Завдання
для самостійної роботи студентІВ
Житомир 2015
ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ.
ТЕМА 1 «БУДОВА ВІРУСІВ»
1. Віруси – неклітинні мікроорганізми найменшого розміру. Вимірюються в нанометрах (нм), їх розміри коливаються в межах 10-800 нм. У вірусів тварин розміри здебільшо знаходяться в інтервалі 30-500 нм.
2. В оточуючому середовищі, в патологічному матеріалі, міжклітинному просторі віруси представляють собою зневоднені набори хімічних речовин (неактивні частинки – в іріони) двох типів: прості (30-70 нм) і складні (250-800 нм).
Прості віріони
Складні віріони
3. Прості віруси мають такі обов’язкові структури як геном і капсид, складні віруси – геном, капсид, матрикс і суперкапсид з пепломерами. Необов’язковими структурами простих і складних вірусів є серцевина, представлена окремими білками, приєднаними до геному (асоційованими з нуклеїновою кислотою) вірусу. Необов’язковою структурою складних вірусів може бути ще й пеплос, утворений чисельними пепломерами, щільно розміщеними на поверхні суперкапсиду.
4. Геном в оточуючому середовищі, в патологічному матеріалі, в міжклітинному просторі ( стан віріону) зберігає інформацію про будову всіх речовин і принципи розмноження вірусу, при розмноженні в клітині-хазяїн (стан «вірус-клітина») забезпечує утворення нових вірусів.
5. Частинки, у яких відсутня частина геному або весь геном, виникають під час збирання віріону в клітині-господарі і називаються дефектними. Такі віруси нездатні здійснювати повноцінний інфекційний процес. В патологічному матеріалі кількість дефектних вірусів в багатьох випадках більша за кількість повноцінних.
Прості віруси без геному називаються «порожніми капсидами». Це авірулентні частинки, які не спричинюють хвороби, але здатні викликати реакцію імунної системи. Саме тому штучно сконструйовані «порожні» капсиди є одним з типів вірусних вакцин.
| Назва структури | Функція |
| Геном | В оточуючому середовищі зберігає інформацію про будову та функції віруса, в клітини-хазяїні забезпечує розмноження вірусу |
| Серцевина | Захист нуклеїнової кислоти вірусу, взаємодія з геномом під час проникнення в клітину-хазяїна |
| Капсид | У простих – захист геному від факторів оточуючого середовища, первинна взаємодія з клітиною-хазяїном; у складних – формування внутрішніх шарів віріону. |
| Матрикс | Проведення ферментативних реакцій для вивільнення нуклеїнової кислоти віріона всередині сприйнятливої клітини |
| Суперкапсид | Первинна взаємодія з клітиною-хазяїном; забезпечення проникнення в чутливу клітину |
| Пепломери | Взаємодія з рецепторами клітини-хазяїна. |
5. Капсид і простого, і складного вірусу складено із структурних одиниць – капсомерів. Функція капсиду простих вірусів – захист геному та прикріплення до цитоплазматичної мембрани клітини-господаря, у складних вірусів капсид захищає геном і формує зовнішню структуру віріону. З міни послідовності білків в капсомерах простих вірусів призводять до утворення нових типів віріонів.
Різноманіття структур капсидів у простих віріонів
6. Суперкапсид складного вірусу захищає внутрішній вміст віріону, утримує пепломери, забезпечує прикріплення до клітини-господаря. Нові типи складнихвірусів виникають при змінах в складі та розташуванні пепломерів.
6. Форма капсиду або нуклеокапсиду визначає зовнішній вигляд віріонів. За співпаданням форми внутрішнього компоненту та зовнішнього шару всі віріони поділяють на 3 типи: віруси з кубічною, спіральною та складною симетрією. Найчастіше серед віріонів хребетних зустрічаються частинки з кубічною симетрією (прості та складні віруси – вигляд кульки) та спіральною симетрією (складні – вигляд палички). Віріони із складною симетрією – це окремі типи складних вірусів (СНІД, віспа), бактеріофаги та віруси рослин.
| Кубічну симетрію (вигляд кульки) мають всі прості віріони та деякі складні |
|
| Спіральну симетрію капсиду (вигляд палички або нитки) мають представники багатьох родин складних віріонів хребетних та віруси рослин | 
|
| Складна симетрія (різниця між формою внутрішніх та зовнішніх структур віріону або поєднання кубічних та спіральних структур) характерне для представників лише певних вірусних родин | 
|
Дефектні віріони легше утворюють віруси із кубічною симетрією (геном вбудовується в готовий капсид), ніж із спіральною (капсомери «навертаються на лінійний геном).
8. Віруси є облігатними генетичними паразитами. Окрім того, що вони з датні до репродукції тільки всередині клітини-господаря (комплекс вірус-клітина), вони обов’язково взаємодіють із керівними структурами клітини, блокуючи їх.
Тести 1 рівня. Знайдіть правильні відповіді.
