Самостійна робота № 1-2
Тема: Країни Центральної і Східної Європи в період економічної кризи та після її завершення.
Мета: - охарактеризувати особливості розвитку країн регіону в період економічної кризи та шляхи виходу з неї; дати характеристику тоталітарним режимам, що склались або існували у даний період;
-закріплювати навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно – історичних умовах;
План
1. Польща: режим «санації», зовнішня і внутрішня політика в період кризи.
2. Чехословаччина: уряди Бенеша і Масарика. «Мюнхенська змова».
3. Болгарія: уряд Народного блоку; диктатура Георгієва та Бориса ІІІ.
4. Державні перевороти 1929 і 1941 рр. в Югославії.
5. Румунія в період кризи.
6. Угорщина за правління М.Хорті: особливості режиму.
Література: Ладиченко с.176-221
Бердичевський с.172-256
Середницька с. 154-194
І Актуалізація опорних знань:
1. Чи існували країни Східної Європи до І світової війни?
2. До складу яких імперій входили ці землі?
3. В ході якої конференції Антанта прийняла рішення про відновлення та формування цих країн?
4. Які землі увійшли до складу відновленої Польщі?
5. Яку українську державу при цьому Польща поглинула?
6. Чому це стало можливим?
7. Які українські землі ввійшли до складу Чехословаччини?
8. Які українські землі було передано Румунії?
9. Чи справедливим було рішення Антанти щодо українських земель?
10. Які проблеми породило це рішення у новостворених країнах?
11. Який спільний підсумок економічної кризи мали країни Східної Європи?
ІІ Опрацювання теми самостійного заняття
Всі країни Центральної і Східної Європи у кінці 20-х років ХХ століття вступили в період економічної кризи. Спільним підсумком для них стало утвердження у більшості країн (крім Чехословаччини) тоталітарних режимів. Зокрема: режим «санації» в Польщі, режим М.Хорті в Угорщині, диктатура Кароля ІІ та військово – фашистська диктатура Й.Антонеску в Румунії, профашистський уряд К.Георгієва та диктатура Бориса ІІІ в Болгарії, військово – монархічна диктатура короля Александра в Югославії.
Саме з розвитком країн регіону в 30-х роках ми будемо знайомитись на сьогоднішньому занятті, адже всі ці країни стали або союзниками Німеччини в ІІ світовій війні, або першими жертвами агресії з боку Німечччини.
1. Першим президентом відновленої Польщі став Г.Нарутович, проте невдовзі його було вбито. Економічний і соціальний хаос посилився з початком кризи. Новий президент С. Войцеховський не контролював ситуацію. Значна частина поляків прагнула «сильної руки», яка б змогла навести лад в країні. Такою людиною бачили Ю.Пілсудського.
Причини встановлення режиму «санації»
1. Невирішеність економічних і соціальних проблем.
2. Часта зміна урядів (за 8 років-13)
3. Політика колонізації щодо національних меншин та недотримання обіцянок надати меншинам автономію (40% населення - меншини)
4. Вплив сусідніх тоталітарних режимів (Угорщина, Болгарія, Італія)
5. Страх перед більшовицьким впливом
12 травня 1926р.- в Польщі відбувся державний переворот, встановлено диктатуру Ю.Пілсудського, режим «санації».
Санація- (в перекладі -«оздоровлення»)режим, що його встановив у Польщі Ю.Пілсудський і який передбачав оздоровлення політичного та економічного життя країни через децентралізацію економіки, обмеження демократії та репресії проти опозиції.
Робота з підручником. Опрацювати текст та визначити прояви режиму «санації» в політичному житті країни, в економіці та його наслідки.
Проблемне питання: Чому, на вашу думку, Ю.Пілсудський у сучасній Польщі визнаний культовою фігурою?
2. – Коли було створено Чехословаччину? (28.10.1918р)
- Хто став першим президентом Чехословаччини? (Т.Масарик)
- Які міжнародні договори визначили кордони країни? (Версальський, Сен- Жерменський, Тріанонський)
- Які території увійшли до складу Чехословаччини? (Чехія, Словаччина, Закарп.Україна, ч.Сілезії, Моравія)
- Чи отримали національні меншини автономію? (Ні)
- Коли прийняли Конституцію? (20.02.1920р.)
Отже, у 1920 р. В Чехо – Словаччині прийняли Конституцію яка проголосила рівні права для всіх національностей, проте реалізувати на ділі це право національні меншини (німці-3 млн., угорці-750 тис., українці-450 тис., поляки-100тис) можливості не мали, що загострило національні суперечності.
Проте в цілому, Конституція Чехословаччини була однією з найдемократичніших конституцій Європи.
У міжвоєнний період Чехо – Словаччина мала лише двох президентів, що проводили доволі послідовну політику, намагаючись укріпити економіку країни та її міжнародне становище.
Робота з підручником (письмово): опрацювати текст та порівняти внутрішню політику Т.Масарика і Е.Бенеша.
Проблемне питання: Як ви вважаєте, чи лише із станом здоров’я пов’язана відставка Т.Масарика з посади президента?
Проблема задоволення прав національних меншину Чехо – Словаччині стаяла гостро. Зокрема стосовно німців, ця проблема стала приводом до початку розчленування країни.
1935р. - створено Судето – німецьку партію К.Генлейна, яка підтримувала тісні зв’язки з фашистами у Німеччині. Вони стали «п’ятою колоно» і почали боротись за приєднання Судет до Німеччини.
Березень 1938р. – Гітлер затвердив план нападу на Чехо – Словаччину, а вже у травні зосередив на кордоні 10 дивізій.
13 вересня 1938 р. - фашисти почали заколот у Судетах, та його придушили урядові війська.
Уряд країни звернувся за підтримкою до Великої Британії і Франції, але вони погодились на передачу Судетської області Німеччині.
29 – 30 вересня 1938р. – почала роботу Мюнхенська конференція глав урядів Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії. Підписано угоду про розчленування Чехо – Словаччини. Уряд країни під тиском обставин і не маючи підтримки західних країн змушений капітулювати.
