При гідраденіті догляд за хворим включає підвішування руки на косинці, обережне гоління волосся в пахвовій западині. Хворому слід роз'яснити важливість гігієнічного утримання пахвової області, боротьби з пітливістю (регулярного протирання шкіри пахвової ямки спиртом і ін.).
Догляд при захворюваннях молочної залози
При тріщинах соска проводять ванночки з Декасаном (занурюють сосок в стакан або банку з розчином препарату), пов'язки з маззю алое, календули, Вундехіл, зрошують соски після годування Декасаном і залишають відкритими до висихання. До годування слід зцідити кілька мілілітрів молока. При серозному і інфільтративному маститі роблять ретромамарні блокади з антибіотиками, новокаїном, трипсином, гідрокортизоном. У перших 2-3 дні показаний холод, пізніше він недоцільний, оскільки викликає ішемію тканин і утруднює проникнення в них лікарських препаратів. Хвору потрібно навчити обережному зціджуванню молока (6-8 разів на добу). Неприпустимі розминання інфільтратів, масаж (вони можуть привести до розповсюдження інфекції), а особливо застосування народних засобів: медових і хлібних коржиків, обгортання залози листям подорожника, відсмоктування молока банкою і ін. Треба застерігати жінок від самолікування, радити їм при появі ущільнення і болю в залозі одразу звертатися до лікаря.
При гнійному маститі після широкого розтину застосовують наскрізний перфорований дренаж, промивання порожнини і аспірацію її вмісту. Операцію з приводу маститу роблять під наркозом. Сестра готує для неї інструменти для розтину абсцесу, стерильні простирадла, рушники, рукавички, дренажі, відсмоктувач, розчини антисептиків. Після операції гумові смужки видаляють на 3-4-й день, дренажні трубки – на 7-8-й день. За 20 хв. до зціджування молока можна вводити но-шпу і окситоцин для поліпшення спорожнення молочної залози; для пригнічення лактації – Достінекс (по ½ таб. 2 рази на день впродовж 2 діб або по 1 таб. у день – 2 дні). Жінок з маститом бажано госпіталізувати без дітей, щоб уникнути зараження дитини внутрішньолікарняною інфекцією. Годувати дитину ураженою груддю не слід, оскільки в молоці можуть міститися мікроорганізми.
Методика проведення ретромамарної блокади
Ретромамарна блокада застосовується для лікування початкових форм маститу або як елемент місцевої анестезії при операціях на молочній залозі (секторальна резекція). У трьох точках у основу молочної залози (у верхнього і нижнього полюсів і з зовнішньої поверхні) внутрішньошкірно вводять 0,25 % розчин новокаїну. Потім насаджену на шприц голку, подаючи її просуванню розчин новокаїну, вводять в ретромамарний простір. При кожному з трьох уколів голки вводять 50 мл 0,25 % розчину новокаїну. При цьому не повинно відчуватися опору, а при знятті шприца новокаїн не повинен витікати з голки. При правильно проведеній блокаді молочна залоза підводиться і лежить, як на подушці.
Діагностика гострого парапроктиту
Підшкірні парапроктити
Захворювання починається зазвичай досить гостро. З'являються болі в області заднього проходу, що особливо посилюються при дефекації. Хворий ходить поволі, насилу, розставивши ноги через біль в ділянці заднього проходу, сидіти може тільки на одній здоровій ділянці сідниці.
Місцеві ознаки при підшкірному парапроктиті також досить характерні. В глибині підшкірної клітковини на відстані 2-4 см від заднього проходу, іноді безпосередньо під перехідною складкою з'являється різко болючий інфільтрат. Шкіра в цій ділянці декілька підводиться запальною припухлістю, червоніє. Радіальні шкірні складки, що йдуть від заднього проходу, згладжуються. Форма заднього проходу дещо порушується внаслідок випинання однієї з його стінок.
Введення пальця в задній прохід викликає посилення болю. Дослідження ректальним дзеркалом або ректоскопом при парапроктитах неможливе через біль. Будь-яких цінних діагностичних даних при цьому отримати не вдається, тому можна обмежитися пальцевим дослідженням.
Одна безсонна або майже безсонна ніч, як і при інших запальних захворюваннях (панарицій, остеомієліт, абсцеси і флегмони інших локалізацій), є показом до розтину вогнища хірургічним шляхом.