1. Вірусну частинку в ґрунті або воді можна назвати:
1.віріон
2. капсид
3. набір органоїдів
4. геном
2. Вірусну частинку в міжклітинному просторі можна назвати:
1. віріон
2. капсид
3.комплекс вірус-клітина
4. геном
3. Окрему вірусну частинку можна назвати:
1. вірус
2. клітина
3. віріон
4. набір органоїдів
4. Вірусна частинка всередині клітини-господаря називається:
1. віріон
2. капсид
3. комплекс вірус-клітина
4. геном
5. Зовнішня оболонка складних віріонів – це:
1. матрикс
2. капсид
3. нуклеокапсид
4. суперкапсид
6. Зовнішня оболонка простих віріонів – це:
1. матрикс
2. капсид
3. пеплос
4. суперкапсид
7. Зовнішня оболонка вірусів різних типів побудована з:
1. віріонів
2. нуклеотидів
3. пепломерів
4. капсомерів
8. У складних віріонів необов’язковими структурами є:
1. серцевина
2. капсид
3. пеплос
4. суперкапсид
9. Капсид віруса побудовано з:
1. віріонів
2. нуклеотидів
3. пепломерів
4. капсомерів
10. У складних віріонів може існувати три оболонки:
1. матрикс
2. капсид
3. суперкапсид
4. пеплос
11. Білкова оболонка простого віріону з серцевиною називається
1. матрикс
2. капсид
3. нуклеокапсид
4. суперкапсид
12. Білкова оболонка простого віріону без серцевини називається
1. матрикс
2. капсид
3. нуклеокапсид
4. суперкапсид
13. Речовини мембрани клітини-хазяїна входять до складу
1. капсиду
2. нуклеокапсиду
3. суперкапсиду
4. серцевини
14. Комплекс нуклеїнової кислоти віріону з внутрішніми білками називається
1. матрикс
2. капсид
3. нуклеокапсид
4. серцевина
15. Виступи ліпопротеїнової оболонки складного віріона мають назву
1. шипи
2. нуклеокапсиди
3. пепломери
4. капсомери
16. Пепломери найчастіше мають таку форму:
1. паличковидну
2. кулясту
3. звивисту
4. трапецієвидну
17. Спільна риса всіх безоболонкових вірусів - це наявність
1. геному
2. капсиду
3. пеплосу
4. суперкапсиду
18. У простих віріонів необов’язковими структурами є:
1. серцевина
2. капсид
3. геном
5. суперкапсид
19. Маса молекул вірусних нуклеїнових кислот вимірюються в
1. мікрометрах
2. міліметрах
3. дальтонах
4. нанометрах
20. Прості віріони хребетних мають такий тип симетрії:
1. складна
2. кубічна
3. спіральна
4. ікосаєдрична
21. У віріонів хребетних ніколи не зустрічається така симетрія:
1. складна
2. спіральна
3. циліндрична
4. кубічна
22. Для віріонів, що вражають тварину та людину, найменш характерний такий тип симетрії як
5. складна
6. кубічна
7. спіральна
8. циліндрична
23. Більша частина віріонів хребетних має такий тип симетрії:
1. складна
2. тільки кубічна
3. тільки спіральна
4. спіральна і кубічна
24. Тварин та людину найчастіше вражають віріони із
1. складною
2. кубічною та спіральною
3. спіральною та складною
4. кубічною та складною
25. Дефектні віріони не мають
1. всього геному
2. частини геному
3. суперкапсиду
4. капсиду
26. Дефектні віріони з кубічним капсидом не мають
1. всього геному
2. частини геному
3. суперкапсиду
4. капсомерів
27. Одною з функцій капсиду є захист
1. внутрішніх білків віріону
2. геному віріону
3. матриксу віріону
4. пепломерів вібріону
28. Функція геному у віруса в оточуючому середовищі полягає в:
1. передачі інформації
2. захисті віріону
3. прикріпленні до мембрани клітини-хазяїна
4. збереження інформації
29. Функція пепломерів полягає в
1. передачі інформації
2. захисті віріону
3. прикріпленні до мембрани клітини-хазяїна
4. прикріплення до рибосом клітини-хазяїна
30. Функція геному полягає в
1. передачі інформації
2. захисті віріону
3. прикріпленні домембрани клітини-хазяїна
4. захисті серцевини
31. Функція матриксу полягає в
1. передачі інформації
2. формуванні зовнішнього вигляду віріона
3. прикріпленні до мембрани клітини-хазяїна
5. здійсненні ферментативних реакцій при розмноженні віріонів
32. Функція серцевини полягає в
1. передачі інформації
2. захисті генома віріону
3. прикріпленні до мембрани клітини-хазяїна
5. здійсненні ферментативних реакцій при розмноженні віріонів
33. Функція нуклеокапсиду складного віріона полягає в
1. передачі інформації
2. захисті геному віріону
3. прикріпленні до мембрани клітини-хазяїна
4. формуванні внутрішньої структури вібріона
34. Спільна функція пепломерів та капсомерів полягає в
1. передачі інформації
2. захисті віріону
3. прикріпленні до мембрани клітини-хазяїна
4. прикріплення до рибосом клітини-хазяїна
35. Спільна функція пепломерів та капсомерів полягає в
1. передачі інформації
2. захисті віріону
3. прикріпленні до мембрани клітини-хазяїна
4. прикріплення до рибосом клітини-хазяїна
36. У складних віріонів, що не мають сердцевини, існують такі оболонки:
1. матрикс
2. капсид
3. нуклеокапсид
4. суперкапсид
37. Головною фізіологічною особливістю вірусів є те, що вони
1. сапрофіти
2. облігатні паразити
3. генетичні паразити
4. автотрофи
38. Через малі розміри цілісні віріони можна побачити в:
1. світловій мікроскопії
2. електронному мікроскопі
3. імуноферментному аналізі
4. серологічних реакціях
39. Максимальні розміри мають такі віруси:
1. прості
2. складні із кубічною симетрією
3. складні із складною симетрією
4. складні із спіральною симетрією
40. Спільні риси вірусів та клітинних мікроорганізмів
1. Мають генетичну інформацію у вигляді нуклеїнової кислоти
2. Мають однакові розміри
3.Змінюються під дією природнього або штучного відбору
4. Не здатні проводити обмін речовин самостійно.
Тести 2 рівня. Вставте слова і словосполучення в речення.
1. Дефектні віріони не мають _______________ і тому не в змозі спричинити _________________
2. Цілісні віріони наявні в навколишньому середовищі, ___________________ та _______________________
3. В зараженій клітини геном вірусу у вигляді комплексу _________________ відповідає за ______________________
4. Головна речовина кожного вірусу – це ______________________, який відповідає за _____________
5. Носовий слиз відбирають від таких груп тварин як ___________________ та _____________________________
6. Шматки органів є ____________________ патматеріалом, і їх відбирають від __________________________тварин
7. Консервацію вірусовмісних зразків проводять і для ___________________________, і для _________________________________ патологічного матеріалу.
11. Пантропні віруси розмножуються в ____________________________________, а дермотропні віруси – в ________________________________________
12.Нейротропні віруси розмножуються в______________________________________, а у внутрішніх органах розвиваються ________________________________________.
13. Основні властивості вірусів – це відсутність ___________________________________ та ______________________________ паразитизм.
14. В органах дихання розмножуються ________________________ віруси, а в шлунково-кищковому тракті – _____________________________________
15. Вакцина, складена лише із оболонок простих ______________________вірусів, має назву ________________________
Тести 3 рівня. Знайдіть 2 відповідності до основного терміну та напишіть текст, який обґрунтовує ваш вибір.
