Наслідки Мюнхенської угоди

- Країна втратила 1/3 території з населенням 5 млн. чол..

- Втратила 50% важкої промисловості.

- Кордон з Німеччиною проходить за 40 км. Від Праги.

- Змушені задовільнити вимоги Польщі (Тешинська Сілезія) та Угорщини (пд..Словаччина і Закарпаття).

Проте навіть поступки сусідам не вберегли Чехо – Словаччину від знищення. Подальші агресивні дії Німеччини та політика «умиротворення агресора» з боку західних держав знищили цю країну, стерли її з політичної карти Європи.

3. Після військового перевороту у Болгарії було встановлено профашистський режим на чолі з лідером «народної змови» Олександром Цанковим. Цьому сприяв і цар Борис ІІІ. У 1923р. ліва опозиція, зокрема комуністи здійснили спробу підняти народ на збройне повстання, але воно було жорстоко придушене. Від подальших репресій постраждало 20 тис. осіб.

В червні 1931р. – на виборах до Народних зборів перемогу над «Демократичною змовою» отримала опозиція. Сформовано уряд Народного блоку (1931 – 1934 рр.)

Проте уряд діяв нерішуче, не здійснив обіцяної демократизації країни. У середині уряду почались суперечки між його учасниками. Цим скористалась створена Цанковим фашистська партія «національно – соціальний рух» (НСР).

19 травня 1934р. - у країні здійснено державний переворот. Створено фашистський уряд К.Георгієва. Його дії:

- Скасував конституцію і розпустив народні збори.

- Заборонив усі політичні партії і профспілки.

- Нормалізував відносини з Югославією та почав зближення з Францією і В.Британією.

- Прагнув обмежити владу Бориса ІІІ.

Цар Борис ІІІ домігся повалення уряду К.Георгієва (1935р.). і наприкінці 30 –х років зосередив у своїх руках всю повноту влади, встановивши в країні монархо – фашистську диктатуру, яка почала орієнтуватись на Німеччину.

Отже, внутрішня політична нестабільність спричинила хисткість позиції Болгарії на міжнародній арені. Правлячі кола країни виявилися нездатними стабілізувати обстановку, що і призвело до військових переворотів та встановлення монархо – фашистської диктатури.

4. Королівство сербів, хорватів і словенців було утворене 1 грудня 1918р. в результаті розпаду Австро – Угорської імперії та за рішенням Паризької мирної конференції як унітарна конституційна монархія на чолі з сербською династією Карагеоргієвичів.

- Що означає таке визначення держави (унітарна конституційна монархія)?

28 червня 1921р. – затверджено Видовданську Конституцію.

На жаль Югославська держава не мала ні спільної історії, ні спільної мови, ні спільної релігії. Об’єднані землі не були на однаковому етапі економічного розвитку. Новостворений уряд активно проводив політику сербізації країни. Національне питання було основним у різні періоди суспільно – політичного життя країни, викликало напругу і врешті – решт привело до розпаду Югославії у 80-х роках.

У кінці 20 –х років та на початку 40 –х Югославія пережила два державні перевороти.

Робота з підручником (письмово): опрацювати текст і визначити причини і наслідки державних переворотів 1929 і 1941 рр. в Югославії.

Проблемне питання: Чому переворот 1929р. не викликав протидії в югославському суспільстві?

5. – Пригадайте як формувалась територія Румунії після І світової війни? (Згідно Сен – Жерменського договору-отримала Пн.Буковину, за Нейїським – пд..Добруджу, за Тріанонським – Трансільванію та сх.Банат).

Як і решта країн регіону, Румунія стає багатонаціональною країною. Країна аграрна (у с/г – 80% нас.), промисловість малопотужна, переважає дрібне і кустарне виробництво, посилюється залежність від іноземного капіталу. Аграрна реформа (1927р.) не зняла напруженості. Уряд проводить шовіністичну політику щодо національних меншин. Спроба комуністів підняти всенародне повстання провалилась.

- Коли і де це було? Що вимагали?

Економічна криза 1929 – 1934рр. тривала значно довше, ніж в інших країнах і мала тяжчі наслідки.

