студентами в навчальне й позанавчальній час системи різноманітних завдань метою засвоєння професійних знань, умінь і навичок, формування професійно-педагогічного світогляду, активної професійної позиції й творчого стилю діяльності.
Аналіз підготовленості студентів до навчання у вузі показує, що більшість із них не усвідомлюють значимості самостійної роботи у власному професійному рості, не володіють в достатній мірі вміннями й навичками самостійного придбання, необхідних для професійної діяльності знань. Сформована ситуація призводить до того, що в навчальний процес вищої школи переносяться шкільні форми роботи. Зокрема, зміщається увага з особистісно-орієнтованого навчання на контроль за засвоєнням знань студентами.
Викладач, що працює зі студентами, що не володіють методикою самостійної роботи й не зовсім відповідально ставляться до навчання, змушений займатися не властивими для вищої школи проблемами, що значно знижує науковий потенціал вузівського навчання. З іншого боку, причиною низької результативності самостійної роботи у вузі є не тільки невміння й небажання студентів самостійно поповнювати власний багаж знань, але й непідготовленість вузівських викладачів до використання різних форм організації самостійної роботи.
Студент, не зацікавлений у власному професійному рості, не прагне до продуктивного освоєння методів самоосвіти й не може концентрувати свою увагу на використанні навчальної інформації у формуванні власного професійного вигляду.
Самостійна робота - складний процес розкриття індивідуальності студента в спеціально організованій учбово-пізнавальній діяльності. Її ціль полягає в тому, щоб забезпечити умови для особистісного, професійного становлення, формування активної професійної позиції й творчого стилю діяльності майбутніх фахівців. Студент, що не усвідомлює ролі самостійної роботи в професійній самореалізації, не переконаний у її корисності й необхідності у власному професійному становленні, зазнає значних труднощів в оволодінні вузівською програмою.
Завдання самостійної роботи:
• Оволодіння професійно-педагогічними знаннями, що становлять основу педагогічних поглядів і переконань, професійного кругозору й інформаційно-інтелектуального багажу вчителі;
• Закріплення педагогічних умінь і навичок у ходи самостійного виконання завдань, що забезпечують відпрацьовування оптимальних способів пізнавальної діяльності й педагогічної техніки студентів;
• Розвиток самостійного професійно-педагогічного мислення й способів діяльності за рахунок виконання індивідуальних теоретичних і практичних завдань, що моделюють дії майбутніх педагогів в обстановці професійного вибору й творчого рішення педагогічних завдань;
• Формування творчого підходу до виконання вчительських функцій за допомогою диференціації й індивідуалізації завдань для самостійної роботи з урахуванням професійних інтересів, можливостей, педагогічних здатностей і професійно-ціннісних орієнтацій студентів;
• Поглиблення й закріплення професійно значимих властивостей і якостей особистості в процесі самостійної пізнавальної діяльності, що виступають показниками педагогічного професіоналізму випускників педагогічної вищої школи;
• Прилучення майбутніх педагогів до творчого використання в практичній, професійній діяльності прогресивних наукових ідей і передового педагогічного досвіду;
Розвиток здатності до інноваційної діяльності й потреби в розробці й створенні авторських програм.
Вища школа покликана озброїти майбутнього вчителя методами самостійного оволодіння педагогічною теорією й відновлення знань, прийомами активізації пізнавальної діяльності, методикою вивчення, використання й впровадження в практику передового педагогічного досвіду й технологією інноваційної діяльності, сформувати активну професійну позицію й творчий стиль діяльності.
Самостійна робота, проведена у позааудиторний час, здійснюється, як правило, без безпосередньої допомоги викладача, але під його керівництвом. Кількість часу для вивчення навчального матеріалу визначає сам студент.
8.2.Форми самостійної роботи
У вузівській практиці використовуються різні форми самостійної роботи студентів. Найпоширенішими є: навчальна, самостійна; робота, самостійна робота в період педагогічної практики й учбово-дослідницька, самостійна робота.
Навчальна, самостійна робота, здійснювана за навчальними програмами, обов'язкова для всіх студентів;
Самостійна робота в системі різних видів педагогічних практик, ціль якої складається не тільки в засвоєнні педагогічної теорії, але й у перетворенні її в інструмент педагогічної праці, нагромадження досвіду професійної діяльності;
Учбово-дослідницька(науково-дослідна) самостійна робота, що покликана озброїти студентів методикою науково дослідницької роботи, навчити їх бачити проблему, знаходити шляхи її творчого рішення, робити висновки й узагальнення, прогнозувати оптимальні варіанти рішення поставлених шкільною практикою питань.