1. Простий віріон: ядро, капсид, суперкапсид, геном
2. Суперкапсид: пепломери, глікопротеїн, лактоза, лізосома
3. Дефектний віріон: кубічний капсид, патологічний матеріал, мітохондрія, бактерія.
4. Зрілі складні віріони в організмі: клітина-хазяїн, міжклітинний простір, ядро тропної тканини, цитоплазма.
5. Електронна мікроскопія: віріон, світловий мікроскоп, міжклітинний простір, тільця-включення.
6. Необов᾽язкові структури вірусів: геном, капсид, пеплос, серцевина.
7. Віруси вражають лише нервову систему: нейротропні, рецептори, електронний мікроскоп, аероб.
8. Віруси вражають лише епітелій: дермотропні, клітина-хазяїн, вісцеротропні, нейротропні.
9. Пантропні віруси: здорова тканина, генетична нечутливість, прижиттєвий патологічний матеріал, посмертнимй патологічний матеріал,
10. Ентеротропні віруси: слизова оболонка кишечнику, ураження шкіри, фекалії, головний мозок.
11. Зміна структури капсомерів простого вірусу: вакцина, нові антигени, суперкапсид, глікопротеїни пепломерів
12. Обов᾽язкові структури складних вірусів: геном, суперкапсид, пеплос, ядро.
13. Капсид простого вірусу: захист геному, формування внутріщніх структур, прикріплення до клітини-хазяїна, розмноження
14 Капсид складного вірусу: захист геному, формування симетрії віріону, прикріплення до клітини-хазяїна, поділ клітини-хазяїна.
15. Геном вірусу: репродукція, консервація, заморожування, інформація про структуру віріону.
ТЕМА 2 «ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ГЕНЕТИКА ВІРУСІВ»
1. Прості віріони хребетних містять3 типи органічних речовин (нуклеїнові кислоти, білки, вуглеводи), а складні– 4 типи (нуклеїнові кислоти, білки, вуглеводи, ліпіди).
2.Для простих віріонів характерен тільки 1 вид моноцукру, що міститься в нуклеотидах геному (або рибоза, або дезоксирибоза).
Складні віруси на додачу до рибози чи дезоксирибози геному містять вуглеводи в пепломерах (галактоза, сахароза, маноза, нейрамінова кислота тощо). Ці паличкоподібні чи кулясті структури є гліколіпідами або глікопротеїнами, вуглеводними складовими яких є моноцукри та їх похідні. Вуглеводи пепломерів зберігають конформацію молекули глікопротеїну; захищають прикріплювальні білки вірусів від дії протеаз організму хазяїна.
Галактоза Маноза і Нейрамінова кислота
Вуглеводи,
з᾽єднані з білковою частиною пепломера
Пепломер грипу (гемаглютинін) Пепломер грипу (нейрамінідаза)
3. Ліпіди суперкапсиду складних віріонів є фрагментами мембрани клітини-господаря (фосфоліпіди, холестерин), тому інформація про них – відсутня в геномі вірусів.
Структура цитоплазматичної мембрани хазяїна
Функціями ліпідів суперкапсиду є:
ü ізоляція внутрішнього шару віріону від гідрофільних речовин зовнішнього середовищ;.
ü стабілізація структури віріону;
ü утримання пепломерів;
ü забезпечення перших етапів взаємодії з клітиною-хазяїном
При переході від одного хазяїна до іншого (особливо при циркуляції вірусу між представниками різних видів тварин) суперкапсид вірусу може змінювати склад, що впливає на розміщення пепломерів і може призводити до появи нових антигенних варіантів вірусу.
Таблиця Функції структур віріона
| Назва структури | Функція |
| Геном | В оточуючому середовищі зберігає інформацію про будову та функції віруса, в клітини-хазяїні забезпечує розмноження вірусу. |
| Серцевина | Захист нуклеїнової кислоти віруса, взаємодія з геномом під час проникнення в клітину-хазяїна |
| Капсид | У простих – захист геному віріону від факторів оточуючого середовища, первинна взаємодія з клітиною-хазяїном; у складних – формування внутрішніх шарів віріону. |
| Матрикс | Проведення ферментативних реакцій для вивільнення нуклеїнової кислоти віріона всередині сприйнятливої клітини |
| Суперкапсид | Первинна взаємодія з клітиною-хазяїном; забезпечення проникнення в чутливу клітину |
| Пепломери | Взаємодія з рецепторами клітини-хазяїна. |
4. Віруси хребетних мають 8 варіантів геномів. Безперервні представлені лінійними однонитковими РНК та ДНК, кільцевими однонитковими РНК та ДНК, лінійними та кільцевими двонитковими ДНК.
Фрагментовані лінійні і кільцеві геноми, складені з 3-12 фрагментів нуклеїнової кислоти, мають лише РНК-ові віруси (диплорнавіруси).
Довжина нуклеїнової кислоти віріонів, як і у клітин, набагато більше їх лінійних розмірів. Вона вимірюється в мм або мікронах:1,6-5,2 мкм у простих та 70-93 мкм – у складних.
Для характеристики нуклеїнових кислот певних вірусів використовують поняття +ДНК та – ДНК (різний напрямок закручення спірали = різна полярність), а також – позитивний та негативний РНК-овий геном (різна швидкість синтезу вірусних білків; у +РНК швидше, ніж у -РНК ).
5. В складі віріонів найбільше білків, які поділяються на структурні та неструктурні. Останні утворюються тільки під час роботи комлексу вірус-клітина. Перед збиранням готових віріонів та виходом їх в міжклітинний простір неструктурні білки модифікуються, розщеплюються і перетворюються на структурні, які і потрапляють до складових частин (матрикс, капсид, серцевина, пепломери) віріону. Певні види структурних білків (серцевина, матрикс), а також частина неструктурних володіють ферментативною активністю, яка проявляється підчас зараження клітини-хазяїна.
Тести 1 рівня. Знайдіть правильні відповіді.