У 1931р. виникає профашистська організація «Залізна гвардія», яка отримувала допомогу від німецьких фашистів. Часті зміни урядів (1918-22рр. їх було 7, у 1929-34рр. - 10), економічний хаос, розорення селян призвели до державного перевороту.

10 лютого 1938р. – король Кароль ІІ здійснив переворот і взяв всю повноту влади у свої руки. Прийняв нову конституцію, що перетворила парламент на дорадчий орган при королі.

Режим особистої влади Кароля ІІ весь час посилюється, фактично він встановив королівську диктатуру фашистського типу. У кінці 30 – х років Румунія втрачає частину своєї території, що викликає невдоволення різних суспільних верств. Щоб придушити невдоволення КарольІІ доручає генералу Й.Антонеску сформувати новий уряд. Антонеску висуває вимогу королю - зректися престолу. Після чого і встановлює у країні профашистську військову диктатуру і тісні зв’язки з Німеччиною, це сталось у 1940р. Згодом румунія стає союзником Німеччини у ІІ світовій війні.

Отже, у Румунії, як і в інших країнах регіону встановлено профашистську диктатуру, країна від демократії перейшла до політики диктату і залякування, політики агресії та мілітаризації економіки.

6. Пригадайте основні події історії Угорщини 20 –х років:

- Коли було проголошено угорську республіку? (16.11.1918р.)

- Коли в Угорщині утворилась комуністична партія?

- Коли проголосили угорську радянську республіку? (21.03.1919р.)

- Скільки часу вона проіснувала? (133дні)

- Коли комуністичний режим було повалено? (1.08.1919р.)

- Коли М.Хорті оголосив себе регентом? (1.03.1920р.)

- Які факти підтверджують те, що Хорті став фактичним диктатором в Угорщині? (міг розпустити парламент, був головнокомандуючим)

1921р. – Прихильники монархії двічі робили спробу підняти заколот, щоб відновити в країні монархію і повернути короля. Та вони були невдалими.

Національні збори прийняли закон, що позбавив короля права на престол. Цим рішенням було встановлено авторитарний режим М.Хорті, який проіснував з 1920 по 1944 рр.

Встановлений режим мав свої особливості:

- Збережено парламент.

- Збережено певні права (заг.виборче право, опозиція)

- Не мав власної партії та широкої соціальної опори.

- Опирався на таємні і легальні союзи і товариства які тримав під контролем.

- Демагогія.(багато говорилось мало робилось)

Робота з підручником (письмово): опрацювати текст і визначити, які заходи у внутрішній політиці були здійснені режимом Хорті у 30-х роках.

ІІІ Підсумок.

Отже, всі країни Центральної та Східної Європи у 30 – х роках прийшли до встановлення авторитарних режимів. Виключення – Чехо – Словаччина, яка сама стала жертвою своїх агресивних сусідів.

Подумайте! Чому стало можливим встановлення авторитарних режимів у цих країнах? Чи могло бути інакше? Як саме, на вашу думку?

 

Питання для самоперевірки

1. За допомогою карти назвіть основні колонії Великобританії у міжвоєнний період.

2. Коли та в результаті яких подій у Китаї було проголошено республіку?

3. Які події ввійшли в історію Китаю під назвою «Рух 4 травня»?

4. Назвіть основні релігійні громади Індії у міжвоєнний період.

5. Що ви знаете про самураїв?

6. Коли на карті світу виникла держава із назвою Іран?

7. Назвіть основних лідерів краш Азії у міжвоєнний період.

8. Розкажіть про кампанію громадянської непокори в Індії.

9. За допомогою карти назвіть умови Севрського до­ говору та Лозаннської конференції.

10. Між якими силами точилася громадянська війна у Китаї?

11. Як змінили Туреччину реформи Кемаля Ататюрка?

12. Охарактеризуйте колоніальну політику Великобританії щодо Індії.

13. Чи можна так охарактеризувати розвиток західних та східних країн світу у міжвоєнний період: «Передовий Захід та відсталий Схід»? Обг'рунтуйте
свою точку зору.

14. З якою метою було створено ІНК?

15. Охарактеризуйте відносини Радянської Росії та країн Сходу після закінчення І світової війни.