Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою і спортом дітей.

Фізичне виховання має дві задачі: оздоровчу і виховну. Кінцева мета фізичного виховання полягає у сприянні фізичному розвитку дітей і підлітків, в укріпленні їх здоров'я і в підготовці до трудової діяльності.

Усі засоби фізичного виховання умовно поділяються на дві групи:

• фізичні вправи, спортивні ігри та різноманітні види спорту;

• дотримання режиму дня, вимог особистої гігієни та впровадження заходів загартовування.

Правильна організація фізичного виховання передбачає гармонічну єдність засобів обох груп з врахуванням стану здоров'я, вікових, статевих і індивідуальних особливостей кожної дитини. Це стосується не тільки практично здорових дітей, а і дітей, які за станом здоров'я належать до спеціальних груп здоров'я.

Фізичне навантаження, як відомо, впливає не ізольовано на той чи інший орган або систему, а на весь організм у цілому. Воно викликає зміни не тільки у м'язах, суглобах, зв'язках і загальній конституції тіла, але і у багатьох функціях внутрішніх органів, а також в стані процесів обміну речовин. Під дією фізичних вправ у 8-10 разів збільшується споживання тканинами кисню. Показники роботи серцево-судинної та дихальної систем можуть зростати у 2-3 рази, а витрати енергії — у 5-7 разів. При фізичних навантаженнях у 3-4 рази збільшується виведення з сечею і потом продуктів розпаду, а засвоєння поживних речовин зростає у 2-5 рази. Все це потребує певних умов і факторів для занять фізичною культурою.

Правильний режим дня повинен передбачати не тільки час для учбових занять, для особистої гігієни, сну, але і для занять по інтересам. Спеціальний час треба передбачати для перебування на відкритому повітрі, в тому числі в рухливих ігрищах і спортивних розвагах. Разова тривалість такого активного відпочинку у робочі дні тижня для школярів усіх вікових груп не повинна перебільшувати 1,5 години і передбачати помірне фізичне навантаження, що сприятиме підвищенню працездатності дітей, в тому числі розумової. Якщо активний відпочинок буде перебільшувати 1,5 години, або буде давати дуже значне навантаження, то працездатність дітей після такого відпочинку може, навпаки, падати. Між учбовими заняттями у школі, а також під час перерв у виконанні домашніх завдань не рекомендуються активні спортивні ігри типу футбол, волейбол, баскетбол, так як вони (завдяки своєї інтенсивності) також негативно впливають на зосередженість і працездатність. За добу робочого дня може бути 2-3 випадки активного відпочинку дітей. У вихідні та канікулярні дні тривалість безперервного перебування дітей на свіжому повітрі може бути збільшена у 2-2,5 рази.

Для дітей дошкільного віку (4-6 років) під час їх перебування на свіжому повітрі, доцільно впроваджувати фізичні вправи або ігри, направлені на розвиток і вдосконалення ходіння, бігу, лазіння, стрибків. Так, наприклад, позитивний вплив на формування постави і на закріплення склепіння стопи (для профілактики її сплощення) створює ковзання на ковзанах, яке дозволяється дітям з 3-5 років.

Дуже корисним для нормалізації розвитку дітей є плавання, яке не тільки вдосконалює діяльність серцево-судинної і дихальної систем, але і сприяє розвитку майже усіх груп м'язів тіла, інтенсивно загартовує організм. Плавання рекомендується в любому віці. Привчати дітей до плавання треба поступово і, перш за все, треба привчати їх не боятися води. Перші заняття з плавання треба проводити у воді з температурою не нижче + 20 °С і тривалістю одного сеансу 2-3 хв. Поступово (за 4-5 днів) час сеансу плавань можна збільшувати до 10-15 хв.

Фізичні вправи для дітей молодшого шкільного віку повинні бути як можна різноманітнішими по динаміці і напрямку впливу на м'язи і, найкраще, з елементами гри (дивись підрозділи 6.7-6.10).

У підлітковому віці необхідно обмежувати фізичні вправи, які сприяють розвитку м'язів і м'язової сили, так як це може затримувати ріст кісток у довжину. В цей віковий період найбільш доцільно займатись велоспортом, легкою атлетикою, боксом, тенісом. В той же час треба пам'ятати, що у підлітковому віці найбільш проявляється невідповідність розвитку серця і судин, маси серця і маси тіла і, таким чином, для підлітків треба з обережністю призначати значні навантаження.

При організації усіх занять з фізкультури, а також спеціальних фізичних занять (тренувань) рекомендується спочатку виконувати вправи на швидкість, далі на витривалість і в кінці занять — на силу. Така послідовність найбільш раціональна у використанні фізичних можливостей і резервів організму, а також сприятлива для гармонійного фізичного розвитку.

Існують спеціальні обгрунтування мінімальних строків початку систематичних занять тим чи іншим видом спорту для дітей різного віку. Ці обґрунтування враховують, перш за все, анатомо-морфологічні вікові особливості і функціональні можливості дітей. Варіант вказаних обгрунтувань, запропонований А. Г. Хрипковою із співавт. (1990), наведений у

Ads by Dynamo ComboAd Options