1. Функціями ліпідів є:
1. ізоляція внутрішнього шару віріонів від речовин зовнішнього середовища
2. стабілізація структури віріона
3. утримання та взаємодія пепломерів
4. передача спадкової інформації
2. Ліпіди клітини-хазяїна входять до складу
1. матриксу
2. капсиду
3. нуклеокапсиду
4. суперкапсиду
3. Головними речовинами геному у всіх вірусів є
1. ДНК
2. РНК
3. білок
4. або РНК, або ДНК
4. До складу нуклеотидів вірусів входять такі вуглеводи:
1. рибоза
2. манноза
3. лактоза
4.дезоксирибоза
5. В зрілих віріонах білки входять до
1. пепломерів
2. фосфоліпідів
3. гліколіпідів
4. капсиду
6. Вуглеводи пепломерів - це
1. рибоза або дезоксирибоза
2. нейрамінова кислота
3. манноза
4. глюкозамін
7. Фрагментовану нуклеїнову кислоту мають
1. РНК-вмісні прості
2. РНК- вмісні складні
3. ДНК-вмісні прості
4. ДНК- вмісні складні
8. У вірусів, геном яких є окремими молекулами РНК, він називається
1. сегментованим
2. фрагментованим
3. розірваним
багато спіральним
9. Фрагментація нуклеїнової кислоти характерна
1. для всіх вірусів
2. для ДНК-вмісних складних
3. для РНК-вмісних
4. для ДНК-вмісних простих
10. Мономером нуклеїнової кислоти є
1. ген
2. нуклеотид
3. триплет
4. амінокислота
11. Нуклеїнові кислоти у вірусів відрізняються за
будовою ланцюга
відсутністю азотистих основ
функціями
формою молекул
12. Пепломери віріонів – це
1. моноцукри
2. прості білки
3. гліколіпіди
4. глікопротеїни
13. Прикріплювальні білки вірусів знаходяться в
1.матриксі
2. капсиді
3. пеплосі
4.серцевині
14. За формою молекул геном вірусів є
1. кільцевим
2. лінійним
3. ікосаедричним
4. сферичним
15. Склад ліпідів віріона залежить від
1. ліпідного складу мембрани клітини-хазяїна
2. амінокислотного складу пепломерів
3. амінокислотного складу білків капсиду
4. структури геному віруса
16. Просторова відповідальність пар азотистих основ в дволанцюгових молекулах ДНК та РНК вірусів називається
1. комплементарність
2. полярність
3. трансмісивність
4.реплікативність
17. Однониткові РНК віруси мають
1. позитивний генгом
2. негативний геном
3. трансмісивність
4.полярність
18. За можливістю виділення вірусні білки діляться на:
1. фібрілярні
2. структурні
3. не структурні
4.клітинні
19. У віріонах більше всього такої речовини як
1. білок
2. ліпіди
3. вуглеводи
4. ДНК
20. Віруси з фрагментованим геномом називаються:
1. аденоасоційовані
2. диплорнавіруси
3. ретровіруси
4. філовіруси
21. За кількістю ланцюгів нуклеїнових кислот вірусний геном може бути
1. двоспіральним
2. фрагментованим
3. односпіральним
4. багато спіральним
22. Віруси хребетних мають
1. 15 варіантів геномів
2. 8 варіантів геномів
3. 5 варіантів геномів
4. 7 варіантів геномів
23. У ДНК-ових вірусів не зустрічаються такі геноми як
1. однониткові
2. кільцеві
3. фрагментовані
4. двониткові
24. В суперкапсиді віріонів містяться
1. фосфоліпіди
2.тестостерон
3.холестерин
4. олеїнова кислота
25.Ферментативні реакції здійснюють білки
1. капсиду
2. матриксу
3. нуклеокапсиду
4. суперкапсиду
26. Вуглеводи у вірусах
1. з’єднані з білками пепломерів
2. містяться в нуклеотидах геному
3. містяться в капсиді
4. не містяться
27. В ДНК та РНК вірусі наявні різні
1. моноцукри
2. ліпіди
3. амінокислоти
4. ліпіди
28. Один вид моноцукрів є
1. у простих вірусів
2. у складних вірусів
3. в пепломерах вірусів
4. в капсиді
29. Однониткова ДНК вірусів має різну
1. компліментарність
2. полярність
3. негативність
4. седативність
30. Похідні моноцукрів наявні в
1. пепломерах
2. капсиді
3. матриксі
4.пеплосі
31. Речовини пеплосу – це
1. амінокислоти
2. складні білка
3. прості білка
4. гліколіпіди
32.В складних та простих вірусах наявні органічні речовини
1. 2 типів
2. 3 типів
3. 4 типів
4. 10 типів
33. Зміна структури капсомерів у простого вірусу призводить до
1. утворення складного вірусу
2. змін ядра клітини-хазяїна
3.змін антигенного складу збудника
4. змін лізосоми клітини-хазяїна
34. 80% вірусів хребетних містять такий вуглевод як
1. рибоза
2. дезоксирибоза
3. холестерин
4. гліцин
35. 20% вірусів хребетних містять такий вуглевод як
1.рибоза
2.дезоксирибоза
3.стеаринова кислота
4.аденін
36. Вуглеводами віріонів можуть бути
1. рибоза або дезоксирибоза
2. фруктоза сахароза
3. нейраміновою кислота
4. лимонна кислота
5.
37. Такі хімічні речовини відсутні у безоболонкових вірусів
1. рибоза, дезоксирибоза
2. прості білки
3. фосфоліпіди
4. холестерин
38. Які вуглеводи не входять до складу простих вірусів
1. рибоза або дезоксирибоза
2. магнезія
3. манноза
4. фруктоза
39. Віріонні білки розрізняються за
1. будовою
2. можливістю відновлювати структуру
3. участю в репродукції вірусів
4. масою
40. Неструктурні білки це
1. капсидні білки
2. нефункціональні пептиди
3. вірусні ферменти
4. білки серцевини
Тести 2 рівня. Вставте слова і словосполучення в речення.
1. Хімічна вакцина містить речовини суперкапсиду. І тому в ній обов’язково є ______________________ та _________________________
2. Різні типи вуглеводів можуть входити до вакцин, створених на основі простих та складних віріонів, і такими вуглеводами є _______________ чи ___________________
3. РНК- вмісні геноми мають ______ % відомих вірусів хребетних, і ці геноми можуть бути безперервними або ________________________
4. ДНК-вмісні геноми мають______ % відомих вірусів хребетних, і ц геноми у складних вірусів найчастіше __________________________________________
5. Нуклеїнові кислота та прості білки входять до складу інактивованих вакцин, в яких містяться ___________віруси.
