Рішення про відкриття провадження по справі у Конституційному Суді України за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється Колегією суддів Конституційного Суду або Конституційним Судом України на його засіданні.
Ухвала про відкриття конституційного провадження або про відмову у його відкритті приймається не пізніше одного місяця з дня надходження конституційного подання чи конституційного звернення до Конституційного Суду України.
Справа, за якою відкрито конституційне провадження, розглядається на пленарному засіданні Конституційного Суду України в порядку та в строк, установлені Законом.
У складі Конституційного Суду України створюються колегії суддів для розгляду питань про відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та колегії суддів для розгляду питань про відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.
Рішення про створення колегії суддів Конституційного Суду України, затвердження складу та призначення секретарів колегій суддів приймається на засіданні Конституційного Суду України протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар Колегії призначається із числа суддів, які входять до складу Колегії, та очолює її.
Колегія суддів Конституційного Суду України у справах за конституційним поданням більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі чи про відмову у такому провадженні.
У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України ця справа вноситься Головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання цього суду.
Якщо Колегією суддів приймається процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження в справі, секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові Конституційного Суду України для розгляду справи на засіданні цього суду.
Колегія суддів Конституційного Суду України у справах за конституційним зверненням приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову у такому провадженні в такому ж порядку, як і при розгляді конституційного подання.
Конституційний Суд України на своїх засіданнях розглядає питання щодо відкриття провадження у справі в Конституційному Суді прийняття Колегією суддів Конституційного Суду процесуальної ухвали про відмову у відкритті такого провадження. У випадку прийняття на засіданні процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді справа вноситься Головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання цього суду.
Прийнята Конституційним Судом України на його засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження є остаточною. Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів.
Рішення Конституційного Суду України на його засіданнях приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні.
На пленарних засіданнях Конституційний Суд України розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені до розгляду на цих засіданнях. На пленарних засіданнях Конституційним Судом України приймаються рішення у справах, передбачених п.1 ст. 13, та даються висновки у справах, передбачених п.п. 2-6 ст. 13 ЗУ "Про Конституційний Суд України". Пленарне засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів. Рішення Конституційного Суду України приймаються та висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду України.
На пленарних засіданнях та засіданнях Конституційного Суду України головує Голова Конституційного Суду України.
Для забезпечення повноти розгляду справи Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи, а Конституційний Суд України у процесі провадження у справі мають право витребувати від Верховної Ради, Президента, Прем'єр-Міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян необхідні документи, матеріали та інші відомості що стосуються справи. При необхідності призначають експертизу в справі і залучають у конституційному провадженні експертів. У разі призначення експертизи заслуховуються пропозиції запрошених учасників конституційного провадження і за ухвалення рішення вони можуть бути враховані.
Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи, а Конституційний Суд України в процесі провадження у справі мають право викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом та уповноважених за дорученням громадян, участь яких повинна забезпечити об'єктивний і суб'єктивний розгляд справи.
Учасниками конституційного провадження є суб'єкти права на конституційне подання і конституційне звернення, їхні представники, а також залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти, перекладачі.
У Конституційному Суді України конституційне провадження ведеться державною мовою. Учасники конституційного провадження, які не володіють державною мовою, мають право користуватися послугами перекладача, про що своєчасно повинні повідомити Конституційний Суд України.
Вища рада юстиції України
Значну роль у формуванні суддівського корпусу відіграє Вища рада юстиції України. її було створено 15 січня 1998 року, тоді ж прийнято Закон України "Про Вищу раду юстиції". Відповідно до Закону Вища рада юстиції України є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
До повноважень Вищої ради юстиції, як зазначено у ст. 131 Конституції України та Законі України від 15.01.1998 "Про Вищу раду юстиції", відноситься:
-внесення Президенту України подання про призначення суддів на посаду або звільнення їх з посад;
- прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
- здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.
Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а Всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів.
Крім того, до складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодше тридцяти п'яти і не старше шістдесяти років, який проживає в Україні не менше десяти останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції становить шість років. Перелічені вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.
Вплив на членів Вищої ради юстиції у будь-який спосіб забороняється.
Вища рада юстиції приймає такі акти:
- подання про призначення суддів;
- подання про звільнення з посади суддів;
- рішення про порушення вимог щодо несумісності;
- рішення про дисциплінарну відповідальність;
- рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- рішення про звільнення члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених законом.
- Вища рада юстиції приймає такі процедурні акти:
- ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;
- ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;
- рішення про відмову в поданні про призначення;
- рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;
- інші процедурні акти, необхідні для здійснення функцій Вищої ради юстиції.
Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів у разі порушення ними присяги.
Вища рада юстиції може накласти на цих суддів такі стягнення, як догана або пониження кваліфікаційного класу.
Вища рада юстиції може прийняти рішення про невідповідність судді займаній посаді і надіслати це рішення до органу, який призначив чи обрав суддю.
Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Скаргу на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у справі про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути подано до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця з наступного дня після вручення судді такого рішення. Якщо строк подачі скарги був порушений з поважних причин, то Вища рада юстиції може його продовжити, а у разі необхідності провести додаткову перевірку обставин та матеріалів справи - не пізніше трьох місяців з дня надходження скарги. Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. Розгляд дисциплінарної справи щодо судді за його відсутності допускається лише у разі його нез'явлення на засідання Вищої ради юстиції без поважних причин. Після розгляду скарги Вища рада юстиції може прийняти одне із рішень:
- задовольнити скаргу судді, скасувати рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності і закрити дисциплінарне провадження;
- задовольнити скаргу повністю або частково і змінити рішення відповідної кваліфікаційної комісії;
- залишити скаргу баз задоволення, а рішення відповідної кваліфікаційної комісії - без зміни.
Вища рада юстиції розглядає скарги прокурорів на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Строк подачі прокурором скарги, підстави продовження строку, процедура розгляду скарги на засіданні Вищої ради юстиції та рішення, які приймаються за результатами її розгляду аналогічні тим, що встановлені при розгляді скарг суддів.
