Інформаційні правовідносини – це відносини, що виникають при формуванні й використанні інформаційних ресурсів на основі створення, збору, опрацювання, накопичення, збереження, пошуку, поширення й надання споживачу документованої інформації; створенні й використанні інформаційних технологій та засобів їхнього забезпечення; захисту інформації, прав суб'єктів, що беруть участь в інформаційних процесах та інформатизації.
Надалі під інформаційними правовідносинами будемо розуміти урегульовані інформаційно-правовою нормою інформаційні суспільні відносини, сторони якого виступають як носії взаємних прав і обов'язків, встановлених і гарантованих інформаційно-правовою нормою.
До основних елементів інформаційних правовідносин відносять:
а) суб'єкти, що вступають у правовідносини при здійсненні інформаційних процесів.
Основні групи суб'єктів інформаційних правовідносин:
- виробники або творці інформації, у тому числі автори,
- власники інформації (інформаційних об'єктів),
- споживачі інформації.
б) поводження (дії, бездіяльність) суб'єктів при здійсненні ними інформаційних правовідносин (наприклад, придбання виключних прав, передача майнових прав, купівля-продаж інформаційних об'єктів, тиражування й поширення інформаційних об'єктів та інші аналогічні дії);
в) об'єкти, у зв'язку з якими суб'єкти вступають у інформаційні правовідносини.
Приклади об'єктів інформаційних правовідносин (інформаційних об'єктів):
- документована інформація, інформаційні продукти і послуги;
- виключні права;
- елементи інформаційної безпеки (інформаційні права й свободи особи, стан захищеності особистості, захищеність інформації, інформаційних ресурсів, інформаційних продуктів і т.п.);
- інформаційні технології та засоби їхнього забезпечення (у тому числі програми для ЕОМ), інші об'єкти в інформаційній сфері;
г) право, обов'язок і відповідальність суб'єктів правовідносин при здійсненні інформаційних процесів.
Основними принципами інформаційних відносин, відповідно до ст. 2 Закону України «Про інформацію» № 317-VIII (317-19) від 09.04.2015) є:
- гарантованість права на інформацію;
- відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;
- достовірність й повнота інформації;
- свобода вираження поглядів і переконань;
- правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації;
- захищеність особи від втручання до її особистого та сімейного життя.
З погляду інформатики, найбільш важливими представляються наступні загальні якісні властивості: об'єктивність, достовірність, повнота, точність, актуальність, корисність, цінність, своєчасність, зрозумілість, доступність, стислість тощо.
Сучасні комп’ютери обробляють інформацію лише в чисельному вигляді. Вся відео, символьна, звукова, графічна інформація перетворюється у числа. Інформація подається в двійковій системі числення інформації.
Дані є складовою частиною інформації, що являють собою зареєстровані сигнали. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду до іншого за допомогою певних методів. Обробка даних містить в собі множину різних операцій.
Основними операціями є:
- збір даних – накопичення інформації з метою забезпечення достатньої повноти для прийняття рішення;
- формалізація даних – приведення даних, що надходять із різних джерел до однакової форми;
- фільтрація даних – усунення зайвих даних, які не потрібні для прийняття рішень;
- сортування даних – впорядкування даних за заданою ознакою з метою зручності використання;
- архівація даних – збереження даних у зручній та доступній формі;
- захист даних – комплекс дій, що скеровані на запобігання втрат, відтворення та модифікації даних;
- транспортування даних – прийом та передача даних між віддаленими користувачами інформаційного процесу;
- перетворення даних – перетворення даних з однієї форми до іншої, або з однієї структури до іншої, або зміна типу носія.