6. Однакові типи вуглеводів можуть входити до вакцин, створених на основі складних віріонів, і такими вуглеводами є _______________ чи ___________________
7. Більшість вірусів хребетних має геном, що складається із _________, і у всіх родин диплорнавірусів ця молекула не безперервна, а ______________________
8. Геном складного вірусу кодує білки________________________________ та протеїновий компонент ____________________.
9. За формою молекул вірусний геном _________________________ або ___________________
10. За кількістю ланцюгів нуклеїнових кислот вірусний геном може бути ____________________________________ або _________________________
11. В ДНК та РНК вірусів наявні різні _____________________________ та ___________________________________
12. Просторова відповідальність пар азотистих основ в дволанцюгових молекулах ДНК називається _______________________, а особлива структура одно ланцюгових ДНК має назву ________________________________
13. Нуклеїнова кислота складного вірусу кодує у збудника _______________________ та _________________________________________
14. Ліпіди клітини-хазяїна входять до складу ___________________ у ____________________________
15. Віруси з фрагментованим геномом належать до _______________ і мають спеціальну назву – _______________________________
Тести 3 рівня. Знайдіть 2 відповідності до основного терміну та напишіть текст, який обґрунтовує ваш вибір.
1. Полінуклеотидний ланцюг вірусів: білок, плазміда, фрагментований геном, лінійний геном.
2. Фрагментована нуклеїнова кислота: РНК- простий, РНК-складний, ДНК-простий, ДНК – складний.
3. Синтез вірусних білків: пеплос, рибосома, геном вірусу, лізосома
4. Пепломери: глікопротеіни, гліколіпіди, матрикс, капсид.
5. Вуглеводи простих вірусів: рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, сахароза.
6. Вуглеводи нуклеотидів складних вірусів: рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, сахароза.
7. Вуглеводи прикріплювальних білків складних вірусів: рибоза, дезоксирибоза, галактоза, глюкозамін.
8. Структурні білки простих вірусів: капсид, капсомери, матрикс, пепломери
9. Структурні білки складних вірусів: рибоза, нуклеотид, серцевина, матрикс.
10. Ферменти вірусів: рибоза, нуклеотид, серцевина, матрикс.
11. Неструктурні білки простих вірусів: віріон, комплекс вірус-клітина, нефункціональні пептиди, пепломери.
12. Н еструктурні білки складних вірусів: віріон, комплекс вірус-клітина, проміжні білки, матрикс.
13. Речовини суперкапсиду: цитоплазматична мембрана, ліпіди, неструктурні білки, нуклеотиди.
14. Вірусні вакцини: дефектні віріони, авірулентні віріони, високо вірулентні віріони, інфекційна хвороба.
15. Вірусні діагностикумии: дефектні віріони, авірулентні віріони, високо вірулентні віріони, інфекційна хвороба.
ТЕМА 3 «КЛАСИФІКАЦІЯ ВІРУСІВ»
1. Віруси об’єднуються в родини, які поділяються на роди, а роди – на типи. За сучасною класифікацією існує 28 родин вірусів хребетних: 18 РНК-ових та 10 ДНК-ових.
2. Віруси об’єднують в родини за такими ознаками як тип і форма нуклеїнової кислоти, хімічний склад віріонів, коло хазяїв, відносять до певних типів – переважно за антигенним складом (види та структура капсомерних чи пепломерних білків).
3. Всі прості віруси (6 родин РНК-ових та 5 родин ДНК-ових) мають розміри 20-70 нм, нуклеокапсид, форму кульки, приєднуються до клітини-господаря за допомогою капсидних білків.
4. Складні віруси (12 родин РНК-ових та 5 родин ДНК-ових) переважно мають розміри 100-400 нм, форму кульки або палички, приєднуються до клітини-господаря за допомогою пепломерів суперкапсиду. Але у складних вірусів існують карликові (30-20 нм) або гігантські (700-800 нм) віріони, а також – певна кількість збудників із складною симетрією (ретровіруси – СНІД, поксвіруси – віспа тощо)
5. І прості, і складні РНК- ові віруси хребетних мають фрагментовані та лінійні однониткові безперервні геноми. Максимальне різноманіття форм геномів властиве для простих ДНК- ових вірусів, складні ДНК-ові – мають лише двониткові лінійні геноми.
