Шифрование методом гаммирования.

Суть этого метода состоит в том, что символы шифруемого текста последовательно складываются с символами некоторой специальной последовательности, которая называется гаммой. Иногда такой метод представляют как наложение гаммы на исходный текст, поэтому он получил название “гаммирование”.

Процедуру наложения гаммы на исходный текст можно осуществить двумя способами. В первом способе символы исходного текста и гаммы заменяются цифровыми эквивалентами, которые затем складываются по модулю К, где К — количество символов в алфавите, т.е. t_c = (t_p + t_g) mod К, где t_c, t_p, t_g — символы соответственно зашифрованного текста, исходного текста и гаммы.

При втором способе символы исходного текста и гаммы представляются в виде двоичного кода, а затем соответствующие разряды складываются по модулю 2.

Стойкость шифрования методом гаммирования определяется главным образом свойствами гаммы — длительностью периода и равномерностью статистических характеристик. Последнее свойство обеспечивает отсутствие закономерностей в появлении различных символов в пределах периода.

Разделяют две разновидности гаммирования — с конечной и бесконечной гаммой. При хороших статистических свойствах гаммы стойкость шифрования определяется только длиной ее периода. При этом если длина периода гаммы превышает длину шифруемого текста, то такой шифр теоретически является абсолютно стойким. Это, однако, не означает, что дешифрирование такого текста вообще не возможно: при наличии некоторой дополнительной информации исходный текст может быть частично или полностью восстановлен даже при использовании бесконечной гаммы.

В качестве бесконечной гаммы может быть использована любая последовательность случайных символов, например, последовательность цифр числа p или е. При шифровании с помощью ЭВМ последовательность гаммы формируется с помощью датчика псевдослучайных чисел. В настоящее время разработаны алгоритмы работы таких датчиков, которые обеспечивают удовлетворительные характеристики.

Шифрование с помощью аналитических преобразований.

Достаточно надежное закрытие информации может обеспечиваться при использовании для шифрования аналитических преобразований. Для этого можно применять методы алгебры матриц, например, умножение матрицы на вектор по правилу

||a|| b = C =

Если матрицу ||a|| использовать в качестве ключа, а вместо компонента вектора b подставить символы исходного текста, то компоненты вектора C будут представлять собой символы зашифрованного текста.

Используем в качестве примера этого метода квадратную матрицу третьего порядка, которая будет играть роль ключа:

 

Заменим буквы алфавита цифрами, соответствующими их порядковому номеру в алфавите: А = 0; Б = 1; В = 2 и т.д. Тогда тексту ВАТАЛА (текст произвольный) будет соответствовать последовательность 3, 0, 19, 0, 12, 0. По принятому алгоритму шифрования выполним необходимые действия:

´ =, ´ =

Таким образом, зашифрованный текст будет иметь следующий вид:

99, 62, 28, 96, 60, 24

Расшифровывание осуществляется с использованием того же правила умножения матрицы на вектор, только в качестве основы берется матрица, обратная той, с помощью которой осуществляется закрытие, а в качестве вектора-сомножителя — соответствующее количество символов закрытого текста. Значениями вектора-результата будут цифровые эквиваленты знаков открытого текста.

Приложение 2

Структура та зміст пояснювальної записки

Курсові проекти та курсові роботи потрібно виконувати й оформляти у відповідності до державних стандартів, пояснювальну записку за ДСТУ 3008-95. Державний стандарт України. Документація. Звіти в сфері науки і техніки.

Пояснювальна записка є науково-технічним документом, який вміщує повні систематизовані відомості про виконану роботу.

1. Загальні вимоги допояснювальної записки:

1. Чітка та логічна послідовність викладення матеріалу;

2. Переконливість аргументації;

3. Стислість і точність формулювань, які виключають можливість неоднозначного тлумачення;

4. Конкретність викладення результатів роботи;

5. Обґрунтованість рекомендацій та пропозицій.

2. Структура пояснювальної записки

Пояснювальна записка складається з таких розділів:

1. Титульний аркуш (приложение 4);

2. Завдання на виконання курсового проекту (роботи);

3. Реферат;

4. Зміст;

5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

6. Вступ;

7. Основна частина, в розділах якої розкривається зміст курсової роботи;

8. Висновки та рекомендації;

9. Список використаної літератури;

10. Додатки.

3. Вимоги до змісту пояснювальної записки

1. Реферат повинен вміщувати відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць та використаних джерел.

У тексті реферату необхідно відобразити об'єкт дослідження, мету роботи, одержані результати, їх новизну та область використання.

Оптимальний обсяг тексту реферату 1...2 с.

2. Вступ. У вступі до пояснювальної записки необхідно показати переваги використання даного методу програмного захисту інформації.

3. Основна частина. Текст основної частини ділять на розділи, підрозділи, пункти. Рекомендований перелік розділів даної курсової роботи:

4. Висновки та рекомендації. У цьому розділі подають короткі висновки за результатами виконаної курсової роботи, формулюють пропозиції щодо удосконалення розробленої програми.

4. Оформлення пояснювальної записки

1. Пояснювальну записку печатають (шрифт Times New Roman, розмір 12 пт., заголовки розділів та підрозділів – 14 пт.) з одного боку аркуша білого паперу формату А4 з розмірами полів: ліве — 30 мм, праве —10 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 20 мм. Номери сторінок – внизу, праворуч.

2. Текст основної частини ділять на розділи, підрозділи, пункти. Заголовки розділів та підрозділів печатають напівжирним шрифтом з абзацу рядковими літерами (крім першої великої). Крапку в кінці заголовка не ставлять.

3. Кожний розділ необхідно починати з нової сторінки.

4. Листи пояснювальної записки вкласти в файли, які бажано помістити в папку.

Приложение 3

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Навчально-науковий інститут захисту інформації

Кафедра систем захисту інформації

КУРСОВА РОБОТА

(пояснювальна записка)

з дисципліни

"Програмне забезпечення систем захисту інформації"

Тема:

 

Спеціальність: Інформаційна безпека

 

Виконав: студент групи ІБЗ-21Б Петренко Павло Петрович

 

Перевірив: ст. викладач Блавацька Н.М.

Київ 2010