  ВІРУСИ
28 РОДИН
| |||||||||||
ПРОСТІ
  (капсид)
| СКЛАДНІ
  (суперкапсид)
| ||||||||||
| РНК-ОВІ | ДНК-ові | РНК-ОВІ | ДНК-ові | ||||||||
кулька
| 
кулька
| 
кулька
паличка
| 
кулька
| ||||||||
| 6 родин | 5 родин | 12 родин | 5 родин | ||||||||
| 20- 30 -50-70 нм | 20-50 -70-90 нм | 50- 100-200-400 -800 нм | 40-100- 200-300 -450 нм | ||||||||
РНК
  ____ ____
| ДНК
|  РНК
__ ___ ___
|   ДНК
|
Характеристика простих вірусів
• Кількість: 11 родин
• Розміри: 20-90 нм, найчастіше 30-50 нм
• Форма віріону: кулька
• Симетрія капсиду: кубічна
• К-ть дефектних віріонів в зразках: значна
• Прикріплення до рецепторів хазяїна: капсидні білки
• Вихід нових віріонів з клітини-хазяїна: “вибух”
• Стан хазяїна після репродукції вірусу: руйнація
• Структура генетичного матеріалу у РНК-ових: однониткові безперервні та фрагментовані
• Структура генетичного матеріалу у ДНК-ових: однониткові безперервні та кільцеві, двониткові безперервні та кільцеві
Характеристика складних вірусів
• Кількість: 17 родин
• Розміри: 40-800 нм, найчастіше 100-400 нм
• Форма віріону: кулька, паличка, нитка
• Симетрія капсиду: кубічна, спіральна, складна
• К-ть дефектних віріонів в зразках: залежно від типу симетрії
• Прикріплення до рецепторів хазяїна: глікопротеїни пепломерів
• Вихід нових віріонів з клітини-хазяїна: “брунькування”
• Стан хазяїна після репродукції вірусу: виснаження, потім руйнація
• Структура генетичного матеріалу у РНК-ових: однониткові безперервні, фрагментовані лінійні або кільцеві
• Структура генетичного матеріалу у ДНК-ових: двониткові безперервні
Представники родин вірусів – збудники хвороб тварин і людини
| № | Родина вірусів | Назви хвороб | Розмір | Геном | |
| РНК-ові, прості | |||||
| Астровірус | Астровіруси людини та тварин | 28-30 | ▬▬▬▬▬ | ||
| 2. | Бірнавірус | Бурсит птиці (хвороба Гамборо), віруси риб | 50-70 | ═ ═ | |
| Каліцивірус | Геморагічна хвороба кролів, везикулярна екзантема свиней | 30-40 | ▬▬▬▬▬ | ||
| Нодавірус | Некроз нервової тканини риб | 28-30 | ▬▬▬▬▬ | ||
| 5. | Пікорнавірус | Ящур, хвороба Тешена, гепатит А, гепатит каченят, ентеровіруси та ріновіруси людини та тварин | 22-30 | ▬▬▬▬▬ | |
| 6. | Реовірус | Африканська чума коней, ротавіруси типів А- F | 50-70 | ═ ═ ═ ═ ═ | |
| ДНК-ові, прості | |||||
| 1. | Аденовірус | Аденовіруси людини, тварин, птиці | 70-90 | ═══════ | |
| Папілома вірус | Папіломи людини та тварин | ═══════ | |||
| Поліомавірус | Поліоми людини, тварин, птиці |  
| |||
| 4. | Парвовірус | Парвовірусні інфекції тварин та птиці, вірусний ентаріт норок, алеутська хвороба норок | 18-25 | ▬▬▬▬▬ | |
| Цирковірус | Анемія курчат, хвороби дзьоба папуг | 15-25 | ○ | ||
| РНК-ові, складні | |||||
| Аренавірус | 50-300 | ○○ | |||
| Артерівірус | Артеріїт коней, респіраторний і репродуктивний синдром свиней | 45-70 | ▬▬▬▬▬ | ||
| 3. | Борнавірус | Хвороба Борна | 80-120 | ▬▬▬▬▬ | |
| 4. | Буньявірус | Лихоманка долини Ріфт, кримсько-конголезська геморагічна пропасниця | 90-120 | ○○○ | |
| 5. | Коронавірус | Бронхіт курей, трансмісивний гастроентерит свиней, атипова пневмонія | 60-220 | ▬▬▬▬▬ | |
| 6. | Ортоміксвірус | Грипп типів А, В, С. | 80-120 | ▬ ▬ ▬ ▬ | |
| 7. | Параміксовірус | Парагрип, паротит, кір, ньюкаслська хвороба, чума жуйних та м’ясоїдних. | 80-450 | ▬▬▬▬▬ | |
| 8. | Рабдовірус | Сказ, везикулярний стоматит, некроз риб, ефемерна гарячка ВРХ | 130-380 | ▬▬▬▬▬ | |
| 9. | Ретровірус | Лейкоз ВРХ, СНІД, інфекційна анемія коней, вісна-маеді, пухлини тварин та риб | 70-130 | ▬▬▬▬▬ | |
| Тогавірус | Енцефаломієліти коней, карельська пропасниця, червона висипка | 40-70 | ▬▬▬▬▬ | ||
| Філовірус | Лихоманки Марбурга та Ебола | 700-900 | ▬▬▬▬▬ | ||
| Флавівірус | Енцефаліти різних типів, жовта пропасниця, діарея ВРХ, гепатит С | 30-60 | ▬▬▬▬▬ | ||
| ДНК-ові, складні | |||||
| Асфарвірус | Африканська чума свиней | 170-200 | ═════ | ||
| 2. | Гепадновірус | Гепатит В людини, тварини та птиці | 
| ||
| 3. | Герпесвірус | Герпес, вітряна віспа, хвороба Ауескі, рінопневмонія коней, рінотрахеїт ВРХ, ларинготрахеїт птиці, цитомегаловірус | 80-300 нм | ══════ | |
| Ірідовірус | Віруси жаб, риб | 120-300 | ══════ | ||
| 5. | Поксвірус | Віспа людини, тварин та птиці, міксоматоз кролів, дерматит овець і кіз, пухлини мавп, кролів, зайців | 300-450 | ══════ | |
Тести1 рівня. Знайдіть правильні відповіді.
1. В сучасній класифікації у простих вірусів існує
1. 10 родин
2.11 родин
3. 17 родин
4. 28 родин
2. В сучасній класифікації у складних вірусів існує
1. 6 родин
2. 11 родин
3. 17 родин
4. 28 родин
3. У складних ДНК-вих вірусів нуклеїнова кислота
1. кільцева
2. двониткова
3. лінійна
4.фрагментована
4. У складних віріонів із спіральною симетрією
1.форма кульки та палички
2.мало дефектних віріонів в пат матеріалі
3.можливість утворення порожніх капсидів
4.наявний суперкапсид
5. Згідно сучасної класифікації всі віруси розподілено в
1.10 родин
2. 15 родин
3. 5 родин
4. 28 родин
6.У всіх простих віріонів хребетних
1.форма кульки
2.багато дефектних віріонів в пат матеріалі
3.можливість утворення порожніх капсидів
4.наявний пеплос
7. Максимальні розміри віріонів – це
1. 200 нм
2. 400 нм
3.800-900 нм
4. 300 нм
8. Мінімальні розміри віріонів – це
1. 20 нм
2. 50 нм
3. 90 нм
4. 100 нм
9. До мембрани хазяїна у простих вірусів прикріплюються
1. капсомери
2. білки серцевини
3. глікопротеїни суперкапсиду
4. ферменти
10. До мембрани хазяїна у складних вірусів прикріплюються
1. капсомери
2. інтегральні білки суперкапсиду
3. глікопротеїни суперкапсиду
4. ферменти матриксу
«
11. Всі ДНК-ові прості віруси не мають
1. геному
2. спіральної симетрії
3. матриксу
4. капсиду
12. Згідно сучасної класифікації всі відомі віруси розподілено в
1.10 родин
2. 15 родин
3. 5 родин
4. 28 родин
13. Серед всіх ДНК-вмісних вірусів капсид є зовнішньою оболонкою у
1. 4 родин
2. 5 родин
3. 2 родин
4. 12 родин
14.У ДНК-вмісних простих вірусів не зустрічається
1. фрагментованої ДНК
2. фрагментованої РНК
3. одновиткової ДНК
4. двониткової ДНК
15. Спільні риси всіх РНК вірусів з суперкапсидом - це
1.тип нуклеїнової кислоти в геномі
2. кількість вуглеводних молекул у віріоні
3. розмір віріона
4. тип симетрії
16. Всі ДНК-ові віруси із суперкапсидом мають
1. одновиткову ДНК
2. двониткову ДНК
3. кільцеву ДНК
4. фрагментовану ДНК
17. Фрагментація нуклеїнової кислоти характерна для
1. всіх вірусів
2. РНК-вмісних простих
3 ДНК-вмісних простих
4. РНК-вмісних без оболонок
18.Серед родин ДНК-ових вірусів капсид – зовнішня оболонка у
1. 4
2. 5
3. 2
4. 7
19. До структурних ознак, за якими класифікують віруси, належать:
1. будова геному
2. коло хазяїв
3. патогенність
4. наявність суперкапсиду
20. З 10 родин ДНК-вмісних вірусів суперкапсид мають
1. 4
2. 5
3. 2
4. 1
21. Фрагментовані РНК зустрічаються у:
1. простих РНК-их вірусів
2. складних ДНК-их вірусів
3. простих ДНК-их вірусів
4. складних РНК-их вірусів
22. Геном всіх ДНК-вмісних вірусів – це молекула
1.Двохспіральної лінійної нуклеїнової кислоти
2.Односпіральної лінійної нуклеїнової кислоти
3.Двохспіральної лінійної амінокислоти
4.Одно- або двоспіральної, лінійної або кільцевої нуклеїнової кислоти
23. З 18 родин РНК-вмісних вірусів суперкапсид мають
1. 12
2. 5
3. 8
4. 10
24. В основу поділу віріонів на серотипи покладено такі їх властивості:
1. розмір
2. будову геному
3. коло хазяїв
4. антигенні властивості
25. РНК- та ДНК-вмісні віруси, зовнішньою оболонкою яких є капсид, мають
1. спіральний тип симетрії
2. складний тип симетрії
3. кубічний тип симетрії
4. квадратний тип симетрії
26. З 10 родин ДНК-вмісних вірусів пепломери мають
1. 4
2. 5
3. 2
4. 1
27. Позитивний геном мають такі оболонкові віруси
1. РНК-вмісні
2. диплорнавірусм
3. герпесвіруси
4. поксвіруси
28. Негативний геном мають такі оболонкові віруси
1. РНК-вмісні
2. ДНК-вмісні
3. диплорнавірусм
4. герпесвіруси
29. У простих РНК-вмісних вірусів хребетних не існує
1. капсиду
2. геному
3. суперкапсиду
4. пепломерів
30. Розміри всіх складних вірусів хребетних знаходяться в інтервалі
1. 20 - 100 нм
2. 10 - 30 нм
3. 120 - 300 нм
4. 100 - 400 нм
31. Геном у простих РНК-вмісних вірусів
1. лінійна РНК
2. фрагментована РНК
3. однониткова кільцева РНК
4. двониткова кільцева РНК
32. У простих РНК-вмісних вірусів
1. спіральний тип симетрії та малі розміри
2. складний тип симетрії та суперкапсид
3. кубічний тип симетрії та малі розміри
4. квадратний тип симетрії
33. Розміри більше 90 нм можуть мати такі віруси хребетних
1. РНК-вмісні прості
2. РНК-вмісні складні
3. ДНК-вмісні прості
4. ДНК- вмісні складні
34. У ДНК- вмісних вірусів із суперкапсидом нуклеїнова кислота
1. однониткова кільцева
2.однониткова лінійна
3. двониткова лінійна
4. фрагментована
35. Представники ДНК-вмісних оболонкових вірусів з різних родин подібні
1. типом нуклеїнової кислоти
2. розмірами
3. хворобами, які викликають
4. зовнішнью оболонкою
36. У РНК-вмісних складних вірусів з 3-х типів симетрії іноді зустрічається
1. спіральна
2. кубічна
3. складна
4. сферична
37. ДНК-вмісні прості віруси мають
1. спіральний тип симетрії та малі розміри
2. складний тип симетрії та суперкапсид
3. кубічний тип симетрії та малі розміри
4. матрикс та квадратний тип симетрії
38. Спільні риси у складних РНК-вмісних вірусів різних родин
1. тип нуклеїнової кислоти
2. розміри
3. хвороби, які викликають
4. зовнішня оболонка
39. Віруси безхребетних
1. поксвіруси
2. пікорнавіруси
3. реовіруси
4. філовіруси
40. Тип симетрії ДНК-вмісних складних вірусів
1. Кубічна
2. Складна
3. Спіральна
4. Паличковидна
Тести 2 рівня. Вставте слова і словосполучення в речення.
1. У вакцинах повинні бути присутні ___________________ складних вірусів і їх __________________ структура повинна бути неушкодженою.
2. Складні віруси розвиваються в культурі клітин після взаємодії їх ______________________ та ______________________ еукаріотичної клітини.
3. Загибель клітини–хазяїна спостерігається після виходу з неї ________________, і тому вакцини, зроблені на їх основі, потребують ретельного __________________
4. Для створення противірусного імунітету використовують такі біопрепарати як _____________, і вони стимулюють утворення такого класу антитіл як _______________.
5. На першій стадії репродукції вакцинних вірусів в культурі клітин спостерігається їх __________________ до _________________________
6. Вихід складних віріонів із клітин курячих ембріонів при отриманні вакцин відбувається шляхом_______________________, а простих - ________________________
7. В репродукції вірусів хребетних під час іх ________________ з патологічного матеріалу приймають участь вірусні та клітинні ______________.
8. У відповідь на вірусну агресію заражені клітини виробляють такі речовини як ____________________ та ________________________
9. В сучасній класифікації існує ______ родин простих віріонів та ______ родин складних.
10. І при природному зараженні, і при ______________________ речовини вірусів у хазяїна синтезуються в різних частинах клітини, і такий процес називається __________________________.
11. Прості віруси попадають із клітини-господаря в ______________________________ шляхом ___________________________
12. Структурні білки віріонів існують під час знаходження збудника як в _______________________________, так і _____________________________________.
13. Неструктурні білки віріонів існують під час існування збудника в ________________________________ у вигляді ____________________________________.
14. На першій стадії репродукції вакцинних вірусів спостерігається їх __________________ та ____________________ до клітини-хазяїна
15. На другій стадії репродукції спостерігається ________________________ збудників хвороб та синтез їх ______________________________
Тести 3 рівня. Знайдіть 2 відповідності до основного терміну та напишіть текст, який обґрунтовує ваш вибір.
1. Вивільнення вірусного геному в тканинах хазяїна, нешкідливе для тварин: авірулентні віруси, вакцинація, індикація вірусу, імунодефіцит
2. Сказ і везикулярний стоматит: РНК-овий геном, суперкапсид,, розмір 30 нм, простий вірус
3. Ортоміксовіруси: парагрип, фрагментований геном, розмір20 нм, грип
4. Хвороба Тешена і ящур: ДНК-овий геном, пеплос, аденовіруси, капсомери
5. Противірусний імунітет: вільний вірус, антитіла, фрагментини, Т-лімфоцити
6. Вирощування вакцинних вірусів: курячий ембріон, дефектний вірус, індикація, мікроскопія
7. Противірусний імунітет під час розвитку інфекційної хвороби: інтерферон, цитотоксичні лімфоцити, лізоцим, корисні мікроби.
8. Філовіруси: суперкапсид, ДНК-овий геном, розмір 800 нм, розмір 50 нм
9. Герпес і віспа: дезоксирибоза, фрагментований геном, розмір 30 нм, пепломери
10. Папілома- і поліомавіруси: суперкапсид, диплорнавіруси, прості віруси, пухлини
11. Гепадновірус: ДНК-овий геном, рибоза, фрагментований геном, розмір 40 нм
12. Параміксо- і ортоміксовіруси: суперкапсид, однакова нуклеїнова кислота в геномі, дезоксирибоза, пухлини
13. Складні РНК-вмісні віруси: 12 родин, матрикс, аденовіруси, пікорнавіруси
14. Прості ДНК-вмісні віруси: 5 родин, прикріплювальні білки, рибоза, суперкапсид
15. Вихід віріонів: вибух, брунькування, лізосома, ядро.
ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ
Тема 1 «Характеристика Патологічного матеріалУ.
Відбір І КОНСЕРВАЦІЯ ЗРАЗКІВ»
1. Матеріал, відібраний від хворої тварини при вірусних інфекціях, поділяють на прижиттєвий та посмертний, клінічний та патологічний
Матеріал відбирають в таких випадках:
1. виражені клінічні ознаки – хвора або мертва тварина (посмертний патологічний матеріал);
2. клінічні ознаки відсутні, але відомо, що в господарстві хворі і здорові тварини контактували між собою або є випадки блискавичного перебігу хвороби – тварина бессимптомно (приховано) хвора або хвороба перебігає в інкубаційному періоді (прижиттєвий патологічний матеріал);
3. свійська або продуктивна тварина–реконвалесцент, яка перенесла хворобу – перевірка показників імунної системи або наявності вірусоногсійства (прижиттєвий патологічний матеріал);
4. тварина вакцинована – перевірка тривалості і напруженості противірусного імунітету (прижиттєвий клінічний матеріал – кров);
5. тварина здорова – перевірка певних показників імунітету (прижиттєвий клінічний матеріал – кров).
Вірусовмісний матеріал
| Вірус + певна кількість сторонніх мікробів
 (бактерії, гриби,
 актиноміцети, мікоплазми )
| Мета дослідника:
зберегти вірус, не допустити його дезактивації,
знищити сторонні мікроорганізми
| |
| На швидкість розвитку сторонніх мікроорганізмів впливають умови відбору (час відбору, система органів тварини, з якої відбирають зразок, температура середовища, тривалість транспортування тощо) | КОНСЕРВАЦІЯ МАТЕРІАЛУ |
Рис. Принципи відбору вірусовмісного матеріалу
2. Прижиттєвий матеріал (кров, ураження шкіри, носові, очні та вагінальні виділення, фекалії, спинномозкова рідина) відбирають у хворої тварини за наявності клінічних ознак, у здорових тварин – в разі підозри на хворобу або планового лабораторного дослідження. Звертають увагу на ступінь природного забруднення зразка сторонніми мікроорганізмами. За можливістю вибору матеріали з високим рівнем забруднення (фекалії, шкіра) не відбирають.
3. Посмертний матеріал (шматки головного мозку, печінки, селезінки, легенів, нирок, трахеї та бронхів, лімфовузли) відбирають у мертвої тварини шляхом патрозтину, при якому виявляють зміни в тканинах та органах. Зазвичай розтин проводять і зразок доставляють в лабораторію не пізніше, ніж через 3-6 годин після загибелі. При відборі матеріалу необхідно враховувати розмір органу, його локалізацію, швидкість вилучення зразка (для мінімального попадання сторонніх мікробів в патматеріал).
При виявленні вірусу за допомогою полімеразної ланцюгової реакції дає можливість відбирати «старий» матеріал.
4. Кількість вірусів в різних системах органів залежить від тропності збудника. В тропних тканинах, завдяки відповідній температурі та рН, наявності комплементарних рецепторів в оболонках віруса та на цитоплазматичній мембрані клітини-хазяїна, виникають найкращі умови для колонізації тканин тварини і стрімкої репродукції збудника. Більшість вірусів, які є причиною хвороб тварин та людини – антропні, тобто здатні до одночасного розвитку в декількох системах органів.
5. Кількість сторонніх мікробів в оточуючому середовищі залежить від пори року (температура, сила вітру, вологість, рівень сонячного опромінення) та забрудненості господарської території (відходи тваринництва. пил при роздачі кормів тощо). В умовах України, в об&#
